"Кримська Свiтлиця" > #21 за 17.06.2011 > Тема "З потоку життя"
#21 за 17.06.2011
«МУЗИКА МОЖЕ ЗРОБИТИ ТЕ, ЩО НЕ П╤Д СИЛУ ПОЛ╤ТИКАМ, ДИПЛОМАТАМ, В╤ЙСЬКОВИМ...»
10 червня у Севастопол╕, в рамках фестивалю «В╕йна ╕ мир», пройшов марш-парад в╕йськових оркестр╕в Sevastopol Military Tattoo. Це досить ц╕каве для севастопольц╕в та гостей д╕йство, схоже, ста╓ традиц╕йним, зб╕гаючись з╕ святкуванням Дня м╕ста. Другий р╕к посп╕ль до Севастополя при╖здять в╕йськов╕ колективи близького й далекого заруб╕жжя, демонструючи в╕ртуозне виконання ритуальних в╕йськових марш╕в, фольклорно╖ музики та твор╕в св╕тово╖ класики. Цього разу за прихильн╕сть глядач╕в боролися оркестри з Укра╖ни, Б╕лорус╕, Алжиру, Франц╕╖ та Рос╕╖ – всього 9 колектив╕в. В╕дкрив марш-парад Нац╕ональний президентський оркестр Збройних Сил Укра╖ни. Головний диригент – народний артист Укра╖ни, професор Анатол╕й Молотай, диригент – заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Серг╕й Золотарьов, директор оркестру – ╤ван Москаленко. За президентським оркестром свою майстерн╕сть демонстрував оркестр Центру в╕йськово-музичного мистецтва ВМС ЗС Укра╖ни. Керу╓ колективом кап╕тан 2 рангу, заслужений артист Укра╖ни, диригент Андр╕й Висовень. Не залишив байдужим севастопольського глядача й зразково-показовий оркестр Збройних сил Республ╕ки Б╕лорусь. Художн╕й кер╕вник та головний диригент цього колективу - ╢вген Довжик. Оркестр заснований у 1950 роц╕. Справжньою родзинкою святкового марш-параду став оркестр Республ╕кансько╖ гвард╕╖ Алжиру (на фото), що прибув з Африканського континенту. Яскравим екзотичним колективом керують Аззаб Ладхар та Уал╕ Фехредд╕н. Сл╕дом за африканцями маршем пройшли вишукан╕ елегантн╕ французи: Оркестр в╕йськ зв’язку базу╓ться у Версал╕-Сатор╕. Заснованим ще у 1949 роц╕ колективом керу╓ диригент Ф╕л╕п Кезмаке. Севастопольц╕ та гост╕ м╕ста мали нагоду побачити серед учасник╕в марш-параду оркестр Академ╕╖ ВМС ЗС Укра╖ни ╕м. П.Нах╕мова, яким керу╓ старший лейтенант Олекс╕й Костянников, оркестр Нац╕онального ун╕верситету цив╕льного захисту Укра╖ни, диригент - старший лейтенант Стан╕слав Лен╕в╓нко, та оркестр суворовц╕в Московського в╕йськово-музичного училища п╕д кер╕вництвом Михайла Мельника. Оркестр Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, п╕д кер╕вництвом майора Олександра Свириденка, замикав колону марш-параду Sevastopol Military Tattoo. П╕сля проходження вулицями центру Севастополя кожен з оркестр╕в мав сольний виступ в закр╕пленому за ним район╕ м╕ста: на Приморському бульвар╕, Графськ╕й пристан╕, б╕ля театру ╕м. А. Луначарського, на л╕тн╕й естрад╕ «Ракушка» тощо. З╕ стил╕зовано╖ трибуни за марш-парадом спостер╕гало кер╕вництво Севастополя: голова м╕ськради Юр╕й Дойн╕ков та перший заступник голови м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Живоду╓в, а також режисер фестивалю «В╕йна ╕ мир» Роман Мархол╕я. За коментарем щодо марш-параду Sevastopol Military Tattoo я звернулася до начальника Центру в╕йськово-музичного мистецтва ВМС ЗС Укра╖ни кап╕тана 2 рангу Андр╕я Висовня. - Ви задоволен╕ тим, як пройшов фестиваль й, зокрема, марш-парад оркестр╕в? - В ц╕лому, так. Ми ор╕╓нту╓мося на глядача. ╤, як ви могли пом╕тити, таке музичне свято йому до вподоби. У ╢вроп╕ так╕ фестивал╕ – не р╕дк╕сть. З деякими колективами, що прибули зараз до Севастополя, ми не раз перетиналися саме на ╓вропейських фестивалях. Так╕ зустр╕ч╕ вза╓мно збагачують, сприяють налагодженню дружн╕х стосунк╕в м╕ж кра╖нами й, передус╕м, презентують Укра╖ну, ╖╖ культуру, мову, ╕стор╕ю. Тиждень тому ми повернулися з Н╕меччини. У ц╕й кра╖н╕ ставлення до оркестрово╖ музики – особливе. Й що характерно, нав╕ть у невеличких м╕стах ╓ чимал╕ зали: на 15-20 тисяч глядач╕в. Тамтешн╕й глядач може здатися зайве вимогливим, проте ╕з захопленням слухав, коли ми грали ╖хню улюблену «Alte kameraden». Щось на зразок того, як оркестр ╕з Франц╕╖ зараз виконував «Севастопольський вальс». У кожному такому виконанн╕ - своя родзинка. Н╕би й наш «Севастопольський вальс», але у виконанн╕ француз╕в тв╕р набув, хоч ╕ ледь пом╕тного, але ╕ншого, особливого шарму. У Севастопол╕ фестиваль проходить вдруге й, дума╓ться, орган╕заторам складно через в╕дсутн╕сть великих майдан╕в. Поки 9 оркестр╕в були розведен╕ по районах м╕ста, все йшло добре. Але на гала-концерт╕, коли вс╕ з╕бралися докупи, стало пом╕тно, що браку╓ площ╕, недостатн╓ осв╕тлення тощо. Дума╓ться, нам треба брати приклад з Сум: там 26-29 червня проходитиме 12 м╕жнародний фестиваль духово╖ музики «Сурми Укра╖ни». Ми по╖демо туди вже вшосте. За 12 рок╕в сумчани набули досв╕ду проведення таких гранд╕озних заход╕в. А починали також на невелик╕й площ╕ - Майдан╕ Незалежност╕, що в центр╕ м╕ста. Там було т╕сно й незручно, як колективам, так ╕ глядачам, адже оркестр найл╕пше споглядати п╕д кутом у 30-40 градус╕в. П╕зн╕ше в Сумах побудували стад╕он на 30 тисяч глядач╕в. Сво╓╖ футбольно╖ команди у м╕ст╕ нема╓, проте вс╕ мешканц╕ й гост╕ Сум з нетерп╕нням чекають щор╕чного м╕жнародного фестивалю духово╖ музики. Якщо традиц╕я проведення под╕бних фестивал╕в у Севастопол╕ збережеться, треба буде також подумати про буд╕вництво стад╕ону. Адже ф╕нальне гранд-шоу вимага╓ чималих площ. - Який оркестр вразив б╕льше, н╕ж ╕нш╕, особисто Вас? - Ну, звичайно ж, оркестр з Алжиру: яскрава екзотична культура Африканського континенту. Так╕ фестивал╕, напевне, й покликан╕ вза╓мно збагачувати культури р╕зних народ╕в. ╤нколи музичн╕ твори у виконанн╕ оркестр╕в повторюються, але завжди звучать по р╕зному. Минулого року у Севастопол╕ був оркестр з Н╕меччини, й зараз, коли ми були там, наш╕ шляхи знову перетнулися. ╢ такий знаменитий музичний тв╕р «П╕рати Карибського моря». Н╕мц╕ виконують його чисто, акуратно, красиво, але якось по-н╕мецьки педантично. Ми ж гра╓мо цю р╕ч зовс╕м ╕накше, з якимось слов’янським акцентом, м’якше, емоц╕йн╕ше. ╤ ╖м, ╕ нам можна пошукати золоту середину. Нема╓ меж досконалост╕. Для музики не ╕сну╓ кордон╕в. Музика може зробити те, що не п╕д силу пол╕тикам, дипломатам, в╕йськовим. Цю акс╕ому розум╕в кожен, хто був присутн╕м 10 червня на марш-парад╕ в╕йськових оркестр╕в у Севастопол╕. Л╕д╕я СТЕПКО. м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 17.06.2011 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9045
|