Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ольга Мусаф╕рова, власний кореспондент «Новой газеты»: ЗАПОРУКА УСП╤ХУ УКРА╥НИ В ТОМУ, ЩОБ НЕ МАТИ СПРАВУ З РОС╤ЯНАМИ
Ольга Мусаф╕рова журнал╕ст, власкор «Новой газеты» в Укра╖н╕. З нею – ми на ти,...


"ПУТ╤Н ОТРИМА╢ НЮРНБЕРГ, А СЕНЦОВ "НОБЕЛЬ"
Верховна Рада звернулася ╕з заявою до Нобел╕вського ком╕тету щодо висунення кандидатури...


ЛЕРАНЕ ХАЙБУЛЛА╢ВА: «ЧЕТВЕРО НАС СПАСУТЬ»
Леране Хайбулла╓ва – кримська татарка. Вона ви╖хала з Криму ╕ утриму╓ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на...


ПРИЙНЯТО ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ ЩОДО СКАСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКО╥ НЕДОТОРКАНОСТ╤ ЧИ ПРО ПОДАЛЬШЕ ЗАТЯГУВАННЯ З ТИМ?
Андр╕й Паруб╕й побажав ком╕тету усп╕шно╖ роботи над законопроектом.


Володимир Буткевич, заступник голови Конституц╕йно╖ ком╕с╕╖: КОНСТИТУЦ╤Я – ТО НЕ ╢МН╤СТЬ ДЛЯ ВС╤Х «ХОТ╢ЛОК»
Зустр╕тися з Володимиром Григоровичем не так вже й просто.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 18.03.2011 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 18.03.2011
Михайло КУЛИНЯК: «ЩОБ КУЛЬТУРА В УКРА╥Н╤...»

Михайло КУЛИНЯК: «ЩОБ КУЛЬТУРА В УКРА╥Н╤ СПРАВД╤ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА ПОТУЖНИЙ ЧИННИК ЦИВ╤Л╤ЗАЦ╤ЙНОГО РОЗВИТКУ ╤ СУСП╤ЛЬНОГО ОНОВЛЕННЯ...»

 18 березня в╕дбулося розширене зас╕дання п╕дсумково╖ колег╕╖ М╕н╕стерства культури Укра╖ни. У зас╕данн╕ взяли участь голова п╕дком╕тету у справах рел╕г╕й Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань культури ╕ духовност╕ Михайло Кос╕в, начальник Управл╕ння культури Ки╖всько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ Св╕тлана Зор╕на, начальники управл╕нь культури обласних держадм╕н╕страц╕й. Пропону╓мо уваз╕ читач╕в допов╕дь М╕н╕стра культури Укра╖ни Михайла Кулиняка на розширеному зас╕данн╕ колег╕╖ М╕н╕стерства.
 У роц╕, що минув, укра╖нська культура, завдяки зусиллям прац╕вник╕в культурно-мистецько╖ сфери, потужн╕й п╕дтримц╕ держави та м╕сцевого самоврядування, збер╕гала темп розвитку, попри нелегк╕ проблеми, породжен╕ ф╕нансовою кризою ╕ насл╕дками загально╖ соц╕ально╖ трансформац╕╖, що ╖╖ переживало сусп╕льство в попередн╕ десятил╕ття.
 Потужним чинником, що забезпечував стаб╕льний розвиток галуз╕ культури в 2010 роц╕, став той факт, що Президент Укра╖ни В╕ктор Янукович нада╓ вир╕шального значення рол╕ культури у справ╕ усп╕шно╖ модерн╕зац╕╖ сусп╕льно-економ╕чного життя сучасно╖ Укра╖ни, ╕ з пост╕йною увагою ставиться до проблем ╕ потреб культури.
 Зокрема, у сво╓му Посланн╕ до Укра╖нського народу (в╕д 3 червня 2010 року) Президент Укра╖ни В. Янукович наголосив:
 «...завдання економ╕чно╖ та цив╕л╕зац╕йно╖ модерн╕зац╕╖, як╕ стоять перед Укра╖ною, ми вир╕шимо лише за умови випереджального розвитку гуман╕тарно╖ та соц╕окультурно╖ сфери».
 У цьому Посланн╕ Президент Укра╖ни також визначив к╕лька пр╕оритет╕в, на як╕ сл╕д ор╕╓нтуватися в забезпеченн╕ сусп╕льно╖ модерн╕зац╕╖, ╕ серед них – «формування оновлено╖, модерно╖ модел╕ культури та розвиток нац╕онально╖ ╕нфраструктури культурних ╕ндустр╕й».
 У план╕ конкретних д╕й нашого М╕н╕стерства це означа╓, з одного боку, в╕дпов╕дне оновлення законодавчо╖ бази культурно╖ сфери, а з ╕ншого – посилення й ур╕зноман╕тнення форм державно╖ п╕дтримки культури ╕ мистецтва сучасно╖ Укра╖ни в усьому ╖х розма╖тт╕.
 Серед масштабних заход╕в, зд╕йснення яких ╕н╕ц╕ював Президент Укра╖ни у сво╓му Посланн╕:
 - проведення всеукра╖нського форуму «Укра╖на: д╕алог культур»;
 - створення Нац╕онально╖ електронно╖ б╕бл╕отеки як мереж╕ потужних ╕нформац╕йних ресурс╕в;
 - проголошення 2012 року – Роком культури та в╕дродження музе╖в в Укра╖н╕ ╕ низка ╕нших важливих ╕н╕ц╕атив.
 Колектив нашого М╕н╕стерства, вс╕ прац╕вники галуз╕ культури докладають чимало зусиль, аби реал╕зувати поставлен╕ перед нами завдання.
 Зокрема, зд╕йснено важлив╕ кроки в оновленн╕ правово╖ бази культури: в 2010 роц╕ прийнято низку важливих законодавчих та нормативних акт╕в, найважлив╕шим серед яких став Закон Укра╖ни «Про культуру».
 Цей Закон, покликаний зам╕нити «Основи законодавства про культуру» зразка 1992 року, в╕дпов╕да╓ ╕стотно зм╕нен╕й сусп╕льн╕й, культурн╕й, економ╕чн╕й ситуац╕╖ в Укра╖н╕. В╕н ма╓ пол╕пшити правову базу державно╖ п╕дтримки розвитку культури, стати д╕╓вим регулятором р╕зноман╕тних форм культурно╖ д╕яльност╕.
 Основною метою Закону Укра╖ни «Про культуру» ╓ вдосконалення д╕ючих механ╕зм╕в реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики та правових в╕дносин у сфер╕ культури, а саме:
 правове окреслення засад, ц╕лей, основних механ╕зм╕в державно╖ пол╕тики щодо п╕дтримки розвитку культури;
 визначення основних прав громадян у сфер╕ культури та шлях╕в ╖х забезпечення з боку держави, зокрема – засад ╕ механ╕зм╕в соц╕ального захисту профес╕йних творчих прац╕вник╕в та прац╕вник╕в культури.
 Законом визначено основн╕ поняття правового регулювання сфери культури. Такого розд╕лу не було в «Основах законодавства про культуру», що дозволяло дов╕льно трактувати окрем╕ ╖хн╕ положення. Визначено основн╕ засади державно╖ пол╕тики та пр╕оритети у сфер╕ культури, а також визначено права громадян у сфер╕ культури, зокрема, право на доступ до культурних ц╕нностей та культурних благ, на свободу творчост╕, на об’╓днання у творч╕ сп╕лки ╕ нац╕онально-культурн╕ товариства, на збереження ╕ розвиток культурно╖ самобутност╕ вс╕х етнос╕в Укра╖ни, на здобуття культурно-мистецько╖ осв╕ти.
 Окрем╕ статт╕ присвячено створенню ╓диного культурного простору Укра╖ни, що передбача╓ ╕ забезпечення охорони культурно╖ спадщини, ╕ п╕дтримку нац╕онального виробника у сфер╕ культури.
 Визначено також об’╓кти культурного призначення, що не п╕длягають приватизац╕╖. Серед них – об’╓кти, занесен╕ до Державного ре╓стру нац╕онального культурного надбання Укра╖ни, пам’ятки археолог╕╖, документи Державного б╕бл╕отечного фонду Укра╖ни, пам’ятки державно╖ частини Музейного фонду Укра╖ни.
 У закон╕ окреслено зм╕ст ╕ засади функц╕онування базово╖ мереж╕ заклад╕в культури, котра ма╓ забезпечувати розвиток ус╕х жанр╕в ╕ вид╕в мистецтва, а також ц╕л╕сн╕сть нац╕онально╖ культури.
 Окремий розд╕л присвячений соц╕альному захисту прац╕вник╕в культури. Зг╕дно ╕з законом, держава забезпечу╓ прац╕вникам у сфер╕ культури роботу на повну тарифну ставку. Це положення важливе тому, що тисяч╕ прац╕вник╕в культури (особливо в с╕льськ╕й м╕сцевост╕) змушен╕ працювати на половину або й на чверть ставки. Законодавчо передбачено надбавки ╕ доплати прац╕вникам у сфер╕ культури, зокрема, за вислугу рок╕в, почесне звання, науковий ступ╕нь тощо, а також – допомогу на оздоровлення, вир╕шення соц╕ально-побутових питань. Законом збережено п╕льги для прац╕вник╕в культури, як╕ працюють у с╕льськ╕й м╕сцевост╕, а також пенс╕онер╕в, що працювали в культурн╕й сфер╕ села.
 На наше переконання, прийняття ╕ впровадження в життя Закону «Про культуру» сутт╓во пол╕пшить правов╕ умови функц╕онування культурно-мистецько╖ сфери, сприятиме збереженню ╕ розвитку мереж╕ заклад╕в культури, розширенню ╕ забезпеченню соц╕альних гарант╕й прац╕вник╕в культури, розвитку недержавного сектора в культурн╕й сфер╕, краще захистить в╕тчизняного виробника культурно-мистецьких товар╕в ╕ послуг.
 Верховною Радою Укра╖ни у 2010 роц╕ прийнят╕ й ╕нш╕ закони Укра╖ни, п╕дготовлен╕ М╕н╕стерством:
 «Про ратиф╕кац╕ю Конвенц╕╖ про охорону та заохочення розма╖ття форм культурного самовираження» (20.01.2010), ратиф╕кац╕я Конвенц╕╖ створить сприятлив╕ш╕ умови для розвитку культур нац╕ональних меншин, для заохочення р╕зноман╕ття форм культурного самовираження та м╕жкультурно╖ вза╓мод╕╖.
 «Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про к╕нематограф╕ю» та ╕нших закон╕в Укра╖ни щодо п╕дтримки виробництва нац╕ональних ф╕льм╕в» (16.03.2010). Метою Закону ╓ правове забезпечення державно╖ п╕дтримки нац╕онально╖ к╕нематограф╕╖ в╕дпов╕дно до м╕жнародно╖ практики орган╕зац╕╖ к╕нопроцесу, пол╕пшення правово╖ бази продюсерсько╖ д╕яльност╕ та умов ф╕нансування нац╕онального к╕новиробництва.
 «Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо охорони культурно╖ спадщини» (09.09.2010). Закон спрямований на вдосконалення охорони культурно╖ спадщини та роботи ╕сторико-культурних запов╕дник╕в, на п╕двищення в╕дпов╕дальност╕ за порушення законодавства з охорони культурно╖ спадщини.
 «Про внесення зм╕н до статт╕ 10 Закону Укра╖ни «Про державн╕ нагороди Укра╖ни» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений прац╕вник туризму Укра╖ни» (20.01.2010).
 Трива╓ процес погодження з ╕ншими центральними органами виконавчо╖ влади ще низки важливих законопроект╕в, розроблених М╕н╕стерством.
 Попри ф╕нансов╕ труднощ╕, в минулому роц╕ не зменшувалося бюджетне ф╕нансування культури. У Державному бюджет╕ Укра╖ни 2010 року на потреби культури було вид╕лено понад 1 млрд. 475 млн. грн. (у 2009 роц╕ було 1 196 млн. грн.), а в м╕сцевих бюджетах – загалом 5 336 млн. грн. (у 2009 роц╕ було 4 250 млн. грн.). Знаменно, що у 2010 роц╕ загальний обсяг ф╕нансування галуз╕ з державного та м╕сцевих бюджет╕в уперше в ╕стор╕╖ незалежно╖ Укра╖ни перевищив позначку, що дор╕вню╓ одному м╕льярдов╕ долар╕в США.
 Заклади культури (б╕бл╕отеки, музе╖, запов╕дники, ╕нш╕ культурно-осв╕тн╕ заклади) проф╕нансовано на суму 309,5 млн. грн. (90,5% в╕д планових призначень). Заклади осв╕ти проф╕нансовано на 424,1 млн. грн. (100% планових призначень). Театрально-видовищн╕ п╕дпри╓мства проф╕нансовано на 586,9 млн. грн. (99,4% в╕д плану). Театрально-видовищн╕ п╕дпри╓мства виконали план по доходах на 105,8% (отримано 139,7 млн. грн. доход╕в, у т. ч. в╕д основно╖ д╕яльност╕ – 111,5 млн. грн.). Протягом року Нац╕ональними театральними й мистецькими колективами показано 7510 театральних вистав та концертних програм.
 Проведено низку загальнодержавних культурно-мистецьких заход╕в, що ╖х проф╕нансовано на 34,2 млн. грн., а також низку заход╕в з п╕дтримки творчо обдарованих д╕тей та молод╕ (4,5 млн. грн.); ╕з забезпечення розвитку та застосування укра╖нсько╖ мови (7,6 млн. грн.). Шляхом надання грант╕в Президента Укра╖ни п╕дтримано творч╕ проекти молодих д╕яч╕в культури ╕ мистецтва на загальну суму 154,8 тис. грн.
 За рахунок Держбюджету зд╕йснено гастрольн╕ по╖здки п’яти мистецьких колектив╕в на загальну суму 652,6 тис. грн. Кр╕м того, за рахунок кошт╕в гастрольного збору зд╕йснено гастрольн╕ по╖здки 20 колектив╕в на загальну суму 1428,3 тис. грн.
 Протягом 2010 року була в╕дсутня заборгован╕сть ╕з зароб╕тно╖ плати, стипенд╕й у бюджетних закладах культури, п╕дпорядкованих М╕н╕стерству.
 У 2010 роц╕ продовжувалось п╕двищення р╕вня оплати прац╕ в галуз╕ культури, в╕дпов╕дно до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в в╕д 15.08.07 № 1050. Середня зарплата прац╕вник╕в державних заклад╕в галуз╕ культури у листопад╕ 2010 року склала 2850 грн.
 Водночас левова частка бюджетного ф╕нансування на сьогодн╕шн╕й день припада╓ на оплату прац╕ та на комунальн╕ платеж╕ заклад╕в, тобто – на видатки споживання. Натом╕сть частка видатк╕в розвитку зменшу╓ться.
 Тому варто п╕дняти перед Урядом питання щодо недопущення дальшого зниження видатк╕в розвитку в загальному бюджетному ф╕нансуванн╕ культури при формуванн╕ як державного, так ╕ м╕сцевих бюджет╕в на наступн╕ роки.
 ╤нше важливе питання – удосконалення механ╕зм╕в ф╕нансування культурно-мистецько╖ д╕яльност╕, зокрема – ╕з застосуванням кращого ╓вропейського досв╕ду. В б╕льшост╕ розвинених кра╖н ╢вропи на сьогодн╕ найб╕льш ефективним ╕ поширеним методом державно╖ п╕дтримки сучасного мистецтва ╓ механ╕зм конкурсного надання ╜рант╕в на конкретн╕ мистецьк╕ проекти. Натом╕сть у нас поки що ╓ лише два ╜рантових механ╕зми п╕дтримки мистецтва – Президентськ╕ ╜ранти молодим митцям та ╜ранти мистецьким колективам на зд╕йснення гастрольних заход╕в. За обома цими механ╕змами розпод╕ля╓ться в середньому близько 2 млн. грн. на р╕к, тобто – менше н╕ж п╕впроцента загальних видатк╕в на культуру з державного бюджету.
 Тому доц╕льно створити нормативну базу та ефективн╕ орган╕зац╕йн╕ механ╕зми для ширшо╖ конкурсно╖ ╜рантово╖ п╕дтримки сучасного мистецтва.
 У минулому роц╕ продовжував динам╕чно розвиватися недержавний сектор культурно-мистецько╖ сфери, зокрема – к╕нопрокат, концертна справа, книговидання. Наприклад, к╕льк╕сть глядач╕в у к╕нотеатрах Укра╖ни за р╕к зросла на 15%, а валовий зб╕р к╕нопрокату – на 41%. На жаль, це зростання в╕дбува╓ться за рахунок ╕ноземних ф╕льм╕в. Аби посилити присутн╕сть укра╖нського к╕но в нашому культурному простор╕, в Державному бюджет╕ 2011 року на нац╕ональне к╕новиробництво вид╕лено рекордну суму 110 млн. грн.
 У новому Податковому Кодекс╕ Укра╖ни передбачено п╕льги щодо нац╕онального ф╕льму – в╕д к╕новиробництва до к╕нопоказу. Зокрема, до 1 с╕чня 2016 року зв╕льняються в╕д сплати податку на додану варт╕сть операц╕╖ з постачання нац╕ональних ф╕льм╕в виробниками цих ф╕льм╕в, постачання роб╕т ╕ послуг з виробництва цих ф╕льм╕в, операц╕╖ постачання послуг з демонстрування нац╕ональних ф╕льм╕в, а також дублювання укра╖нською мовою ╕ноземних ф╕льм╕в.
 За п╕дтримки М╕н╕стерства у Нац╕ональному центр╕ ╕м. Олександра Довженка закуплено та встановлено нов╕тн╓ обладнання з обробки к╕нопл╕вки ╕ тиражування ф╕льмокоп╕й. На Нац╕ональн╕й к╕ностуд╕╖ художн╕х ф╕льм╕в ╕м. Олександра Довженка створено центр цифрового в╕дновлення ф╕льмофонду.
 Ми щиро спод╕ва╓мося, що ц╕ конкретн╕ вагом╕ кроки нарешт╕ започаткують реальний вих╕д укра╖нського к╕нематографа з кризи.
 Усп╕шними були цьогор╕чн╕ м╕жнародн╕ к╕нофестивал╕ «Молод╕сть», «Крок», Одеський м╕жнародний к╕нофестиваль, Ки╖вський м╕жнародний фестиваль, к╕нофестивал╕ «В╕дкрита н╕ч», «К╕нол╕топис», «Укра╖нськ╕ альтернативи».
 Стаб╕льне зростання демонстрували й ╕нш╕ галуз╕ в культурн╕й сфер╕. У державних театрально-видовищних закладах к╕льк╕сть глядач╕в за 2010 р╕к склала 2 712 тис. (у 2009 роц╕ – 2 632 тис.), а валовий дох╕д театр╕в зр╕с в╕д 122 млн. грн. у 2009 роц╕ до майже 140 млн. грн. Варто пригадати, що у 2000 роц╕ все фактичне ф╕нансування культури з Державного бюджету склало 144 млн. грн.
 Зросла також к╕льк╕сть в╕дв╕дувач╕в Нац╕ональних ╕сторико-культурних запов╕дник╕в (в╕д 1 865 тис. у 2009 роц╕ – до 1 978 тис. у 2010 роц╕). Зростання в╕дбулося головним чином за рахунок запов╕дник╕в поза Ки╓вом (у «Шевченк╕вському запов╕днику» в Канев╕ – б╕льш н╕ж удв╕ч╕, в запов╕днику «Хортиця» – на чверть, у запов╕днику «Чигирин» – майже на 20%, у запов╕днику «Херсонес Тавр╕йський» – б╕льш н╕ж на 10%).
 За активного сприяння Президента Укра╖ни В. Януковича було завершено реставрац╕ю буд╕вл╕ музею Т.Г.Шевченка в Шевченк╕вському нац╕ональному запов╕днику (м. Кан╕в). Урядом вид╕лено 5,6 млн. грн. на створення експозиц╕╖ музею, що була урочисто в╕дкрита Президентом Укра╖ни 23 серпня 2010 року.
 Продовжу╓ться зв╕рка наявност╕ пам’яток державно╖ частини Музейного фонду Укра╖ни з фондово-обл╕ковою документац╕╓ю зг╕дно з наказом М╕нкультури в╕д 29.10.2003 р. № 681. Актуальн╕сть цих роб╕т обумовлена небезп╕дставною тривогою за реальний стан музейних з╕брань. Вже опрацьовано матер╕али по музеях Запор╕зько╖, Лугансько╖, Харк╕всько╖, Донецько╖ областей, Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Ки╓ва.
 Протягом 2010 р. тривало поповнення Державного ре╓стру нерухомих пам’яток Укра╖ни. За р╕к прийнято р╕шення про внесення до Ре╓стру ╕ще 862 пам’яток. Для пор╕вняння: в 2007 роц╕ до Держре╓стру було внесено лише 119 пам’яток, у 2008 – 1231 пам’ятку, у 2009 – 357 пам’яток.
 Упродовж 2010 року розвивалося м╕жнародне культурне сп╕вроб╕тництво, розширювалася його догов╕рна база. У зв╕тному роц╕ п╕дписано двосторонн╕ м╕жнародн╕ договори про культурне сп╕вроб╕тництво ╕з Сир╕╓ю, ╢гиптом, Рос╕╓ю, Б╕лоруссю та Македон╕╓ю. Готуються до п╕дписання угоди про сп╕вроб╕тництво в галуз╕ культури з Албан╕╓ю, Алжиром, Грец╕╓ю, ╤тал╕╓ю, К╕пром, Литвою, Мальтою, Монгол╕╓ю, Норвег╕╓ю, Португал╕╓ю, Румун╕╓ю, Чех╕╓ю, Шр╕-Ланкою.
 На виконання м╕жнародних домовленостей у 2010 роц╕ проведено: Дн╕ культури Укра╖ни в Кита╖ (26-31 серпня 2010 р.); Дн╕ культури Б╕лорус╕ в Укра╖н╕ (26-30 вересня 2010 р.); Дн╕ культури Укра╖ни в Сир╕╖ (5-12.12.2010 р.).
 В╕дпов╕дно до Плану д╕й Ради ╢вропи для Укра╖ни на 2008-2011 рр., М╕н╕стерство зд╕йсню╓ реал╕зац╕ю рег╕онально╖ програми «Ки╖вська ╕н╕ц╕атива для демократичного розвитку через культуру Азербайджану, В╕рмен╕╖, Груз╕╖, Молдови та Укра╖ни». У рамках ц╕╓╖ програми в 2010 роц╕ велася активна робота за проектами «Культурна пол╕тика ╕ культурний обм╕н», «Транскордонна к╕нокультура», «Виноробство, культурний туризм та обм╕ни» та «Реаб╕л╕тац╕я культурно╖ спадщини ╕сторичних м╕ст».
 Водночас у галуз╕ культури збер╕га╓ться гостра проблема неповно╖ зайнятост╕. Попри вс╕ зусилля ╕ декларац╕╖ попередн╕х рок╕в, ситуац╕я з року в р╕к ускладню╓ться: якщо у 2007 роц╕ неповна зайнят╕сть у закладах культури складала до 23 тисяч прац╕вник╕в, то, за оперативними даними, станом на 01.01.2010 р. по Укра╖н╕ вже понад 28 тисяч прац╕вник╕в галуз╕ працювали на умовах неповного робочого дня.
 Як уже зазначалося, нещодавно прийнятий Закон Укра╖ни «Про культуру» передбача╓ державну гарант╕ю прац╕вникам культури щодо ╖х роботи на повну ставку. М╕н╕стерство вже розпочало розроблення конкретних заход╕в, спрямованих на вт╕лення в життя цього важливого положення. Зокрема, активно ведеться розроблення п╕дзаконних акт╕в, що забезпечать формування ╕ стаб╕льну роботу базово╖ мереж╕ заклад╕в культури. Але тим часом, поки базова мережа ще не сформована, в деяких рег╕онах, особливо в с╕льськ╕й м╕сцевост╕, мають м╕сце факти закриття заклад╕в культури. Тому, на наше переконання, сл╕д терм╕ново ввести моратор╕й на закриття заклад╕в культури до моменту, поки у в╕дпов╕дному рег╕он╕ не буде сформовано базову мережу зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни «Про культуру».
 У 2010 роц╕ також вир╕шено проблему оплати прац╕ прац╕вникам академ╕чних заклад╕в. Прийнятою Урядом постановою в╕д 3 лютого 2010 року № 109 «Про оплату прац╕ прац╕вник╕в заклад╕в культури, яким надано статус академ╕чних» передбачено з 1 с╕чня 2011 року, при визначенн╕ максимальних розм╕р╕в посадових оклад╕в кер╕вних прац╕вник╕в, художнього та артистичного персоналу заклад╕в культури, що мають статус академ╕чних, застосування додаткового коеф╕ц╕╓нта п╕двищення оклад╕в, максимальний розм╕р якого не перевищу╓ 2, а для ╕нших прац╕вник╕в згаданих заклад╕в – 1,3.
 Окр╕м того, з метою п╕дняття престижност╕ прац╕ в клубних закладах, Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни прийнято Постанову в╕д 15.09.2010 № 840 «Про виплату прац╕вникам державних ╕ комунальних клубних заклад╕в матер╕ально╖ допомоги для оздоровлення та допомоги для вир╕шення соц╕ально-побутових питань».
На наш погляд, комплексне вир╕шення цих та ╕нших соц╕альних проблем культури, пол╕пшення системи оплати прац╕ в галуз╕ сприятиме залученню до культурно-мистецько╖ сфери квал╕ф╕кованих фах╕вц╕в, у першу чергу – молод╕.
 Чималу стурбован╕сть орган╕в виконавчо╖ влади та укра╖нського сусп╕льства загалом виклика╓ непроста ситуац╕я, що склалася в галуз╕ культури в с╕льськ╕й м╕сцевост╕ та в малих м╕стах.
 Мережа с╕льських клубних заклад╕в скоротилася з 21 тис. у 1991 роц╕ до 16,5 тис. у 2010 роц╕. Матер╕ально-техн╕чна база к╕номереж╕ та к╕нов╕деопрокату в малих м╕стах та в с╕льських будинках культури – на 90% морально ╕ ф╕зично застар╕ла. Сьогодн╕ понад 40% с╕льських клубних заклад╕в, майже половина музейних прим╕щень та дв╕ третини с╕льських шк╕л мистецтв потребують кап╕тального ремонту. Згадана вище проблема неповно╖ зайнятост╕ прац╕вник╕в культури також у першу чергу стосу╓ться с╕льських заклад╕в.
 Складне становище галуз╕ культури на сел╕ – це в╕ддзеркалення загального незадов╕льного стану соц╕ально╖ сфери в с╕льськ╕й м╕сцевост╕. Адже р╕вень життя в селах та малих м╕стах Укра╖ни в ц╕лому сутт╓во нижчий, н╕ж у великих м╕стах, так само нижчий р╕вень доступу селян до культурних послуг. Як св╕дчить ф╕нансова статистика, с╕льська родина на культурн╕ потреби витрача╓ в середньому в 3,5 рази менше кошт╕в, н╕ж м╕ська, зокрема, на культурн╕ послуги – в с╕м раз╕в менше.
 Усе це гостро ставить проблеми забезпечення належного функц╕онування с╕льських заклад╕в культури (в першу чергу клуб╕в, будинк╕в культури, б╕бл╕отек), а також державного забезпечення надання культурних послуг жителям с╕л та малих м╕ст.
 Деяк╕ з цих проблем будуть вир╕шуватися шляхом вт╕лення тих соц╕альних положень Закону Укра╖ни «Про культуру», що про них ╕шлося вище. Сьогодн╕ вже розпочато п╕дготовку низки п╕дзаконних акт╕в до цього Закону, що стосуються, зокрема, формування базово╖ мереж╕, оплати прац╕ та побутових умов с╕льських прац╕вник╕в культури.
 Однак становище с╕льських заклад╕в культури – це не ╓дина проблема, що поста╓ перед нами сьогодн╕.
 У сфер╕ культури за попередн╕ роки накопичилася низка серйозних проблем, як╕ чи то не вир╕шувалися, чи то вир╕шувалися недостатн╕ми або малод╕╓вими методами. Найсерйозн╕ш╕ з цих проблем так╕.
 Унасл╕док не завжди продуманих, часом анахрон╕чних п╕дход╕в до мовно-етн╕чно╖ неоднор╕дност╕ та культурного р╕зноман╕ття Укра╖ни, ця неоднор╕дн╕сть перетворилася на живильний ╜рунт для конфронтац╕й, ╕з загрозою соц╕окультурного розколу. ╢ нагальна потреба в забезпеченн╕ ╓дност╕ всього культурного простору Укра╖ни, у використанн╕ значного позитивного потенц╕алу культурного р╕зноман╕ття. Явно недостатн╕м ╓ внесок в╕тчизняних культурних ╕ндустр╕й у формування ╓диного нац╕онального культурного простору, зокрема, через надто слабк╕ та застар╕л╕ механ╕зми п╕дтримки культурних ╕ндустр╕й.
 В умовах в╕льного ринку наростають загрози збереженню ╕сторико-культурно╖ спадщини, поширеним ╓ нищення пам’яток з комерц╕йною метою. Зокрема, неконтрольована забудова в буферних зонах визначних пам’яток, включених до Списку св╕тово╖ спадщини ЮНЕСКО (Соф╕я Ки╖вська, Ки╓во-Печерська Лавра, ╕сторичний центр Львова), стала наст╕льки загрозливою проблемою, що за ╖╖ вир╕шення мусив взятися особисто Президент Укра╖ни В.Ф.Янукович, вин╕сши це питання на розгляд Гуман╕тарно╖ Ради при Президентов╕ Укра╖ни 17 березня 2011 року. Нема╓ сумн╕ву, що не лише наше М╕н╕стерство, а й ус╕ прац╕вники пам’яткоохоронно╖ сфери та активна громадськ╕сть п╕дтримають ╕н╕ц╕ативи Президента, спрямован╕ на розв’язання ц╕╓╖ непросто╖ проблеми.
 Попри значне бюджетне ф╕нансування мистецьких заклад╕в ╕ колектив╕в, внесок сучасного мистецтва в духовне й соц╕альне оновлення укра╖нського сусп╕льства, у формування привабливого образу Укра╖ни в св╕т╕ ╓ недостатн╕м. До причин цього сл╕д в╕днести застар╕л╕сть, ╕нерц╕йн╕сть форм державно╖ п╕дтримки мистецтва, слабо зор╕╓нтованих на конкретний мистецький результат.
 Як уже говорилося, на б╕льш╕сть ╕з зазначених проблем вказано в Посланн╕ Президента Укра╖ни В.Януковича до Укра╖нського народу; у цьому ж документ╕ також запропонован╕ основн╕ напрямки д╕й, що мають забезпечити вир╕шення проблем.
 Узагальнюючи положення президентського послання, можна стверджувати, що оптимальним вар╕антом реформування у сфер╕ культури буде стратег╕я, яка по╓днуватиме серйозну бюджетну п╕дтримку культури ╕з стимулюванням благод╕йництва, п╕дпри╓мницько╖ активност╕ культурно-мистецьких заклад╕в, передбачатиме по╓днання адм╕н╕стративно╖ реформи в управл╕нн╕ культурною сферою – ╕з запровадженням нових, конкурсних ╕ прозорих механ╕зм╕в ф╕нансування мистецьких проект╕в; по╓днання п╕дтримки нац╕ональних культурних ╕ндустр╕й ╕з заходами з формування ц╕л╕сного культурного простору Укра╖ни.
 Можна також визначити наступн╕ пр╕оритетн╕ напрямки реформ у галуз╕ культури:
 - Формування ╓диного й ц╕л╕сного гуман╕тарного простору Укра╖ни (в першу чергу мовно-культурного), зокрема – через наповнення його як╕сним ╕ р╕зноман╕тним в╕тчизняним культурно-мистецьким продуктом;
 - Збереження й п╕дтримка етнокультурного р╕зноман╕ття сучасного укра╖нського сусп╕льства, сприяння д╕алогу й вза╓мозбагаченню культур в Укра╖н╕;
 - Забезпечення розвитку в╕тчизняних культурних ╕ндустр╕й через ур╕зноман╕тнення форм ╖х ф╕нансово╖ п╕дтримки, впровадження сучасного менеджменту в культур╕, активну промоц╕ю нац╕ональних культурних товар╕в ╕ послуг як у сам╕й Укра╖н╕, так ╕ за кордоном;
 - Збереження нац╕онально╖ культурно╖ спадщини, ╖╖ актуал╕зац╕я, тобто перетворення на важливий чинник соц╕ального й економ╕чного розвитку сусп╕льства, зокрема – через розвиток пам’яткоохоронно╖ й туристично╖ ╕нфраструктури;
 - П╕дтримка кращих зразк╕в сучасно╖ укра╖нсько╖ культури й мистецтва, пров╕дних митц╕в ╕ колектив╕в, спроможних належно представити сучасний, динам╕чний образ укра╖нсько╖ культури у св╕т╕;
 - ╤нтеграц╕я укра╖нсько╖ культури до св╕тового культурного простору, формування засобами культури позитивного ╕м╕джу Укра╖ни у св╕т╕.
 Варто принаймн╕ коротко окреслити основн╕ завдання, вир╕шення яких забезпечуватиме реал╕зац╕ю основних пр╕оритет╕в.
 Забезпечення формування ╓диного культурного простору Укра╖ни та розвитку в╕тчизняних культурних ╕ндустр╕й повинн╕ зд╕йснюватися шляхом посилення й ур╕зноман╕тнення п╕дтримки нац╕онального виробника культурно-мистецького продукту, як через традиц╕йн╕ механ╕зми державного замовлення (на к╕нопродукц╕ю, книговидання тощо), так ╕ через механ╕зми непрямо╖ п╕дтримки в╕тчизняного виробника, при збереженн╕ в╕дкритост╕ укра╖нсько╖ культури до св╕тового культурного простору.
 Це передбачатиме, зокрема:
 · Посилення ф╕нансово╖ п╕дтримки к╕новиробництва;
 · заходи з техн╕чного переозбро╓ння державних к╕ноп╕дпри╓мств;
 · забезпечення присутност╕ нац╕онального к╕но у прокат╕ – зокрема, через зд╕йснення рег╕ональних програм к╕нообслуговування населення;
 · державна п╕дтримка культуролог╕чних видань та часопис╕в, поповнення б╕бл╕отек новими укра╖нськими виданнями.
 Збереження й актуал╕зац╕я культурно╖ спадщини можуть забезпечуватися через зм╕цнення системи державних орган╕в з охорони пам’яток, належну бюджетну п╕дтримку охорони й реставрац╕╖ пам’яток, ╕з ширшим залученням благод╕йних кошт╕в, через комплексн╕ зусилля з перетворення культурно╖ спадщини на ключовий чинник сусп╕льного й господарчого в╕дродження багатих на культурну спадщину рег╕он╕в, м╕ст, с╕л.
 Для цього доц╕льно реал╕зувати:
 · заходи з розвитку нац╕ональних запов╕дник╕в та запов╕дних територ╕й, залучення ╖х до туристично╖ ╕нфраструктури;
 · створення нових музе╖в (як-от комплексу «Мистецький Арсенал») та реконструкц╕я д╕ючих (Нац╕ональний Шевченк╕вський запов╕дник та ╕н.);
 · п╕дтримку використання нових ╕нформац╕йних технолог╕й у розробках ╕ проектах, спрямованих на ф╕ксац╕ю й популяризац╕ю нац╕онально╖ культурно╖ спадщини, зокрема – через формування Нац╕онально╖ електронно╖ б╕бл╕отеки;
 · заходи ╕з збереження нематер╕ально╖ спадщини; впровадження в Укра╖н╕ положень в╕дпов╕дних конвенц╕й ЮНЕСКО.
 У справ╕ п╕дтримки етнокультурного р╕зноман╕ття сучасно╖ Укра╖ни, розвитку народного мистецтва – потр╕бна як╕сно нова державна пол╕тика, що включала б заходи з налагодження пост╕йного д╕алогу й вза╓мозбагачення культур, реал╕зац╕╖ позитивного потенц╕алу культурного р╕зноман╕ття, в╕дродження культури на сел╕ через формування базово╖ мереж╕ заклад╕в культури.
 Це включатиме, зокрема, так╕ завдання:
 · проведення Всеукра╖нського форуму «Укра╖на: д╕алог культур», ╕н╕ц╕йованого Президентом Укра╖ни В.Януковичем;
 · актив╕зац╕я роботи заклад╕в культури у малих м╕стах, с╕льськ╕й м╕сцевост╕ через виконання положень Закону «Про культуру» щодо створення базово╖ мереж╕ заклад╕в культури;
 · заходи з п╕дтримки мов ╕ культур етнос╕в Укра╖ни, вт╕лення положень ╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних мов ╕ мов меншин;
 · в╕дродження осередк╕в традиц╕йних художн╕х ремесел та промисл╕в;
 · ф╕ксац╕я й збереження явищ нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини р╕зних етнос╕в та рег╕он╕в Укра╖ни у сп╕впрац╕ з ЮНЕСКО та Радою ╢вропи.
 У справ╕ п╕дтримки кращих зразк╕в сучасного профес╕йного мистецтва також необх╕дне стаб╕льне бюджетне ф╕нансування пров╕дних мистецьких заклад╕в ╕ колектив╕в, посилення законодавчо╖ п╕дтримки меценатства. Ур╕зноман╕тнення форм п╕дтримки мистецьких проект╕в зробить господарче становище митц╕в та колектив╕в стаб╕льн╕шим, а мистецьке життя – р╕зноман╕тн╕шим.
 Це передбача╓ реал╕зац╕ю таких завдань:
 · забезпечення розвитку пров╕дних мистецьких заклад╕в ╕ колектив╕в;
 · розвиток конкурсних, ╜рантових механ╕зм╕в п╕дтримки мистецьких проект╕в;
 · в╕дродження нац╕ональних мистецьких шк╕л, зокрема – в академ╕чному мистецтв╕;
 · п╕дтримка гастрольно╖ д╕яльност╕ укра╖нських митц╕в ╕ колектив╕в;
 · поетапне запровадження ╓дино╖ електронно╖ системи оформлення квитк╕в до театрально-видовищних заклад╕в Укра╖ни.
 У м╕жнародному культурному сп╕вроб╕тництв╕ – необх╕дна актив╕зац╕я ╓вро╕нтеграц╕йних зусиль у гуман╕тарн╕й сфер╕, активна участь у культурних програмах Ради ╢вропи, ╢С, ЮНЕСКО.
 Така д╕яльн╕сть ма╓ передбачати:
 · актив╕зац╕ю сп╕впрац╕ з ЮНЕСКО, зокрема, в поповнен╕ Списку всесв╕тньо╖ культурно╖ ╕ природно╖ спадщини;
 · ╕нтенсиф╕кац╕ю культурного сп╕вроб╕тництва з ╢вросоюзом, Радою ╢вропи, зокрема – у продовженн╕ (переформатуванн╕) рег╕онально╖ програми «Ки╖вська ╕н╕ц╕атива»;
 · розвиток двостороннього культурного сп╕вроб╕тництва з кра╖нами ╢вропи та рег╕ональними орган╕зац╕ями;
 · розвиток ╕ поглиблення культурних зв’язк╕в ╕з закордонним укра╖нством.
 Очевидно, держава, зокрема – М╕н╕стерство культури, ма╓ й надал╕ забезпечувати належн╕, сучасн╕ й д╕╓в╕ умови – ф╕нансов╕, правов╕, орган╕зац╕йн╕, соц╕альн╕ – для того, щоб культура в Укра╖н╕ справд╕ перетворилася на потужний чинник цив╕л╕зац╕йного розвитку ╕ сусп╕льного оновлення, щоб наш╕ митц╕, д╕яч╕ культури, культурно-мистецьк╕ орган╕зац╕╖, заклади, п╕дпри╓мства працювали краще, динам╕чн╕ше, усп╕шн╕ше, здобували прихильн╕сть ╕ визнання не лише в Укра╖н╕, а й поза ╖╖ межами.
Дякую за увагу.


ТИМ ЧАСОМ…

 В╕ктор ЯНУКОВИЧ: «ПРО К╤НО НАВ╤ТЬ СОРОМНО ГОВОРИТИ...»

 Укра╖нц╕ за 20 рок╕в незалежност╕ не стали господарями у власному культурному простор╕. Як переда╓ кореспондент УН╤АН, таку думку висловив 17 березня на зас╕данн╕ Громадсько╖ гуман╕тарно╖ ради у Ки╓в╕ Президент Укра╖ни В╕ктор Янукович.
 У зв’язку з цим глава держави наголосив, що дав в╕дпов╕дне доручення щодо вивчення стану справ у культурн╕й та осв╕тн╕й сферах, «аби зрозум╕ти реальний стан справ напередодн╕ надзвичайно╖ под╕╖ у житт╕ нашо╖ держави – святкування 20-р╕ччя незалежност╕ Укра╖ни”.
 Як також заявив В.Янукович, «я знав, що ситуац╕я, м’яко кажучи, не блискуча, але реальна картина виявилася набагато г╕ршою».
 «Якщо називати ус╕ реч╕ сво╖ми ╕менами, то треба визнати: за 20 рок╕в незалежност╕ ми так ╕ не змогли стати повноправними господарями у власному культурно-осв╕тньому простор╕. Ми втрача╓мо позиц╕╖ у сфер╕ фундаментальних наукових досл╕джень, катастроф╕чно знизилися обсяги книговидання. Фах╕вц╕ засв╕дчують заст╕й у театральному процес╕. Дедал╕ б╕льше д╕яч╕в культури ╕ науки у пошуках кращо╖ дол╕ ви╖жджають за кордон, бо не можуть реал╕зувати себе тут, на батьк╕вщин╕. Про к╕но нав╕ть соромно говорити…», - охарактеризував ситуац╕ю глава держави.
 В.Янукович наголосив, що це ╓ викликом для Укра╖ни сьогодн╕. За його словами, необх╕дно виправити ситуац╕ю ╕ повернути людям над╕ю на краще та в╕ру у власн╕ сили.
 «Ми зобов’язан╕ подолати в╕дчуження, що утворилося м╕ж виробниками культурного та науково-осв╕тнього продукту ╕ простими людьми… Наше завдання у тому, щоб в╕дтворити прост╕р, через який ус╕ здобутки наших д╕яч╕в культури стануть доступними кожному укра╖нцю», - наголосив глава держави.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 18.03.2011 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8759

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков