"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема "Душі криниця"
#5 за 12.08.2011
«А У НАС ╢ П╤СНЯ – ДО ДУШ╤ СТЕЖИНКА!»
П╕сенна «Св╕тлиця»
Шановн╕ читач╕! Представля╓мо двадцять народних та авторських укра╖нських п╕сень, як╕ п╕д час заочного конкурсу в «Кримськ╕й св╕тлиц╕» набрали найб╕льше ваших голос╕в ╕ визнан╕ найпопулярн╕шими. На початку 2009 року газета «Кримська св╕тлиця» з метою популяризац╕╖ народно╖ та сучасно╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕, збереження та примноження духовного ╕ культурного надбання укра╖нського народу звернулася до читач╕в з пропозиц╕╓ю гуртом визначити двадцять найкращих, найпопулярн╕ших, найзнан╕ших народних та естрадних (у яких ╓ автори) укра╖нських п╕сень. П╕сень, як╕ ма╓ знати кожна сучасна людина ╕ без яких д╕йсно неможливо ╕дентиф╕кувати себе укра╖нцем. Щоп’ятниц╕ в газет╕ виходила спец╕альна музична рубрика «П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ» (автори ╕ ведуч╕ «п╕сенного» проекту - «св╕тличани» Юл╕я ╕ В╕ктор Качули), де публ╕кувалися над╕слан╕ читачами на адресу редакц╕╖ вар╕анти п╕сенних «двадцяток», тексти популярних укра╖нських п╕сень, ╕стор╕╖ ╖х написання, розпов╕д╕ про в╕домих автор╕в ╕ виконавц╕в, читацьк╕ роздуми про значення укра╖нсько╖ п╕сн╕ у збереженн╕ нац╕онально╖ духовно╖ спадщини, в духовному та культурному житт╕ людей, у становленн╕ ОСОБИСТОСТ╤, ГРОМАДЯНИНА, ПАТР╤ОТА, ЛЮДИНИ. З тих п╕сень, як╕ найчаст╕ше зустр╕чалися у листах читач╕в, а отже, набрали найб╕льшу к╕льк╕сть голос╕в, й була визначена переможна п╕сенна «двадцятка». А 20 читач╕в-учасник╕в, як╕ найвлучн╕ше у сво╖х вар╕антах «потрапили» у цю «двадцятку», стали ф╕нал╕стами цього сво╓р╕дного народного п╕сенного х╕т-параду. У заочному газетному п╕сенному конкурс╕, який тривав на стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕з с╕чня до вересня 2009 р., взяли участь сотн╕ народних «експерт╕в» укра╖нсько╖ п╕сн╕. Визначити ╖х к╕льк╕сть точно неможливо, бо в╕дпов╕дали на запитання ц╕лими с╕м’ями, нав╕ть шк╕льними класами - конкурс не мав жодних в╕кових, нац╕ональних, географ╕чних обмежень. У вар╕антах «двадцяток», як╕ пропонували читач╕, називалося понад 400 в╕домих укра╖нських п╕сень. П╕сн╕, як╕ перемогли ╕ стали, за оц╕нкою читач╕в, найпопулярн╕шими, найзнан╕шими, найсп╕ван╕шими у народ╕ - перед вами! ---- 1 ---- ДВА КОЛЬОРИ (Слова Дмитра Павличка Музика Олександра Б╕лаша) Як я малим збирався навеснi Пiти у свiт незнаними шляхами, - Сорочку мати вишила менi червоними i чорними нитками. ПРИСП╤В: Два кольори мо╖, два кольори, Оба на полотнi, в душi мо╖й оба, Два кольори мо╖, два кольори: Червоне - то любов, а чорне - то журба. Мене водило в безвiстi життя, Та я вертався на сво╖ пороги. Переплелись, як мамине шиття, Мо╖ сумнi ╕ рад╕сн╕ дороги. ПРИСП╤В. Менi вiйнула в очi сивина, Та я нiчого не везу додому, Лиш згорточок старого полотна I вишите мо╓ життя на ньому. ПРИСП╤В.
