Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 12.08.2011
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. СЕРПЕНЬ

 19
 1914 р. — створено кер╕вний орган Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в – Укра╖нську бойову управу.
 1992 р. — у Ки╓в╕ почав роботу I Всесв╕тн╕й форум укра╖нц╕в, який мав святковий, п╕днесений характер. Адже його делегати були сповнен╕ великих оч╕кувань — п╕сля к╕лькох стол╕ть поневолення Укра╖на отримала державний суверен╕тет, в укра╖нц╕в з’явилася можлив╕сть власноруч будувати сво╓ життя, дати належну оц╕нку под╕ям минулого.
 Народилася:
 1950 р. — Ольга Басистюк, народна артистка Укра╖ни, лауреат м╕жнародних конкурс╕в. Державна прем╕я УРСР ╕мен╕ Тараса Шевченка (1987). Герой Укра╖ни (2010).
 Помер:
 1945 р. — п╕дрозд╕лом НКВС по-зв╕рячому замордовано Юр╕я Липу, громадського д╕яча, письменника, поета, публ╕циста, одного з визначних ╕деолог╕в укра╖нського нац╕онал╕зму та л╕каря УПА.
 
20
 1925 р. — Шевченкова гора в Канев╕ проголошена державним запов╕дником.
 Народився:
 1939 р. — Тарас Мельничук, укра╖нський поет.
 Помер:
 1843 р. — Григор╕й Кв╕тка-Основ’яненко, укра╖нський проза╖к, драматург, журнал╕ст, л╕тературний критик ╕ культурно-громадський д╕яч. Основоположник художньо╖ прози ╕ жанру соц╕ально-побутово╖ комед╕╖ в класичн╕й укра╖нськ╕й л╕тератур╕.
 
21
 1627 р. — випущено перший друкований словник укра╖нсько╖ мови Памви Беринди.
 Народився:
 1892 р. — Кость Туркало, громадсько-пол╕тичний д╕яч, ╕нженер-х╕м╕к, член Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради.
 Помер:
 1925 р. — Осип Маковей, укра╖нський поет, проза╖к, публ╕цист, критик, л╕тературознавець, перекладач, редактор багатьох пер╕одичних видань, педагог та громадсько-пол╕тичний д╕яч. Народився 23 серпня 1867 р.
 
22
 Народилася:
 1966 р. — Ольга Сумська, укра╖нська актриса ╕ телеведуча. Народна артистка Укра╖ни.
 
23
 День Державного Прапора Укра╖ни.
 ╢вропейський день пам’ят╕ жертв стал╕н╕зму та нацизму.
 Помер:
 1863 р. — Михайло Щепк╕н, визначний актор укра╖нсько╖ та рос╕йсько╖ сцени.
 
24
 День Незалежност╕.
 1991 р. — Укра╖на здобула незалежн╕сть п╕сля ухвалення Акта Верховною Радою УРСР.
 Народилися:
 1923 р. — В╕ктор Глушков, п╕онер комп’ютерно╖ техн╕ки, автор фундаментальних праць у галуз╕ к╕бернетики, математики ╕ обчислювально╖ техн╕ки. Лауреат численних прем╕й ╕ нагород. Д╕йсний член АН СРСР, АН УРСР. Почесний член багатьох ╕ноземних академ╕й. Засновник Iнституту кiбернетики iменi В. М. Глушкова НАН Укра╖ни, який ╕ очолював до 1982 р. Помер в Москв╕, куди був перевезений для л╕кування.
 1927 р. — Левко Лук’яненко, укра╖нський пол╕тик та громадський д╕яч, народний депутат Укра╖ни. Багатол╕тн╕й в’язень радянських тюрем ╕ табор╕в. Письменник. Герой Укра╖ни (з врученням ордена Держави, 19 кв╕тня 2005 р.).
 У березн╕ 1988 р. заочно обраний головою в╕дновлено╖ УГГ, яка д╕╓ як Укра╖нська Гельсинкська Сп╕лка (УГС). Указом ПВР в╕д 30 листопада 1988 р. Левко Лук’яненко помилуваний, зв╕льнений ╕з заслання. На початку 1989 р. поверта╓ться в Укра╖ну.
 1958 р. — Василь Червон╕й, укра╖нський пол╕тик, народний депутат перших чотирьох скликань, голова Р╕вненсько╖ ОДА 2005—2006 рр. Актив╕ст громади в╕руючих УПЦ КП. За оф╕ц╕йною верс╕╓ю, загинув 4 липня 2009 р. в╕д удару блискавки.
 Помер:
 1745 р. — Олекса Довбуш, ватажок опришк╕в у Карпатах.
 
 25
 Народилися:
 1924 р. — Павло Загребельний, укра╖нський письменник, Герой Укра╖ни, лауреат Державно╖ прем╕╖ СРСР, Шевченк╕всько╖ прем╕╖.
 1940 р. — Микола Жулинський, укра╖нський пол╕тик, академ╕к НАН Укра╖ни.
 Померли:
 1698 р. — гетьман Петро Дорошенко, загинув у московськiй неволi.
 1963 р. — ╤ван Багряний, укра╖нський поет, проза╖к, публ╕цист, пол╕тичний д╕яч.
 Зах╕дн╕ досл╕дники творчост╕ ╤вана Багряного в╕дзначали ун╕кальну здатн╕сть письменника до «кошмарного гротеску», неабиякого гумору серед в╕дчаю, оптим╕зму — серед трагед╕╖ в глух╕й в╕йн╕, що в╕дбува╓ться на величезних просторах ╓враз╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Юзеф Лободовський твердить, що “Сад Гетсиманський” перевищу╓ силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку, — ╓ виразним св╕дченням глибокого гуман╕зму автора, що на самому дн╕ пекла зум╕в побачити людськ╕ прикмети, нав╕ть у найозв╕р╕л╕ших ос╕бняк╕в”.
 1963 р. — Володимир Дорошенко, громадський дiяч, бiблiограф i л╕тературознавець.
2008 р. — Михайло Сирота, народний депутат Укра╖ни, укра╖нський пол╕тик, голова Трудово╖ парт╕╖ Укра╖ни, народний депутат Укра╖ни 2-го, 3-го та 6-го скликань, один ╕з автор╕в Конституц╕╖ Укра╖ни. Кандидат техн╕чних наук, доцент.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9215

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков