"Кримська Свiтлиця" > #18 за 27.05.2011 > Тема "Урок української"
#18 за 27.05.2011
УНП ВИМАГА╢ РОЗПУСКУ ЛУГАНСЬКО╥ ОБЛАСНО╥ РАДИ ЧЕРЕЗ РОС╤ЙСЬКУ МОВУ
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСНА РАДА НАДАЛА РОС╤ЙСЬК╤Й МОВ╤ СТАТУС РЕГ╤ОНАЛЬНО╥ НА ТЕРИТОР╤╥ ОБЛАСТ╤
Як пов╕домля╓ “5 канал”, депутати облради одностайно ухвалили р╕шення про «Реал╕зац╕ю конституц╕йних прав громадян на в╕льне використання рос╕йсько╖ мови ╕ мов ╕нших нацменшин». За пов╕домленням, тепер держслужбовц╕ можуть вести документац╕ю ╕ сп╕лкуватися у робот╕ рос╕йською. Як нагаду╓ “5 канал”, 2006 року низка сх╕дних ╕ п╕вденних рег╕он╕в Укра╖ни вже надавали статус рег╕онально╖ рос╕йськ╕й мов╕, п╕зн╕ше р╕шення були скасован╕ в судах за поданням прокурор╕в. Цього разу в документ╕ використан╕ ╕нш╕ юридичн╕ формулювання. УНП ВИМАГА╢ РОЗПУСКУ ЛУГАНСЬКО╥ ОБЛАСНО╥ РАДИ ЧЕРЕЗ РОС╤ЙСЬКУ МОВУ
Укра╖нська народна парт╕я вважа╓ р╕шення Лугансько╖ обласно╖ ради “Про реал╕зац╕ю конституц╕йних прав громадян на в╕льне використання рос╕йсько╖ мови ╕ мови ╕нших нацменшин” провокац╕╓ю ╕ вимага╓ дострокового ╖╖ розпуску. Про це заявив голова Лугансько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Валентин Ткалич. В╕н також додав, що УНП п╕дготувала позов до Луганського окружного адм╕н╕стративного суду ╕з вимогою скасувати це р╕шення. «Депутати облради, жонглюючи р╕зними статтями укра╖нського законодавства, фактично дали добро на використання рос╕йсько╖ мови на р╕вн╕ ╕з державною, що суперечить укра╖нському законодавству», - сказав голова Лугансько╖ УНП. В╕н зауважив, що «фактично, Луганська обласна рада вийшла за меж╕ делегованих ╖й законодавством повноважень, та прийняла р╕шення, в якому, всупереч Конституц╕╖ та законодавству Укра╖ни, самоствердила в╕льне використання службовими особами орган╕в державно╖ влади та м╕сцевого самоврядування, в╕льне використання рос╕йсько╖ мови в д╕ловому оборот╕». «Р╕шення Лугансько╖ обласно╖ ради не ма╓ юридично╖ сили, оск╕льки м╕сцев╕ законодавч╕ ╕н╕ц╕ативи не можуть суперечити загальноукра╖нським законам», - стверджу╓ голова Лугансько╖ УНП. Тому «УНП й плану╓ оскаржити це р╕шення у судовому порядку й заклика╓ Верховну Раду, яка, зг╕дно статт╕ 85 Основного закону Укра╖ни, ма╓ право достроково припинити повноваження будь-яко╖ м╕сцево╖ ради за порушення нею Конституц╕╖ або закон╕в Укра╖ни, розпустити Луганську облраду», - п╕дсумував Валентин Ткалич. Дов╕дково. 27 травня Луганська обласна орган╕зац╕я Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ п╕кетувала зас╕дання чергово╖ сес╕╖ Лугансько╖ облради, на як╕й депутати “рекомендували” кер╕вникам ус╕х установ використовувати рос╕йську мову поряд з державною. У 2006 роц╕ Луганська облрада вже робила спробу затвердити рос╕йську мову “рег╕ональною”, проте р╕шення було оскаржено в суд╕. Тепер депутати прийняли р╕шення ╕з ╕ншим юридичним формулюванням. УКРА╥НЦ╤ СВ╤ТУ ПРОСЯТЬ ЯНУКОВИЧА НЕ ЗАКРИВАТИ “РАД╤О УКРА╥НА” — ЙОГО СЛУХАЮТЬ 20 М╤ЛЬЙОН╤В Св╕товий конгрес укра╖нц╕в просить В. Януковича, М. Азарова ╕ В. Литвина скасувати р╕шення про припинення мовлення укра╖нсько╖ редакц╕╖ Всесв╕тньо╖ служби рад╕омовлення Укра╖ни. “Рад╕о Укра╖на” — важливе джерело ╕нформац╕╖ для д╕аспори. 26 травня 2011 р. Св╕товий конгрес укра╖нц╕в над╕слав листа Президенту В╕ктору Януковичу, Голов╕ Верховно╖ Ради Володимиру Литвину, Прем’╓р-м╕н╕стру Микол╕ Азарову та голов╕ Державного ком╕тету телебачення та рад╕омовлення Юр╕ю Плаксюку, в якому висловив свою глибоку стурбован╕сть розпорядженням генерального директора Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни в╕д 25 травня 2011 р. припинити мовлення Укра╖нсько╖ редакц╕╖ Всесв╕тньо╖ служби рад╕омовлення Укра╖ни (“Рад╕о Укра╖на”). СКУ заявив, що Всесв╕тня служба рад╕омовлення Укра╖ни зд╕йсню╓ мовлення укра╖нською мовою, забезпечуючи понад 20-м╕льйонну укра╖нську д╕аспору ц╕нними передачами нац╕онального характеру про Укра╖ну та про життя укра╖нц╕в за кордоном. “Щоденно поширюючи матер╕али на укра╖нську тематику, Укра╖нська редакц╕я Всесв╕тньо╖ служби рад╕омовлення задовольня╓ ╕нформативн╕ та духовн╕ потреби св╕тового укра╖нства, яке ╓ нев╕д’╓мною частиною укра╖нського народу, та цим самим сприя╓ його консол╕дац╕╖ ╕ формуванню в св╕т╕ образу Укра╖ни як ╓вропейсько╖ держави з величезним ╕нтелектуальним, науково-технолог╕чним ╕ осв╕тн╕м потенц╕алом”, — наголошують в д╕аспор╕. “Св╕товий конгрес укра╖нц╕в заклика╓ Вас скасувати р╕шення генерального директора Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни Тараса Аврахова та, керуючись вищеназваними державними документами ╕ ╕нтересами укра╖нського народу, не дозволити закриття Укра╖нсько╖ редакц╕╖ Всесв╕тньо╖ служби рад╕омовлення Укра╖ни як важливого ╕нформац╕йного джерела нац╕онального спрямування для закордонного укра╖нства”, — п╕дкреслив Президент СКУ ╢вген Чол╕й. Представники закордонного укра╖нства в лист╕ також звертають увагу на ряд нормативних акт╕в Укра╖ни, як╕ стверджують необх╕дн╕сть задоволення нац╕онально-культурних ╕ мовних потреб укра╖нц╕в за межами кра╖ни. Св╕товий Конгрес Укра╖нц╕в (СКУ) ╓ м╕жнародною координац╕йною надбудовою укра╖нських громад д╕аспори. СКУ представля╓ ╕нтереси б╕льше 20 м╕льйон╕в укра╖нц╕в та об’╓дну╓ в сво╓му склад╕ укра╖нськ╕ орган╕зац╕╖ ╕з 32-х кра╖н св╕ту. Заснований у 1967 роц╕, СКУ був визнаний неурядовою орган╕зац╕╓ю у Економ╕чн╕й та Соц╕альн╕й Рад╕ Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й у 2003 р. Прес-центр Центру досл╕джень визвольного руху. З читацько╖ пошти
«НАС ШТУЧНО РОЗД╤ЛИЛИ...»
Доброго дня! На жаль, сьогодн╕шн╕ реал╕╖ так╕, що Укра╖на далеко не однор╕дна н╕ в план╕ мови та культури, н╕ в план╕ ментальност╕. Проте ╓ певний прошарок людей, яким ц╕кава Укра╖нська ╕дея. ╤ я радий з того, що з кожним роком таких людей ста╓ б╕льше. Цього року на Великдень я в╕з з собою до Львова групу людей, як╕ так само, як колись ╕ я, були при╓мно вражен╕ вс╕м притаманним йому колоритом. ╥хн╓ основне враження - «Льв╕в - то ╕нша кра╖на» (ясна р╕ч, в хорошому сенс╕ слова). Так от, проблема непорозум╕ння поляга╓ перш за все у в╕дсутност╕ ╕нформац╕╖, та, ясна р╕ч, в недостатньому осв╕тньому р╕вн╕ людей. Ми, сх╕дняки, так само мало зна╓мо про вас, як, у свою чергу, ви про нас. ╤ в тому мало нашо╖ та вашо╖ вини. Для того, щоб це зрозум╕ти, достатньо просто деякий час пожити у Львов╕, а вам - у Харков╕. Виявля╓ться, насправд╕ ми дуже схож╕, але це нам/вам заважають бачити т╕ купи бруду, що ллють один на одного пол╕тики й провокатори. Нас штучно розд╕лили за мовною, рел╕г╕йною ознаками, ╕ це варто пам’ятати. Особисто я част╕ше розмовляю рос╕йською мовою, але пов╕рте, для мене завжди була, ╓, ╕ буде р╕дною укра╖нська. ╤ я н╕коли не робив з того проблеми, бо я ч╕тко усв╕домлюю, хто я. ╤ я в жодному раз╕ не хот╕в би, що б в Укра╖н╕ була друга державна мова - рос╕йська. Врешт╕-решт, в цьому нема╓ необх╕дност╕ нав╕ть на сход╕. ╤, пов╕рте, серед мо╖х знайомих таких буде б╕льш╕сть. ╤ це не тому, що в мене специф╕чне, як для Харкова, коло знайомих. Просто зворотн╕й стереотип нам вс╕м просто нав’язали влада, ЗМ╤... ╤ коли я це розпов╕дав товаришам у Львов╕, вони дивувались, бо були переконан╕, що сх╕д - то майже Рос╕я. Але я розум╕ю, що саме з Харкова прийшло в Укра╖ну багато в╕домих д╕яч╕в, як╕ створювали нашу культуру! Колись то були Лесь Курбас ╕ Кв╕тка-Основ’яненко, а зараз дуже популярний Серг╕й Жадан. ╤ я, безперечно, гордий цим. Тому пропоную нам д╕знаватись один про одного не з телев╕зор╕в, а просто при╖здити ╕ побачити все сво╖ми очима. ╤ я можу вам сказати, що побувавши практично в ус╕х великих м╕стах нашо╖ батьк╕вщини, - ми р╕зн╕, проте ╢ДИН╤! З повагою, Гл╕б. м. Харк╕в.
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 27.05.2011 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8987
|