---- 2 ---- П╤СНЯ ПРО РУШНИК (Слова Андр╕я Малишка Музика Платона Майбороди) Р╕дна мати моя, ти ночей не доспала ╤ водила мене у поля край села, ╤ в дорогу далеку ти мене на зор╕ проводжала, ╤ рушник вишиваний на щастя дала. ╤ в дорогу далеку ти мене на зор╕ проводжала, ╤ рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цв╕те росяниста дор╕жка, ╤ зелен╕ луги, й солов’╖н╕ га╖, ╤ твоя незрадлива материнська ласкава усм╕шка, ╤ засмучен╕ оч╕ хорош╕ тво╖. ╤ твоя незрадлива материнська ласкава усм╕шка, ╤ засмучен╕ оч╕ хорош╕ блакитн╕ тво╖. Я в╕зьму той рушник, простелю, наче долю, В тих╕м шелест╕ трав, в щебетанн╕ д╕бров, ╤ на т╕м рушничков╕ оживе все знайоме до болю - ╤ дитинство, й розлука, ╕ в╕рна любов. ╤ на т╕м рушничков╕ оживе все знайоме до болю - ╤ дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
---- 3 ---- ЧЕРВОНА РУТА (Слова ╕ музика Володимира ╤васюка) Ти признайся менi, Звiдки в тебе тi чари? Я без тебе всi днi У полонi печалi. Може, десь у лiсах Ти чар-зiлля шукала, Сонце-руту знайшла ╤ мене зчарувала. ПРИСП╤В: Червону руту не шукай вечорами Ти у мене ╓дина, тiльки ти, повiр! Бо твоя врода - то ╓ чистая вода, То ╓ бистрая вода з синiх гiр. Бачу я тебе в снах У дiбровах зелених, По забутих стежках Ти приходиш до мене. I не треба нести Менi кв╕тку над╕╖, Бо давно уже ти Увiйшла в мо╖ мрi╖. ПРИСП╤В.
---- 4 ---- Реве та стогне ДН╤ПР ШИРОКИЙ (Слова Тараса Шевченка Мелод╕я народна, обр. Д. Крижан╕вського) Реве та стогне Дн╕пр широкий, Сердитий в╕тер завива, Додолу верби гне висок╕, Горами хвилю п╕д╕йма. ╤ бл╕дий м╕сяць на ту пору ╤з хмари де-де виглядав, Неначе човен в син╕м мор╕ То виринав, то потопав. Ще трет╕ п╕вн╕ не сп╕вали, Н╕хто н╕де не гомон╕в, Сич╕ в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрип╕в. Реве та стогне Дн╕пр широкий, Сердитий в╕тер завива, Додолу верби гне висок╕, Горами хвилю п╕д╕йма.
---- 5 ---- Н╕ч яка, Господи, М╤СЯЧНА, ЗОРЯНА (Слова Михайла Старицького Музика Миколи Лисенка) Н╕ч яка, Господи, м╕сячна, зоряна, Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядемо вкупочц╕ тут, п╕д калиною, ╤ над панами я пан. Глянь, моя рибонько, ср╕бною хвилею Стелиться в пол╕ туман. Гай чар╕вний, н╕би променем всипаний, Чи загадався, чи спить? Он на струнк╕й та висок╕й осичин╕ Листя пестливо тремтить. Небо незм╕ряне, всипане зорями, Що то за Божа краса! Перлами ясними ген п╕д тополями Гра╓ краплиста роса. Ти ж не лякайся, що н╕женьки бос╕╖ Змочиш в холодну росу. Я ж тебе, в╕рная, аж до хатиноньки Сам на руках донесу. Ти ж не лякайся, що змерзнеш, леб╕донько, Тепло, н╕ в╕тру, н╕ хмар. Я пригорну тебе до свого серденька А воно палке, як жар.
---- 6 ---- Розпрягайте, ХЛОПЦI, КОНЕЙ (Слова та музика народн╕) Розпрягайте, хлопц╕, коней Та й лягайте спочивать. А я п╕ду в сад зелений, В сад криниченьку копать. ПРИСП╤В: Маруся, раз, два, три, калина, Чорнявая дiвчина, В саду ягоди рвала. Копав, копав криниченьку У вишневому саду... Чи не вийде д╕вчинонька Рано-вранц╕ по воду? ПРИСП╤В. Вийшла, вийшла д╕вчинонька В сад вишневий воду брать, А за нею козаченько Веде коня напувать. ПРИСП╤В. Просив, просив в╕деречка - Вона йому не дала. Дарив, дарив з руки перстень - Вона його не взяла. ПРИСП╤В. "Знаю, знаю, д╕вчинонько, Чим я тебе розгн╕вив: Що я вчора ╕звечора ╤з другою говорив. ПРИСП╤В. Вона ростом невеличка, Ще й л╕тами молода. Руса коса до пояса, В кос╕ стр╕чка голуба". ПРИСП╤В. Розпрягайте, хлопц╕, коней, Та й лягайте спочивать. А я п╕ду в сад зелений, В сад криниченьку копать. ПРИСП╤В.
---- 7 ---- ЧОРНОБРИВЦI (Слова Миколи Синга╖вського Музика Володимира Верменича) Чорнобривцiв насiяла мати У мо╖м свiтанковiм краю, Та й навчила веснянки спiвати Про надiю квiтучу свою... ПРИСП╤В: Як на тi чорнобривцi погляну, Бачу матiр стареньку, Бачу руки тво╖, моя мамо, Твою ласку я чую, рiдненька… Я розлуки та зустрiчi знаю, Бачив я у чужiй сторонi Чорнобривцi iз рiдного краю, Що насiяла ти навеснi… ПРИСП╤В. Прилiтають до нашого поля Iз далеких кра╖в журавлi, Розцвiтають i квiти, ╕ доля На мо╖й укра╖нськiй землi... Присп╕в.
---- 8 ---- ДЕРЖАВНИЙ Г╤МН УКРА╥НИ (Слова Павла Чубинського Музика Михайла Вербицького) Ще не вмерла Укра╖ни, ╕ слава, ╕ воля, Ще нам, браття молод╕╖, усм╕хнеться доля. Згинуть наш╕ вороженьки, як роса на сонц╕, Запану╓м ╕ ми, браття, у сво╖й сторонц╕. ПРИСП╤В: Душу, т╕ло ми положим за нашу свободу. ╤ покажем, що ми, браття, козацького роду. * * * Попередня редакц╕я Державного Г╕мну Укра╖ни Ще не вмерла Укра╖ни ╕ слава, ╕ воля, Ще нам, браття молод╕╖, усм╕хнеться доля. Згинуть наш╕ вор╕женьки, як роса на сонц╕. Запану╓м ╕ ми, браття, у сво╖й сторонц╕. ПРИСП╤В: Душу й т╕ло ми положим за нашу свободу, ╤ покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, вс╕ за волю, в╕д Сяну до Дону, В р╕дн╕м кра╖ панувати не дамо н╕кому. Чорне море ще всм╕хнеться, д╕д Дн╕про зрад╕╓, Ще на наш╕й Укра╖н╕ доленька насп╕╓. ПРИСП╤В. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще на наш╕й Укра╖н╕ п╕снь гучна розляже, За Карпати в╕д╕б’╓ться, згомонить степами, Укра╖ни слава стане пом╕ж народами. ПРИСП╤В.
---- 9 ---- ЧЕРЕМШИНА (Слова Миколи Юр╕йчука Музика Василя Михайлика) Знов зозул╕ голос чути в л╕с╕, Ласт╕вки гн╕здечко звили в стр╕с╕. А в╕вчар жене отару пла╓м, Тьохнув п╕сню соловей за га╓м. ПРИСП╤В: Всюди буйно кв╕тне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. В╕вчара в садочку, в тихому куточку, Жде д╕вчина, жде. Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на висок╕ гори. Де з бер╕з спадають тих╕ роси, Цв╕т калини приколола в коси. ПРИСП╤В. Ось ╕ веч╕р - в╕вц╕ б╕ля броду З Черемоша п’ють холодну воду. У садочку в╕вчара стр╕ча╓ Д╕вчинонька, що його коха╓. Присп╕в.
---- 10 ---- ОДНА КАЛИНА (Слова В╕тал╕я Куровського Музика Руслана Кв╕нти) Сумно, сумно аж за край... Не дивись на мене, грай, музико, грай! Зимно, зимно на душ╕... Забирай, що хочеш, т╕льки залиши: ПРИСП╤В: Одну калину за вiкном, Одну родину за столом, Одну стежину, щоб до дому йшла сама, Одну любов на все життя, Одну журбу до забуття ╤ Укра╖ну, бо в нас ╕ншо╖ нема! Cумно, сумно аж за край... Так чого ж ти плачеш? Грай, музико, грай! Крапля горя не залл╓, Наливай, козаче, бо у нас ще ╓: Одна калина за вiкном, Одна родина за столом, Одна стежина, щоб до дому йшла сама, Одна любов на все життя, Одна журба до забуття ╤ Укра╖на, бо в нас ╕ншо╖ нема! Сумно, так ╕ не засну, Краще буду думать про свою весну Та й п╕ду за небокрай... Вперше, як в останн╓, грай, музико, грай: Про ту калину за вiкном, Одну родину за столом, Одну стежину, щоб до дому йшла сама, Одну любов на все життя, Одну журбу до забуття ╤ Укра╖ну, бо в нас ╕ншо╖ нема!
---- 11 ---- ОЙ У ЛУЗ╤ ЧЕРВОНА КАЛИНА (Слова ╕ музика Григор╕я Труха ╕ Степана Чарнецького)
Ой у луз╕ червона калина похилилася, Чогось наша славна Укра╖на зажурилася. А ми тую червону калину п╕д╕ймемо, А ми нашу славну Укра╖ну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наш╕ добровольц╕ у кривавий тан Визволяти брат╕в укра╖нц╕в з московських кайдан. А ми наших брат╕в укра╖нц╕в визволимо, А ми нашу славну Укра╖ну, гей, гей, розвеселимо!
Ой у пол╕ яро╖ пшениц╕ золотистий лан, Розпочали наш╕ добровольц╕ з москалями тан; А ми тую ярую пшеницю ╕зберемо, А ми нашу славну Укра╖ну, гей, гей, розвеселимо!
Як пов╕╓ буйнесенький в╕тер з широких степ╕в, То прославить по вс╕й Укра╖н╕ с╕чових стр╕льц╕в. А ми тую стр╕лецькую славу збережемо, А ми нашу славну Укра╖ну, гей, гей, розвеселимо!
---- 12 ---- ОЙ НА ГОР╤ ТА ЖЕНЦ╤ ЖНУТЬ (Слова ╕ музика народн╕) Ой на гор╕ та женц╕ жнуть, /2 р. А поп╕д горою, яром-долиною козаки йдуть! Гей, долиною, гей широкою - козаки йдуть!
Попереду Дорошенко, /2 р. Веде сво╓ в╕йсько, в╕йсько запор╕зьке хорошенько! Гей, долиною, гей широкою - хорошенько!
А позаду Сагайдачний, /2 р. Що пром╕няв ж╕нку на тютюн та люльку, необачний! Гей, долиною, гей широкою - необачний!
"Гей, вернися, Сагайдачний, /2 р. В╕зьми свою ж╕нку, в╕ддай тютюн-люльку, необачний! Гей, долиною, гей широкою - необачний!"
"Мен╕ з ж╕нкою не возиться, /2 р. А тютюн та люлька козаку в дороз╕ знадобиться! Гей, долиною, гей широкою - знадобиться!" Гей, хто в л╕с╕, озовися! /2 р. Та викрешем вогню, та закурим люльку, не журися! Гей, долиною, гей широкою - не журися!
---- 13 ---- СТО╥ТЬ ГОРА ВИСОКАЯ (Слова Леон╕да Гл╕бова Музика Ф. Надененка)
Сто╖ть гора високая, Поп╕д горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справд╕ рай.
П╕д га╓м в’╓ться р╕ченька... Як скло, вона блищить; Долиною зеленою Кудись вона б╕жить.
Край берега, у затишку, Прив’язан╕ човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони,
Що пройде любе л╕течко, Пов╕ють холода, Осиплеться ╖х листячко ╤ понесе вода.
Журюся й я над р╕чкою... Б╕жить вона, шумить, А в мене б╕дне серденько ╤ мл╕╓, ╕ болить.
Ой р╕чечко,голубонько! Як хвилечки тво╖ — Проб╕гли дн╕ щаслив╕╖ ╤ радощ╕ мо╖...
До тебе, люба р╕ченько, Ще вернеться весна; А молод╕сть не вернеться, Не вернеться вона!..
Сто╖ть гора високая, Зелений гай шумить; Пташки сп╕вають голосно, ╤ р╕чечка блищить.
Як хороше, як весело На б╕л╕м св╕т╕ жить!.. Чого ж у мене серденько ╤ мл╕╓, ╕ болить?
Болить воно та журиться, Що вернеться весна; А молод╕сть... не вернеться, Не вернеться вона!..
---- 14 ---- НЕСЕ ГАЛЯ ВОДУ (Слова ╕ музика народн╕) Несе Галя воду, коромисло гнеться, За нею ╤ванко, як барв╕нок, в'╓ться.
"Галю ж моя, Галю, дай води напиться. Ти така хороша, дай хоч подивиться!"
"Вода у ставочку, п╕ди та й напийся, Як буду в садочку - прийди подивися".
"Прийшов у садочок, зозуля кувала. А ти ж мене, Галю, та й не шанувала".
"Стелися, барв╕нку, буду поливати, Вернися, ╤ванку, буду шанувати".
---- 15 ---- ЧОРН╤╥ БРОВИ, КАР╤╥ ОЧ╤ (Слова Костянтина Думитрашка Музика Д╕он╕с╕я Бонковського)
Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕, Темн╕, як н╕чка, ясн╕, як день! Ой оч╕, оч╕, оч╕ д╕воч╕, Де ж ви навчились зводить людей? Вас ╕ нема╓, а ви мов тута, Св╕тите в душу, як дв╕ зор╕. Чи в вас улита якась отрута, Чи, може, справд╕ ви знахар╕?
Чорн╕╖ брови – стр╕чки шовков╕, Все б т╕льки вами я любувавсь. Кар╕╖ оч╕, оч╕ д╕воч╕, Все б т╕льки я дивився на вас!
Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕! Страшно дивитись п╕д час на вас: Не будеш спати н╕ вдень, н╕ вноч╕, Все будеш думать, оч╕, про вас. 1854 p.
---- 16 ---- М╤СЯЦЬ НА НЕБ╤, З╤РОНЬКИ СЯЮТЬ (Слова ╕ музика народн╕)
М╕сяць на неб╕, з╕роньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човн╕ д╕вчина п╕сню сп╕ва╓, А козак чу╓ - серденько мре.
П╕сня та мила, п╕сня та люба, Все про кохання, все про любов. Як ми любились та й роз╕йшлися, Тепер нав╕ки з╕йшлися знов.
Ой оч╕, оч╕, оч╕ д╕воч╕, Темн╕, як н╕чка, ясн╕, як день! Ви ж мен╕, оч╕, в╕к вкоротили, Де ж ви навчились зводить людей?
