Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 26.08.2011
Богдан СТУПКА: «ЯКЩО НА СЦЕН╤ БУДЕ ВИСОКОХУДОЖН╤Й ТВ╤Р, ТО НА НЬОГО П╤ДУТЬ УС╤ — ╤ РОС╤ЙСЬКОМОВН╤, ╤ УКРА╥НОМОВН╤...»

БОГДАНОВ╤ СТУПЦ╤ - 70!
 До юв╕лею народного артиста Укра╖ни, актора та художнього кер╕в_ника Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕мен╕ ╤вана Франка Богдана Ступки, якому 27 серпня виповню╓ться 70 л╕т, Новий канал п╕дготував ф╕льм «Богдан Ступка. Жива легенда».
 За словами пом╕чника директора картини Андр╕я Очерета, зйомки ф╕льму в╕дбувалися у Львов╕, Москв╕, Одес╕. Автори ф╕льму намагалися в╕дкрити глядачам «нев╕домого Ступку». У картин╕ актор розпов╕да╓ про дитяч╕ спогади, розчарування, над╕╖ та мр╕╖.
 «Наприклад, у Львов╕ Богдан Сильвестрович прив╕в нас на м╕сце сво╓╖ першо╖ роботи - в обсерватор╕ю, - розпов╕да╓ пан Очерет. - В╕н там працював, коли йому було приблизно 20 рок╕в. До його обов'язк╕в входило фотографування з╕рок. Щоб ви розум╕ли: витримка кадру при так╕й зйомц╕ склада╓ 30-45 хвилин (за н╕ч можна зробити лише 3-4 зн╕мки). ╤ впродовж цього часу майбутньому актору потр╕бно було сид╕ти ╕ пов╕льно розвертати телескоп. Залишити й п╕ти не можна, адже з╕рка пересува╓ться ╕ зн╕мок буде з╕псовано. Богдан Сильвестрович нам з╕знався: «Тод╕ я вважав цю роботу просто жахливою! Пам'ятаю, йдемо ми з друзями на дискотеку, я знайомлюся з д╕вчиною, танцюю, дивлюся на годинник - мен╕ вже час зн╕мати з╕рки. Виходжу на вулицю, а сам молюсь: хоч би там було хмарно».
 Ф╕льм побудований на ╕нтерв'ю, емоц╕ях та спогадах самого актора ╕ його близьких друз╕в. Зокрема, участь у проект╕ взяли Ада Роговцева, Тигран Кеосаян, Геннад╕й Хазанов, Галина Волчек. У ф╕льм╕ розпов╕да╓ться про те, чим Богдан Ступка захоплювався в дитинств╕, чому в╕дмовився в╕д кар'╓ри в Москв╕, як познайомився з дружиною.
 «В╕н - людина, якого саме життя викликало на б╕с! В╕н - обличчя нашо╖ кра╖ни у св╕т╕. Тому не випадково стр╕чка знята саме до Дня Незалежност╕», - наголосив Андр╕й Очерет.
 *     *     *
«Кримська св╕тлиця» сердечно в╕та╓ Богдана Сильвестровича з наступаючим славним юв╕ле╓м! Бажа╓мо козацького здоров'я ╕ нових та в╕чних ролей на сцен╕ ╕ в к╕но! А уваз╕ читач╕в пропону╓мо п╕дготовлене ран╕ше ╕нтерв'ю з Богданом Ступкою, яке, нарешт╕, ма╓мо можлив╕сть опубл╕кувати.

Богдан СТУПКА: «ЯКЩО НА СЦЕН╤ БУДЕ ВИСОКОХУДОЖН╤Й ТВ╤Р, ТО НА НЬОГО П╤ДУТЬ УС╤ — ╤ РОС╤ЙСЬКОМОВН╤, ╤ УКРА╥НОМОВН╤...»

 ФРАНК╤ВСЬК╤ «ЛЕВ ╤ ЛЕВИЦЯ»

 Ось в╕н, такий довгооч╕куваний трет╕й дзв╕нок, п╕сля якого вх╕д до зали заборонено... Ста╓ темно... За якусь мить на сцен╕ Кримського укра╖нського музично-драматичного театру почина╓ться священнод╕йство – спектакль... ╤ майже як у б╕льшост╕ випадк╕в, у режисера-постановника, заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни, лауреата Державно╖ прем╕╖ ╕м. ╤. Котляревського Стан╕слава Мойсе╓ва прост╕р сцени — чорний, щоправда, з вкрапленнями б╕лого, червоного та ср╕бного. Художник-постановник вистави Володимир Карашевський розм╕стив серед сцени велике дзеркало - як двер╕, що ведуть у внутр╕шн╕й св╕т персонаж╕в - до ╖хньо╖ душ╕... А ще п╕двищення, яке водночас ╓ й н╕би подружн╕м ложем головних геро╖в, ╕, можливо, могилою, згарищем, на якому часом спалахують примхливо-н╕жн╕ чи щиро-зваблив╕ ╕скорки загасло╖ любов╕ та пристраст╕... ╤ ср╕бна куля – а чи як символ житт╓вого тягаря, а чи як ус╕╓╖ Земл╕, а чи як життя одн╕╓╖ окремо взято╖ людини, а мо’ й складного клубка ус╕х вза╓мин...
 Так почався гастрольний театральний веч╕р у кримськ╕й столиц╕, де на сцен╕ Укра╖нського театру давали траг╕фарс «Лев ╕ Левиця» ╤рени Коваль у виконанн╕ актор╕в Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕м. ╤. Франка. У головних ролях - неперевершен╕ Богдан Ступка та Пол╕на Лазова.
 Нагада╓мо, що першопрочитання ц╕╓╖ п’╓си сучасного укра╖нського драматурга англ╕йського походження ╤рени Коваль в╕дбулося ще 8 рок╕в тому - у грудн╕ 2002 р. До реч╕, в Ки╖вському Молодому академ╕чному театр╕.
 В основ╕ драматург╕чного твору - незнан╕ до цього для широкого загалу глядач╕в ╕ поц╕новувач╕в красного письменства с╕мейн╕ вза╓мов╕дносини класика рос╕йсько╖ л╕тератури Льва Толстого та його дружини Соф╕╖. У робот╕ над текстом автором були використан╕ щоденники подружжя Толстих, як╕ вони писали протягом майже п╕встол╕ття свого подружнього життя. ╤рен╕ Коваль, на думку критик╕в, вдалося створити не просто якийсь житт╓пис родини Толстих, а витончену глибоку п’╓су про в╕чн╕ категор╕╖ людського буття: любов, ненависть, творч╕сть, дов╕ру, п╕дтримку.
 До реч╕, тод╕, на прем’╓р╕, була присутня ╕ правнучка графа Толстого Анастас╕я Толстая з двома сестрами. У лютому 2003 р. з великим усп╕хом ця вистава була показана у Польщ╕, на сцен╕ крак╕вського Старого театру. А через 5 рок╕в п╕сля прем’╓ри у Молодому театр╕ п’╓са «Лев ╕ Левиця» прийшла на сцену театру ╕м. ╤. Франка. У липн╕ 2008 року вистава нав╕ть брала участь у М╕жнародному фестивал╕ в м. Гданськ (Польща).
 Прикметно, що у «Лева ╕ Левиц╕» незм╕нною лишилася постановочна група: режисер-постановник Стан╕слав Мойсе╓в, художник-постановник Володимир Карашевський, про яких говорилося вище, композитор Юр╕й Шевченко та художник по костюмах Олена Богатирьова, художник по св╕тлу В╕ктор Святненко, звукорежисер Олег Чорний. А до в╕ртуозного дуету Богдана Ступки ╕ Пол╕ни Лазово╖ до╓дналися пров╕дн╕ та молод╕ актори-франк╕вц╕: народний артист Укра╖ни Лесь Задн╕провський у рол╕ Турген╓ва; заслужена артистка Укра╖ни ╢лизавета Слуцька (мати Сон╕); лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Шевченка Андр╕й Водичев (Янгол, Тан╓╓в), Олександр Лог╕нов (Чертков); ╕ молодь - Олекс╕й Зубков та Ярослав Гуревич у рол╕ молодик╕в; Дмитро Рибалевський (Серг╕й - син Толстих); Олена Медв╓д╓ва (Саша Толстая).
 У Севастопол╕ франк╕вських «Лева ╕ Левицю» бачили ще у 2009 роц╕, коли театр при╖здив туди з гастролями, про як╕ «КС» розпов╕дала сво╖м читачам.
 Справжн╓ мистецтво не ма╓ мовних кордон╕в, ╕ в зал╕, де йде укра╖номовна вистава, - аншлаг...
 
БОГДАН СТУПКА: «ПРИХОДЬТЕ В ТЕАТРИ,  В Ф╤ЛАРМОН╤╥ ╤ НА ВИСТАВКИ»…

 Незважаючи на те, що п╕д час цих гастролей у Криму зустр╕ч╕ франк╕вц╕в, зокрема, й Богдана Ступки, з журнал╕стами не було заплановано, нам вдалося к╕лька хвилин до спектаклю посп╕лкуватися з Богданом Сильвестровичем. ╤ через призму його св╕тогляду, коли про складне ╕ сутт╓ве говориться простими словами, ми спробували глянути на св╕т навколо нас його очима.
 «╤ я знаю боксера з таким пр╕звищем, - ╕рон╕чно зауважив Богдан Сильвестрович, коли ми говорили про те, що в С╕мферопол╕ ╓ академ╕к Володимир Сидоренко, який написав п’╓су про ╤вана Грозного ╕ прин╕с, щоб митець почитав ╖╖. - Та вс╕ ми тепер зна╓мо футбол╕ста Шевченка, а Тараса от не зна╓мо...»
 Митець звернув нашу увагу й на те, що у переважн╕й б╕льшост╕ на гастрол╕ возять т╕льки рос╕йськ╕ театри, а тут - Нац╕ональний академ╕чний драматичний театр ╕м. ╤. Франка.
 «╤ ви зна╓те, воно дуже в╕драдно, що завдяки робот╕ нашого продюсера Михайла Бондаренка ми ма╓мо змогу гастролювати, а ще битком людей у зал╕. ╤ так не т╕льки в С╕мферопол╕, а й в Запор╕жж╕ та ╕нших м╕стах. «Лева ╕ Левицю» сприймають «на ура!». Все гарно, бачите», - зазначив Богдан Сильвестрович.
 Щодо само╖ вистави, то, на його думку, вона дуже непроста: «Наша ем╕грантка – ╤рена Коваль хот╕ла написати докторську дисертац╕ю ╕ занурилася в арх╕вн╕ матер╕али, що збер╕гаються в Лондон╕. Результатом роботи стала п’╓са. Ми ╖╖, щоправда, трохи удосконалили, а результат ви бачите на сцен╕. А от щодо акторсько╖ гри, задум╕в режисера, персонал╕╖ самого Льва Толстого, то для мене не було н╕чого важкого, - розпов╕в актор. - Грати ж треба не письменника, а людину. Я ж не пишу так, як Толстой, тому не можу з╕грати... А от людськ╕ стосунки м╕ж дружиною ╕ чолов╕ком – це головне у вистав╕. Вона дуже автоб╕ограф╕чна. ╢ ж листування, ╓ щоденники... Саме тому Лев Миколайович вийшов у нас не хрестомат╕йним, ╕ це нормально».
 Богдан Сильвестрович згадав, що на прем’╓ру було запрошено правнучку Толстого з Лондона. До реч╕, ╖й спектакль сподобався, ╓дине, що вона в╕дзначила, що борода у ╖╖ прад╕да була б╕льшою, але це не вплива╓ на глибинну сутн╕сть вистави.
 Розпов╕в художн╕й кер╕вник Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕м. ╤. Франка ╕ про те, що св╕й 91 театральний сезон п╕сля чотирир╕чно╖ перерви вони в╕дкрили «Украденим щастям».
 «Думав, що ми постар╕ли, ╕ тому хот╕в робити нову редакц╕ю, але почали грати - ╕ все, як кажуть, нормально. Багато хто диву╓ться, кажуть, що це нова р╕ч у нас. Одним словом, п╕дтверджу╓ться приказка, що нове, то добре забуте старе, - усм╕хаючись, зауважив Богдан Сильвестрович ╕ ще трохи розпов╕в про найближч╕ плани франк╕вц╕в.  - Зараз ми готу╓мо прем’╓ру, це п’╓са ╤горя Афанась╓ва «Урус-шайтан» (Байка про С╕рка - кошового отамана, шеваль╓ д’Артаньяна ╕ турецького султана). Пот╕м буде п’╓са французького драматурга Шм╕дта – про актора Фредер╕ка Леметра, а дал╕ у нас п╕дуть укра╖нськ╕ забут╕ романси - спектакль, у якому по╓дна╓ться любов, декаданс, вокзал ╕  25 укра╖нських романс╕в. Це моя давн╕шня мр╕я – зробити постановку на основ╕ укра╖нських забутих романс╕в. Вони дуже мелод╕йн╕ й красив╕. ╥х варто згадати ╕ показати людям!»
 А от намагання «де-юре» укра╖нських театр╕в н╕бито догодити глядачев╕ ╕ по можливост╕ заробити якусь коп╕йчину, показуючи спектакл╕ рос╕йською мовою, Богдан Ступка вважа╓ не дуже доц╕льним. «Рос╕йськ╕ театри ╓ у багатьох м╕стах кра╖ни. В них ╕ мають йти спектакл╕ рос╕йською мовою. А укра╖нськ╕ театри мають бути укра╖нськими, - зауважив Богдан Сильвестрович. - Не там шукають причину, чому глядач не ходить до театрально╖ зали. Переконаний, якщо на сцен╕ буде високохудожн╕й тв╕р, то на нього п╕дуть вс╕ - ╕ рос╕йськомовн╕, ╕ укра╖номовн╕. Я би цього не робив... У нашому театр╕ ╕ укра╖нську, ╕ ╓вропейську класику ми ставимо укра╖нською. Люди ╕з задоволенням ходять до нас, ╕ не т╕льки укра╖нц╕, а й рос╕яни, поляки. Ми й на гастрол╕ ╖здимо. Наприклад, цього року в Петербург привезли 5 назв - «Легенду про Фауста», «Одруження» Гоголя, «Кайдашеву с╕м’ю», «Тевь╓»  ╕ «Наталку Полтавку». Зали були битком набит╕, ╕ коли вже давали останн╕й спектакль, «Наталку Полтавку», то п╕д╕йшов глядач ╕ сказав, що ╖м не треба перекладу, вони й так все розум╕ють. Мистецтво не ма╓ кордон╕в, не ма╓ якогось мовного бар’╓ру. Воно належить людям».
 На запитання, чи легко керувати з╕рками, Богдан Сильвестрович, й на мить не задумавшись, в╕дпов╕в: «Я вважаю, що у нашому театр╕ нема з╕рок. У нас ╓ просто дуже хорош╕ артисти. А з╕рка – це щось таке з примхами, цяцянками, забаганками, пост╕йними скандалами. Колектив же театру ╕м. ╤. Франка - це дуже хорош╕ актори, яких р╕дко де знайдеш».
 Завершуючи нашу спонтанну, але в╕д того не менш ц╕каву ╕ пл╕дну бес╕ду, Богдан Ступка побажав ус╕м кримчанам: «Ход╕ть у театр, а особливо в укра╖нський. А ще приходьте в ф╕лармон╕╖ ╕ на виставки»…
 
ЗАМ╤СТЬ П╤СЛЯМОВИ
 Священнод╕йство франк╕вц╕в на сцен╕ доб╕гло к╕нця… Залу п╕дхопила сп╕льна хвиля овац╕й… В╕дпускати Богдана Ступку ╕ Пол╕ну Лазову з ╖хн╕ми сп╕льниками по «Левов╕ ╕ Левиц╕» с╕мферопольський глядач не хот╕в… Кв╕ти… Бурхлив╕ оплески… Вдячн╕сть ╕ шана в очах… Справжн╓ мистецтво ╕ талант не мають мовних чи будь-яких ╕нших перешкод – ╖м п╕двладн╕ людське серце ╕ розум…
 
Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
Фото О. НОСАНЕНКА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9255

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков