Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 10.06.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 10.06.2011
ТРИ ДН╤ ТР╤ЙЦ╤

 Хай би дн╕ були пог╕дн╕,
 Що на Тр╕йцю, – ус╕ три дн╕.
 Щоб було святково в мене
 У нед╕лю у Зелену.
 Щоб ╕ чарка, ╕ до не╖,
 Як зустр╕нуся з р╕днею.
 Щоб було чим пом’янути
 Тих, кого не позабути. 
 Та щоб мавки й потерчата
 Не траплялися д╕вчатам...
 ╤ з╕йшлись в╕нки в вод╕,
 Щоб кохались молод╕.
 Щоб святково╖ нед╕л╕
 Були ряджен╕ при д╕л╕.
 Чи то м╕сто, чи село –
 Вс╕м щоб весело було.
 А нехай би задощило
 У клечальний понед╕лок:
 Досхочу пила земля
 ╤ не вибив град поля.
 Та щоб стачило нам духу
 На день трет╕й – Богодух╕в.
 А  д╕вчатам щоб уволю
 Поводити скр╕зь Тополю –
 Ту найкращу ╕з ус╕х,
 Що як сонце в небес╕.
 Та гуртом у кожну хату,
 Щоб були ус╕ багат╕.
 Та в господ╕ щиро мовить,
 Щоб ус╕ були здоров╕,
 А господар – не ледачий.
 ╤ д╕вчатам щоб в╕ддячив.
 Та щоб щедрим був гостинець,
 Та щоб кв╕тла Укра╖на!
 Та ус╕м життя щоб г╕дне,
 Благодатн╕ Тр╕йц╕ три дн╕! 
 Тож дай, Боже, благодат╕,
 Як да╓ш на Тр╕йцю-свято,
 Зелен-трави, дивокв╕ти
 ╤ рум’яне щедре л╕то.

 ╤ван ЛЕВЧЕНКО.
 
 
 ОЙ, ЗЕМЛЕ, РАД╤СТЮ УМИЙСЯ – ПРИЙШЛА ДО НАС ЗЕЛЕНА ТР╤ЙЦЯ!

 Тр╕йця, П’ятидесятниця, День З╕слання Святого Духа – одне ╕з дванадцяти великих християнських свят. Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостол╕в, яке ╖м об╕цяв ╤сус Христос перед сво╖м Вознес╕нням на небеса. П╕сля чого вони почали розум╕ти р╕зн╕ мови ╕ ними говорили, перепов╕даючи священикам вчення Христа. Таким чином це свято нагаду╓ про св. Тр╕йцю – три прояви, лики, ╕постас╕ Всевишнього: Бога-Отця, Бога-Сина ╕ св. Духа. Через те, що це свято припада╓ на 50-й день п╕сля Пасхи, церква назива╓ його ще П’ятидесятницею.
 Саме з╕ сходження св. Духа на апостол╕в почина╓ться ╕стор╕я створення свято╖ вселенсько╖ православно╖ апостольсько╖ Церкви, в╕д яко╖ ведуть сво╓ походження вс╕ сучасн╕ християнськ╕ громади.
 Цього дня у православних храмах викону╓ться одна з найурочист╕ших та найвеличн╕ших служб за р╕к: п╕длогу храму устеляють св╕жоскошеною травою, ╕кони прикрашають березовими г╕лками. Наступного дня, у понед╕лок, святкують День Святого Духа.
 У Католицьк╕й Церкв╕ свято Тр╕йц╕ в╕дзначають наступно╖ нед╕л╕ п╕сля свята П'ятидесятниц╕, коли святкують сходження Святого Духа на апостол╕в. Це свято в╕дзнача╓ також б╕льш╕сть протестант╕в, однак не визна╓ться, наприклад, Св╕дками ╢гови.
 Ув╕бравши в себе багато рис ╕удейсько╖ П’ятидесятниц╕, християнська Тр╕йця при╓днала й нац╕ональн╕ риси тих свят, з традиц╕ями яких вона частково злилася. Так, в укра╖нц╕в Тр╕йця злилася ╕з Зеленими Святами.
 Основа тро╖цько╖ обрядност╕ – культ рослинност╕. В Укра╖н╕ ще у ХVIII стол╕тт╕ до церкви приносили р╕зн╕ трави: зорю, м’яту, канупер тощо. У середину цих трав ставили потр╕йну св╕чку, що називалася Тройцею, яка повинна гор╕ти протягом ус╕╓╖ об╕дн╕. Пот╕м ц╕ трави використовували як обер╕г в╕д р╕зних хвороб, а тро╖цьку св╕чку давали в руки вмираючому.
 Зелен╕ Свята – це насамперед свято перемагаючо╖ весни на пороз╕ л╕та, коли природа н╕би святку╓ з людиною сво╓ в╕дродження.
 Святкування почина╓ться з четверга. У цей день д╕вчата йдуть у поля, левади або л╕с ╕ завивають там в╕нки «на вс╕ святки». В╕нки в’ють з конвал╕й, незабудок, васильку, чебрецю, впл╕тають ╕ полин як зас╕б в╕д русалок. Використовували г╕лля р╕зних дерев: клена, ясена, липи, осоки, але в жодному раз╕ не верби. Особливо шанована в Укра╖н╕ була тополя. Побутував звичай ставити головне дерево перед воротами та дверима, щоб захистити себе в╕д в╕дьом. Для цього по кутках хл╕ву встромлювали ╕нод╕ осику. За допомогою цього ж дерева вгадували, чи вс╕ члени родини доживуть до наступного клечання: якщо внесене на н╕ч дерево вранц╕ залишалося зеленим – ус╕ будуть здоров╕, якщо листя почорн╕╓ – хтось тяжко захвор╕╓, а може, нав╕ть вмре.
 П╕д час святкування д╕вчата влаштовували сп╕льний об╕д, причому обов’язково у ньому була я╓чня. Яйце, починаючи з Пасхи, проходило кр╕зь усю весняну обрядов╕сть: воно з’являлося як символ зародження нового життя, а коли весна зак╕нчувалася, яйце вживали у вигляд╕ я╓чн╕ (зародок повинен був перетворитися на пл╕д). З Тр╕йцею зак╕нчувалася головна весняна календарна обрядов╕сть.
 Наш╕ пращури вклонялися деревам, молилися ╖м. Священн╕ дерева були у них на полях, на дорогах пом╕ж селами. Прикрашання дерев та ╖хн╓ вшанування св╕дчить про бажання заручитися могутньою допомогою природи у повсякденних справах хл╕бороба.
 ╤снувало в╕рування, що й душ╕ померлих оселяються в деревах, у ╖хньому зеленому г╕лл╕. Саме тому Зелен╕ Свята, кр╕м усього ╕ншого, – ще й народне свято поклон╕ння душам неб╕жчик╕в, вшанування предк╕в. В╕дбува╓ться це тому, що на Зелен╕ Свята почина╓ цв╕сти жито, а за давн╕м народним в╕руванням, у час цв╕т╕ння хл╕бних злак╕в прокидаються померл╕. Цв╕т╕ння хл╕б╕в – час дуже в╕дпов╕дальний, в╕д якого значною м╕рою залежить врожай. Тому ╕ поминали в цей час сво╖х предк╕в-неб╕жчик╕в, приносили ╖м жертву, влаштовували тризну. За стародавн╕м в╕руванням, померл╕ предки – це пост╕йн╕ охоронц╕ свого роду, його покровител╕, як╕ здатн╕ впливати на врожай ╕ допомагати в ус╕х хл╕боробських справах сво╖х нащадк╕в. У Зелену суботу (остання субота перед Тр╕йцею), яка ще назива╓ться Клечальною, здавна ╕снував звичай поминати самогубц╕в та тих, хто загинув у нев╕домих кра╖нах або зник безв╕сти.
 Хоч Тр╕йця пов'язана з теплою погодою, але в народ╕ застер╕гали: «До Святого Духа не кидай кожуха». Та що б там не було, а Зелен╕ свята таки в╕дчиняли ворота красному л╕ту. «Тр╕йця, – казали, – трьома святами багата: кв╕тами, травами ╕ рум'яним л╕том».
 Нехай цього дня у кожн╕й осел╕ буде святково й зелено, а в кожн╕й душ╕ – рад╕сно й сонячно!
 
П╕дготувала Людмила ДЕЙНА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 10.06.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9021

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков