Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФРАНЦ╤Я ПОЧАЛА РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ЩОДО ПРИЧЕТНОСТ╤ РОС╤╥ ДО ПРОТЕСТ╤В «ЖОВТИХ ЖИЛЕТ╤В»
«Зараз ведеться розсл╕дування», — сказав м╕н╕стр закордонних справ Ле Др╕ан.


ПУТ╤Н «ПООБ╤ЦЯВ ПОДУМАТИ» ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ СЕНЦОВА
Про це в╕н сказав у в╕дпов╕дь на прохання к╕норежисера Олександра Сокурова


ПАЛАТА ПРЕДСТАВНИК╤В США ВИЗНАЛА ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ УКРА╥НСЬКОГО НАРОДУ
Таким чином, на сьогодн╕ обома палатами Конгресу США ухвалено р╕шення, у яких Голодомор визнано...


НИЖНЯ ПАЛАТА КОНГРЕСУ США ЗАСУДИЛА АГРЕС╤Ю РОС╤╥ НА МОР╤
Про це пов╕домило Посольство Укра╖ни в Вашингтон╕


М╤ЖНАРОДНИЙ СУД У ГААЗ╤ П╤ДТВЕРДИВ: АНЕКС╤Я КРИМУ – М╤ЖНАРОДНИЙ КОНФЛ╤КТ
Канцеляр╕я Прокурора М╕жнародного крим╕нального суду оприлюднила зв╕т ╕з попереднього...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 04.03.2011 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 04.03.2011
Юр╕й БОГУЦЬКИЙ: «ВОЮЮЧИ ПРОТИ Т╤╢╥ ЧИ ╤НШО╥ КОНФЕС╤╥, МИ ВОЮ╢МО ПРОТИ СВО╥Х ГРОМАДЯН...»

Дорога до Храму 
 
Указом «Про оптим╕зац╕ю системи центральних орган╕в виконавчо╖ влади» В╕ктор Янукович л╕кв╕дував Державний ком╕тет Укра╖ни у справах нац╕ональностей та рел╕г╕й. Б╕льш╕сть функц╕й цього ком╕тету передали М╕н╕стерству культури Укра╖ни, що нараз╕ перебува╓ в процес╕ реорган╕зац╕╖. Який орган у самому М╕н╕стерств╕ ╕ хто на сьогодн╕шн╕й день в╕дпов╕да╓ за питання нац╕ональностей та рел╕г╕й в Укра╖н╕? А також про державно-конфес╕йн╕ в╕дносини ╕ питання нац╕ональних меншин говоримо з першим заступником м╕н╕стра культури Укра╖ни Юр╕╓м БОГУЦЬКИМ.
 
— З точки зору орган╕зац╕╖ виконавчо╖ влади в Укра╖н╕ Указ Президента Укра╖ни сво╓часний. Його основна мета — позбутися дублювання, перехресних ╕нтерес╕в в╕домств у одн╕й ╕ т╕й же функц╕╖.
 Ми сам╕ себе обманювали в тому, що ком╕тет у справах нац╕ональностей та рел╕г╕й стаб╕льно працю╓. Якщо подивитися на ╕стор╕ю цього ком╕тету, то ми побачимо, що спочатку був ком╕тет нац╕ональностей при Кабм╕н╕, пот╕м М╕н╕стерство у справах нац╕ональностей та м╕грац╕╖, згодом ком╕тет у справах нац╕ональностей та м╕грац╕╖, паралельно д╕яв окремий ком╕тет у справах рел╕г╕й ╕ т. ╕н. Тобто весь цей час в╕н перебував у трансформац╕╖. Ком╕тет займався чотирма напрямками, як╕ м╕ж собою насправд╕ не дуже кореспондувалися. Перший напрямок — це робота з б╕женцями в межах виконання Закону Укра╖ни «Про б╕женц╕в». Другий — робота щодо облаштування депортованих за нац╕ональною ознакою. Трет╕й — робота з нац╕ональними меншинами ╕ захист прав нац╕ональних меншин. Четвертий — департамент у справах рел╕г╕й. Зрозум╕ло, що такий ком╕тет, з огляду на розма╖ття його функц╕й, п╕длягав л╕кв╕дац╕╖.
 Що передано М╕нкультури? Усе, що пов’язано з нац╕ональними меншинами, а також питання державно-конфес╕йних в╕дносин. Сьогодн╕ опрацьову╓ться положення «Про М╕н╕стерство культури», його структуру. Звичайно, в рамках м╕н╕стерства буде департамент у справах нац╕ональностей та рел╕г╕й, який виконуватиме функц╕╖ щодо цих двох напрямк╕в.
 
— Останн╕м часом зб╕льшилася к╕льк╕сть скарг (в основному на адресу Президента Укра╖ни В╕ктора Януковича) в╕д УПЦ КП, УГКЦ, УАПЦ щодо тиску з боку УПЦ МП або ухвалення р╕шень владою на користь Московського патр╕архату. ╢ чимало звернень до глави держави ╕з закликом не допустити конфес╕йного протистояння. З вашо╖ точки зору, як зберегти м╕жконфес╕йний мир в Укра╖н╕?
 — ╢ емоц╕╖, а ╓ факти. Я б не драматизував ситуац╕ю щодо порушення м╕жконфес╕йного миру. Н╕хто сьогодн╕ не втруча╓ться в роботу Всеукра╖нсько╖ ради церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й (ВРЦРО), до яко╖ входять основн╕ церкви та рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖ Укра╖ни (близько 95%). Жодного закиду — н╕ з боку Президента Укра╖ни В╕ктора Януковича, н╕ з боку уряду, н╕ з боку парламенту — не було на адресу ВРЦРО. Давайте визна╓мо цей факт.
 Церковно-рел╕г╕йна ситуац╕я в Укра╖н╕ впродовж тривалого часу й на сьогодн╕ ╓ дещо в╕дм╕нною в╕д т╕╓╖, що нараз╕ ма╓ м╕сце в б╕льшост╕ кра╖н пострадянського простору. Це значною м╕рою зумовлено ╕сторичним под╕лом територ╕╖ нашо╖ держави м╕ж достатньо р╕зними колишн╕ми кра╖нами з несхожими пол╕тичними, духовними й культурними традиц╕ями, до складу яких ще стол╕ття тому входила Укра╖на. Саме у р╕зному трактуванн╕ нашо╖ духовно-╕сторично╖ спадщини криються, зокрема, витоки наявного православного розколу та православно-греко-католицьких протир╕ч, внутр╕шньоцерковн╕ та м╕жконфес╕йн╕ протистояння.
 Я не виключаю, що хтось ╕з м╕сцевих чиновник╕в у силу сво╖х симпат╕й чи антипат╕й спонукав або спровокував якийсь перех╕д. Але я домагатимуся, щоб М╕н╕стерство культури не втручалося в ц╕ процеси. Якщо так╕ випадки будуть (тиск ╕з боку влади), будемо вести розмову з такими чиновниками, кер╕вництвом.
 
— Ви говорите про факти. УПЦ КП наводить приклад, коли керуючий справами УПЦ МП арх╕╓пископ Митрофан звернувся до кер╕вництва ки╖вського спецкомб╕нату ритуальних послуг на чол╕ з Олекс╕╓м Горовим ╕з проханням не допустити священик╕в КП до участ╕ в обряд╕ поховання. На думку МП, Ки╖вський патр╕архат ╓ неканон╕чним, тому вс╕ його та╖нства нед╕йсн╕. Про що це св╕дчить? Чи можна в такому раз╕ застосувати норму Конституц╕╖ про розд╕лення церкви ╕ держави?
 — Церква, як ╕ будь-яка громадська орган╕зац╕я, ма╓ право звертатися з будь-якого питання до влади. Тут треба дивитися, як в╕дреагував той чи ╕нший чиновник — у межах чинного законодавства або н╕.
 
— Саме це питання ви вивчали?
 — Чиновник ма╓ д╕яти зг╕дно ╕з законом. Все. Якби цей приклад мав подальший розвиток, зв╕сно, ми б розглянули це питання. ╢ органи м╕сцевого самоврядування, м╕сцево╖ виконавчо╖ влади. Я дзвонив, питав, ц╕кавився, вони кажуть: продовження ця справа не ма╓. Нав╕що ми будемо штучно нагн╕тати ситуац╕ю?
 
— В╕домо, що депутати Ки╖вради вид╕лили 11 млн. гривень на буд╕вництво в Ки╓в╕ Свято-Воскресенського кафедрального собору УПЦ МП. Це буде не просто собор, а ц╕лий комплекс на 22 тис. кв. м. Також нещодавно стало в╕домо, що на м╕сц╕ Десятинно╖ церкви буде збудовано храм церкви Московського патр╕архату. Натом╕сть УПЦ КП заявила про початок рейдерських атак на сво╖ параф╕╖ в Донецьк╕й област╕, про те, що зведений на Лук’ян╕вському цвинтар╕ в Ки╓в╕ храм для КП ки╖вське кер╕вництво передало МП. Аналог╕чн╕ звернення ╓ й в╕д УГКЦ, ╕ в╕д УАПЦ. Виходить, не вс╕ церкви для держави «р╕дн╕ й р╕вн╕», про що казав Президент В╕ктор Янукович? 
 — В╕дсутн╕сть кафедрального собору впродовж тривалого часу в найчисельн╕шо╖ й найавторитетн╕шо╖ в Укра╖н╕ та за ╖╖ межами православно╖ церкви виглядала очевидним нонсенсом. Тому питання буд╕вництва кафедрального собору священноначалля УПЦ порушило перед ки╖вською владою ще у 2007 роц╕. Тод╕ ж разом ╕з митрополитом Ки╖вським ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни Володимиром нар╕жний кам╕нь нового Свято-Воскресенського собору закладали Президент Укра╖ни, прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни та мер столиц╕.
 В╕дносно р╕шення депутат╕в Ки╖вради вид╕лити 11 млн. гривень, то за оприлюдненою ╕нформац╕╓ю уповноважених ос╕б Ки╖вради це питання у даний час перебува╓ в стад╕╖ подальшого узгодження, ╕ практично вс╕ кошти будуть скерован╕ на оновлення та модерн╕зац╕ю ╕нженерно╖ мереж╕ району та ╕нших об’╓кт╕в комунально╖ власност╕.
 А минулого 2010 року на ремонтно-реставрац╕йн╕ роботи Андр╕╖всько╖ церкви урядом вид╕лено 8 млн. грн. А цю церкву використову╓ Укра╖нська автокефальна православна церква.
 Разом ╕з тим, у низц╕ публ╕кац╕й у ЗМ╤ були посилання на Указ Президента Укра╖ни щодо в╕дтворення православно╖ святин╕ — Десятинно╖ церкви. Насправд╕, зг╕дно з виданою постановою Кабм╕ну йдеться про музе╓ф╕кац╕ю фундамент╕в ╕ залишк╕в зруйнованого храму. На сьогодн╕ створена робоча група, яка займа╓ться реал╕зац╕╓ю визначених завдань.
 Св╕й коментар щодо низки заяв священноначалля УПЦ КП стосовно того, що в Донецьк╕й, Луганськ╕й, Ки╖вськ╕й, В╕нницьк╕й областях представники державно╖ виконавчо╖ влади п╕д час зустр╕чей з укра╖нським православним духовенством закликають священик╕в переходити в п╕дпорядкування УПЦ МП, хот╕в би п╕дтвердити конкретним прикладом. Так, у результат╕ конфл╕кту, що трапився в грудн╕ 2010 року навколо церкви УПЦ КП у сел╕ Стадниц╕ п╕д В╕нницею, правоохоронн╕ органи з представниками влади опечатали культову буд╕влю до зняття гостроти конфл╕ктно╖ ситуац╕╖. Б╕льша частина громади цього храму виявила бажання перейти п╕д юрисдикц╕ю УПЦ МП.
 Кер╕вництво В╕нницько╖ ╓парх╕╖ Ки╖вського патр╕архату назива╓ конфл╕кт навколо храму церковним «рейдерством», його опоненти з Московського патр╕архату — волевиявленням в╕руючих, як╕, зг╕дно з чинним законодавством у галуз╕ свободи сов╕ст╕ мають право б╕льш╕стю член╕в громади ухвалювати р╕шення щодо зм╕ни свого юрисдикц╕йного п╕дпорядкування.
 Под╕бних випадк╕в т╕льки на В╕нниччин╕ у 2009 роц╕ було 15. Зокрема, п’ять священик╕в перейшли з УПЦ КП до УПЦ МП, а десять з Московського патр╕архату в Ки╖вський. ╤ жодного разу так╕ конфл╕кти, як у Стадниц╕, не набували актуал╕зац╕╖ на загальноукра╖нському р╕вн╕ й вир╕шувалися шляхом пошуку вза╓мних компром╕с╕в. Под╕бна м╕грац╕я священик╕в була ╕ при президентах Укра╖ни Леон╕дов╕ Кучм╕, В╕кторов╕ Ющенку, ╓ вона й зараз — при Президентов╕ В╕кторов╕ Януковичу. Це бажання громади в силу р╕зних причин переор╕╓нтуватися. Знову ж таки, нещодавно в Черн╕вецьк╕й област╕ священик з УПЦ КП перейшов до УАПЦ.
 Щодо передач╕ церков. Одним ╕з перших в╕дновлених храм╕в в Укра╖н╕ був Свято-Михайл╕вський собор. Кому в╕ддали в користування? Ки╖вському патр╕архату. Чи виступала УПЦ МП проти цього? Н╕, не виступала. Не мала пристойного собору в Ки╓в╕ УАПЦ. В╕ддали ╖м в користування Андр╕╖вську церкву. Ма╓мо пам’ятати, що, воюючи проти т╕╓╖ чи ╕ншо╖ конфес╕╖, ми вою╓мо проти сво╖х громадян...
 
— Це було за час╕в попередн╕х президент╕в. А мова йде про нин╕шн╓ президентство В╕ктора Януковича.
 — Передавалися ран╕ше, передаватимуться й зараз. Але сьогодн╕ в природ╕ нема╓ документа — доручення Президента Укра╖ни В╕ктора Януковича на користь т╕╓╖ чи ╕ншо╖ церкви, рел╕г╕йно╖ орган╕зац╕╖. Симпат╕╖ й антипат╕╖ — це ╕нша справа. Якщо людина ходила до т╕╓╖ чи ╕ншо╖ церкви, вона продовжуватиме туди ходити. Х╕ба ╓ шкода в тому, що Президент зустр╕вся з митрополитом Володимиром? В╕н же не зустр╕чався з ним оф╕ц╕йно у себе в каб╕нет╕ й обговорював як╕сь питання, як╕ не стали в╕домими громадськост╕ чи якось утискали права ╕нших церков, рел╕г╕йних орган╕зац╕й. Президент як звичайний в╕руючий прийшов на л╕тург╕ю чи на свято. Тут нема╓ н╕яких насл╕дк╕в.
 
— Погоджуюся, що В╕ктор Янукович як в╕руюча людина ма╓ право ходити в ту церкву, в яку вважа╓ за потр╕бне, але як Президент в╕н повинен однаково ставитися до вс╕х основних церков, як╕ ╕снують в Укра╖н╕.
 — У нас в Укра╖н╕ 55 в╕роспов╕дних напрямк╕в, понад 35 тис. рел╕г╕йних орган╕зац╕й. Це виб╕р громадян Укра╖ни. Зрозум╕йте, якщо Президент Укра╖ни буде ходити лише до православних (УПЦ МП, УПЦ КП, УГКЦ, УАПЦ), то в ╕нших виникнуть питання.
 
— Мова йде про р╕вне ставлення до основних православних конфес╕й, тому що укра╖нц╕ взагал╕-то у сво╖й основн╕й мас╕ вважаються православним народом.
 — Так, ми ма╓мо д╕яти в межах чинного законодавства, керуватися т╕льки законом.
 
— Всеукра╖нська рада церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й уже неодноразово закликала Президента В╕ктора Януковича зустр╕тися з ╖╖ представниками. Ц╕ заклики чомусь ╕ дос╕ залишаються про╕гнорованими. Коли в╕дбудеться зустр╕ч?
 — Така зустр╕ч готу╓ться. Посп╕хом дек╕лька справ робити не треба. Спочатку необх╕дно завершити адм╕н╕стративну реформу. Здавалося б, ц╕ питання не пов’язан╕, але в╕д к╕нцевого результату реформи буде залежати, хто в╕д ╕мен╕ держави сп╕впрацюватиме з рел╕г╕йними орган╕зац╕ями. Для того, щоб зустр╕ч була результативною, нин╕ опрацьовуються зауваження та пропозиц╕╖ до ново╖ редакц╕╖ закону «Про свободу сов╕ст╕ та рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖», до законопроекту «Про повернення майна культового призначення рел╕г╕йним орган╕зац╕ям», «Про державну ре╓страц╕ю юридичних ос╕б та ф╕зичних ос╕б-п╕дпри╓мц╕в»...
 До реч╕, нещодавно в М╕н╕стерств╕ культури п╕д головуванням м╕н╕стра культури Михайла Кулиняка в╕дбулася зустр╕ч ╕з членами Всеукра╖нсько╖ ради церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й. У цьому зас╕данн╕ взяли участь кер╕вники та повноважн╕ представники найб╕льших церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й. М╕н╕стр, перш за все, наголосив на важливост╕ д╕алогу м╕ж державними органами виконавчо╖ влади та рел╕г╕йними орган╕зац╕ями. Основн╕ питання, як╕ обговорювалися на зустр╕ч╕ — проблеми удосконалення нормативно-правово╖ бази державно-церковних в╕дносин, тобто йшлося про розробку ново╖ редакц╕╖ закону «Про свободу сов╕ст╕ та рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖» та законопроекту «Про повернення майна культового призначення рел╕г╕йним орган╕зац╕ям». Представники церков висловили побажання взяти участь у доопрацюванн╕ цих законопроект╕в ╕ п╕дкреслили, що Укра╖на ма╓ ун╕кальну рел╕г╕йну ситуац╕ю, тому до внесення зм╕н до чинного законодавства потр╕бно п╕дходити дуже виважено. ╤ метою цих зм╕н ма╓ бути реальне покращання механ╕зм╕в державно-церковних в╕дносин, збереження тих чинних положень законодавства, що забезпечують м╕жконфес╕йне порозум╕ння та злагоду. Ми обговорили ╕ питання подальшо╖ сп╕впрац╕ ВРЦРО з М╕н╕стерством культури. За результатами зустр╕ч╕ прийняли р╕шення про створення робочо╖ групи у склад╕ представник╕в церков та М╕н╕стерства культури, до не╖ ж плану╓ться залучити представник╕в ╕нших зац╕кавлених орган╕в влади.
 Окр╕м цього, ма╓мо говорити про наступний етап — ведення м╕жцерковного д╕алогу. Ви зна╓те, що в 2009 роц╕ в╕дновився д╕алог м╕ж УПЦ МП ╕ УАПЦ на р╕вн╕ м╕жцерковно╖ ком╕с╕╖. Також була створена робоча група щодо п╕дготовки д╕алогу м╕ж УПЦ МП та УПЦ КП. Президент Укра╖ни не може водити за руку так╕ поважн╕ й могутн╕ орган╕зац╕╖, як церкви.
 
— Сьогодн╕ д╕алог м╕ж церквами ведеться?
 — Ведеться, але не публ╕чно. Церква — це консервативна структура, яка ма╓ сво╖ традиц╕╖, канони та ╕сторичн╕ позиц╕╖, й вона не повинна тримати зв╕т перед пол╕тиками, сусп╕льством.
 З ╕ншого боку, давайте подивимося, хто провоку╓ протир╕ччя м╕ж церквами — пол╕тики. Хто спокуша╓ священик╕в на ╖хн╕ пол╕тичн╕ д╕╖ — пол╕тичн╕ парт╕╖. Чи ма╓ право священик брати участь у виборах в╕д т╕╓╖ чи ╕ншо╖ пол╕тично╖ парт╕╖? Церква сьогодн╕ дума╓ над цим питанням. Наприклад, воно обговорювалося нещодавно в Москв╕ на зас╕данн╕ Арх╕╓рейського собору. Але хоч як би там було, сьогодн╕ просл╕дкову╓ться тенденц╕я набуття рел╕г╕йними орган╕зац╕ями пом╕тно╖ пол╕тично╖ спрямованост╕, в╕дбува╓ться пол╕тизац╕я рел╕г╕йних ╕нституц╕й. Достатньо сказати, що в останн╕й виборч╕й кампан╕╖ як кандидати в депутати до орган╕в м╕сцевого самоврядування взяли участь близько 250 рел╕г╕йних д╕яч╕в.
 Не заперечуючи важливост╕ участ╕ церкви в розв’язанн╕ ц╕ло╖ низки сусп╕льно значущих проблем, ╓ вс╕ п╕дстави стверджувати, що пол╕тизац╕я церкви, як ╕ привнесення рел╕г╕йного фактору в пол╕тику, ╕нод╕ призводить до ускладнення, додаткових суперечностей ╕ протистоянь у сусп╕льств╕.
 
— Ви згадали про нещодавн╓ зас╕дання Арх╕╓рейського собору в Москв╕. У сво╓му виступ╕ на цьому зас╕данн╕ митрополит Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни Володимир п╕дкреслив наявний розкол укра╖нського православ’я: «На жаль, сьогодн╕ близько п’яти тисяч параф╕й (а це сотн╕ тисяч, якщо не м╕льйони, наших брат╕в ╕ сестер) перебувають поза спасенним лоном канон╕чного православ’я у склад╕ неканон╕чних структур: так звано╖ УПЦ КП та УАПЦ». Це щодо сьогодн╕шнього д╕алогу церков.
 — У Костянтина Стан╕славського, який створив систему акторсько╖ майстерност╕, ╓ десять елемент╕в. Один ╕з них — «д╕я в запропонованих обставинах». Д╕╖ чиняться тод╕, коли це дозволяють обставини. Склалися обставини, як╕ дозволяють перейти до б╕льш т╕сного д╕алогу — в╕н буде вестися, щось порушилося — краще зупинитися, щоб не пог╕ршити ситуац╕╖. Допов╕дь Блаженн╕шого досить виважена ╕ конструктивна — виходячи з реал╕й сьогодн╕шнього життя. В Укра╖н╕ зм╕нилася влада, а значить, треба дати можлив╕сть церквам самим вир╕шувати, як дал╕ д╕яти на користь кра╖ни, громадян.
 
— На початку цього року в Н╕копол╕ сталася велика групова б╕йка, яка зак╕нчилася великим кровопролиттям. Причина: в╕дмова охоронц╕в впустити до прим╕щення бару компан╕ю кавказц╕в-в╕рмен╕в, як╕ прийшли в заклад з╕ сво╖м спиртним. У результат╕ б╕йки загинуло дво╓ парубк╕в. П╕втора року тому аналог╕чний ╕нцидент, але з набагато серйозн╕шими насл╕дками, стався в сус╕дньому Марганц╕. П╕сля л╕кв╕дац╕╖ вищезгаданого ком╕тету, хто ма╓ в╕дпов╕дати за под╕бн╕ реч╕? Як взагал╕ буде вир╕шуватися питання нелегально╖ м╕грац╕╖?
 — Це питання б╕льше до правоохоронних орган╕в, тому в╕дпов╕м у межах того, що в╕домо. П╕сля проведених сл╕дчо-оперативних д╕й затримано двох п╕дозрюваних. Обидва виявилися непрацюючими м╕сцевими мешканцями, ран╕ше не судимими, громадянами Укра╖ни, обидва в╕ком 22 роки. Проти одного з них порушено крим╕нальну справу за ст. 115 ч. 2 п. 7 Крим╕нального кодексу Укра╖ни (умисне вбивство з хул╕ганських спонукань). ╤нший затриманий обвинувачу╓ться за ст. 296 (хул╕ганство).
 Один ╕з шлях╕в вир╕шення цього питання на загальнодержавному р╕вн╕ — це удосконалення законодавства. Така робота сьогодн╕ трива╓, зокрема, над законопроектом «Про концепц╕ю етнонац╕онально╖ пол╕тики» та над зм╕нами до Закону Укра╖ни «Про нац╕ональн╕ меншини в Укра╖н╕». Але паралельно необх╕дно працювати з сусп╕льством. В╕д нас ╕ в╕д вас — журнал╕ст╕в — залежить, яку атмосферу толерантност╕ ми створимо в сусп╕льств╕. Так, ╓ як╕сь прояви сутичок на етн╕чному грунт╕, але, слава Богу, вони не переростають у вузлов╕ проблеми. Ми сп╕впрацю╓мо ╕ з СБУ, ╕ з МВС. У першу чергу, вивча╓ться, чи можна квал╕ф╕кувати цей злочин як етн╕чне протистояння, чи це просто б╕йка.
 
— Под╕╖ у Н╕копол╕ привернули увагу В╕рмен╕╖, були в╕дгуки з Азербайджану. Однак найб╕льше стривожилися рос╕йськ╕ ЗМ╤, вглед╕вши аналог╕ю з погромом на Манежн╕й площ╕. Чому нема╓ реакц╕╖ влади на пор╕вняння з безладами на Манежн╕й площ╕?
 — Давайте будемо дивитися на масштаби. ╤нод╕ краще промовчати ╕ не коментувати прикрий випадок, щоб не привернути до нього увагу, тому що десь хтось у якомусь бар╕ «хлебне» лишку ╕ скаже: «А-а-а, ви наших в Н╕копол╕, а ми...» В дан╕й ситуац╕╖, як ╕ у медик╕в — треба вир╕шити, що проводити: проф╕лактику чи операц╕ю. Зрозум╕ло, що необх╕дно провести проф╕лактику з метою соц╕ального спокою й миру в сусп╕льств╕, в даному випадку, з «гарячими головами».
 
— Така робота проводиться?
 — Проводиться. Що ви дума╓те, у нас люди даремно грош╕ отримують?
 
— ╤ дос╕ невир╕шеним залиша╓ться кримськотатарське питання — пол╕тичн╕, економ╕чн╕ та громадськ╕ права репатр╕ант╕в. Президент В╕ктор Янукович минулого року доручив прем’╓р-м╕н╕стру Микол╕ Азарову до 25 грудня 2010 року «забезпечити виконання заход╕в, передбачених програмою розселення та облаштування депортованих кримських татар ╕ ос╕б ╕нших нац╕ональностей, що повернулися для проживання в Укра╖ну, ╖х адаптац╕╖ та ╕нтеграц╕╖ в укра╖нське сусп╕льство на пер╕од до 2010 року». Чи вир╕шен╕ ц╕ питання?
 — Найголовн╕ше серед ус╕х цих проблем — це облаштування людей. Колись товариш Енгельс сказав: «Прежде чем заниматься политикой в жизни, человек должен иметь пищу, одежду и жилище». Назв╕ть мен╕ якусь кра╖ну в ╢вроп╕, що прийняла майже 260 тис. людей ╕ це не спричинило конфл╕кт усередин╕ держави? Ви ж пам’ята╓те, на Балканах було переселено 50 тис. людей, ╕ це призвело до в╕йни. Або сьогодн╕ до ╤тал╕╖ прибуло п’ять тисяч б╕женц╕в — ╕ це вже тракту╓ться як велика гуман╕тарна проблема. Укра╖нська влада опанову╓ цю проблему. Так, бувають сутички, але, слава Богу, до в╕йни не доходить.
 Анал╕з виконання згадано╖ програми св╕дчить, що запланован╕ показники виконан╕ не в повному обсяз╕. Причиною цього стало, через кризов╕ явища, значне бюджетне недоф╕нансування програми протягом 2006—2010 рок╕в, яке склало 179,73 млн. грн. (38%), також ╕нфляц╕йн╕ процеси, що в╕дбувалися, починаючи з 2006 року (р╕к розробки програми). Тим не менше, зг╕дно з планом кап╕тального буд╕вництва, у 2010 роц╕ здано в експлуатац╕ю 88-квартирний житловий будинок, ╤╤ черга, в м. Саки (50 с╕мей отримали житло) та ╕нженерн╕ мереж╕ до зазначеного будинку. Також введено в експлуатац╕ю п’ять одноквартирних житлових будинк╕в в с. Ярко╓ Пол╓ К╕ровського району, чотири будинки в с. ╤лл╕чово Лен╕нського району. Кр╕м цього, побудовано мереж╕ електропостачання — 3,9 км, газов╕ мереж╕ — 19,46 км, водопров╕дн╕ мереж╕ — 9,39 км, реконструйовано одну школу. На виконання соц╕ально-культурних заход╕в програми протягом 2010 року було вид╕лено 3,2892 млн. гривень.
 На 2011 р╕к на облаштування репатр╕ант╕в влада в╕днайшла 23 млн. грн. Зрозум╕ло, що це не да╓ можливост╕ одразу завершити вс╕ об’╓кти. Але в наступн╕ роки ця цифра буде зб╕льшуватися.
 Укра╖на в╕дкрила двер╕ для репатр╕ант╕в. Тому т╕, хто повернувся, також мають нести в╕дпов╕дальн╕сть за сво╖х д╕тей, за сво╖ с╕м’╖. Кримськ╕ татари ╕ представники ╕нших нац╕ональностей повинн╕ були знати ситуац╕ю, а тому мусили св╕домо йти на передбачуван╕ обмеження...
 
— Вони повертаються додому.
 — Я не закидаю яко╖сь провини репатр╕антам, але хай терпляче ставляться до наявних проблем. Так, захот╕ли повернутися майже вс╕ й одразу — будь ласка, але давайте разом терпляче до цього поставимося. Якщо н╕, то, будь ласка, в ╕нших областях ╓ можлив╕сть прийняти людей — вимирають села (через демограф╕чну ситуац╕ю). Я з повагою ставлюся до вс╕х депортованих з Укра╖ни, але ма╓ бути розум╕ння ситуац╕╖. Слава Богу, воно ╓.
 
— Як факт кримськ╕ татари пост╕йно наводять приклади, коли кримська земля розда╓ться пол╕тикам, б╕знесменам...
 — Це питання не до мене. У мене земл╕ в Криму нема╓.
 
— Соф╕я Ки╖вська виведена з-п╕д оп╕ки М╕н╕стерства рег╕онального буд╕вництва ╕ п╕дпорядкована М╕н╕стерству культури. Противники такого кроку, серед яких ╕ колектив запов╕дника, говорять про приклад Ки╓во-Печерсько╖ лаври, стан яко╖ п╕сля аналог╕чно╖ передач╕ значно пог╕ршився.
 — Хай т╕, хто виступа╓ проти, назве конкретн╕ п╕дстави.
 
— Виселення музе╖в та зв╕льнення наукових кадр╕в.
 — Я знаю ситуац╕ю в Ки╓во-Печерськ╕й лавр╕. Коли я був м╕н╕стром, то п╕дтримував передачу храму Спаса на Берестов╕ церкв╕. Моя позиц╕я була така: храм будувався для молитви, а не для музею. Чому ми так╕ ате╖сти на двадцятому роц╕ незалежност╕? Питання в ╕ншому — кому передавати? Звичайно, церкв╕. Саме на це ╕ спрямову╓ться законопроект «Про повернення культового майна церквам ╕ рел╕г╕йним орган╕зац╕ям». Ми ма╓мо разом ╕з громадськ╕стю, церквами вивчити, кому, коли ╕ взагал╕, чи доц╕льно передавати цей запов╕дник.
 У 1940-в╕ роки, п╕сля зв╕льнення Ки╓ва в╕д н╕мецько-фашистських загарбник╕в, треба було привести до ладу Соф╕ю Ки╖вську. Було вир╕шено, що ки╖вська влада в╕дновлюватиме Ки╓во-Печерську лавру, а Держбуд — Соф╕ю Ки╖вську. Держбуд — це сильна орган╕зац╕я, яка ма╓ хороших спец╕ал╕ст╕в, арх╕тектор╕в, тому ╖й дов╕рили в╕дновлювати ╕сторичну пам’ятку. У списку ЮНЕСКО ц╕ два запов╕дники йдуть п╕д одним номером. Що ╓ поганого в тому, що в╕дбулася зм╕на п╕дпорядкування? Що, М╕н╕стерство культури зм╕нить ф╕нансування? Н╕, яке було, таке й буде. Чим М╕нкультури може утискати ╕нтереси запов╕дника як такого? М╕нрег╕онбуд — це ж не опозиц╕йний орган до М╕нкультури. Якби стояло питання про передачу — що заважало М╕нрег╕онбуду передати цей запов╕дник церкв╕?
 
— Знову ж таки поста╓ питання — як╕й саме церкв╕ передавати?
 — Н╕хто поки не ставить питання про передачу Нац╕онального запов╕дника, тому що його статус не дозволя╓ передавати його в ╕ншу форму власност╕.
 
╤ван КАПСАМУН, «День».
http://www.day.kiev.ua/661

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 04.03.2011 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8731

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков