Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...


В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
Льв╕вська облрада прийняла звернення до Президента щодо позбавлення сп╕вака В╕тал╕я Козловського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 29.04.2011 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 29.04.2011
Олесь ДОН╤Й: «УКРА╥НСЬКИМ ПАТР╤ОТАМ СЛ╤Д РОЗРАХОВУВАТИ ЛИШЕ НА СВО╥ СИЛИ»

 Олесь Дон╕й – один з небагатьох укра╖нських пол╕тик╕в, який належить до св╕тло╖ ╕ конструктивно╖ частини сучасного пол╕тикуму. Незважаючи на свою молод╕сть, в╕н вже ма╓ чималу власну ╕ поважну ╕стор╕ю пол╕тично╖ д╕яльност╕ – словосполучення «Студентська революц╕я на гран╕т╕» чи д╕яльн╕сть Мистецького oб’╓днання «Остання Барикада» стали под╕ями ╤стор╕╖ ╕ вз╕рцями урок╕в укра╖нсько╖.
 Вже п╕сля того, як Олесь Дон╕й, за його св╕дченнями, в╕дмовився в╕д 10 м╕льйон╕в долар╕в за перех╕д до Парт╕╖ Рег╕он╕в, в╕н зробив досить гучну заяву про те, що «╕деолог╕я нин╕шньо╖ влади – це рос╕йський нац╕онал╕зм».
 Його публ╕чна д╕яльн╕сть та участь у ток-шоу виклика╓ повагу до реал╕стичного способу мислення та громадянсько╖ позиц╕╖. Нин╕ в╕н позиц╕ону╓ себе як д╕яча культурно╖ ниви. Але що таке культура, як не та сама пол╕тика?
 Пропону╓мо уваз╕ читач╕в в╕дпов╕д╕ народного депутата Укра╖ни Олеся Дон╕я на запитання порталу "Укра╖нське життя в Севастопол╕".
 
— Що Вас пов’язу╓ ╕з Севастополем?
 — Одна з г╕лок мого родоводу — з Криму, його степово╖ частини, з села Таганашм╕н (нин╕ Великос╓ль╓ Нижньог╕рського району). Там, зокрема народилася ╕ моя бабуся. Севастополь — нев╕д’╓мна частина нашого укра╖нського Криму. Тому я ╕з задоволенням в╕дгукнувся на запрошення взяти участь у Конгрес╕ укра╖нц╕в Севастополя.
 
— В╕зити проукра╖нських пол╕тик╕в до Севастополя – явище недостатньо поширене ╕ не ма╓ системност╕. Чим це можна пояснити?
 — У нас недостатня к╕льк╕сть «проукра╖нських пол╕тик╕в», як Ви висловилися, в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕. Пол╕тика в Укра╖н╕ перенасичена нe ╕дейними людьми, а б╕знесменами. Ц╕ люди йдуть в пол╕тику для зб╕льшення сво╖х статк╕в, а до ╕дей в пол╕тиц╕ ставляться як до чогось обтяжливого. До реч╕, таким ╕ переб╕гати з табору в таб╕р легше. За час╕в Кучми вони стали ол╕гархами, пот╕м непогано себе почували за час╕в Ющенка, а тепер вишиковуються в колони, щоб переб╕гти до ново╖ влади. Тож насправд╕ ╕дейних пол╕тик╕в не так вже й багато. ╤ нав╕ть в кер╕вництв╕ «проукра╖нських парт╕й», на жаль, теж. Мен╕ зда╓ться, що сусп╕льство все-таки повинно вчитися розбиратися, хто йде в пол╕тику заради реал╕зац╕╖ ╕дей, а хто заради збагачення. А укра╖нськ╕й опозиц╕╖ потр╕бно пройти етап «самоочищення»!
 Тим небагатьом «проукра╖нським пол╕тикам», як╕ ще ╓ в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕, не так просто встигати на вс╕ акц╕╖ ╕ розриватися м╕ж ус╕ма рег╕онами. Я, наприклад, беру участь майже в ус╕х вуличних протестних акц╕ях в Ки╓в╕. Справедливост╕ ради сл╕д сказати, що поруч з собою бачу не б╕льше десяти депутат╕в (╕ це на дв╕ «опозиц╕йн╕» фракц╕╖ у Верховн╕й Рад╕!). ╥жджу ╕ по рег╕онах. ╤ не просто ╖жджу, а якщо Ви в курс╕, то ще один б╕к мо╓╖ д╕яльност╕ – культура. Так що я намагаюся придумувати ╕ проводити разом з Мистецьким oб’╓днанням «Остання Барикада», яке я очолюю, л╕тературно-музичн╕ акц╕╖ по вс╕й кра╖н╕, в тому числ╕, ╕ на Сход╕, ╕ на П╕вдн╕ кра╖ни.
 
— Чому, на Ваш погляд, ╕ пол╕тики, ╕ сусп╕льство не в╕дреагували належним чином на Харк╕вськ╕ угоди по Чорноморському флоту, допустили ╖х ратиф╕кац╕ю ╕ змирились з невиконанням об╕цянок кер╕вництва кра╖ни про неп╕двищення ц╕н на рос╕йський газ?
 — Мен╕ зда╓ться, що сусп╕льство не вповн╕ про╕нформовано про реальну роль рос╕йського Чорноморського флоту в Укра╖н╕ (спрямовану, в першу чергу, на зменшення усв╕домлення севастопольцями ╕ кримчанами себе часткою укра╖нсько╖ нац╕╖, тобто, по сут╕, з точки зори державних ╕нтерес╕в — це антидержавницька пропаганда ╕ д╕яльн╕сть). ╤ це не дивно, адже Укра╖на все б╕льше ╕ б╕льше поглина╓ться рос╕йським ╕нформац╕йним простором, а там в╕д пол╕тичних новин до сер╕ал╕в пропаганда спрямована на осп╕вування велич╕ Рос╕╖, Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, рос╕йсько╖ збро╖ ╕ ксенофобського ставлення до ╕нших народ╕в ╕ держав (в тому числ╕, ╕ по в╕дношенню до Укра╖ни). Тож перебуваючи п╕д тиском рос╕йсько╖ пропагандистсько╖ машини, значна частина населення часто-густо не бачить реальних небезпек (в тому числ╕, ╕ в╕д пролонгац╕╖ рос╕йського флоту на територ╕╖ Укра╖ни). Попередня влада не робила адекватних д╕й для зменшення ╕нформац╕йно╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни, а в нин╕шн╕й влад╕ так ╕ взагал╕ ╕деолог╕╓ю часто займаються св╕тоглядн╕ рос╕йськ╕ нац╕онал╕сти. Серед укра╖нських пол╕тик╕в, як я вже говорив ран╕ше, не так багато людей на цей момент, як╕ мають в соб╕ мужн╕сть називати реч╕ сво╖ми ╕менами.
 
— Загальнов╕домо, що колишн╕й м╕н╕стр культури Василь Вовкун та його заступник Микола Яковина фактично знищили важливий центр кристал╕зац╕╖ укра╖нства на п╕востров╕ – газету «Кримська св╕тлиця» (http://svitlytsia.crimea.ua/). Публ╕чну об╕цянку спасти газету В╕ктор Ющенко не виконав. Газета нин╕ ╕сну╓ лише в ╤нтернет╕ – без прим╕щення, без обладнання. Як, на Ваш погляд, можна вир╕шити питання ╓днання кримських укра╖нц╕в ╕ в╕дродити газету в нин╕шн╕х умовах?
 — Не хочу кидати кам╕нням у Вовкуна та Яковину. Принаймн╕, знаю ╖х як укра╖нських патр╕от╕в. Якщо ж вони чомусь не п╕дтримали газету «Кримська св╕тлиця», то вважаю це прикрою помилкою, адже укра╖нська мова в Криму, на жаль, перебува╓ в упосл╕дженому стан╕ ╕, безперечно, потребу╓ всеб╕чно╖ п╕дтримки з боку держави. Прикро, якщо чиновники вищого рангу цього не усв╕домлюють.
 Щодо конкретних порад — то очевидно, що якщо недостатня увага з боку Центру, то варто не опускати руки ╕ працювати поки в тих умовах, що ╓. Звичайно, ╤нтернет ма╓ ч╕тк╕ в╕ков╕ обмеження, ╕ якщо не буде паперово╖ верс╕╖, то люди похилого в╕ку, що спрагл╕ за укра╖нським словом, в╕дчуватимуть себе в╕др╕заними в╕д ╕нформац╕╖. Але поки не буде в╕дновлена паперова верс╕я, сл╕д насичувати актуальною ╕нформац╕╓ю хоча б ╤нтернет-верс╕ю. Щоб вона стала ц╕кавою, а, значить, ╕ д╕╓вою.
 
