Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 12.08.2011
«А У НАС ╢ П╤СНЯ – ДО ДУШ╤ СТЕЖИНКА!»

П╕сенна «Св╕тлиця»

  Шановн╕ читач╕! Представля╓мо двадцять народних та авторських укра╖нських п╕сень, як╕ п╕д час заочного конкурсу в «Кримськ╕й св╕тлиц╕» набрали найб╕льше ваших голос╕в ╕ визнан╕ найпопулярн╕шими.
 На початку 2009 року газета «Кримська св╕тлиця» з метою популяризац╕╖ народно╖ та сучасно╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕, збереження та примноження духовного ╕ культурного надбання укра╖нського народу звернулася до читач╕в з пропозиц╕╓ю гуртом визначити двадцять найкращих, найпопулярн╕ших, найзнан╕ших народних та естрадних (у яких ╓ автори) укра╖нських п╕сень. П╕сень, як╕ ма╓ знати кожна сучасна людина ╕ без яких д╕йсно неможливо ╕дентиф╕кувати себе укра╖нцем.
 Щоп’ятниц╕ в газет╕ виходила спец╕альна музична рубрика «П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ» (автори ╕ ведуч╕ «п╕сенного» проекту - «св╕тличани» Юл╕я ╕ В╕ктор Качули), де публ╕кувалися над╕слан╕ читачами на адресу редакц╕╖ вар╕анти п╕сенних «двадцяток», тексти популярних укра╖нських п╕сень, ╕стор╕╖ ╖х написання, розпов╕д╕ про в╕домих автор╕в ╕ виконавц╕в, читацьк╕ роздуми про значення укра╖нсько╖ п╕сн╕ у збереженн╕ нац╕онально╖ духовно╖ спадщини, в духовному та культурному житт╕ людей, у становленн╕ ОСОБИСТОСТ╤, ГРОМАДЯНИНА, ПАТР╤ОТА, ЛЮДИНИ.
 З тих п╕сень, як╕ найчаст╕ше зустр╕чалися у листах читач╕в, а отже, набрали найб╕льшу к╕льк╕сть голос╕в, й була визначена переможна п╕сенна «двадцятка». А 20 читач╕в-учасник╕в, як╕ найвлучн╕ше у сво╖х вар╕антах «потрапили» у цю «двадцятку», стали ф╕нал╕стами цього сво╓р╕дного народного п╕сенного х╕т-параду.
 У заочному газетному п╕сенному конкурс╕, який тривав на стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕з с╕чня до вересня 2009 р., взяли участь сотн╕ народних «експерт╕в» укра╖нсько╖ п╕сн╕. Визначити ╖х к╕льк╕сть точно неможливо, бо в╕дпов╕дали на запитання ц╕лими с╕м’ями, нав╕ть шк╕льними класами - конкурс не мав жодних в╕кових, нац╕ональних, географ╕чних
 обмежень.
 У вар╕антах «двадцяток», як╕ пропонували читач╕, називалося понад 400 в╕домих укра╖нських п╕сень. П╕сн╕, як╕ перемогли ╕ стали, за оц╕нкою читач╕в, найпопулярн╕шими, найзнан╕шими, найсп╕ван╕шими у народ╕ -
 перед вами!
 
 ---- 1 ----
 ДВА КОЛЬОРИ
 (Слова
 Дмитра Павличка
 Музика
 Олександра Б╕лаша)
 
 Як я малим
 збирався навеснi
 Пiти у свiт
 незнаними шляхами, -
 Сорочку мати вишила менi
 червоними i чорними
 нитками.
 
 ПРИСП╤В:
 Два кольори мо╖,
 два кольори,
 Оба на полотнi,
 в душi мо╖й оба,
 Два кольори мо╖,
 два кольори:
 Червоне - то любов,
 а чорне - то журба.
 
 Мене водило
 в безвiстi життя,
 Та я вертався
 на сво╖ пороги.
 Переплелись,
 як мамине шиття,
 Мо╖ сумнi ╕ рад╕сн╕ дороги.
 ПРИСП╤В.
 
 Менi вiйнула в очi
 сивина,
 Та я нiчого не везу додому,
 Лиш згорточок старого
 полотна
 I вишите мо╓ життя
 на ньому.
 ПРИСП╤В.

 ---- 2 ----
 П╤СНЯ ПРО РУШНИК
 (Слова
 Андр╕я Малишка
 Музика
 Платона Майбороди)
 
 Р╕дна мати моя,
 ти ночей не доспала
 ╤ водила мене
 у поля край села,
 ╤ в дорогу далеку
 ти мене на зор╕
 проводжала,
 ╤ рушник вишиваний
 на щастя дала.
 ╤ в дорогу далеку
 ти мене на зор╕
 проводжала,
 ╤ рушник вишиваний
 на щастя, на долю дала.
 
 Хай на ньому цв╕те
 росяниста дор╕жка,
 ╤ зелен╕ луги,
 й солов’╖н╕ га╖,
 ╤ твоя незрадлива
 материнська ласкава
 усм╕шка,
 ╤ засмучен╕ оч╕ хорош╕ тво╖.
 ╤ твоя незрадлива
 материнська ласкава
 усм╕шка,
 ╤ засмучен╕ оч╕
 хорош╕ блакитн╕ тво╖.
 
 Я в╕зьму той рушник,
 простелю, наче долю,
 В тих╕м шелест╕ трав,
 в щебетанн╕ д╕бров,
 ╤ на т╕м рушничков╕
 оживе все знайоме
 до болю -
 ╤ дитинство, й розлука,
 ╕ в╕рна любов.
 ╤ на т╕м рушничков╕
 оживе все знайоме
 до болю -
 ╤ дитинство, й розлука,
 й твоя материнська любов.

 ---- 3 ----
 ЧЕРВОНА РУТА
 (Слова ╕ музика
 Володимира ╤васюка)
 
 Ти признайся менi,
 Звiдки в тебе тi чари?
 Я без тебе всi днi
 У полонi печалi.
 Може, десь у лiсах
 Ти чар-зiлля шукала,
 Сонце-руту знайшла
 ╤ мене зчарувала.
 
 ПРИСП╤В:
 Червону руту
 не шукай вечорами
 Ти у мене ╓дина,
 тiльки ти, повiр!
 Бо твоя врода -
 то ╓ чистая вода,
 То ╓ бистрая вода
 з синiх гiр.
 
 Бачу я тебе в снах
 У дiбровах зелених,
 По забутих стежках
 Ти приходиш до мене.
 I не треба нести
 Менi кв╕тку над╕╖,
 Бо давно уже ти
 Увiйшла в мо╖ мрi╖.
 ПРИСП╤В.

 ---- 4 ----
 Реве та стогне
 ДН╤ПР ШИРОКИЙ
 (Слова
 Тараса Шевченка
 Мелод╕я народна,
 обр. Д. Крижан╕вського)
 
 Реве та стогне
 Дн╕пр широкий,
 Сердитий в╕тер завива,
 Додолу верби гне висок╕,
 Горами хвилю п╕д╕йма.
 
 ╤ бл╕дий м╕сяць на ту пору
 ╤з хмари де-де виглядав,
 Неначе човен в син╕м мор╕
 То виринав, то потопав.
 
 Ще трет╕ п╕вн╕ не сп╕вали,
 Н╕хто н╕де не гомон╕в,
 Сич╕ в гаю перекликались,
 Та ясен раз у раз скрип╕в.
 
 Реве та стогне
 Дн╕пр широкий,
 Сердитий в╕тер завива,
 Додолу верби гне висок╕,
 Горами хвилю п╕д╕йма.

 ---- 5 ----
 Н╕ч яка, Господи,
 М╤СЯЧНА, ЗОРЯНА
 (Слова
 Михайла Старицького
 Музика
 Миколи Лисенка)
 
 Н╕ч яка, Господи,
 м╕сячна, зоряна,
 Видно, хоч голки збирай.
 Вийди, коханая,
 працею зморена,
 Хоч на хвилиночку в гай.
 
 Сядемо вкупочц╕
 тут, п╕д калиною,
 ╤ над панами я пан.
 Глянь, моя рибонько,
 ср╕бною хвилею
 Стелиться в пол╕ туман.
 
 Гай чар╕вний,
 н╕би променем всипаний,
 Чи загадався, чи спить?
 Он на струнк╕й та висок╕й
 осичин╕
 Листя пестливо тремтить.
 Небо незм╕ряне,
 всипане зорями,
 Що то за Божа краса!
 Перлами ясними
 ген п╕д тополями
 Гра╓ краплиста роса.
 
 Ти ж не лякайся,
 що н╕женьки бос╕╖
 Змочиш в холодну росу.
 Я ж тебе, в╕рная,
 аж до хатиноньки
 Сам на руках донесу.
 
 Ти ж не лякайся,
 що змерзнеш, леб╕донько,
 Тепло, н╕ в╕тру, н╕ хмар.
 Я пригорну тебе
 до свого серденька
 А воно палке, як жар.

 ---- 6 ----
 Розпрягайте,
 ХЛОПЦI, КОНЕЙ
 (Слова та музика народн╕)
 
 Розпрягайте, хлопц╕, коней
 Та й лягайте спочивать.
 А я п╕ду в сад зелений,
 В сад криниченьку копать.
 
 ПРИСП╤В:
 Маруся, раз, два, три,
 калина,
 Чорнявая дiвчина,
 В саду ягоди рвала.
 
 Копав, копав криниченьку
 У вишневому саду...
 Чи не вийде д╕вчинонька
 Рано-вранц╕ по воду?
 ПРИСП╤В.
 
 Вийшла, вийшла
 д╕вчинонька
 В сад вишневий воду брать,
 А за нею козаченько
 Веде коня напувать.
 ПРИСП╤В.
 
 Просив, просив
 в╕деречка -
 Вона йому не дала.
 Дарив, дарив
 з руки перстень -
 Вона його не взяла.
 ПРИСП╤В.
 
 "Знаю, знаю, д╕вчинонько,
 Чим я тебе розгн╕вив:
 Що я вчора ╕звечора
 ╤з другою говорив.
 ПРИСП╤В.
 
 Вона ростом невеличка,
 Ще й л╕тами молода.
 Руса коса до пояса,
 В кос╕ стр╕чка голуба".
 ПРИСП╤В.
 
 Розпрягайте, хлопц╕,
 коней,
 Та й лягайте спочивать.
 А я п╕ду в сад зелений,
 В сад криниченьку копать.
 ПРИСП╤В.

 ---- 7 ----
 ЧОРНОБРИВЦI
 (Слова Миколи Синга╖вського
 Музика Володимира Верменича)
 
 Чорнобривцiв насiяла мати
 У мо╖м свiтанковiм краю,
 Та й навчила
 веснянки спiвати
 Про надiю квiтучу свою...
 
 ПРИСП╤В:
 Як на тi чорнобривцi погляну,
 Бачу матiр стареньку,
 Бачу руки тво╖, моя мамо,
 Твою ласку я чую, рiдненька…
 
 Я розлуки та зустрiчi знаю,
 Бачив я у чужiй сторонi
 Чорнобривцi iз рiдного краю,
 Що насiяла ти навеснi…
 ПРИСП╤В.
 
 Прилiтають до нашого поля
 Iз далеких кра╖в журавлi,
 Розцвiтають i квiти, ╕ доля
 На мо╖й укра╖нськiй землi...
 Присп╕в.

 ---- 8 ----
 ДЕРЖАВНИЙ Г╤МН УКРА╥НИ
 (Слова
 Павла Чубинського
 Музика
 Михайла Вербицького)
 
 Ще не вмерла Укра╖ни,
 ╕ слава, ╕ воля,
 Ще нам, браття молод╕╖,
 усм╕хнеться доля.
 
 Згинуть наш╕ вороженьки, як роса на сонц╕,
 Запану╓м ╕ ми, браття,
 у сво╖й сторонц╕.
 
 ПРИСП╤В:
 Душу, т╕ло ми положим
 за нашу свободу.
 ╤ покажем, що ми, браття,
 козацького роду.
 
 * * *
 Попередня редакц╕я
 Державного Г╕мну
 Укра╖ни
 
 Ще не вмерла Укра╖ни
 ╕ слава, ╕ воля,
 Ще нам, браття молод╕╖,
 усм╕хнеться доля.
 Згинуть наш╕ вор╕женьки,
 як роса на сонц╕.
 Запану╓м ╕ ми, браття,
 у сво╖й сторонц╕.
 
 ПРИСП╤В:
 Душу й т╕ло ми положим
 за нашу свободу,
 ╤ покажем, що ми, браття,
 козацького роду.
 
 Станем, браття, вс╕ за волю,
 в╕д Сяну до Дону,
 В р╕дн╕м кра╖ панувати
 не дамо н╕кому.
 Чорне море
 ще всм╕хнеться,
 д╕д Дн╕про зрад╕╓,
 Ще на наш╕й Укра╖н╕
 доленька насп╕╓.
 ПРИСП╤В.
 
 А завзяття, праця щира
 свого ще докаже,
 Ще на наш╕й Укра╖н╕
 п╕снь гучна розляже,
 За Карпати в╕д╕б’╓ться,
 згомонить степами,
 Укра╖ни слава стане
 пом╕ж народами.
 ПРИСП╤В.

 ---- 9 ----
 ЧЕРЕМШИНА
 (Слова
 Миколи Юр╕йчука
 Музика
 Василя Михайлика)
 
 Знов зозул╕ голос
 чути в л╕с╕,
 Ласт╕вки гн╕здечко
 звили в стр╕с╕.
 А в╕вчар жене отару
 пла╓м,
 Тьохнув п╕сню соловей
 за га╓м.
 
 ПРИСП╤В:
 Всюди буйно кв╕тне
 черемшина,
 Мов до шлюбу вбралася
 калина.
 В╕вчара в садочку,
 в тихому куточку,
 Жде д╕вчина, жде.
 
 Йшла вона в садок
 повз осокори,
 Задивилась
 на висок╕ гори.
 Де з бер╕з спадають
 тих╕ роси,
 Цв╕т калини приколола
 в коси.
 ПРИСП╤В.
 
 Ось ╕ веч╕р - в╕вц╕
 б╕ля броду
 З Черемоша п’ють
 холодну воду.
 У садочку в╕вчара стр╕ча╓
 Д╕вчинонька,
 що його коха╓.
 Присп╕в.

 ---- 10 ----
 ОДНА КАЛИНА
 (Слова
 В╕тал╕я Куровського
 Музика
 Руслана Кв╕нти)
 
 Сумно, сумно
 аж за край...
 Не дивись на мене,
 грай, музико, грай!
 Зимно, зимно на душ╕...
 Забирай, що хочеш,
 т╕льки залиши:
 
 ПРИСП╤В:
 Одну калину за вiкном,
 Одну родину за столом,
 Одну стежину,
 щоб до дому йшла сама,
 Одну любов на все життя,
 Одну журбу до забуття
 ╤ Укра╖ну,
 бо в нас ╕ншо╖ нема!
 
 Cумно, сумно
 аж за край...
 Так чого ж ти плачеш?
 Грай, музико, грай!
 Крапля горя не залл╓,
 Наливай, козаче,
 бо у нас ще ╓:
 
 Одна калина за вiкном,
 Одна родина за столом,
 Одна стежина,
 щоб до дому йшла сама,
 Одна любов на все життя,
 Одна журба до забуття
 ╤ Укра╖на,
 бо в нас ╕ншо╖ нема!
 
 Сумно, так ╕ не засну,
 Краще буду думать
 про свою весну
 Та й п╕ду за небокрай...
 Вперше, як в останн╓,
 грай, музико, грай:
 
 Про ту калину за вiкном,
 Одну родину за столом,
 Одну стежину,
 щоб до дому йшла сама,
 Одну любов на все життя,
 Одну журбу до забуття
 ╤ Укра╖ну,
бо в нас ╕ншо╖ нема!


---- 11 ----
ОЙ У ЛУЗ╤
ЧЕРВОНА КАЛИНА
(Слова ╕ музика
Григор╕я Труха
╕ Степана Чарнецького)

Ой у луз╕ червона калина
похилилася,
Чогось наша
славна Укра╖на
зажурилася.
А ми тую червону калину
п╕д╕ймемо,
А ми нашу славну
 Укра╖ну,
гей, гей, розвеселимо!

Марширують
наш╕ добровольц╕
у кривавий тан
Визволяти брат╕в
 укра╖нц╕в
з московських кайдан.
А ми наших
брат╕в укра╖нц╕в
визволимо,
А ми нашу славну
 Укра╖ну,
гей, гей, розвеселимо!

Ой у пол╕ яро╖ пшениц╕
золотистий лан,
Розпочали
наш╕ добровольц╕
з москалями тан;
А ми тую ярую пшеницю
╕зберемо,
А ми нашу славну
 Укра╖ну,
гей, гей, розвеселимо!

Як пов╕╓
буйнесенький в╕тер
з широких степ╕в,
То прославить
по вс╕й Укра╖н╕
с╕чових стр╕льц╕в.
А ми тую стр╕лецькую
славу
збережемо,
А ми нашу славну
 Укра╖ну,
гей, гей, розвеселимо!

---- 12 ----
ОЙ НА ГОР╤
ТА ЖЕНЦ╤ ЖНУТЬ
(Слова ╕ музика народн╕)
Ой на гор╕
та женц╕ жнуть, /2 р.
А поп╕д горою,
яром-долиною
козаки йдуть!
Гей, долиною, гей
широкою -
козаки йдуть!

Попереду
Дорошенко, /2 р.
Веде сво╓ в╕йсько,
в╕йсько запор╕зьке
хорошенько!
Гей, долиною, гей
широкою -
хорошенько!

А позаду
Сагайдачний, /2 р.
Що пром╕няв ж╕нку
на тютюн та люльку,
необачний!
Гей, долиною, гей
широкою -
необачний!

"Гей, вернися,
Сагайдачний, /2 р.
В╕зьми свою ж╕нку,
в╕ддай тютюн-люльку,
необачний!
Гей, долиною, гей
широкою -
необачний!"

"Мен╕ з ж╕нкою
не возиться, /2 р.
А тютюн та люлька
козаку в дороз╕
знадобиться!
Гей, долиною, гей
широкою -
знадобиться!"
Гей, хто в л╕с╕,
озовися! /2 р.
Та викрешем вогню,
та закурим люльку,
не журися!
Гей, долиною, гей
широкою -
не журися!

---- 13 ----
СТО╥ТЬ ГОРА
ВИСОКАЯ
(Слова Леон╕да Гл╕бова
Музика Ф. Надененка)

Сто╖ть гора високая,
Поп╕д горою гай,
Зелений гай, густесенький,
Неначе справд╕ рай.

П╕д га╓м в’╓ться р╕ченька...
Як скло, вона блищить;
Долиною зеленою
Кудись вона б╕жить.

Край берега, у затишку,
Прив’язан╕ човни;
А три верби схилилися,
Мов журяться вони,

Що пройде любе л╕течко,
Пов╕ють холода,
Осиплеться ╖х листячко
╤ понесе вода.

Журюся й я над р╕чкою...
Б╕жить вона, шумить,
А в мене б╕дне серденько
╤ мл╕╓, ╕ болить.

Ой р╕чечко,голубонько!
Як хвилечки тво╖ —
Проб╕гли дн╕ щаслив╕╖
╤ радощ╕ мо╖...

До тебе, люба р╕ченько,
Ще вернеться весна;
А молод╕сть
не вернеться,
Не вернеться вона!..

Сто╖ть гора високая,
Зелений гай шумить;
Пташки сп╕вають голосно,
╤ р╕чечка блищить.

Як хороше, як весело
На б╕л╕м св╕т╕ жить!..
Чого ж у мене серденько
╤ мл╕╓, ╕ болить?

Болить воно та журиться,
Що вернеться весна;
А молод╕сть...
не вернеться,
Не вернеться вона!..

---- 14 ----
НЕСЕ ГАЛЯ ВОДУ
(Слова ╕ музика народн╕)
Несе Галя воду,
коромисло гнеться,
За нею ╤ванко,
як барв╕нок, в'╓ться.

"Галю ж моя, Галю,
дай води напиться.
Ти така хороша,
дай хоч подивиться!"

"Вода у ставочку,
п╕ди та й напийся,
Як буду в садочку -
прийди подивися".

"Прийшов у садочок,
зозуля кувала.
А ти ж мене, Галю,
та й не шанувала".

"Стелися, барв╕нку,
буду поливати,
Вернися, ╤ванку,
буду шанувати".

---- 15 ----
ЧОРН╤╥ БРОВИ,
КАР╤╥ ОЧ╤
(Слова
Костянтина Думитрашка
Музика
Д╕он╕с╕я Бонковського)

Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕,
Темн╕, як н╕чка,
ясн╕, як день!
Ой оч╕, оч╕, оч╕ д╕воч╕,
Де ж ви навчились
зводить людей?
Вас ╕ нема╓, а ви мов тута,
Св╕тите в душу, як дв╕ зор╕.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справд╕
ви знахар╕?

Чорн╕╖ брови –
стр╕чки шовков╕,
Все б т╕льки вами
 я любувавсь.
Кар╕╖ оч╕, оч╕ д╕воч╕,
Все б т╕льки я
 дивився на вас!

Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕!
Страшно дивитись
п╕д час на вас:
Не будеш спати
 н╕ вдень, н╕ вноч╕,
Все будеш думать,
оч╕, про вас.
1854 p.

---- 16 ----
М╤СЯЦЬ НА НЕБ╤,
З╤РОНЬКИ СЯЮТЬ
(Слова ╕ музика народн╕)

М╕сяць на неб╕,
 з╕роньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човн╕ д╕вчина
 п╕сню сп╕ва╓,
А козак чу╓ -
 серденько мре.

П╕сня та мила, п╕сня та люба,
Все про кохання,
 все про любов.
Як ми любились
 та й роз╕йшлися,
Тепер нав╕ки
 з╕йшлися знов.

Ой оч╕, оч╕, оч╕ д╕воч╕,
Темн╕, як н╕чка,
 ясн╕, як день!
Ви ж мен╕, оч╕,
 в╕к вкоротили,
Де ж ви навчились
 зводить людей?

---- 17 ----
МАМИНА ЧЕРЕШНЯ
(Слова
Миколи Лук╕ва
Музика
Анатол╕я Горчинського)

Росте черешня
в мами на город╕,
Стара-стара,
а кожен р╕к цв╕те,
Щол╕та д╕тям
 ягодами годить,
Хоча вони й не дякують
за те.

ПРИСП╤В:
Мамо, мамо, в╕чна ╕ кохана,
Ви пробачте,
 що був неуважний,
Знаю, ви молилися за мене
Дн╕ ╕ ноч╕, сива моя нене.

Живе старенька мати
 у господ╕,
Невтомн╕ руки,
 серце золоте,
Щодня ╕ д╕тям,
 ╕ онукам годить,
Хоч р╕дко хто з них
 дяку╓ за те.

Ну що ж, про вдячн╕сть
 забувають люди,
Душа сл╕па у щаст╕, а проте
Вони прозр╕ють,
але п╕зно буде:
Черешня всохне,
мати одцв╕те.

---- 18 ----
ТИ Ж МЕНЕ
П╤ДМАНУЛА
(Слова ╕ музика народн╕)

Ти казала, в понед╕лок
П╕дем разом по барв╕нок,
Я прийшов - тебе нема, -
П╕дманула, п╕двела.

ПРИСП╤В:
Ти ж мене п╕дманула,
Ти ж мене п╕двела,
Ти ж мене молодого
З ума, з розуму звела.

Ти казала, у в╕второк
Поц╕лу╓ш раз╕в сорок,
Я прийшов - тебе нема, -
П╕дманула, п╕двела.
ПРИСП╤В.
Ти казала, у середу
П╕дем разом по череду,
Я прийшов - тебе нема, -
П╕дманула, п╕двела.
ПРИСП╤В.

Ти казала, у четвер
П╕дем разом на концерт,
Я прийшов - тебе нема, -
П╕дманула, п╕двела.
ПРИСП╤В.

Ти казала, у п’ятницю
П╕дем разом на вулицю,
Я прийшов - тебе нема, -
П╕дманула, п╕двела.
ПРИСП╤В.

Ти казала, у суботу
П╕дем разом на роботу,
Я прийшов - тебе нема, -
П╕дманула, п╕двела.
ПРИСП╤В.

Ти казала, у нед╕лю
П╕дем разом на вес╕лля,
Я прийшов - тебе нема, -
П╕дманула, п╕двела.
ПРИСП╤В.

---- 19 ----
ОЙ ЧИЙ ТО К╤НЬ
СТО╥ТЬ
(Слова ╕ музика народн╕)

Ой чий то к╕нь сто╖ть,
Що сива гривонька.
Сподобалась мен╕,
Сподобалась мен╕
Тая д╕вчинонька.

Не так та д╕вчина,
Як б╕ле личенько.
Подай же, д╕вчино,
Подай же, гарная,
На коня рученьку.

Д╕вчина п╕д╕йшла,
Рученьку подала.
Ой, краще б я була,
Ой, краще б я була
Кохання не знала.

Кохання-кохання
З вечора до рання.
Як сонечко з╕йде,
Як сонечко з╕йде,
Кохання в╕д╕йде.

---- 20 ----
ПОВ╤Й, В╤ТРЕ,
НА ВКРА╥НУ
Слова
С. Руданського
Музика
Л. Александрово╖

Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну,
Де покинув я д╕вчину,
Де покинув кар╕ оч╕, –
Пов╕й, в╕тре, оп╕вноч╕.

М╕ж горами там долина,
В т╕й долин╕ ╓ хатина,
В т╕й хатин╕ д╕вчинонька,
Д╕вчинонька-голубонька.

Пов╕й, в╕тре, до сх╕д сонця,
До сх╕д сонця,
край в╕конця,
Край в╕конця пост╕ль б╕ла,
Пост╕ль б╕ла, д╕вка мила.

Пов╕й, в╕тре,
тишком-нишком
Над рум’яним,
б╕лим личком,
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила – подивися.

Чи спить мила,
чи збудилась,
Спитай ╖╖, з ким любилась,
З ким любилась ╕ кохалась
╤ любити присягалась.

Як заб’╓ться ╖й серденько,
Як з╕тхне вона тяженько,
Як заплачуть кар╕ оч╕, –
Вертай, в╕тре, оп╕вноч╕!

А якщо мене забула
╤ другого пригорнула,
То розв╕йся край долини,
Не вертайся з Укра╖ни!..

В╕тер в╕╓, в╕тер в╕╓,
Серце тужить, серце мл╕╓,
В╕тер в╕╓, не верта╓,
Серце з жалю завмира╓.
1856 р.

Рядки з лист╕в
 
 В╕дгуки учасник╕в про конкурс, п╕сню ╕ «Св╕тлицю»
 
«Шановн╕ св╕тличани! Дозвольте висловити вам глибоку шану ╕ подяку за новий проект «П╕сенний народний х╕т-парад». Дуже важливу, конче необх╕дну справу започаткувала наша р╕дна «Кримська св╕тлиця». Це - справжн╕й патр╕отизм в д╕╖, шлях до пробудження укра╖нц╕в, ╖хнього усв╕домлення того, що вони належать до нац╕╖ з багатющою культурною спадщиною.
 Лариса ДАНИЛЕЙЧЕНКО, м. С╕мферополь.
 
Шановна «Св╕тличко»! Дуже вдалий проект - вибрати двадцятку найкращих наших р╕дних п╕сень. У наш час сумно, важко без р╕дно╖ п╕сн╕. Давайте п╕снею п╕дтрима╓мо одне одного, не дамо загубити, забути нашу культурну спадщину. Закликаю вс╕х шанувальник╕в укра╖нсько╖ п╕сн╕ при╓днатися до ц╕╓╖ акц╕╖!
 В╕ктор ЖУЖН╢В-К╤ЩЕНКО, п╕дполковник у в╕дставц╕, та В╕нницька громада Ялти.
 
Дорога «Св╕тличко»! Ти багато робиш, аби ми прокинулися та глибоко в╕дчули, що ми - укра╖нц╕, а не хохли – малороси – яничари. Це тво╖ р╕зн╕ конкурси, матер╕али на р╕зноман╕тн╕ теми на тво╖х стор╕нках, як╕ ми прочиту╓мо до останнього рядка (з╕старилися, а про свою р╕дну Укра╖ну багато чого й не зна╓мо! Г╕рко...). А тому спасиб╕ тоб╕, що ти ╓.
 ╤ ось новий конкурс, який в╕дроджу╓ наш╕ душ╕...
 Ра╖са ЗАДОРОЖНА, м. Саки, АР Крим.
 
Дорог╕ друз╕! Дуже непросте завдання ви поставили перед сво╖ми читачами – в╕д╕брати двадцятку найкращих, найпопулярн╕ших п╕сень. Остап Вишня писав, що для укра╖нця сп╕вати – це обов’язково, це як дихати! Тому для мене з кожною п╕снею пов’язана якась стор╕нка життя. Якщо неймов╕рно важко написати справжню п╕сню, то писати про п╕сн╕ взагал╕ неможливо. А вибрати ще важче!
 Юр╕й УГОДЕНКО,
 с. Ново╕ван╕вка Чорноморського району АРК.
 
Шановн╕ св╕тличани, дяку╓мо вам за п╕сенний народний х╕т-парад! Коли я прочитала «тещам ╕ свекрухам» (пам’ята╓те наш сп╕ваючий гурт?), що ви таке проводите, в ус╕х п╕днявся настр╕й, адже не так часто бувають так╕ конкурси, тим паче в газетах.
 Л╕д╕я КИШИНЕВСЬКА, кер╕вник г/о «Першоцв╕т», смт. Каланчак, Херсонська область.
 Пише вам неповнол╕тн╕й пол╕тв’язень, який 36 рок╕в томився у краях в╕чно╖ мерзлоти, а тому вибачте за граматичн╕ помилки. Мен╕ 79 рок╕в, ╕ я ╕з задоволенням читаю вашу, а тепер уже нашу, газету. Не можу забути п╕сн╕, як╕ п╕дбадьорювали дух стр╕лецтва. ╤з задоволенням при╓днуюсь до х╕т-параду п╕сень, якими наша сп╕вуча нац╕я гордиться.
 ╢встаф╕й КОПАЧ, голова товариства пол╕тв’язн╕в та репресованих, м. Слов’янськ Донецько╖ област╕.
 
Дорога редакц╕╓, я теж вир╕шила стати учасником вашого прекрасного п╕сенного проекту. У кв╕тн╕ виповниться 48 рок╕в як я живу у м. Севастопол╕, але я н╕коли не забуваю наш╕ прекрасн╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕. Бо н╕де в св╕т╕ нема╓ таких задушевних, л╕ричних, мелод╕йних п╕сень, як╕ сповнен╕ любов╕ до р╕дно╖ Укра╖ни, ╖╖ ╕стор╕╖, боротьби ╕ сьогодення. Я пропрацювала 36 рок╕в культпрац╕вником, весь час сп╕вала в хор╕ наш╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕, ╕ по цей день сп╕ваю…
 М. ╤. ГУКОВА, м. Севастополь.
 
Шановн╕ св╕тличани! Дуже корисну справу ви робите, започаткувавши рубрику «П╕сенний народний х╕т-парад». Когось вона змусить уважн╕ше прислухатись до виконавц╕в, запам’ятати ╕мена автор╕в ╕ сп╕вак╕в, а когось змусить замислитись: «Хто в╕н?». Може, й р╕дну мамину мову згада╓?
 Укра╖нська п╕сня – це рай, це чари, це код нац╕╖, нерв, що в’яже генетично, це сила, що може побороти смерть.
 М. Д. ФЕНЮК, с. Рудка-Козинська Волинсько╖ обл.

 Шановн╕, дорог╕ прац╕вники «Св╕тлиц╕»! Дякую вам за газету, за вашу мужн╕сть, за принципов╕сть у в╕дстоюванн╕ укра╖нсько╖ ╕де╖! Низько вклоняюся вам за захист р╕дно╖ мови, р╕дно╖ культури, бо без них не буде укра╖нського народу (вибачте за банальн╕сть). Маю над╕ю, що буде випущений диск з двадцяткою х╕т-параду. Я хочу, щоб мене записали у чергу на його придбання. На жаль, р╕дко можна почути в Криму укра╖нськ╕ п╕сн╕.
 Анатол╕й БРАСЛАВСЬКИЙ.
 с. Новопавл╕вка Красноперекопського р-ну АРК.
 
Почала писати ╕ розгубилася. Як можна втиснути все наше п╕сенне багатство в 20 п╕сень? Де ╕ хто т╕льки ╖х не сп╕вав! Моя родина також була сп╕вучою. Моя мати, ╖╖ сестра, в╕тчим, його брат (батько помер рано) збиралися разом перед Пасхою в п╕ст ╕ сп╕вали «Страждальна мати», «Хрест на плеч╕ накладають». Перед Р╕здвом колядували, а також тихенько сп╕вали «Ой у луз╕ червона калина» та ╕нш╕ стр╕лецьк╕ п╕сн╕. А коли м╕й двоюр╕дний брат Богдан при╖здив у Керч ╕ починав сп╕вати «Два кольори», тремт╕ли шибки у в╕кнах: вс╕ сус╕ди б╕гли слухати...
 Романна ШКОЛИК, м. Керч.
 
Добрий день, «Св╕тличенько»! Спасиб╕ за п╕сенний конкурс. Згаду╓мо дитинство, молод╕сть. ╤ взагал╕ ╕дентиф╕ку╓мо себе як укра╖нц╕. Хай ус╕х ╓дна╓ п╕сня, хай луна╓ людям на добро!
 З великою повагою до Вас -
Олександра Тимоф╕╖вна ШИТИК, м. Саки.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9213

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков