"Кримська Свiтлиця" > #1 за 29.07.2011 > Тема "Резонанс"
#1 за 29.07.2011
НОСТАЛЬГУ╢МО ЧИ КОМПЛЕКСУ╢МО?
Мова про мову
«Придумали ╕ твердий знак, якого шов╕н╕сти Донецька л╕плять на вс╕ вив╕ски та реклами. Напевно, зупиняться тод╕, коли слово «гусь» ╕ «Русь» напишуть з твердим знаком…» Антон Тал╕мончук, м. Донецьк.
Донецький просв╕тянин бачить те, що п╕д боком, а тому трохи ╕деал╕зу╓ ситуац╕ю. Твердий знак, цей сво╓р╕дний символ дореволюц╕йно╖ рос╕йськост╕, помаленьку п╕дмина╓ весь укра╖нський в╕зуальний прост╕р, не обмежуючись Донецьком. Я й справд╕ майже в╕дразу пом╕тив на одн╕й з центральних вулиць шахтарсько╖ столиц╕ велику вив╕ску: «Ремонт часовъ». Було й багато ╕нших. Але на фон╕ решти укра╖нських м╕ст Донецьк сутт╓во не вид╕ля╓ться. «Трактиръ на К╕евской», «Салон «Бульваръ», «Холодъ», «Купецъ» - все це побачив у С╕мферопол╕. «Ломбардъ» ╕ «Пров╕антъ» - у Севастопол╕. ╤, пов╕рте, довго не довелося ходити. Дума╓те, Ки╖в пасе задн╕х? Помиля╓тесь. Схоже, столиця Укра╖ни ностальгу╓ за тими часами, коли Ки╖в був губернським центром. Ось ресторан «Онегинъ», ось «Гастрономъ на Михайл╕вськ╕й» - зауважте, твердий знак непогано прижився ╕ в укра╖нському текст╕. У одному з переход╕в кида╓ться в оч╕: «Салон оперативной печати «Полиграфъ Полиграфыч». Принаймн╕, тут хоч увесь текст рос╕йською… Але, погодьтеся, дещо дивно вигляда╓: «Трактиръ «В╕йна ╕ миръ». Або: «Трактиръ запрошу╓ киян та гостей м╕ста». Дал╕ по тексту: «Сн╕данки до 30 гривень. Домашн╕ об╕ди до 40 гривень. Вечер╕ на будь-який смак та розм╕р гаманця». Сам Валу╓в просльозився б в╕д радост╕, якби побачив оц╕ наочн╕ приклади масово╖ ╕нтеграц╕╖ укра╖нц╕в у св╕т рос╕йсько╖ мови та культури. Це ж як душею прикип╕ти треба до одного ╕з символ╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖! Чи можна в такому раз╕ вважати, що Укра╖на визначилася ╕з зовн╕шньопол╕тичним курсом? Адже саме в останн╕ п’ять рок╕в з’явилися не будь-де, а саме в Ки╓в╕ ось так╕ наочн╕ символи «зачарованост╕ на сх╕д»: «Укра╖нський паб «Абсолютъ», «Аптекарск╕й магаз╕нъ», «Магазин «Кондитеръ», «Грузинская кухня «Старый Тифлисъ». ╤ не т╕льки в центр╕ столиц╕ таке робиться! Хтось же додумався у Теремках, спальному м╕крорайон╕ Ки╓ва, де живуть етн╕чн╕ укра╖нц╕ - вих╕дц╕ ╕з села, в╕дкрити новенький «Продмагъ». Отже, впевнен╕сть була, що не протестуватимуть? А ще кажуть, що ус╕ кияни - нац╕онал╕сти ╕ «помаранчев╕», як╕ тужать за НАТО… В одному сел╕ – по дороз╕ з Ки╓ва на ╤рп╕нь – якийсь скоробагатько в╕дкрив магазинчик «Карманъ». ╤ звучить романтично, ╕ вс╕ бачитимуть, який в╕н крутий. До реч╕, в самому ╤рпен╕, давн╕й резиденц╕╖ укра╖нських письменник╕в, з’явився ресторанчик «╤рп╕нський дв╕ръ». Створити такий г╕брид сучасного укра╖нського ╕ дореволюц╕йного рос╕йського – це нав╕ть Стал╕ну було не п╕д силу! А незалежн╕ укра╖нц╕ масово продукують: «Домъ обуви» (К╕ровоград); «Чоботаръ» (Дн╕пропетровськ); «Телефонъ» (Житомир). Назви ось так╕, ностальг╕йно-╕мперськ╕, а дал╕ – укра╖нськ╕ тексти. ╤, погодьтеся, до Севастополя з Донецьком ще сотн╕ й сотн╕ к╕лометр╕в. Але ж тенденц╕я яка! У невеликому м╕ст╕ Щорс╕ – це п╕вн╕ч Черн╕г╕всько╖ област╕ – з’явилася вив╕ска «Сновскъ». Найстар╕ш╕ мешканц╕ району ╕ зараз кажуть не Щорс, а «Сновське». Саме так укра╖нською (в середньому, а не в чолов╕чому род╕) називалося м╕сто до 1935 року. Зв╕дки ж узявся «Сновскъ»? В╕дпов╕даю: дек╕лька рок╕в тому у м╕ст╕ зн╕мали ф╕льм за мотивами пов╕ст╕ А. Рибакова «Гарячий п╕сок». Згодом ус╕ декорац╕╖ ╕ вив╕ски час╕в окупац╕╖ прибрали, а цю, ностальг╕йну, залишили. Н╕ме св╕дчення глибоко╖ любов╕ до Рос╕╖… То хто там говорить про русофоб╕ю в Укра╖н╕? Сам Ден╕к╕н, якби встав з могили, порад╕в би таким тенденц╕ям. До реч╕, на черкаських трасах, зв╕дки ╕ до Моринц╕в, ╕ до Холодного Яру недалеко, розм╕стився не один «трактиръ»… Тож, шановний пане Анатол╕ю, ваш Донецьк не може пишатися ориг╕нальн╕стю! Бо у сам╕с╕нькому центр╕ Львова можна було б звеселити серця рос╕йських б╕лоем╕грант╕в вив╕сками: «Первакъ & Табакъ», «Магаз╕нъ Ц╕саR» тощо. Невже ╕ Льв╕в ностальгу╓ за ╕мпер╕╓ю? А може, це наш╕ звичн╕ малорос╕йськ╕ комплекси? У будь-якому випадку просв╕тяни дуже легковажать, коли не мон╕торять ситуац╕ю з вив╕сками. По-перше, кращого показника нашо╖ незнищенно╖ «р╕зновекторност╕» год╕ пошукати. А по-друге, легше було б «в╕дгавкуватись» в╕д звинувачень у русофоб╕╖. Серг╕й ЛАЩЕНКО. А У НАС?
«НЕПРИЯТНОСТЬ ЕТУ МИ ПЕРЕЖИВЙОМ»?
Приятне Св╕дання. Розум протесту╓ проти такого словосполучення укра╖нською мовою. Так, не довго думаючи, назвали прац╕вники ДА╤ поселення на 9 к╕лометр╕ шосе С╕мферополь — Севастополь. Б╕льше того, хтось ╕ у Мережев╕й В╕к╕пед╕╖ так неоковирно переклав назву. ╤ на картах Google вона закр╕пилась. Якби ж то у нас було м╕н╕стерство з мови чи мовна пол╕ц╕я або небайдужа м╕сцева влада, яка зна╓ державну мову…
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 29.07.2011 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9147
|