— Наш╕ пол╕тичн╕ опоненти у Криму ╕ Севастопол╕, як╕ ╓ ворогами укра╖нсько╖ незалежност╕, к╕лька останн╕х рок╕в уникають дискус╕й, проводять стратег╕ю замовчування будь-яких под╕й. Без розум╕ння сусп╕льством необх╕дност╕ розвинено╖ ╕нформац╕йно╖ укра╖нсько╖ мереж╕ ╕ ╖╖ наявност╕, р╕вноправно╖ дискус╕╖ побудова громадянського сусп╕льства неможлива. Чи можете Ви навести оптим╕стичн╕ приклади форум╕в, як╕ впливали б на подальший природн╕й нац╕ональний розвиток кра╖ни?
 — Скажу, що свого часу, коли ми наприк╕нц╕ в╕с╕мдесятих рок╕в розбудовували нап╕вп╕дп╕льний студентських рух для боротьби за Незалежн╕сть Укра╖ни, то мали набагато г╕рш╕ можливост╕ для комун╕кац╕╖. Серед ки╖вських актив╕ст╕в телефони були лише десь у к╕лькох ос╕б, та ╕ то вимикалися кимось п╕д час наших акц╕й. Лист╕вки ми писали ╕ переписували «в╕д руки», а свою ╓дину газету ╖здили множити на ксерокс аж до Литви, бо в Ки╓в╕ вс╕ ксерокси були п╕д наглядом КДБ. ╤ все р╕вно нам вдалося побудувати мережу, обм╕нюватися ╕нформац╕╓ю, ╕, зрештою, зорган╕зувати «Студентську революц╕ю на гран╕т╕» (а тод╕, нагадаю, у страйку зупинився весь студентський Ки╖в. ╤ не т╕льки Ки╖в, а ╕ багато ╕нших м╕ст!). Зараз вс╕ вуличн╕ акц╕╖ громадського спротиву, як╕ проводяться в Ки╓в╕ (а майже в ус╕х я беру участь: або як рядовий учасник, або як сп╕ворган╕затор, або як орган╕затор), набирають ╕нформування через ╤нтернет.
 
— Укра╖нц╕ в Севастопол╕, як ╕ в Криму, зг╕дно ╓вропейсько╖ класиф╕кац╕╖, ╓ «меншиною в меншин╕». Наш╕ права в пол╕тичн╕й, громадськ╕й, культурн╕й, рел╕г╕йн╕й, ╕нформац╕йн╕й сферах пост╕йно порушуються. Це було за будь-яко╖ влади. Ось лише один приклад мовно╖ дискрим╕нац╕╖: м╕ська рада щороку прийма╓ програми виключно щодо п╕дтримки рос╕йсько╖ мови ╕ ф╕нансу╓ ╖х в обсяз╕ 1 м╕льйон гривень. Чи в змоз╕ сучасна влада дотримуватись демократичних норм в царин╕ прав укра╖нц╕в?
 — Така практика стосу╓ться не лише Криму. Це ч╕тка ╕деолог╕чна позиц╕я Парт╕╖ Рег╕он╕в, яка назива╓ться «рос╕йський нац╕онал╕зм». Рос╕йський нац╕онал╕зм спрямований на всеб╕чну п╕дтримку рос╕йсько╖ мови, рос╕йсько╖ культури ╕ Рос╕╖ як держави. Ще за попередньо╖ влади в тих рег╕онах, де б╕льш╕сть в Радах мала Парт╕я Рег╕он╕в, були аналог╕чн╕ м╕льйонн╕ програми по п╕дтримц╕ рос╕йсько╖ мови. Рос╕йський нац╕онал╕зм на територ╕╖ Укра╖ни спрямований не лише на п╕дтримку рос╕йсько╖ мови ╕ рос╕йсько╖ культури, але ╕ на всеб╕чне зменшення ареалу укра╖нсько╖ мови, яку рос╕йський нац╕онал╕зм вважа╓ небезпечним конкурентом на територ╕╖ Укра╖ни. Тож за нин╕шньо╖ влади ситуац╕я не зм╕ниться, ╕ для укра╖нсько╖ мови ╕ культури наступили дуже важк╕ часи. Для того, щоб ситуац╕я зм╕нилася, потр╕бно зм╕нити цю владу.
 
— Ревнител╕ рос╕йськомовност╕ пост╕йно знаходять кошти, аби дарувати б╕бл╕отекам десятки тисяч том╕в рос╕йсько╖ ╕ св╕тово╖ класики рос╕йською мовою. Переможц╕ конкурс╕в з рос╕йсько╖ мови отримують щедр╕ заохочення у вигляд╕ тижневих по╖здок до Москви з в╕дв╕дуванням музе╖в та ╕нших культурних заклад╕в. Заохочення переможц╕в конкурс╕в з укра╖нсько╖ мови значно скромн╕ш╕.
 Як вт╕лити в життя слова ╢вгена Чикаленка про любов до Укра╖ни глибиною сво╓╖ кишен╕?  Чи ма╓мо ми над╕ю, врешт╕, на особливу увагу Ки╓ва щодо п╕дтримки патр╕отичних заход╕в з╕ школярами та студентською молоддю ╕ не лише?..
 — Рос╕йськ╕ нац╕онал╕сти, перебуваючи при влад╕, використовують кошти державного ╕ м╕сцевих бюджет╕в на п╕дтримку рос╕йсько╖ мови та рос╕йсько╖ культури. Поки влада не зм╕ниться, укра╖нським патр╕отам сл╕д розраховувати лише на сво╖ сили, а, значить, навчитися п╕дтримувати один одного. Менше др╕б’язкових м╕жособист╕сних чвар ╕ конфл╕кт╕в, ╕ б╕льше вза╓мосп╕впрац╕ на благо Укра╖ни!
 
— У нас ╓ давня ╕ погано приховувана мета м╕сцево╖ влади зробити ус╕х севастопольських д╕тей частиною «русского мира», що реал╕зову╓ться через систему загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в лише з рос╕йською мовою навчання. Буд╕вництво укра╖нського колег╕уму до сьогодн╕ залиша╓ться фата морганою ╕ застигло на р╕вн╕ зал╕зобетонного каркасу. Чи змогли б Ви особисто долучитися до роботи над вт╕ленням у життя згаданого проекту?
 — Як в╕домо, я не ╓ б╕знесменом ╕ не ╓ заможною людиною. Те, що я маю — це мо╖ знання, м╕й досв╕д ╕ моя енерг╕я. Мен╕ прикро, що укра╖нськ╕ патр╕отичн╕ орган╕зац╕╖ не мають вироблено╖ гуман╕тарно╖ стратег╕╖. Це проявилося за час правл╕ння попередньо╖ влади. Адже за 5 рок╕в можна було зробити так багато. В тому числ╕ ╕ системних речей для розвитку укра╖нсько╖ осв╕ти в Криму. На жаль, попередня влада не мала системного п╕дходу в гуман╕тарн╕й сфер╕. Скажу, що коли я був членом Правл╕ння М╕жнародного Фонду «В╕дродження» наприк╕нц╕ 90-х рок╕в, то я тод╕ ж запропонував два проекти: перший — це створення укра╖номовного ун╕верситету в Севастопол╕ (на зразок Ки╓во-Могилянсько╖ Академ╕╖), а другий проект — на п╕дтримку укра╖номовних шк╕л та клас╕в у Криму. Так от щодо шк╕л - нав╕ть розробив алгоритм. Я ╖здив тод╕ спец╕ально до Криму, з’ясував, що на той момент були 18 шк╕л, де був хоч один укра╖нський клас. За алгоритмом, який я тод╕ розробив, кошти повинн╕ були йти до шк╕л без посередник╕в: ма╓те один клас — на придбання науково-методично╖ л╕тератури, в╕д двох до чотирьох — плюс ще на техн╕ку ╕ так дал╕. ╤ якщо мен╕ було важко, скаж╕мо, пояснити Соросу, для чого йому п╕дтримувати укра╖номовну осв╕ту в Криму, то я не розум╕ю, чому аналог╕чн╕ проекти не могли бути в повн╕й м╕р╕ реал╕зован╕ за 5 рок╕в правл╕ння попередньо╖ влади. В╕дпов╕дь одна — на жаль, не було стратег╕чного мислення в гуман╕тарн╕й сфер╕ у попередньо╖ влади. У рос╕йських нац╕онал╕ст╕в якраз нема проблем з╕ стратег╕чним мисленням - вони хочуть будувати «русск╕й м╕р» в тому числ╕ ╕ на наших землях. ╤ щоб не дати знищити з карти ╢вропи Укра╖ну, сл╕д вчитися мати стратег╕чне мислення ╕ вчитися планово ╕ системно д╕яти!
 
— Як Ви розц╕ню╓те нещодавн╓ пов╕домлення про те, що Рос╕я 9 травня проведе в Севастопол╕ в╕йськовий парад за узгодженням з укра╖нською стороною?
 — Нин╕шня влада в Укра╖н╕ в╕дчува╓ себе лише сател╕тами Рос╕╖, тому н╕чого дивного в цьому нема╓. ╤ якщо цю владу швидко не зм╕нити, то в Укра╖н╕ коли-небудь все буде виключно рос╕йське: ╕ паради, ╕ б╕знес, ╕ мова, ╕ культура (власне, рос╕йськ╕ нац╕онал╕сти про це ╕ мр╕ють). ╤ укра╖нський патр╕отичний рух повинен навчитися ставати сильн╕шим. Для того, щоб перемогти ╕ щоб Укра╖на стала ╓вропейською, демократичною, правовою, економ╕чно усп╕шною кра╖ною.
 
Розпитував Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.

 *    *    *
 В╤Д РЕДАКЦ╤╥.
20 кв╕тня минуло вже С╤М М╤СЯЦ╤В в╕дтод╕, як були опечатан╕ за борги двер╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Понад р╕к газета не друку╓ться, вона взагал╕ вилучена з передплатних каталог╕в. Те, що дос╕ не затоптано «Св╕тличний» вогник в ╤нтернет╕, - вважайте, диво.
 Як диво, напевне, й те, що кинутий тор╕к «укра╖нськими патр╕отами» на розтерзання суд╕в ╕ прокуратур редактор виграв ус╕ судов╕ процеси ╕ добився свого в╕дновлення на посад╕. Але хоч би хтось ╕з великих ки╖вських (чи не менших - кримських) «патр╕от╕в-демократ╕в» вибачився перед ним за сво╖ «прикр╕ помилки», що мало не зламали долю людини ╕ призвели до руйнац╕╖ майже десятил╕ття очолювано╖ ним газети?
 А чи багато за цей «обезсв╕тличений» р╕к ми (а головне - влада) почули з ки╖вського (про кримський вже мовчимо...) демократичного опозиц╕йного табору заяв, запит╕в, звернень стосовно дол╕ ╓дино╖ кримсько╖ укра╖нсько╖ газети, як╕й вдалося свого часу «зачепитися» за бюджет, аби спонукати, нарешт╕, у такий спос╕б державу займатися власним ╕нформац╕йним простором й ╕нформац╕йною безпекою? Що, у нас в держав╕ так багато неп╕дробно укра╖нських, патр╕отичних, нецензурованих «Св╕тлиць», що за «Кримську св╕тлицю» не варто було поборотися?
 Але хто ж буде боротися, якщо - «Доборолась Укра╖на до самого краю. Г╕рше ляха сво╖ д╕ти ╖╖ розпинають"...
 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 29.04.2011 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8896

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков