Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ольга Мусаф╕рова, власний кореспондент «Новой газеты»: ЗАПОРУКА УСП╤ХУ УКРА╥НИ В ТОМУ, ЩОБ НЕ МАТИ СПРАВУ З РОС╤ЯНАМИ
Ольга Мусаф╕рова журнал╕ст, власкор «Новой газеты» в Укра╖н╕. З нею – ми на ти,...


"ПУТ╤Н ОТРИМА╢ НЮРНБЕРГ, А СЕНЦОВ "НОБЕЛЬ"
Верховна Рада звернулася ╕з заявою до Нобел╕вського ком╕тету щодо висунення кандидатури...


ЛЕРАНЕ ХАЙБУЛЛА╢ВА: «ЧЕТВЕРО НАС СПАСУТЬ»
Леране Хайбулла╓ва – кримська татарка. Вона ви╖хала з Криму ╕ утриму╓ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на...


ПРИЙНЯТО ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ ЩОДО СКАСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКО╥ НЕДОТОРКАНОСТ╤ ЧИ ПРО ПОДАЛЬШЕ ЗАТЯГУВАННЯ З ТИМ?
Андр╕й Паруб╕й побажав ком╕тету усп╕шно╖ роботи над законопроектом.


Володимир Буткевич, заступник голови Конституц╕йно╖ ком╕с╕╖: КОНСТИТУЦ╤Я – ТО НЕ ╢МН╤СТЬ ДЛЯ ВС╤Х «ХОТ╢ЛОК»
Зустр╕тися з Володимиром Григоровичем не так вже й просто.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 11.03.2011 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 11.03.2011
НА МЕРТВИХ, НА ЖИВИХ ╤ НЕНАРОДЖЕНИХ...

 В╤ДБУВА╢ТЬСЯ СЬОГОДН╤ ЕКОНОМ╤Я БЮДЖЕТНИХ КОШТ╤В
 Щоправда, останн╕м пощастило найб╕льше. Аби заохотити батьк╕в до народження першо╖ дитини, влада пропону╓ 25 тис. грн. Дал╕ – б╕льше.
 Жив╕ можуть ще якось за себе поборотися.
 А мертв╕? Знамениту кримську вишивальницю В╕ру Серг╕╖вну Ро╖к поховали на початку жовтня минулого року, коли вже повним ходом йшла п╕дготовка до ╖╖ 100-р╕чного юв╕лею. Але за п╕вкроку до ц╕╓╖ под╕╖ земна стежина славно╖ майстрин╕ ув╕рвалася…
 Прощання з нею в╕дбулося у буд╕вл╕ м╕ськради. Не залишилися осторонь ╕ перш╕ ╖╖ особи – адже В╕ра Серг╕╖вна була визначною людиною м╕ста, саме укра╖нського м╕ста С╕мферополя, бо пропагувала традиц╕йну укра╖нську вишивку, хоча знала багато техн╕к ╕ уподобань вишивальниць, що уособлюють ╕нш╕ народи.
 Заходи, як╕ були запланован╕ для вшанування живо╖ людини, не могли не зазнати певних зм╕н. На честь 100-р╕ччя з дня народження В╕ри Ро╖к, почесно╖ громадянки С╕мферополя та ╕нших м╕ст, Героя Укра╖ни, р╕шенням 65-╖ сес╕╖ 5-го скликання с╕мферопольсько╖ м╕ськради площ╕ в район╕ вулиць Кубишева та Лермонтова було присво╓но ╖╖ ╕м’я. ╤ сталося це 21 жовтня 2010 року. Оргком╕тетом з ув╕чнення пам’ят╕ майстрин╕ було заплановано видання присвячених ╖й книг, в╕дкриття музею укра╖нсько╖ вишивки з роботами В╕ри Серг╕╖вни, а також ╖╖ мемор╕ально╖ осел╕, яка б збер╕гала в╕дчуття присутност╕ ц╕╓╖ дуже багатосторонньо╖ ун╕кально╖ особистост╕. Неодноразово обговорювалося ╕ питання створення але╖ Геро╖в Укра╖ни (в Криму ╖х к╕лька). За п╕драхунками орган╕зац╕йного ком╕тету ц╕ та ╕нш╕ заходи (у тому числ╕, ╕ облаштування площ╕ та ╖╖ арх╕тектурне оздоблення на конкурсних засадах) мали коштувати м╕сту 700 тис. гривень. ╤ це, зда╓ться, н╕кого не лякало, та й було чисто умовною цифрою.
 Але ось прийшла нова влада, прагматизм для яко╖ став першочерговим завданням. Держава мала економити - аби належним чином п╕дготуватися до ╢вро-2012 та сподобатися МВФ ╕ одержати в╕д нього черговий транш. Та й ком╕с╕ю з питань культури у ВР АРК очолила людина надто далека в╕д укра╖нсько╖ вишивки. Пан Серг╕й Цеков – в╕домий усьому Кримов╕ як оч╕льник впродовж багатьох рок╕в одн╕╓╖ з пророс╕йських орган╕зац╕й, вс╕ його виступи в прес╕ базувалися саме навколо ц╕╓╖ тематики. Кажуть, на п╕дтримку рос╕йського слова в Криму щороку вид╕ля╓ться 1 млн. 300 тис. грн. Але можновладц╕, як╕ стоять на захист╕ ╕нтерес╕в рос╕йськомовних громадян, що ╖х, власне, ╕ формують, не завжди можуть п╕днятися над пол╕тичною кон’юнктурою нав╕ть якщо цього вимагають виконання ╖хн╕х службових обов’язк╕в та власне сумл╕ння.
 Вт╕м, пан Серг╕й Цеков представникам ╕н╕ц╕ативно╖ групи не в╕дмовив, не в╕дмовили ╖м ╕ в Рад╕ м╕н╕стр╕в Криму. Але сплива╓ час, до знаменно╖ дати лишилося трохи б╕льше м╕сяця, та кошти н╕ в бюджет╕ Криму, н╕ в бюджет╕ м╕ста на ц╕ заходи так ╕ не передбачен╕.
 Зам╕сть того в газет╕ Верховно╖ Ради АРК «Крымские известия» з’явилася стаття Людмили Рад╓во╖, яка ретельно проанал╕зувала запропонований ╕н╕ц╕ативною группою кошторис ╕ досить прозоро натякнула, що ╕н╕ц╕атори заход╕в (а це, перш за все, син В╕ри Серг╕╖вни Вадим Ро╖к, ДО «Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр» та кримська ф╕л╕я Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка) мають тут св╕й приватний, меркантильний ╕нтерес. («Не идет ли речь о том, что юбилей Веры Роик – хороший повод, чтобы их (грош╕ – авт.) получить?»)
 Вадим Ро╖к, який чи не все св╕доме життя власним коштом займався пропагандою творчост╕ сво╓╖ матус╕ (сама В╕ра Серг╕╖вна була ╕нвал╕дом ще з час╕в Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни), ╕ на роз’╖зди кра╖ною та св╕том, транспортування роб╕т, п╕дготовку експозиц╕й, видання книг, присвячених укра╖нськ╕й вишивц╕, майстер-класи тощо йшла левова частка синового с╕мейного бюджету, був глибоко обурений публ╕кац╕╓ю ╕ разом з однодумцями скликав прес-конференц╕ю та звернувся з листом до головного редактора газети «Крымские известия» ╤рини ╤ванченко з вимогою, аби автор статт╕ вибачилася за «неетичн╕ ╕ абсурдн╕» висловлювання.
 Н╕, в╕н не заперечу╓, що запропонована сума д╕йсно сол╕дна, але визначати ╖╖ в к╕нцевому вар╕ант╕ та розраховуватися за надан╕ послуги мав зовс╕м не в╕н особисто, а представники влади. Мати й так була для нього найдорожчою людиною, а працювала вона, аби прославити сво╓ м╕сто, св╕й народ, дати новий поштовх такому популярному донедавна в Укра╖н╕ виду мистецтва, навернути до нього нових ╕ нових шанувальник╕в.
 Вадим Михайлович, довг╕ роки пропрацювавши на високих в╕дпов╕дальних посадах, не м╕г ╕ думки мати, що хтось йому вручить всю суму гот╕вкою у в╕льне користування, аби можна було ╖╖ роздерибанити, але усв╕домлював, що в наш╕й кра╖н╕ будь що треба «пробивати» ╕ не пускати на самоплин. Тим б╕льше, буде незручно, коли до С╕мферополя на святкування з ус╕╓╖ Укра╖ни при╖де чимало запрошених, зокрема, представники столично╖ влади, як╕ вже дали на це згоду.
 А поки що ц╕лком реальним вигляда╓ лише встановлення мемор╕альних дошок на школах, де працювала свого часу В╕ра Ро╖к, та в╕дкриття в них виставок праць майстрин╕. ╤ для бюджету необтяжливо, ╕ про майбутн╓ влада може не хвилюватися, бо до наступного стор╕чного (двохсотр╕чного) юв╕лею ця настирлива ╕н╕ц╕ативна група напевне що не протягне. Тож ц╕на питання – елементарна безд╕яльн╕сть.
 А ще мен╕ чомусь пригадалися рядки ╕з вже забутого в╕рша: «Это нужно не мертвым, это нужно живым…». ╤ д╕йсно, В╕ру Серг╕╖вну земна слава вже не обходить. Але збережена ╖╖ пам’ять – це шанс для наших д╕тей ╕ онук╕в пов╕рити, що, безкорисливо присвятивши життя як╕йсь потр╕бн╕й ╕ шляхетн╕й справ╕, можна перетворити його на подвиг.
 Та нещодавно померла остання майстриня кримськотатарсько╖ вишивки. Де ╕ що можна про не╖ д╕знатися? Чи, можливо, у нас ╓ музей, де окрем╕ експозиц╕╖ присвячен╕ дв╕ч╕ Герою Радянського Союзу, легендарному льотчику Амет-хану Султану? А як у нас вшановано пам’ять х╕рурга-винах╕дника Олександра Бл╕скунова чи, попри величезн╕ зусилля академ╕ка-симиренкознавця Петра Вольвача, людини, яка ув╕чнила сво╓ ╕м’я лише в назв╕ сорту яблук?
 Шкода, що д╕яч╕, як╕, здавалося б, заклопотан╕ процв╕танням Укра╖ни (Крим – ╖╖ «перлина»), не розум╕ють: данина пам’ят╕ – це ╕нвестиц╕╖ в майбутн╓.
 
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 11.03.2011 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8744

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков