Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 26.08.2011
В╤ДЧУТТЯ СВОБОДИ ТА ПОТРЕБА У ВЛАСН╤Й КУЛЬТУР╤ – ЗДОБУТКИ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤

 Серцевиною кожно╖ культури ╓ ставлення людсько╖ особистост╕ до свого культурного ╕ природного оточення. Або, ╕ншими словами, – в╕дчуття свободи, яке може бути пригн╕ченим у людин╕, а може бути усв╕домленим ╕ актуал╕зованим. Людина з усв╕домленим почуттям свободи почува╓ться в╕льною й в╕дпов╕дальною.
 Це не просто якась «паперова ф╕лософ╕я». Ми часто схильн╕ списувати все, що ми робимо, на як╕сь обставини, на незалежн╕ в╕д нас причини, що змушують нас щось робити. Як питав колись Н╕цше: «Хто говорить в мен╕, коли я говорю?» Або у Шварца – у його казц╕ – король пояснював сво╖ д╕╖: «От тепер у мен╕ заговорила бабуся по материнськ╕й л╕н╕╖, яка була дуже великою нег╕дницею…». Зараз вже модно говорити про генетику, про хромосоми, в яких уже, мовляв, закладено матрицю нашого життя.
 Але у вс╕ часи людина мала сферу в╕льного вибору ╕ в╕дтак упевнювалася у потреб╕ свободи. Позбавлення свободи було ╕ ╓ другим п╕сля позбавлення життя способом покарати людину.
 Свобода означа╓ самост╕йн╕сть в ухваленн╕ р╕шень ╕ в╕дпов╕дальн╕сть за них. Тотал╕тарна держава стал╕нського типу намагалася знищити в людях саме бажання щось самост╕йно вир╕шувати, саму культуру ухвалення самост╕йних р╕шень. Стал╕нський тотал╕таризм переносив на все сусп╕льство «таб╕рн╕ принципи» функц╕онування особистост╕. Та й у кожному тотал╕тарному режим╕ ╓ пол╕тика, спец╕ально нац╕лена на те, щоб стерти людську особист╕сть, щоб вона була н╕якою ╕ щоб «на н╕й можна було написати» все, що завгодно.
 Так от, мен╕ зда╓ться, що за роки незалежност╕ ми все ж змогли зробити надзвичайно багато. Ми зм╕нили саму атмосферу. Ми повернули соб╕ бажання вибирати в╕льно й самост╕йно вир╕шувати, що нам робити. ╤ хоч, як ╕ ран╕ше, ще дуже багато людей чекають дива, чекають вождя, який все ╖м зробить, спод╕ваються на р╕шуч╕ зм╕ни в╕д ново╖ владно╖ команди – вже ╢ ╕ М╤ЦН╤╢ в╕дчуття, що МИ МУСИМО САМ╤ зм╕нитися й зм╕нити сво╓ життя.

 Ми можемо ствердити себе через ствердження нашо╖ культури

 Укра╖на для того, щоб ╕снувати й розвиватися, повинна мати сво╓ обличчя, не просто ╕сторичну спадщину, а культурну окрем╕шн╕сть. Св╕т дискретний у цьому розум╕нн╕, в╕н склада╓ться з р╕зних культурних сфер. Укра╖на ж завжди мала щось таке, чого не мала жодна ╕нша пров╕нц╕я Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Ми були пров╕нц╕╓ю, бо вс╕ «Гогол╕, Досто╓вськ╕», скаж╕мо, батько Досто╓вського, ви╖хали з Укра╖ни. З Укра╖ни ╖хали й реал╕зовувалися у центр╕ ╕мпер╕╖. Тому нас там зневажливо називали малоросами, але це не зменшу╓ такого велетня, як Гоголь, у контекст╕ св╕тово╖ культури.
 ╤ тепер нам треба все це розпорошене ╕мпер╕ями багатство з╕брати, нам треба його ствердити як спадщину укра╖нсько╖ культури. Ствердити у власн╕й осв╕т╕, власн╕й внутр╕шн╕й атмосфер╕, св╕домост╕ громадян та влади. Нам треба це ствердити, представляючи Укра╖ну на м╕жнародному р╕вн╕. Тод╕ н╕ у кого не буде сумн╕в╕в, що МИ ╢ ╕ МИ БУДЕМО!
 Це у чех╕в колись було дуже гарним гаслом: «Byli jsme a budem» – ми були ╕ будемо. ╤ це не просто гасло, це гасло для вт╕лення у потужних модерних культурних формах Укра╖ни як тако╖. Тобто це ма╓ бути не лише якась екзотика за межами хутора Михайл╕вського, а це ма╓ бути презентац╕я «нашо╖ серцевини» – того, що на передньому кра╖ св╕тово╖ культурно╖ атмосфери, св╕тового культурного р╕вня.
 На превеликий жаль, поки викладання у школ╕ – ╕ у середн╕й та вищ╕й – ще далеке в╕д того, щоб це була не т╕льки ╕нформац╕я про культуру, але й прищеплення певного культурного способу ставлення до св╕ту. ╤ питання тут не так у коштах, як у бажанн╕ та пол╕тичн╕й вол╕. Сучасн╕ технолог╕╖ дозволяють зробити доступним для с╕льсько╖ школи ╕ Глущенка, ╕ Бойчука… Але подив╕ться, яку долю ма╓ програма «Культура» на укра╖нському телебаченн╕, у який час вона виходить в еф╕р?! Ця програма наст╕льки б╕дна, що не ма╓ бензину, щоб ви╖хати за м╕сто на зйомки. Нав╕ть у програм╕ передач про не╖, окр╕м газети «День», н╕чого не друкують. Б╕льш╕сть нав╕ть не зна╓, що така програма ╓.
 Тут прогляда╓ться недалекоглядн╕сть влади, обмежен╕сть менеджер╕в ╕ байдуж╕сть б╕льшост╕ до свого майбутнього. Бо без ствердження власно╖ культури й належного виховання д╕тей та молод╕ у кра╖ни нема╓ прийнятних для в╕льно╖ людини перспектив.
 Ми ма╓мо не лише з╕брати все наше найкраще – ми ма╓мо показати нашим д╕тям ╕ усьому св╕ту все наше найяскрав╕ше, «найсмачн╕ше», все велике ╕ ц╕каве. Все, що ╓ глибокого у наш╕й культур╕ – у л╕тератур╕, живопис╕, музиц╕, арх╕тектур╕ – це все треба так подати, щоб людина, д╕знавшись про це, вже н╕коли не забувала про нього.
 Нам треба носити у соб╕ нашу укра╖нську культуру. Тод╕, з власним ц╕кавим обличчям, ми й зможемо конкурувати на св╕товому р╕вн╕.
 
Мирослав ПОПОВИЧ,
 ф╕лософ, директор ╤нституту ф╕лософ╕╖ ╕мен╕ Григор╕я Сковороди НАН Укра╖ни.

http://www.radiosvoboda.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9250

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков