"Кримська Свiтлиця" > #20 за 10.06.2011 > Тема "Душі криниця"
#20 за 10.06.2011
ТРИ ДН╤ ТР╤ЙЦ╤
Хай би дн╕ були пог╕дн╕, Що на Тр╕йцю, – ус╕ три дн╕. Щоб було святково в мене У нед╕лю у Зелену. Щоб ╕ чарка, ╕ до не╖, Як зустр╕нуся з р╕днею. Щоб було чим пом’янути Тих, кого не позабути. Та щоб мавки й потерчата Не траплялися д╕вчатам... ╤ з╕йшлись в╕нки в вод╕, Щоб кохались молод╕. Щоб святково╖ нед╕л╕ Були ряджен╕ при д╕л╕. Чи то м╕сто, чи село – Вс╕м щоб весело було. А нехай би задощило У клечальний понед╕лок: Досхочу пила земля ╤ не вибив град поля. Та щоб стачило нам духу На день трет╕й – Богодух╕в. А д╕вчатам щоб уволю Поводити скр╕зь Тополю – Ту найкращу ╕з ус╕х, Що як сонце в небес╕. Та гуртом у кожну хату, Щоб були ус╕ багат╕. Та в господ╕ щиро мовить, Щоб ус╕ були здоров╕, А господар – не ледачий. ╤ д╕вчатам щоб в╕ддячив. Та щоб щедрим був гостинець, Та щоб кв╕тла Укра╖на! Та ус╕м життя щоб г╕дне, Благодатн╕ Тр╕йц╕ три дн╕! Тож дай, Боже, благодат╕, Як да╓ш на Тр╕йцю-свято, Зелен-трави, дивокв╕ти ╤ рум’яне щедре л╕то.
╤ван ЛЕВЧЕНКО. ОЙ, ЗЕМЛЕ, РАД╤СТЮ УМИЙСЯ – ПРИЙШЛА ДО НАС ЗЕЛЕНА ТР╤ЙЦЯ!
Тр╕йця, П’ятидесятниця, День З╕слання Святого Духа – одне ╕з дванадцяти великих християнських свят. Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостол╕в, яке ╖м об╕цяв ╤сус Христос перед сво╖м Вознес╕нням на небеса. П╕сля чого вони почали розум╕ти р╕зн╕ мови ╕ ними говорили, перепов╕даючи священикам вчення Христа. Таким чином це свято нагаду╓ про св. Тр╕йцю – три прояви, лики, ╕постас╕ Всевишнього: Бога-Отця, Бога-Сина ╕ св. Духа. Через те, що це свято припада╓ на 50-й день п╕сля Пасхи, церква назива╓ його ще П’ятидесятницею. Саме з╕ сходження св. Духа на апостол╕в почина╓ться ╕стор╕я створення свято╖ вселенсько╖ православно╖ апостольсько╖ Церкви, в╕д яко╖ ведуть сво╓ походження вс╕ сучасн╕ християнськ╕ громади. Цього дня у православних храмах викону╓ться одна з найурочист╕ших та найвеличн╕ших служб за р╕к: п╕длогу храму устеляють св╕жоскошеною травою, ╕кони прикрашають березовими г╕лками. Наступного дня, у понед╕лок, святкують День Святого Духа. У Католицьк╕й Церкв╕ свято Тр╕йц╕ в╕дзначають наступно╖ нед╕л╕ п╕сля свята П'ятидесятниц╕, коли святкують сходження Святого Духа на апостол╕в. Це свято в╕дзнача╓ також б╕льш╕сть протестант╕в, однак не визна╓ться, наприклад, Св╕дками ╢гови. Ув╕бравши в себе багато рис ╕удейсько╖ П’ятидесятниц╕, християнська Тр╕йця при╓днала й нац╕ональн╕ риси тих свят, з традиц╕ями яких вона частково злилася. Так, в укра╖нц╕в Тр╕йця злилася ╕з Зеленими Святами. Основа тро╖цько╖ обрядност╕ – культ рослинност╕. В Укра╖н╕ ще у ХVIII стол╕тт╕ до церкви приносили р╕зн╕ трави: зорю, м’яту, канупер тощо. У середину цих трав ставили потр╕йну св╕чку, що називалася Тройцею, яка повинна гор╕ти протягом ус╕╓╖ об╕дн╕. Пот╕м ц╕ трави використовували як обер╕г в╕д р╕зних хвороб, а тро╖цьку св╕чку давали в руки вмираючому. Зелен╕ Свята – це насамперед свято перемагаючо╖ весни на пороз╕ л╕та, коли природа н╕би святку╓ з людиною сво╓ в╕дродження. Святкування почина╓ться з четверга. У цей день д╕вчата йдуть у поля, левади або л╕с ╕ завивають там в╕нки «на вс╕ святки». В╕нки в’ють з конвал╕й, незабудок, васильку, чебрецю, впл╕тають ╕ полин як зас╕б в╕д русалок. Використовували г╕лля р╕зних дерев: клена, ясена, липи, осоки, але в жодному раз╕ не верби. Особливо шанована в Укра╖н╕ була тополя. Побутував звичай ставити головне дерево перед воротами та дверима, щоб захистити себе в╕д в╕дьом. Для цього по кутках хл╕ву встромлювали ╕нод╕ осику. За допомогою цього ж дерева вгадували, чи вс╕ члени родини доживуть до наступного клечання: якщо внесене на н╕ч дерево вранц╕ залишалося зеленим – ус╕ будуть здоров╕, якщо листя почорн╕╓ – хтось тяжко захвор╕╓, а може, нав╕ть вмре. П╕д час святкування д╕вчата влаштовували сп╕льний об╕д, причому обов’язково у ньому була я╓чня. Яйце, починаючи з Пасхи, проходило кр╕зь усю весняну обрядов╕сть: воно з’являлося як символ зародження нового життя, а коли весна зак╕нчувалася, яйце вживали у вигляд╕ я╓чн╕ (зародок повинен був перетворитися на пл╕д). З Тр╕йцею зак╕нчувалася головна весняна календарна обрядов╕сть. Наш╕ пращури вклонялися деревам, молилися ╖м. Священн╕ дерева були у них на полях, на дорогах пом╕ж селами. Прикрашання дерев та ╖хн╓ вшанування св╕дчить про бажання заручитися могутньою допомогою природи у повсякденних справах хл╕бороба. ╤снувало в╕рування, що й душ╕ померлих оселяються в деревах, у ╖хньому зеленому г╕лл╕. Саме тому Зелен╕ Свята, кр╕м усього ╕ншого, – ще й народне свято поклон╕ння душам неб╕жчик╕в, вшанування предк╕в. В╕дбува╓ться це тому, що на Зелен╕ Свята почина╓ цв╕сти жито, а за давн╕м народним в╕руванням, у час цв╕т╕ння хл╕бних злак╕в прокидаються померл╕. Цв╕т╕ння хл╕б╕в – час дуже в╕дпов╕дальний, в╕д якого значною м╕рою залежить врожай. Тому ╕ поминали в цей час сво╖х предк╕в-неб╕жчик╕в, приносили ╖м жертву, влаштовували тризну. За стародавн╕м в╕руванням, померл╕ предки – це пост╕йн╕ охоронц╕ свого роду, його покровител╕, як╕ здатн╕ впливати на врожай ╕ допомагати в ус╕х хл╕боробських справах сво╖х нащадк╕в. У Зелену суботу (остання субота перед Тр╕йцею), яка ще назива╓ться Клечальною, здавна ╕снував звичай поминати самогубц╕в та тих, хто загинув у нев╕домих кра╖нах або зник безв╕сти. Хоч Тр╕йця пов'язана з теплою погодою, але в народ╕ застер╕гали: «До Святого Духа не кидай кожуха». Та що б там не було, а Зелен╕ свята таки в╕дчиняли ворота красному л╕ту. «Тр╕йця, – казали, – трьома святами багата: кв╕тами, травами ╕ рум'яним л╕том». Нехай цього дня у кожн╕й осел╕ буде святково й зелено, а в кожн╕й душ╕ – рад╕сно й сонячно! П╕дготувала Людмила ДЕЙНА.
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 10.06.2011 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9021
|