---- 17 ---- МАМИНА ЧЕРЕШНЯ (Слова Миколи Лук╕ва Музика Анатол╕я Горчинського)
Росте черешня в мами на город╕, Стара-стара, а кожен р╕к цв╕те, Щол╕та д╕тям ягодами годить, Хоча вони й не дякують за те.
ПРИСП╤В: Мамо, мамо, в╕чна ╕ кохана, Ви пробачте, що був неуважний, Знаю, ви молилися за мене Дн╕ ╕ ноч╕, сива моя нене.
Живе старенька мати у господ╕, Невтомн╕ руки, серце золоте, Щодня ╕ д╕тям, ╕ онукам годить, Хоч р╕дко хто з них дяку╓ за те.
Ну що ж, про вдячн╕сть забувають люди, Душа сл╕па у щаст╕, а проте Вони прозр╕ють, але п╕зно буде: Черешня всохне, мати одцв╕те.
---- 18 ---- ТИ Ж МЕНЕ П╤ДМАНУЛА (Слова ╕ музика народн╕)
Ти казала, в понед╕лок П╕дем разом по барв╕нок, Я прийшов - тебе нема, - П╕дманула, п╕двела.
ПРИСП╤В: Ти ж мене п╕дманула, Ти ж мене п╕двела, Ти ж мене молодого З ума, з розуму звела.
Ти казала, у в╕второк Поц╕лу╓ш раз╕в сорок, Я прийшов - тебе нема, - П╕дманула, п╕двела. ПРИСП╤В. Ти казала, у середу П╕дем разом по череду, Я прийшов - тебе нема, - П╕дманула, п╕двела. ПРИСП╤В.
Ти казала, у четвер П╕дем разом на концерт, Я прийшов - тебе нема, - П╕дманула, п╕двела. ПРИСП╤В.
Ти казала, у п’ятницю П╕дем разом на вулицю, Я прийшов - тебе нема, - П╕дманула, п╕двела. ПРИСП╤В.
Ти казала, у суботу П╕дем разом на роботу, Я прийшов - тебе нема, - П╕дманула, п╕двела. ПРИСП╤В.
Ти казала, у нед╕лю П╕дем разом на вес╕лля, Я прийшов - тебе нема, - П╕дманула, п╕двела. ПРИСП╤В.
---- 19 ---- ОЙ ЧИЙ ТО К╤НЬ СТО╥ТЬ (Слова ╕ музика народн╕)
Ой чий то к╕нь сто╖ть, Що сива гривонька. Сподобалась мен╕, Сподобалась мен╕ Тая д╕вчинонька.
Не так та д╕вчина, Як б╕ле личенько. Подай же, д╕вчино, Подай же, гарная, На коня рученьку.
Д╕вчина п╕д╕йшла, Рученьку подала. Ой, краще б я була, Ой, краще б я була Кохання не знала.
Кохання-кохання З вечора до рання. Як сонечко з╕йде, Як сонечко з╕йде, Кохання в╕д╕йде.
---- 20 ---- ПОВ╤Й, В╤ТРЕ, НА ВКРА╥НУ Слова С. Руданського Музика Л. Александрово╖
Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну, Де покинув я д╕вчину, Де покинув кар╕ оч╕, – Пов╕й, в╕тре, оп╕вноч╕.
М╕ж горами там долина, В т╕й долин╕ ╓ хатина, В т╕й хатин╕ д╕вчинонька, Д╕вчинонька-голубонька.
Пов╕й, в╕тре, до сх╕д сонця, До сх╕д сонця, край в╕конця, Край в╕конця пост╕ль б╕ла, Пост╕ль б╕ла, д╕вка мила.
Пов╕й, в╕тре, тишком-нишком Над рум’яним, б╕лим личком, Над тим личком нахилися, Чи спить мила – подивися.
Чи спить мила, чи збудилась, Спитай ╖╖, з ким любилась, З ким любилась ╕ кохалась ╤ любити присягалась.
Як заб’╓ться ╖й серденько, Як з╕тхне вона тяженько, Як заплачуть кар╕ оч╕, – Вертай, в╕тре, оп╕вноч╕!
А якщо мене забула ╤ другого пригорнула, То розв╕йся край долини, Не вертайся з Укра╖ни!..
В╕тер в╕╓, в╕тер в╕╓, Серце тужить, серце мл╕╓, В╕тер в╕╓, не верта╓, Серце з жалю завмира╓. 1856 р.
Рядки з лист╕в В╕дгуки учасник╕в про конкурс, п╕сню ╕ «Св╕тлицю» «Шановн╕ св╕тличани! Дозвольте висловити вам глибоку шану ╕ подяку за новий проект «П╕сенний народний х╕т-парад». Дуже важливу, конче необх╕дну справу започаткувала наша р╕дна «Кримська св╕тлиця». Це - справжн╕й патр╕отизм в д╕╖, шлях до пробудження укра╖нц╕в, ╖хнього усв╕домлення того, що вони належать до нац╕╖ з багатющою культурною спадщиною. Лариса ДАНИЛЕЙЧЕНКО, м. С╕мферополь. Шановна «Св╕тличко»! Дуже вдалий проект - вибрати двадцятку найкращих наших р╕дних п╕сень. У наш час сумно, важко без р╕дно╖ п╕сн╕. Давайте п╕снею п╕дтрима╓мо одне одного, не дамо загубити, забути нашу культурну спадщину. Закликаю вс╕х шанувальник╕в укра╖нсько╖ п╕сн╕ при╓днатися до ц╕╓╖ акц╕╖! В╕ктор ЖУЖН╢В-К╤ЩЕНКО, п╕дполковник у в╕дставц╕, та В╕нницька громада Ялти. Дорога «Св╕тличко»! Ти багато робиш, аби ми прокинулися та глибоко в╕дчули, що ми - укра╖нц╕, а не хохли – малороси – яничари. Це тво╖ р╕зн╕ конкурси, матер╕али на р╕зноман╕тн╕ теми на тво╖х стор╕нках, як╕ ми прочиту╓мо до останнього рядка (з╕старилися, а про свою р╕дну Укра╖ну багато чого й не зна╓мо! Г╕рко...). А тому спасиб╕ тоб╕, що ти ╓. ╤ ось новий конкурс, який в╕дроджу╓ наш╕ душ╕... Ра╖са ЗАДОРОЖНА, м. Саки, АР Крим. Дорог╕ друз╕! Дуже непросте завдання ви поставили перед сво╖ми читачами – в╕д╕брати двадцятку найкращих, найпопулярн╕ших п╕сень. Остап Вишня писав, що для укра╖нця сп╕вати – це обов’язково, це як дихати! Тому для мене з кожною п╕снею пов’язана якась стор╕нка життя. Якщо неймов╕рно важко написати справжню п╕сню, то писати про п╕сн╕ взагал╕ неможливо. А вибрати ще важче! Юр╕й УГОДЕНКО, с. Ново╕ван╕вка Чорноморського району АРК. Шановн╕ св╕тличани, дяку╓мо вам за п╕сенний народний х╕т-парад! Коли я прочитала «тещам ╕ свекрухам» (пам’ята╓те наш сп╕ваючий гурт?), що ви таке проводите, в ус╕х п╕днявся настр╕й, адже не так часто бувають так╕ конкурси, тим паче в газетах. Л╕д╕я КИШИНЕВСЬКА, кер╕вник г/о «Першоцв╕т», смт. Каланчак, Херсонська область. Пише вам неповнол╕тн╕й пол╕тв’язень, який 36 рок╕в томився у краях в╕чно╖ мерзлоти, а тому вибачте за граматичн╕ помилки. Мен╕ 79 рок╕в, ╕ я ╕з задоволенням читаю вашу, а тепер уже нашу, газету. Не можу забути п╕сн╕, як╕ п╕дбадьорювали дух стр╕лецтва. ╤з задоволенням при╓днуюсь до х╕т-параду п╕сень, якими наша сп╕вуча нац╕я гордиться. ╢встаф╕й КОПАЧ, голова товариства пол╕тв’язн╕в та репресованих, м. Слов’янськ Донецько╖ област╕. Дорога редакц╕╓, я теж вир╕шила стати учасником вашого прекрасного п╕сенного проекту. У кв╕тн╕ виповниться 48 рок╕в як я живу у м. Севастопол╕, але я н╕коли не забуваю наш╕ прекрасн╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕. Бо н╕де в св╕т╕ нема╓ таких задушевних, л╕ричних, мелод╕йних п╕сень, як╕ сповнен╕ любов╕ до р╕дно╖ Укра╖ни, ╖╖ ╕стор╕╖, боротьби ╕ сьогодення. Я пропрацювала 36 рок╕в культпрац╕вником, весь час сп╕вала в хор╕ наш╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕, ╕ по цей день сп╕ваю… М. ╤. ГУКОВА, м. Севастополь. Шановн╕ св╕тличани! Дуже корисну справу ви робите, започаткувавши рубрику «П╕сенний народний х╕т-парад». Когось вона змусить уважн╕ше прислухатись до виконавц╕в, запам’ятати ╕мена автор╕в ╕ сп╕вак╕в, а когось змусить замислитись: «Хто в╕н?». Може, й р╕дну мамину мову згада╓? Укра╖нська п╕сня – це рай, це чари, це код нац╕╖, нерв, що в’яже генетично, це сила, що може побороти смерть. М. Д. ФЕНЮК, с. Рудка-Козинська Волинсько╖ обл.
Шановн╕, дорог╕ прац╕вники «Св╕тлиц╕»! Дякую вам за газету, за вашу мужн╕сть, за принципов╕сть у в╕дстоюванн╕ укра╖нсько╖ ╕де╖! Низько вклоняюся вам за захист р╕дно╖ мови, р╕дно╖ культури, бо без них не буде укра╖нського народу (вибачте за банальн╕сть). Маю над╕ю, що буде випущений диск з двадцяткою х╕т-параду. Я хочу, щоб мене записали у чергу на його придбання. На жаль, р╕дко можна почути в Криму укра╖нськ╕ п╕сн╕. Анатол╕й БРАСЛАВСЬКИЙ. с. Новопавл╕вка Красноперекопського р-ну АРК. Почала писати ╕ розгубилася. Як можна втиснути все наше п╕сенне багатство в 20 п╕сень? Де ╕ хто т╕льки ╖х не сп╕вав! Моя родина також була сп╕вучою. Моя мати, ╖╖ сестра, в╕тчим, його брат (батько помер рано) збиралися разом перед Пасхою в п╕ст ╕ сп╕вали «Страждальна мати», «Хрест на плеч╕ накладають». Перед Р╕здвом колядували, а також тихенько сп╕вали «Ой у луз╕ червона калина» та ╕нш╕ стр╕лецьк╕ п╕сн╕. А коли м╕й двоюр╕дний брат Богдан при╖здив у Керч ╕ починав сп╕вати «Два кольори», тремт╕ли шибки у в╕кнах: вс╕ сус╕ди б╕гли слухати... Романна ШКОЛИК, м. Керч. Добрий день, «Св╕тличенько»! Спасиб╕ за п╕сенний конкурс. Згаду╓мо дитинство, молод╕сть. ╤ взагал╕ ╕дентиф╕ку╓мо себе як укра╖нц╕. Хай ус╕х ╓дна╓ п╕сня, хай луна╓ людям на добро! З великою повагою до Вас - Олександра Тимоф╕╖вна ШИТИК, м. Саки.
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9213
|