Версiя для друку Обговорити в форумi

Фестиваль «Дні естонської культури у Криму», присвячений 150-річчю переселення естонців до Криму, відбувся у Кримській автономії. Захід зібрав чимало прихильників розважливого, вдумливого й доволі успішного народу, який може бути прикладом на теренах пострадянського простору.
Про неквапливість естонців ходять легенди, проте вони завжди і всюди встигають. Про це свідчать два останні десятиріччя їхньої історії. Маленький, впертий, непоступливий народ зумів в умовах жорсткого сьогодення створити розвинуте європейське суспільство.
Експерти вважають Естонію найуспішнішою країною пострадянського простору. Вона без втрат пройшла світову кризу, має прозоре законодавство та доволі низький рівень корупції. Отже, зовні неквапливі естонці виявилися доволі швидкими на досконалі рішення.
Власний прагматизм та розважливість представники цього працелюбного народу пояснюють просто: мовляв, якщо всім лише відома народна мудрість: «Сім раз відміряй, а раз відріж», то естонці покликані втілити її у життя.
Вони понад усе цінують свою землю, історичні символи, своїх національних героїв й неохоче переїздять в інші краї. Ті, хто змушений був покинути Естонію, завжди мріяли про повернення й ніколи не втрачали зв’язків зі своєю батьківщиною.
Естонський етнос належить до фінно-угорської сім’ї народів. Представників цього етносу у світі - трохи більше мільйона. З них 2868 осіб мешкають в Україні. (Всеукраїнський перепис 2001 року)
Історія естонського та українського народів досить подібна: завойовані сусідами, вони тривалий час не мали власної держави та піддавалися насильницькій асиміляції. Чимало етнічних естонців сьогодні мешкають в Україні й, зокрема, у Криму.
Представники цього північного народу з’явилися тут у 1860 році, коли 180 тисяч кримських татар, через утиски влади царської Росії, виїхали до Туреччини. На той час естонські селяни, відчуваючи брак вільних земель, домоглися переселення на звільнені кримські землі.
У серпні 1861 року перші 5 естонських родин переселилися до села Актачі-Кіят Сімферопольського повіту. Друга група, у складі 23 родин, прибула трохи пізніше до села Самрук (нині с. Берегове Бахчисарайського району). Попри те, що естонцям на новому місці спочатку було скрутно через неврожай, наступного року ще півтисячі переселенців прибули до Сімферополя й кілька сотень – до села Капа-Кіят.
Перш за все вони вирішили громадою збудувати школу, а вже потім – власне житло. Вчителів для школи запрошували з Естонії.
Наприкінці 1897 року в Криму вже проживало 2 тисячі 176 естонців або 0,4% всього населення півострова. На той час це був найграмотніший етнос Таврійської губернії. Сьогодні у Криму мешкає 612 естонців.
Два роки тому в Сімферополі побачила світ перша літературно-художня газета “Кримські естонці”.
Досить вагомий внесок Кримського естонського товариства культури у вивчення рідної мови в школі села Олександрівка Красногвардійського району. Там навчаються діти з села Краснодарка – найбільшого з естонських сіл у Криму. Угоду про викладання естонської мови кримським школярам підписали три роки тому директор Олександрівської школи Ірина Супрун і радник міністра Естонії з мовних питань Юрій Вальге.
Спілкуватися естонською тут можна ще у дитячому літньому таборі в селі Краснодарка, куди влітку приїздять і естонські школярі. Водночас діти з родин кримських естонців мають змогу щороку відпочивати в аналогічних учнівських таборах в Естонії, де ознайомлюються з традиціями і звичаями народу, пам’ятками історії і культури, вчать естонську мову.
В ст. 6 Закону України «Про національні меншини в Україні» зазначено, що держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: навчання рідною мовою, розвиток національних традицій, задоволення потреб у літературі, мистецтві, ЗМІ. Пам’ятки історії і культури національних меншин в Україні охороняються законом.
Сьогодні в Україні діють понад 780 національно-культурних товариств, що входять до Асоціації національно-культурних об’єднань. Крим може бути прикладом виваженого підходу до вирішення міжнаціональних проблем.
У рамках фестивалю «Дні естонської культури у Криму» 11 вересня у селі Краснодарка Красногвардійського району Криму відкрито пам’ятний знак першим естонським переселенцям, а також меморіал на честь кримських естонців, які загинули в роки Другої світової війни та роки сталінських репресій. В урочистостях взяли участь: Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні Лаурі Лєпік, голова Естонського Земляцтва в Україні Маре Літнєвська, голова естонського товариства у Криму Мері Нікольська, голова Асоціації національно-культурних товариств Севастополя Валерій Мілодан, голова національно-культурного товариства естонців Севастополя Еріх Каллінг, численні гості з Естонії, представники національно-культурних товариств Севастополя тощо.

Лідія СТЕПКО
м. Севастополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 23.09.2011 > Тема "Крим - наш дім"