Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 16.09.2011 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 16.09.2011
МОМЕНТ «В╤ДСТАВНО╥» ╤СТИНИ

 Нер╕дко колишн╕х в╕йськових, надто якщо вони вих╕дц╕ з села, тягне до справи пращур╕в - до земл╕. Так у людей в╕дкрива╓ться «друге дихання», що, зрештою, дозволя╓ зайняти г╕дну н╕шу в постарм╕йському житт╕. Учорашн╕ командири буквально «з нуля» починають господарювати на сво╖х сотках так вправно, що запросто можуть невдовз╕ дати фору нав╕ть профес╕йним плод╕вникам чи виноградарям. Сумн╕ва╓тесь? Тод╕ зав╕тайте до родини Древецьких, що мешкають у сел╕ Лозове-3.
 Глав╕ родини Леон╕ду Древецькому - 57. Зр╕лий в╕к чолов╕ка виказу╓ х╕ба що сивина на скронях ╕ у вусах. Статура ж, координац╕я рух╕в, навпаки, приховують. В╕дчува╓ться виправка не просто в╕йськовика, а командира. Так воно ╕ ╓ – до 1999 року, до самого зв╕льнення у запас, Древецький командував одн╕╓ю з в╕йськових частин забезпечення флоту на теренах п╕вострова. На «гражданц╕» в╕дставний п╕дполковник довго не сушив голову над тим, чим же зайняти себе дал╕. ╫рунт у буквальному сенс╕ цього слова п╕дготував заздалег╕дь – за сприяння м╕сцевого райв╕йськкомату отримав п’ять соток у СГТ (сад╕вничо-городницькому товариств╕) «Долина», що у сел╕ Лозове-3 С╕мферопольського району. «Певно, все ж далось взнаки мо╓ сад╕вниче кор╕ння, - м╕рку╓ з цього приводу сам в╕дставник. - До революц╕╖ м╕й прад╕д та д╕д були в╕домими на В╕нниччин╕ землевласниками, тримали велик╕ сади. За що, власне, пот╕м ╕ поплатились – ╖х спочатку розкуркулили, а пот╕м, зокрема, д╕да, у тридцят╕ роки репресували, а мого батька забрали до дитбудинку...»
 Адаптац╕ю до нових, с╕льських, умов новоспечений пенс╕онер-городянин почав з бджолярства. Цю ╕дею п╕дкинув давн╕й приятель, в╕дставний флотський льотчик, п╕дполковник Борис Мо╖се╓в, до реч╕, командир ек╕пажу «борта» командувача ЧФ. В╕н зв╕льнився у запас на дек╕лька рок╕в ран╕ше ╕ вже встиг досягти певних висот ╕ у «медов╕й» царин╕. Древецький охоче пристав на його пропозиц╕ю «скооперуватись». Обзав╕вся стареньким, але все ж ходовим «З╤Лком», згодом ще й причепним пав╕льйоном для перевезення вулик╕в. Утрьох (до справи долучився ще один товариш по служб╕) у пер╕од медозбору колесили по всьому Криму. Сво╓ комашине «в╕йсько» Древецький дов╕в до 41-╖ с╕м’╖, а щор╕чний «взяток» в╕д них - до одн╕╓╖ тонни меду. Не виникало особливих труднощ╕в з його реал╕зац╕╓ю, проте через чотири роки «солодкий» б╕знес довелось майже повн╕стю згорнути. Чому?
 - З кожним роком, - поясню╓ чолов╕к, - сонце до середини л╕та ледве не дотла випалювало рослинн╕сть, що мала кв╕тнути. Потр╕бно було шукати поливн╕ уг╕ддя, зас╕ян╕ гречкою, рапсом. А т╕ земл╕ майже скр╕зь приватн╕. ╥хн╕ господар╕ зазвичай дозволяють розм╕щуватись неподал╕к т╕льки сво╖м пас╕чникам, з при╖жджих вимагають платню. Хоча, до слова, у цив╕л╕зованих кра╖нах такого розпод╕лу не ╕сну╓, там, як в╕домо, навпаки, вс╕ляко стимулюють при╖жджих пас╕чник╕в. Тож стало просто невиг╕дно так працювати. Можна було, звичайно ж, перейти на п╕дгод╕влю бдж╕л цукром, як це ╕нколи практику╓ться. Але то був би поганий мед, а поганий мед робити я не хочу принципово. Так само ╕ з виноградом - якщо його вирощувати, то т╕льки найкращ╕, перспективн╕ сорти.
 З часом «фазенда» Древецьких приросла ще тридцятьма сотками колишн╕х сус╕д╕в. Земля у них роками стояла пусткою ╕ з часом мала вс╕ шанси перетворитись в окруз╕ на св╕же см╕тт╓звалище. З цих «превентивних» м╕ркувань правл╕ння товариства без проблем законно переоформило закинут╕ д╕лянки на вс╕х дорослих член╕в родини Древецьких. Бо ж бачило, що колишн╕й командир порався на земл╕, як природжений фермер. Та ще й облаштовувався на н╕й кап╕тально (заради цього Леон╕ду Миколайовичу довелось продати квартиру у С╕мферопол╕. - Авт.): зводив ошатний триповерховий будинок, копав криниц╕, насаджував персики ╕ виноград. Тепер це – добротна с╕льська садиба, над╕йний прихисток подружжя Древецьких, ╖хн╕х сина з нев╕сткою та двох онук╕в. Причому, з ус╕ма «п╕дручними» засобами виробництва – садом, городом, виноградним розсадником, колекц╕йним виноградником, двома криницями, басейнами, наземними ╕ п╕дземними ╓мностями для збер╕гання води, власноруч розробленою системою крапельного зрошення тощо.
 Леон╕д Миколайович - один з небагатьох жител╕в Лозового-3, хто з таким розмахом господарю╓ на тутешн╕й земл╕. Власне, землею ╖╖ можна назвати з великою натяжкою. Кам’янист╕ «нел╕кв╕дн╕» крутосхили, фактично п╕вн╕чне передг╕р’я Чатир-Дагу. Ул╕тку в╕д пекучого сонця тут непереливки всьому живому. Не кожному лозовському дачнику до снаги щось вирощувати на цих висушених кам’янистих розсипах. Бо, окр╕м всього ╕ншого, в╕дразу поста╓ питання водозабезпечення, що знову ж таки потребу╓ неймов╕рних зусиль ╕ додаткових кошт╕в. Але для дружно╖ родини Древецьких, де, як переконався, вс╕ (у тому числ╕ й онуки) працюють, як справд╕ одна команда, це не стало якоюсь нездоланною перешкодою.
 - Удвох з сином, - розпов╕да╓ пан Леон╕д, - ми копали кожну криницю приблизно три м╕сяц╕, щодня по десять-дванадцять годин. Працювали здеб╕льшого в╕дб╕йним молотком. Результативним вважався день, якщо витягували на поверхню щонайменше п╕всотн╕ в╕дер породи. ╤нколи за ц╕лий день виходило п’ять-ш╕сть. Це тод╕, коли наштовхувались на суц╕льну скелю. Але води ми все ж таки д╕стались. Тепер ось дума╓мо вже про третю криницю.
 Вимушена, з бдж╕л на виноград, переор╕╓нтац╕я д╕яльност╕ не стала для мого сп╕врозмовника кроком у щось незв╕дане. Ще п╕д час в╕йськово╖ служби в╕н знаходив час, щоб плекати сонячну лозу в об╕йст╕ батьк╕в дружини Тамари. Нав╕ть навчився проводити так зван╕ зелен╕ операц╕╖ на традиц╕йних для п╕вострова «присадибних» сортах Молдова, Л╕д╕я, ╤забелла.
 - Виноградна лоза, - з╕зна╓ться чолов╕к, - мене якось притягувала завжди. Мабуть, тому, що капризна, вимага╓ пост╕йно╖ турботи упродовж вс╕╓╖ вегетац╕╖ ╕ водночас сповна в╕ддячу╓ за вс╕ тво╖ труди.
 П╕знавав же секрети профес╕йного виноградарства м╕й сп╕врозмовник експромтом. Щось знаходив у р╕зних дов╕дниках, пер╕одичних виданнях. Але найб╕льше у цьому навчальному процес╕ зарадили слушн╕ поради ╕ рекомендац╕╖ тих, «хто ун╕верситети не зак╕нчував», а до всього так само доходив сво╖м розумом. ╤ головне - досягнув справд╕ вагомих результат╕в. Зустр╕чався Леон╕д Миколайович з ними на виставках, консультувався у телефонному режим╕, нав╕дувався у гост╕. Власне, п╕дтриму╓ з ними чолов╕к стосунки ╕ донин╕. Скаж╕мо, з фермером Володимиром Цикало з Сакського району, знаним запор╕зьким селекц╕онером В╕тал╕╓м Загорульком (у минулому ╕нженером-рад╕оелектрон╕ком). Завдяки таким пл╕дним контактам Древецький потроху осво╖в, прим╕ром, найб╕льш складн╕ види прищеплювання, особливост╕ зрошення ╕ п╕дживлення, ╕нш╕ важлив╕ технолог╕чн╕ прийоми. А ще у цих визнаних фах╕вц╕в чолов╕к придбав нов╕ комплексност╕йк╕ сорти столового винограду ╕ почав «обкатувати» ╖х на сво╖й колекц╕йн╕й д╕лянц╕. Сьогодн╕ жива колекц╕я нал╕чу╓ понад 150 сорт╕в, ╕ з кожним роком вона т╕льки поповню╓ться.
 Щодо техн╕чних сорт╕в, тобто тих, що йдуть здеб╕льшого на виготовлення вина, то Древецький не ма╓ справи з ними з двох причин. По-перше, особисто сам ╕ його близьк╕ байдуж╕ до хм╕льних напо╖в. А по-друге, це надто дорого – займатись у в╕тчизняних умовах приватним виноробством. Адже т╕льки за оф╕ц╕йну л╕ценз╕ю потр╕бно викласти приблизно п╕вм╕льйона гривень. А ще ж потр╕бно якось закр╕питись на вельми т╕сному «градусному» ринку.
 Виноградник Леон╕да Миколайовича справив на мене (передовс╕м як виноградаря-аматора) неабияке враження. Про стан кущ╕в, шпалери я вже не кажу - вони бездоганн╕. Як ╕ ориг╕нальна система крапельного зрошення, до реч╕, розроблена ╕ змонтована власноруч двома Леон╕дами (батьком ╕ сином) Древецькими. Тому вже на другий р╕к окрем╕ грона радують ╕ формами, ╕ кольором, ╕ смаком. Деяк╕ грона, прим╕ром, сорт╕в Лора, Кеша, Елегантний досягають до трьох к╕лограм╕в ваги.
 - Ми вир╕шили, - посвячу╓ у тонкощ╕ сво╓╖ виробничо╖ практики Леон╕д Миколайович, - що той сорт, який проявить себе добре, отрима╓ у колекц╕╖ дв╕йника. Найперспективн╕ш╕ ж так╕, як, скаж╕мо, Тал╕сман, Лора, Рута, Соф╕я, Преображен╕╓ будуть розмножен╕ до чотирьох кущ╕в. Натом╕сть в╕д колись розрекламованих Цици, Денала, Русвена, Флам╕нго та ще дек╕лькох будемо однозначно в╕дмовлятись. Та ж Цица зовн╕ нарядна, красива, але ж ягода у не╖ надто водяниста ╕ к╕сточки завелик╕. Флам╕нго дозр╕ва╓-дозр╕ва╓, а все одно кислий. ╢ сорти, у яких не╖ст╕вна товста шк╕рка ягоди. Нема╓ жодного резону ╖х тримати, бо ж м╕й виноградник не гумовий.
 Варто також додати, що в╕йськовий пенс╕онер так само да╓ раду й персикам – у нього на присадибн╕й д╕лянц╕ понад 70 цих дерев. У догляд╕ за ними Леон╕д Миколайович теж неухильно дотриму╓ться апробованих у тутешн╕х умовах ефективних вимог агротехн╕ки. Тому багатор╕чн╕ насадження у нього не п╕ддаються згубн╕й ╕нфекц╕╖, в╕дтак стаб╕льно плодоносять, приносячи Древецьким як задоволення, так ╕ матер╕альний зиск.
 
Василь САДОВСЬКИЙ
На зн╕мку: Леон╕д Древецький у сво╓му колекц╕йному винограднику.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 16.09.2011 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9346

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков