Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 16.09.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 16.09.2011
ЗАЧАРУВАЛИ АВТЕНТИКОЮ

Джерела
 
 Цей випадок я, напевно, згадуватиму ще довго. Хоча н╕чого особливого, на перший погляд, ╕ не в╕дбулося. Просто, блукаючи Ки╓вом,  вир╕шив трохи посид╕ти в ботан╕чному саду б╕ля станц╕╖ метро «Ун╕верситетська». Не встиг далеко зайти углиб парку, як неспод╕вано почув мелод╕йний автентичний сп╕в. При╓мн╕ ж╕ноч╕ голоси виконували якусь народну п╕сню - мен╕ здалося, що так можуть сп╕вати на Черн╕г╕вщин╕ або на Сумщин╕. П╕шов «на голос» ╕ скоро побачив двох молодих д╕вчат, як╕ сид╕ли на лавочц╕, ╕, не звертаючи уваги на в╕дпочиваючих киян, сп╕вали так, н╕би сп╕лкувалися з Богом. Уважно дослухавши до к╕нця, п╕д╕йшов до д╕вчат, прив╕тався. Подивилися на мене з ц╕кав╕стю, видно, не спод╕валися на таку прихильну реакц╕ю слухача. Подякував д╕вчатам за рад╕сть, яку вони приносять людям сво╖м сп╕вом. Адже багатьом вих╕дцям ╕з села така п╕сня – як бальзам на душу. Та й кор╕нн╕ кияни не розбалуван╕ автентичним сп╕вом, а ╓ ж так╕, хто народну п╕сню любить, - це вже Леопольду Ященку треба дякувати ╕ його д╕тищу - хору «Гом╕н», що упродовж чотирьох десятил╕ть прищеплював високу п╕сенну культуру мешканцям столиц╕. Не могло ж воно не «спрацювати»… ╤ все ж спочатку вир╕шив, що д╕вчата родом ╕з села або з маленького м╕стечка. Проте виявилося, що помилився:
 - Я - кор╕нна киянка, - сказала д╕вчина, яка назвалася Л╕л╕╓ю Дуткою, - навчалася в художньому ╕нститут╕ ╕мен╕ Бойчука. Там Василь Трил╕с, в╕домий кер╕вник гурт╕в «Чумаки» ╕ «Р╕дна п╕сня», з╕брав студент╕в ╕ орган╕зував молод╕жний хор. А оск╕льки одночасно викладав у нас укра╖нознавство, то запропонував ходити на його хор ╕ вчитися сп╕вати. З цього ╕ почалася моя любов до п╕сн╕. Знаю вже близько сотн╕ народних п╕сень! А чому ви так недооц╕ню╓те Ки╖в? Тепер про Зах╕дну Укра╖ну турбуватися треба… Я там нер╕дко буваю ╕ вже звернула увагу на те, як часто на вес╕ллях звучить рос╕йська попса… Тому ми не будемо оглядатися на Галичину ╕ Волинь, а житимемо так, як ╕ належить жити мешканцям укра╖нсько╖ столиц╕. Даруватимемо людям п╕сню, адже далеко не кожен народ волод╕╓ таким ц╕нним скарбом! ╤ в╕дмовлятися в╕д нього було б непростимою помилкою.
 Подруга Л╕л╕╖ - Наталка Лазебник зараз мешка╓ в Черн╕гов╕, хоча сво╖м ум╕нням також завдячу╓ ки╖вськ╕й п╕сенн╕й школ╕ - прожила у столиц╕ ц╕лих десять рок╕в:
 - Мо╖ батьки мешкають у Корсунь-Шевченк╕вському, але вони у мене, на жаль, не дуже «сп╕воч╕». А ось я люблю ╕ танц╕ укра╖нськ╕, ╕ п╕сню. Взагал╕, все укра╖нське мене притягу╓ серцем! Тепер я ╕ в Черн╕гов╕ можу засп╕вати на вулиц╕, якщо душа того бажа╓. ╤, зна╓те, люди непогано реагують… А стосовно Ки╓ва, то дек╕лька раз╕в ми сп╕вали на Андр╕╖вському узвоз╕, в Мар╕╖нському парку, на Соф╕╖вськ╕й площ╕, в Пирогово, б╕ля ╕сторичного музею.
 П╕сня ма╓ ╕ оздоровчу, ╕ виховну функц╕ю. Хочеться, щоб кожна просп╕вана нами п╕сня не просто гарно звучала, але й очищала душу, п╕дносила дух ╕ нагадувала, що вс╕ ми - д╕ти Бож╕…
 Ц╕ мудр╕ слова молодо╖ киянки ╕ тако╖ ж юно╖ черн╕г╕вчанки в укра╖нськ╕й вишиванц╕ наст╕льки схвилювали мене, що я ледь уголос не вигукнув: «Еврика!» Це ж не обов’язково створювати нов╕ велик╕ ╕нституц╕╖, покликан╕ збер╕гати зникаючу в безжальних жорнах глобал╕зац╕╖ перв╕сну народну культуру (та й де тепер знайдеш грош╕ на культуру?), значно ефективн╕ше надати слово оц╕й талановит╕й св╕дом╕й юн╕, просто треба ╖м створити кращ╕ умови для самореал╕зац╕╖. Зробити автентичний сп╕в у м╕сцях в╕дпочинку киян (черн╕г╕вц╕в, сумчан, житомирян, черкащан, с╕мферопольц╕в тощо) модним. Звичайно, тут знадобляться неабияк╕ зусилля патр╕от╕в ╕ подвижник╕в. То нехай ╕ попрацюють над проблемою психологи, соц╕ологи, просв╕тяни, представники патр╕отичних громадських орган╕зац╕й… Невже громадянське сусп╕льство не впора╓ться з таким шляхетним завданням?  На прощання попросив у д╕вчат дозволу ╖х сфотографувати. Не заперечували, але наполягли – якщо фотографуватися, то утрьох. Адже щоб зберегти нашу народну п╕сню, потр╕бн╕ не лише знавц╕ фольклору ╕ добр╕ виконавц╕, але й вдячн╕ слухач╕. Це ╓дине нерозривне ц╕ле!
 
Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 16.09.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9352

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков