Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 26.08.2011
24 серпня 2011 року наш╕й Батьк╕вщин╕ виповнилося 20 л╕т!

Востанн╓ «Джерельце» (дитяча газета-вкладка у «Кримськ╕й св╕тлиц╕») побачило св╕т наприк╕нц╕ грудня 2009 року - напередодн╕ непродумано╖ реорган╕зац╕╖, яку спробували реал╕зувати колишн╕ кер╕вники ки╖вського видавництва. Понад 10 рок╕в до того ╓дине укра╖номовне дитяче кримське видання регулярно приходило до юних читач╕в, до учител╕в кримських шк╕л, як╕ використовували його на уроках, спонукали талановиту шк╕льну д╕твору надсилати до редакц╕╖ сво╖ перш╕ л╕тературн╕ й публ╕цистичн╕ спроби. Це був сво╓р╕дний укра╖нський мовний творчий пол╕гон, де мужн╕ли юн╕ поети, письменники, журнал╕сти. Увесь 2010 р╕к ╕ до сьогодн╕шнього дня «Джерельце» не виходило. Сьогодн╕, нарешт╕, ми отримали шанс разом ╕з «Кримською св╕тлицею» в╕дродити ╕ ╖╖ газетне «дитятко». Люб╕ «джерелята»! Чека╓мо на ваш╕ в╕рш╕, опов╕дання, ц╕кав╕ розпов╕д╕ про кан╕кули, л╕то, друз╕в, родину - давайте знову наповнимо русло вашого «Джерельця» чистою водицею р╕дно╖ мови!
 
АКТ  ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ УКРА╥НИ

 Виходячи ╕з смертельно╖ небезпеки, яка нависла була над Укра╖ною у зв’язку з державним переворотом у СРСР 19 серпня 1991 року,
 - продовжуючи тисячол╕тню традиц╕ю державотворення в Укра╖н╕,
 - виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та ╕ншими м╕жнародно-правовими документами,
 - зд╕йснюючи Декларац╕ю про державний суверен╕тет Укра╖ни,
 Верховна Рада Укра╖нсько╖ Радянсько╖ Соц╕ал╕стично╖ Республ╕ки урочисто
 ПРОГОЛОШУ╢
 незалежн╕сть Укра╖ни та створення самост╕йно╖ укра╖нсько╖ держави - УКРА╥НИ.
 Територ╕я Укра╖ни ╓ непод╕льною ╕ недоторканною.
 В╕днин╕ на територ╕╖ Укра╖ни мають чинн╕сть виключно Конституц╕я ╕ закони Укра╖ни.
 Цей акт набира╓ чинност╕ з моменту його схвалення.
 
Верховна Рада Укра╖ни 24 серпня 1991 року.

 ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ ╤ ПРАПОР УКРА╥НИ

 Державний прапор Укра╖ни - стяг ╕з двох р╕вновеликих горизонтальних смуг синього ╕ жовтого кольор╕в.
 Укра╖нськ╕ нац╕ональн╕ кольори - син╕й ╕ жовтий. ╥х символ╕чне значення прекрасне. Це - знаки води ╕ св╕тла. Вони пров╕щають щедр╕сть Божу, велич, шану, добробут, кличуть до слави, чест╕, в╕рност╕, миру й злагоди.
 Здавен укра╖нська земля була кра╓м хл╕боробським, кра╓м хл╕бородним. Син╓ небо над золотою нивою - ось який прекрасний зм╕ст нин╕ вклада╓ у нац╕ональн╕ кольори кожен укра╖нець-патр╕от. Отже, наш прапор - синьо-жовтий. А можна сказати, що в╕н жовто-син╕й? Н╕, не можна. Бо за правилами геральдики кольори «читаються» згори донизу.
 Державний Герб Укра╖ни - золотий тризуб на синьому тл╕.
 Яке походження цього символу? Що в╕н означа╓?
 Тризуб належить до найстародавн╕ших священних знак╕в, як╕ прийшли з глибини в╕к╕в.
 Зображення тризуба на територ╕╖ Укра╖ни знайдено на пам’ятках трип╕льсько╖ культури (близько 6 тис. рок╕в тому). Древн╕ боги зображувалися з тризубом. В╕н був навершям жезл╕в ск╕фських цар╕в.
 У Ки╖вськ╕й Рус╕ тризуб поширився з Х ст. як великокняжий знак династ╕╖ Рюрикович╕в. Цей знак виявлено на печатц╕ великого князя Святослава ╤горовича. Його ж викарбувано на ср╕бних монетах великого князя Володимира Святославовича.
 
 
 ДЕРЖАВНИЙ Г╤МН УКРА╥НИ

 Ще не вмерла Укра╖ни
 ╕ слава, ╕ воля,
 Ще нам, браття молод╕╖,
 усм╕хнеться доля.
 Згинуть наш╕ вор╕женьки,
 як роса на сонц╕.
 Запану╓м ╕ ми, браття,
 у сво╖й сторонц╕.
 ПРИСП╤В:
 Душу й т╕ло ми положим
 за нашу свободу
 ╤ покажем, що ми, браття,
 козацького роду.
 *     *     *
 Слова п╕сн╕ «Ще не вмерла Укра╖ни ╕ слава, ╕ воля» написав укра╖нський поет, етнограф ╕ фольклорист Павло Чубинський.
 Чубинський Павло Платонович народився 15 с╕чня 1839 року в м╕стечку Бориспол╕ недалеко в╕д Ки╓ва. У 1861 роц╕ зак╕нчив юридичний факультет Петербурзького ун╕верситету. Там, у Петербурз╕, зблизився з Т. Г. Шевченком. П╕сля навчання повернувся в Укра╖ну, працював у ки╖вському приватному панс╕он╕ та в укра╖нськ╕й нед╕льн╕й школ╕, займався збиранням фольклорних матер╕ал╕в. У листопад╕ 1862 року за створення «возмутительной песни» «Ще не вмерла Укра╖на...» його було вислано до Архангельсько╖ губерн╕╖, де в╕н пробув с╕м рок╕в.
 Повернувшись ╕з заслання до Ки╓ва, працював секретарем та заступником голови п╕вденно-зах╕дного в╕дд╕лення Рос╕йського географ╕чного товариства.
 В ╕стор╕ю Укра╖ни П. Чубинський ув╕йшов як видатний учений, самобутн╕й поет ╕ великий патр╕от.
 Помер П. Чубинський 1884 року.
 
 Музику на слова П. Чубинського в 1863 роц╕ написав композитор отець Михайло Вербицький.
 Ровесник Т. Г. Шевченка (Михайло Михайлович Вербицький народився
4 березня 1815 року в сел╕ Руський Яв╕рник, тепер Польща, а помер 7 грудня 1870 року в сел╕ Млини б╕ля Перемишля, де й похований), в╕н зд╕йснив у Х╤Х стол╕тт╕ подвиг у Галицьк╕й та й в ус╕й укра╖нськ╕й музиц╕. М. Вербицький - автор понад 10 оперет, 12 симфон╕й, написав музику до багатьох драматичних твор╕в, солосп╕в╕в.
 Слова п╕сн╕ «Ще не вмерла Укра╖на...» П. Чубинський написав у вересн╕ 1862 року, а через р╕к у далекому галицькому сел╕ Млини композитор о. М. Вербицький написав на них музику. ╤ злинула ця горда п╕сня на крилах велично╖ мелод╕╖ ╕ об’╓днала укра╖нц╕в ╓диною священною метою.
 П╕сня П. Чубинського ╕ М. Вербицького пробила зав╕су л╕т, заборони чужих ╕мпер╕й ╕ вернулася до народу в слав╕ Державного Г╕мну Укра╖ни.
 17 вересня 1991 року Укра╖нське рад╕о розпочало сво╖ передач╕ виконанням п╕сн╕-г╕мну «Ще не вмерла Укра╖на...», а 5 грудня 1991 року г╕мн оф╕ц╕йно зазвучав урочисто на зас╕данн╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни.
 6 березня 2003 року Верховна Рада Укра╖ни повернулась до ╕сторичного тексту П. Чубинського «Ще не вмерла Укра╖ни н╕ слава, н╕ воля», покладеного на музику М. Вербицьким, й затвердила його як Державний г╕мн Укра╖ни - оф╕ц╕йну урочисту п╕сню, що разом з Гербом ╕ Прапором символ╕зу╓ Державу ╕ ╓ одним з атрибут╕в державност╕ кра╖ни.
Пам’ятаймо про це, «джерелята»!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9270

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков