Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.08.2011 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 19.08.2011
Леон╕д КРАВЧУК: «П╤СЛЯ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ НАС СПОЧАТКУ НЕ ВИЗНАВАЛА ЖОДНА ДЕРЖАВА...»

 Аби не Всеукра╖нський референдум 1991 року, Верховна Рада могла б легко денонсувати Б╕ловезьк╕ угоди, згаду╓ перший президент Укра╖ни Леон╕д Кравчук. Його непоко╖ть те, що чимало пол╕тик╕в навмисно применшують досягнення кра╖ни за роки незалежност╕. ╤ в╕н в╕рить, що нова Конституц╕я назавжди припинить боротьбу г╕лок влади за повноваження. Два десятир╕ччя в житт╕ держави дають п╕дстави говорити про Укра╖ну вже як про феномен св╕тово╖ цив╕л╕зац╕╖. ╤ тому ╕нтерв’ю, що дав Леон╕д Кравчук кореспондентов╕ «УКР╤НФОРМу» напередодн╕ 20-╖ р╕чниц╕ Незалежност╕ Укра╖ни, не могло не набути певного ф╕лософського забарвлення.
 - Леон╕де Макаровичу, у сво╖х мемуарах видатний пол╕тик У. Черч╕лль писав, що ╕мпер╕я ╓ найб╕льш досконалою формою пол╕тично╖ орган╕зац╕╖ сусп╕льства. Чому ж тод╕ 1 грудня 1991 року понад 90 в╕дсотк╕в укра╖нц╕в проголосували за вих╕д ╕з складу Радянського Союзу?
 - Правильн╕ше було б сказати, що ╕мпер╕я - це найб╕льш досконала форма орган╕зац╕╖ влади. Саме ╕мпер╕я орган╕зову╓ владу наст╕льки дисципл╕новано, наст╕льки контрольовано ╕ наст╕льки продумано, що демократ╕я цього зробити не може в жодному раз╕.
 Коли я був секретарем ЦК, то н╕коли п╕длеглим дв╕ч╕ завдання не повторював. Коли посадовець прохав дати ш╕сть дн╕в на виконання зам╕сть п’яти, натом╕сть казав: «чотири дн╕». ╤ завдання виконувалось, бо ╕накше - виключення з парт╕╖ або зв╕льнення з роботи. У такому пол╕тичному режим╕ орган╕зац╕я, контроль ╕ в╕дпов╕дальн╕сть ста╓ другою натурою кожного посадовця. Але вся справа у тому, що в тотал╕тарному, а тим паче ╕мперському режим╕ сусп╕льство ╕сну╓ лише для влади. А за демократ╕╖ навпаки - влада ╕сну╓ для сусп╕льства. Якщо брати наше сусп╕льство, то воно наполовину демократ╕я, наполовину - залишок тотал╕таризму. Ми не в╕д╕йшли в╕д старого ╕ не прийшли до нового. Десь у дороз╕.
 - Але ж ╕ Союз за М. Горбачова рухався до демократ╕╖...
 - Союз був побудований на принципах централ╕зовано╖ влади. Укра╖на вважалася республ╕кою, яка мала Г╕мн, Прапор, Конституц╕ю. Але вона зобов’язана була виконувати р╕шення ЦК КПРС ╕ центральних орган╕в влади. Тож була абсолютно безправною. Народ, а особливо ╕нтел╕генц╕я, це в╕дчували. За тако╖ системи душилося все, що торкалося нац╕онального - мова, церква, демократ╕я... Людина не мала жодних прав висловити нав╕ть свою точку зору, за це людей карали. Василь Стус, ╤ван Дзюба були кинут╕ до каземат╕в, Василь Симоненко загинув - не за д╕╖, а за слово. У сусп╕льств╕ визр╕ла ф╕лософ╕я, що у народу ╓ право мати власну державу, щоб зберегти свою ╕дентичн╕сть. ╤ через це Радянський Союз не м╕г б╕льше ╕снувати в такому вигляд╕, як ран╕ше. М. Горбачов шукав шляхи, як зм╕нити ситуац╕ю. В╕н прагнув зберегти Радянський Союз як оновлену федерац╕ю ╕ демократизувати парт╕ю. Але бути главою держави ╕ управляти ц╕╓ю системою тотал╕тарно вже не було жодних ресурс╕в.
 Спочатку, п╕сля обрання головою Верховно╖ Ради, я думав, що можна переконати прогресивне крило комун╕ст╕в, щоб зм╕нити систему ╕ дати б╕льше прав Укра╖нськ╕й Держав╕. Я в це в╕рив ще у 1988 роц╕. А вже у 1989-му ця в╕ра похитнулася. Комун╕сти ╕ Горбачов не бажали радикальних зм╕н. Я ж д╕йшов висновку: без зм╕ни системи не об╕йтися. Це був руб╕кон.
 - Укра╖на одержала незалежн╕сть. Але якщо в╕рити авторов╕ культово╖ книги «З╕ткнення цив╕л╕зац╕й» С. Хант╕нгтону, на початку 90-х рок╕в у те, що в новонароджено╖ держави ╓ майбутн╓, мало хто в╕рив. Дискус╕╖ м╕ж експертами точилися лишень навколо дилеми: чи Укра╖на розвалиться як Югослав╕я, чи буде в╕йна з Рос╕╓ю. Що допомогло Вам пройти пом╕ж Сц╕ллою ╕ Харибдою?
 - Допом╕г Всеукра╖нський референдум 1 грудня 1991 року. Бо ж ситуац╕я була непростою. П╕сля 24 серпня, коли було ухвалено Акт про державну незалежн╕сть, Укра╖на звернулася до св╕ту з проханням, щоб ╖╖ визнали. Але до 1 грудня жодна кра╖на св╕ту так цього ╕ не зробила! Тому що цього ж року, але ран╕ше, 17 березня, був проведений Всесоюзний референдум. ╤ там понад 75 в╕дсотк╕в укра╖нц╕в проголосували за «оновлену федерац╕ю». Отож дзвонить Горбачов ╕ каже: «Леон╕де Макаровичу, ви ж осв╕чена людина, ╕нтел╕гент, зна╓те принципи права ╕ розум╕╓те, що Верховна Рада не може в╕дм╕нити референдум, на якому укра╖нц╕ проголосували за збереження Радянського Союзу». В╕н був стов╕дсотково правий! ╤ тому 24 серпня - на зас╕данн╕ ВР я вн╕с пропозиц╕ю про включення в порядок денний Ради питання про проведення референдуму, на який мають винести Акт про державну незалежн╕сть. П╕сля референдуму моя позиц╕я у Б╕ловезьк╕й пущ╕ була сильною. Пов╕рте, не було б референдуму, Верховна Рада могла б легко денонсувати Б╕ловезьк╕ угоди. Вона неодноразово намагалася це зробити. Якби обмежилися лише постановою ВР, нав╕ть Законом, нас би зупинили. А волю народу зупинити неможливо.
 - Ви в╕дчували, коли йшли на референдум, що дуже ризику╓те? Але ж не знали наперед, як голосуватимуть укра╖нц╕...
 - Був ризик. Пам’ята╓те, мене обирали в цей же день президентом. ╤ коли п╕сля 12-╖ ноч╕ телефонували додому ╕ говорили:  Леон╕де Макаровичу, ви перемага╓те, мене це не дивувало. Як на спов╕д╕ кажу, я запитував лише одне: а як референдум? Я мав велик╕ побоювання, чи прийдуть люди до виборчих д╕льниць? Коли мен╕ о 4-й ранку пов╕домили, що за незалежн╕сть проголосувало понад 75 в╕дсотк╕в, я заспоко╖вся, л╕г ╕ заснув. ╤ хоча достатньо було ╕ 50-ти, хот╕лося, щоб показники березневого всесоюзного референдуму були перекрит╕. Уже вранц╕ пов╕домили, що цифра ще вища - 90 з чимось - це було свято. Н╕хто, н╕ Горбачов, н╕ ╢льцин у це просто не в╕рили. А перемога стала можливою тому, що вс╕ були ╓дин╕. На вибори йшли кандидатами в президенти р╕зн╕ люди, але щодо незалежност╕ воля народу виявилася одностайною.
 - Очевидно, ╕ сам сенс вашого президентства, якби не була здобута незалежн╕сть, втрачався.
 - Це був би формальний президент держави, яко╖ нема╓. Той же перший секретар республ╕канського ЦК, т╕льки по-╕ншому назива╓ться....
 - Однак нещодавно один з пол╕тик╕в сказав, що нам нема╓ чого святкувати в День Незалежност╕, бо н╕чого не здобули. Його опоненти з опозиц╕╖ наводять р╕зн╕ м╕жнародн╕ рейтинги, за якими Укра╖на пасе задн╕х ╕ нав╕ть нав╕сили ярлика: «держава, яка не в╕дбулася». З ╕ншого боку, подив╕мося - з початку 90-х рок╕в у кра╖н╕ в╕дбулися разюч╕ зм╕ни на краще. Де правда?
 - Статистику легко пристосувати до будь-яких пол╕тичних уподобань. А в Укра╖н╕ сьогодн╕ ╓ три групи укра╖нц╕в: перша - це б╕льшовики - «сов╓т╕ко», як╕ весь час дивляться назад. Вони м╕м╕крували, пристосувавшись до ситуац╕╖, ╕ служать не держав╕, а тим, хто у даний час при влад╕. ╤нша група - це так зван╕ «щир╕ укра╖нц╕». Вони жадають т╕льки укра╖нського всюди, забуваючи слова Т. Шевченка, що варто й чужого не цуратися. ╤ от ц╕ групи людей не хочуть бачити н╕чого позитивного. Для них боротьба за грош╕ й за владу ╓ найголовн╕шим. В╕д цих людей чекати чогось справедливого, об’╓ктивного неможливо.
 ╤ т╕льки третя група людей дивиться в майбутн╓ - це укра╖нц╕ з нац╕ональною св╕дом╕стю. Але ця св╕дом╕сть бере й найкраще, що ╓ в глобал╕зованому св╕т╕, пристосову╓ до свого нац╕онального кор╕ння. Це - твоя держава, твоя земля, твоя мова, твоя культура, твоя церква, але воно не ╓ автоном╕зованою, воно ╓ частиною св╕тово╖ цив╕л╕зац╕╖.
 Я переконаний, Укра╖на зробила велик╕ кроки в сво╓му розвитку, вона стала на шлях демократ╕╖, вона вперше в ╕стор╕╖ завдяки Президенту В. Януковичу почала реформи. Я не кажу про ╖хню нин╕шню як╕сть, але - розпочала! Ми бачимо, Ки╖в буду╓ться. Уряд, як би до нього хто не ставився, д╕╓. Наприклад, у В╕нниц╕ в╕дкрили величезний морозильник, де можна збер╕гати овоч╕ й фрукти. За радянських час╕в н╕чого такого не було збудовано. В╕зьм╕ть металург╕ю, яка да╓ нам грош╕. Вона була застар╕ла - ще Щербицький говорив, що вона застар╕ла на 60 в╕дсотк╕в. Тепер вона оновлю╓ться. Тобто, зм╕ни радикальн╕, колосальн╕ - в людях, в п╕дходах, у демократ╕╖, в реформах. Я не кажу, що нема╓ проблем. ╢ корупц╕я, ╓ ╕нш╕ непри╓мн╕ реч╕, як╕ треба викор╕нювати, але ж ╖х створили ми за двадцять рок╕в сам╕. ╤ т╕, що зараз паплюжать незалежн╕сть, сам╕ купаються в матер╕альних благах, здобутих завдяки ц╕й незалежност╕. Сам╕ на коштовних авт╕вках ╖здять, будують дорог╕ ма╓тки. На цих людей дивишся з г╕ркотою ╕ розум╕╓ш - т╕льки наступне, а може, й те, що за ним покол╕ння при влад╕ зм╕нить ситуац╕ю.
 - Але, як св╕дчить соц╕олог╕я, багато хто з укра╖нц╕в уже сумн╕ва╓ться в тому, а чи варто було йти з Союзу...
 - Все одно понад 50 в╕дсотк╕в опитуваних прагне мати свою державу. Звичайно, не 90, як у 1991-му. Але це - п╕сля величезних труднощ╕в першого етапу незалежност╕, в умовах ╕деолог╕чного пресингу з Рос╕╖, та й в╕д деяких наших ЗМ╤, як╕ захищають чуж╕ ╕нтереси. Коли дивлюсь окрем╕ телепередач╕ до 20-р╕ччя Незалежност╕, серце кров’ю облива╓ться. Склада╓ться враження, що готують ц╕ сюжети ╕ оц╕нюють нашу незалежн╕сть люди, чи╖ т╕ла хоч ╕ перебувають в Укра╖н╕, але помисли десь у Москв╕.
 - Очевидно, тут ╕деться ╕ про модну нин╕ в сус╕дн╕й держав╕ теор╕ю «Русского мира»...
 - Вона не така вже й безневинна... Бо ╖╖ ╕деологи прагнуть об’╓днання, не беручи до уваги кордони, державну незалежн╕сть. Мовляв, держава само собою, а ми вс╕ об’╓днан╕ на основ╕ в╕ри. Тут духовна позиц╕я Московського патр╕архату зб╕га╓ться з пол╕тикою Кремля...
 - Однак чимало зах╕дних ф╕лософ╕в в╕дносять Укра╖ну до так звано╖ православно╖ християнсько╖ цив╕л╕зац╕╖. То чи це не означа╓, що в нас ╕з Москвою сп╕льна доля?
 - Ще в 451 роц╕, зда╓ться, п’ять християнських патр╕арх╕в (називалося це - пентарх╕я) взяли на себе канон╕чну м╕с╕ю бути головними у визначенн╕ християнського св╕ту, в тому числ╕ православного. ╤ в основ╕ цього лежало вчення про Христа. Коли Рос╕я в╕д╕йшла в╕д Константинополя, вона зм╕нила ситуац╕ю, в╕ра в Христа залишилася, але було сказано: «Цар ╓ нам╕сником Бога на земл╕». Укра╖на як православна держава, як православна нац╕я ма╓ належати до цив╕л╕зац╕╖, стрижнем яко╖ ╓ ота сама Вселенська пентарх╕я ╕ в╕ра в Христа, а не в царя доброго чи у президента, або ще в когось.
 - Леон╕де Макаровичу, Ви зараз до Конституц╕йно╖ реформи знову дотичн╕. Але згадаймо: в нас, т╕льки-но Укра╖на стала незалежною, трива╓ безперервний процес зм╕ни Конституц╕╖. Це через те, що не можемо знайти власно╖ ╕дентичност╕?
 - Процес цей не ма╓ глибинних корен╕в. Все обмежу╓ться трикутником г╕лок влади - законодавча, виконавча, судова. Ус╕ конституц╕╖, як╕ ми зм╕нювали, починалися з того, що комусь було мало повноважень. Дали повноваження, 10 рок╕в президент Л. Кучма ними користувався. Наприк╕нц╕ його другого терм╕ну вир╕шили повернути назад - до парламентсько-президентсько╖ республ╕ки. Проголосували у Верховн╕й Рад╕ ╕ припустилися ст╕лькох помилок, що Конституц╕йний суд мав ус╕ п╕дстави скасувати ухвален╕ зм╕ни. Однак св╕т каже, що ми вийшли за правове поле. Тому я запропонував Президентов╕ повернутися в це поле. Оск╕льки авторитет Верховно╖ Ради дуже низький, передбачено створити Конституц╕йну асамблею, члени яко╖ не керуватимуться посадовими амб╕ц╕ями. Це будуть спец╕ал╕сти, профес╕онали, експерти вс╕х р╕вн╕в, в╕д ус╕х пол╕тичних сил. Вони не прийматимуть нову Конституц╕ю - я це п╕дкреслюю - а внесуть пропозиц╕╖ по системних зм╕нах у текст Основного Закону. Запропонують ╖х Президентов╕. В╕н внесе до Верховно╖ Ради. А дал╕ ми пропонуватимемо винести конституц╕йн╕ зм╕ни на Всеукра╖нський референдум. Для того, аби б╕льше не було спокус кожному новому оч╕льников╕ держави писати Основний Закон п╕д себе.
 - Тобто, з референдуму почали ╕ референдумом зак╕нчимо...
 - ╤ тод╕ скажемо: «Ми стали на народний фундамент, народну Конституц╕ю, затверджену народом. ╤ н╕кому, нав╕ть найген╕альн╕шому, в╕дтепер не може прийти у голову думка про зм╕ну Конституц╕╖ без того, аби спитати дозволу у народу».
 - Ваше покол╕ння - народжених у Радянському Союз╕, зум╕ло в╕дпов╕сти на цив╕л╕зац╕йний виклик к╕нця XX стол╕ття. Ви вибороли незалежн╕сть, зберегли мир в Укра╖н╕, розбудували демократ╕ю. А як╕, на вашу думку, виклики постануть перед тими, хто народився у незалежн╕й Укра╖н╕?
 - Насамперед, ╖м треба глибоко ╕ всеб╕чно вивчити ╕стор╕ю свого народу. Вони ╖╖ не вивчають ╕ не знають. Я не хочу ╖х ображати, але мо╖ сп╕лкування з сучасною молоддю св╕дчать про це. Захоплення нов╕тн╕ми ╕нформац╕йними технолог╕ями, айподами, ноутбуками ╕ тому под╕бним сприяють полегшеному ставленню до ╕стор╕╖, до пол╕тики, сусп╕льних ц╕нностей. А вони мають зрозум╕ти, що ╓ покол╕нням, яке ма╓ вивчити наш╕ помилки, ╕, не засуджуючи нас, взяти на себе в╕дпов╕дальн╕сть за майбутн╓ Укра╖нсько╖ Держави. Адже у молодих ╓ вс╕ можливост╕! Будь ласка, навчайтеся у Кембридж╕, Оксфорд╕... Але повертайтеся, бо не можна залишати хвору мат╕р. А Укра╖на, на жаль, хвора. ╤ т╕льки нове покол╕ння, озбро╓не новою ф╕лософ╕╓ю, новими знаннями, чесне й чисте, зможе ╖╖ врятувати...
 
Розмову в╕в ╢вген ЯКУНОВ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.08.2011 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9231

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков