Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 25.03.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 25.03.2011
БАТАЛЬЙОН НАЗИВА╢ТЬСЯ «АЙ-ПЕТР╤»

  Узимку тут сн╕гов╕ замети ледве не в людський зр╕ст. Тож д╕статись до ╓диного на мальовничому плато Ай-Петр╕ б╕льш-менш обжитого селища Мисливське з Ялти чи з протилежного боку, з Бахчисараю, проблематично нав╕ть на «крутому» позашляховику. Тепер «б╕лих мух» вже не оч╕кувалось, натом╕сть на схилах Бедене-Кир (з тюрксько╖ переклада╓ться як «переп╕лчин╕ стежки») щосили розгулявся рвучкий в╕тер.
 
„В╤ТЕР, В╤ТЕР - ТИ МОГУТН╤Й...”
 Командир рад╕отехн╕чного батальйону (РТБ), навколо якого, по сут╕, й теплиться „державне життя” у Мисливському, п╕дполковник Серг╕й Гар╕ст пов╕домив нам про щойно отримане у штаб╕ штормове попередження. Енерг╕ю природно╖ стих╕╖ ми змогли оц╕нити згодом, на довгих сх╕дцях, що ведуть до командного пункту ╕ бойових позиц╕й локаторник╕в. Варто було розвести руки, створюючи рукавами такий соб╕ ефект парусност╕, як в╕тер р╕шуче „налаштовувався” геть в╕д╕рвати тебе в╕д земл╕, п╕дхопити й жбурнути кудись подал╕, у найближчу ущелину, чи в╕днести аж до самого Чорного моря. „Хитке” становище зникло лише п╕д величезним куполом РПУ (рад╕опрозорого укриття). Саме цими ср╕блястим шатрами, як╕ зовн╕ скидаються на загадков╕ косм╕чн╕ об’╓кти чи, принаймн╕, ориг╕нальн╕ обсерватор╕╖, тутешн╕ вартов╕ неба вже не одне десятир╕ччя змушен╕ захищати сво╖ д╕юч╕ РЛС в╕д руйн╕вних ураган╕в-бурев╕╖в. Ун╕кальн╕, до реч╕, ╓дин╕ у Укра╖н╕, РПУ з просякнуто╖ спец╕альною смолою багатошарово╖ склотканини - р╕ч у ц╕й в╕дкрит╕й вс╕м в╕трам г╕рськ╕й м╕сцин╕ загалом над╕йна.
 - Варто лише вчасно укр╕пити вх╕д до укриття, - уточня╓ Серг╕й Михайлович. - ╤накше сильний в╕тер може запросто продавити двер╕, а через них ув╕рватись усередину ╕ наробити б╕ди. У 2007 роц╕ щось под╕бне сталось у наших сус╕д╕в ╕з „Украероруху” (державного п╕дпри╓мства з забезпечення пов╕тряного руху в Укра╖н╕ - авт.). Швидк╕сть в╕тру становила тод╕ щонайменше 50 метр╕в за секунду. В╕н з╕рвав важке укриття з бетонного постаменту, пот╕м розшматував його на друзки ╕ порозкидав уламки на десятки метр╕в. Добре, що хоч н╕кого ними не покал╕чило. Наш╕ ж РПУ вистояли, бо ми в╕дразу спрацювали, як належить.
 
 «НАМ ЗВЕРХУ ВИДНО ВСЕ...»
 Попередник батальйону „Ай-Петр╕” - центр дальньо╖ розв╕дки ╕ наведення. Сво╖м народженням в╕н „зобов’язаний”... при╓днанням навесн╕ 1952 року Туреччини до НАТО, в╕дтак розм╕щенням на ╖╖ територ╕╖ американських в╕йськових баз. СРСР п╕дготував „асиметричну” в╕дпов╕дь за наказом сумнозв╕сного маршала Лаврент╕я Бер╕я, котрий у т╕ роки персонально курував у пол╕тбюро питання держбезпеки ╕ оборони. Невдовз╕ центр реформували у рад╕отехн╕чний батальйон, перший командир якого, до слова, мав звання генерал-майора. Частина стала пильними „очима” вс╕╓╖ тод╕шньо╖ ППО у чорноморському басейн╕.
 В╕дтод╕ багато води зб╕гло з кримських г╕р. Пост╕йно удосконалювалась „ертевешна” техн╕ка. Та й в╕йськова доктрина, зв╕сно ж, вже не та. Лише вахта ай-петр╕вц╕в не зазнала принципових корегувань. ╢дина у в╕тчизняному в╕йську частина з╕ статусом високог╕рно╖ дос╕ на „найвищих” рубежах охорони п╕вденного пов╕тряного кордону держави. Бойов╕ обслуги так само майже ц╕лодобово зад╕ян╕ на чергуванн╕. У к╕льк╕сному вим╕р╕ це означа╓ „супроводження” щодоби 300-350 л╕тальних апарат╕в вс╕х тип╕в. Непогано „бачать” тутешн╕ локаторники, до реч╕, й плавальн╕ засоби в акватор╕╖ моря. Виходить як у т╕й п╕сн╕ - „мен╕ зверху видно все, ти так ╕ знай!”.
 Незм╕нними у батальйон╕ залишились й „ф╕рмов╕” традиц╕╖. Головна з них, власне кажучи, характерна для вс╕х РТВ „першо╖ л╕н╕╖” - техн╕ка за будь-яких обставин ма╓ впоратись з бойовим завданням. Тому в „Ай-Петр╕” ╕ ГАЗ-66 „в л╕тах”, ╕ нов╕тн╕ (вже укра╖нсько╖ розробки) рад╕олокац╕йн╕ комплекси, як-то кажуть, „на маз╕”. Ми мали змогу у цьому переконатись, побувавши у парку, на КП ╕ позиц╕ях РТБ.
 - У РТБ, - поясню╓ комбат, - справа поставлена так, що в раз╕ виходу з╕ строю озбро╓ння, техн╕ки в╕дразу орган╕зову╓ться пошук потр╕бно╖ запчастини в ╕нших бригадах, прим╕ром, Льв╕вськ╕й, Харк╕вськ╕й, ╖╖ негайна доставка ╕ усунення несправност╕. У нас сильний ╕нженерний склад на чол╕ з мо╖м заступником з техн╕чно╖ частини майором Олекс╕╓м ╤ль╖нцем. Щодо бо╓здатност╕ автотехн╕ки, то за це я вдячний командиру взводу старшому прапорщику Василю Мартинюку. Через с╕мейн╕ обставини в╕н змушений був нещодавно зв╕льнитися у запас, проте встиг п╕дготовити хорошу зам╕ну – командира в╕дд╕лення молодшого сержанта за контрактом Вадима Петрика.
 
 В „АВТОНОМНОМУ РЕЖИМ╤”
 Ще одна „ф╕шка” РТБ „Ай-Петр╕” - ледве не повна його автономн╕сть. Вона позначилась чи не на вс╕х аспектах гарн╕зонного життя. Скаж╕мо, частина може спок╕йно „протягнути” на власних дизельних агрегатах у раз╕ повного промислового знеструмлення щонайменше три м╕сяц╕. З теплом ╕ харчами теж все гаразд. Ще восени сюди завезли 381 тонну вуг╕лля для батальйонно╖ котельн╕ ╕ понад 90 тонн продовольства. Це аж на ц╕лий р╕к. ╢ у локаторник╕в ╕ п’ятдесяти ╖хн╕х родин (б╕льш╕сть дружин оф╕цер╕в ╕ прапорщик╕в - в╕йськовослужбовц╕ за контрактом) своя пекарня, лазня з буковою парилкою, медпункт, початкова школа для... 5-ти школяр╕в 1-5 клас╕в.
 Спец╕ал╕ст╕в з числа строковик╕в для потреб батальйону теж готують в „автономному режим╕”, тобто, на м╕сц╕. Причому, вс╕х без винятку - оператор╕в РЛС, планшетист╕в, диктор╕в командного пункту, рад╕омехан╕к╕в, рад╕отелеграф╕ст╕в, дизел╕ст╕в-електрик╕в, слюсар╕в-кочегар╕в, кухар╕в.
 Щодо контрактник╕в на цих та ╕нших посадах, то ними частина укомплектована лише в╕дсотк╕в на 20. Взяти вищу „планку” не дозволя╓ в╕дсутн╕сть даху над головою. А так би народ п╕шов, певен комбат. Принаймн╕, молодь ╕з Херсонсько╖, Сумсько╖, Черкасько╖ областей, з „рекрутськими” центрами яких у батальйон╕ налагоджена пл╕дна сп╕впраця. Для повного щастя потр╕бно лише 500-600 тисяч гривень - завершити ремонт прим╕щення, де б м╕г розм╕ститись штаб батальйону. У свою чергу, у вив╕льнен╕й буд╕вл╕ можна було б облаштувати, як це, власне, й планувалось ран╕ше, гуртожиток для тих же контрактник╕в.
 З реальними ж майбутн╕ми фах╕вцями РТБ ми зустр╕лись у його народознавч╕й св╕тлиц╕. Хлопц╕ представляли ледве не всю Укра╖ну, точн╕ше, 17 областей. В╕дверто кажучи, виглядали вояки не надто житт╓рад╕сними. Задали питання „ на засипку” - чи годують ╖х нап╕вкопченою ковбасою, згущеним молоком, як це передбачено „г╕рським” пайком? В╕дпов╕дь ствердна. Хто вперше потрапив у гори взагал╕? Виявля╓ться, переважна б╕льш╕сть.
 - У цьому вся складн╕сть цього ос╕ннього адаптац╕йного пер╕оду, - коменту╓ наш „експерт” п╕дполковник Серг╕й Гар╕ст, - адже ще вчора у бригад╕ (там вони проходили м╕сячний курс молодого б╕йця - авт.) над хлопцями св╕тило сонце, поруч були звичн╕ для ока багатоповерх╕вки. А тут зовс╕м ╕нше - свинцев╕ хмари, що наче притискають тебе до земл╕, мерзлякувато ╕ сумно. Тому вкрай важливо ╖х у ц╕ дн╕ п╕дбадьорити, переконати, що, незважаючи на несприятлив╕ умови, вони здатн╕ нести тут службу без проблем. Тому я особисто веду з ними так╕ бес╕ди щодня. Та й нудьгувати, зрештою, ╖м тут не доводиться - вони у нас пост╕йно при справ╕.
 
 „УСЛ╤Д ЗА ТУМАНАМИ”
 Сам п╕дполковник Серг╕й Гар╕ст на Ай-Петр╕ - майже чверть стол╕ття. Прийшов сюди ще командиром роти. Через дванадцять рок╕в йому запропонували посаду знову „внизу”, в управл╕нн╕ бригади, зв╕дки, власне, й стартувала його оф╕церська служба у далекому 1980-му. Протримався у м╕ст╕ недовго, бо магн╕том тягнуло знову на Ай-Петр╕. Так у 2000-му оф╕цер вдруге опиня╓ться у р╕дному батальйон╕.
 - Там, у бригад╕, - каже Серг╕й Михайлович, - було як: о 18-й - все, „до побачення, к╕нець робочого дня”. Не зна╓ш, куди себе под╕ти. А тут служба трива╓ практично вс╕ 24 години на добу. Це якраз в╕дпов╕да╓ мо╓му ╕ темпераменту, ╕ характеру. До душ╕ припала ця сувора природа, без м╕сько╖ метушн╕. В╕дчуваю себе, наче у сво╖й тар╕лц╕. Як депутату (Гар╕ста вдруге посп╕ль обирають депутатом Л╕вад╕йсько╖ селищного ради - авт.) доводиться часто зустр╕чатись з р╕зними людьми, у тому числ╕, ╕ комерсантами. ╤ пов╕рте, жодного разу у мене не виникало бажання пом╕няти профес╕ю на б╕льш виг╕дну у матер╕альному в╕дношенн╕. Сво╖м нин╕шн╕м становищем задоволений ц╕лком.
 Тор╕к у 51-р╕чного п╕дполковника, сина фронтовика, який майже всю в╕йну пройшов рядовим п╕хотинцем, зак╕нчився граничний терм╕н перебування на в╕йськов╕й служб╕. П╕сля звернення до М╕н╕стра оборони йому дозволили продовжити службу ще на р╕к. Згодом ще на ст╕льки ж. А нещодавно комбату п╕шли назустр╕ч втрет╓, тобто, зв╕льнення оф╕цера у запас в╕дтерм╕нували аж до 2014 року. Гр╕х, як кажуть, було в╕дмовити заповзятому п╕дполковнику: як-не-як його батальйон за п╕дсумками 2010 року визнано кращим у Пов╕тряному командуванн╕ „П╕вдень”. У свою чергу 40 Кримська рад╕отехн╕чна бригада, до складу яко╖ входить „Ай-Петр╕”, четвертий р╕к посп╕ль пос╕да╓ перше м╕сце за вс╕ма показниками у в╕тчизняних Пов╕тряних Силах.
 У самому батальйон╕, а ще ран╕ше у штаб╕ бригади довелося почути: таких командир╕в, як Серг╕й Гар╕ст, треба ще пошукати. Мовляв, на в╕йськов╕й справ╕ розум╕╓ться, п╕дх╕д до людей ма╓, про свою ф╕зичну форму дба╓ ╕ спонука╓ до цього ╕нших. А ще душа оф╕церсько╖ компан╕╖, надто, коли в╕зьме у руки г╕тару ╕ засп╕ва╓ - у нього це виходить досить профес╕йно. Одне слово, людина на сво╓му м╕сц╕.
 
Василь САДОВСЬКИЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 25.03.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8791

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков