Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРИЙДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ...
У н╕ч на 19 грудня до слухняних д╕точок нав╕ду╓ться Святий Отець Миколай ╕ потайки кладе п╕д...


КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК БЕК╤Р АБЛА╢В ПРЕЗЕНТУВАВ КНИГУ «ТРИВОЖН╤ ЧАСИ»
А В╤ДТОЧУВАВ СВ╤Й Л╤ТЕРАТУРНИЙ ХИСТ ЩЕ У НАШОМУ «ДЖЕРЕЛЬЦ╤»!


СОБОР УПЦ КП ВИЗНАЧИВСЯ З КАНДИДАТОМ НА ПОСАДУ ОЧ╤ЛЬНИКА ПОМ╤СНО╥ ЦЕРКВИ
Один з╕ сп╕врозмовник╕в розпов╕в журнал╕стам, що процедура голосування була в╕дкритою. На собор╕...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ
Сьогодн╕ Поетична Св╕тлиця представля╓ сво╓му шановному читачев╕ доб╕рку прекрасних, напо╓них...


ЧИ ПОТР╤БНА ДИТЯЧА ПРЕСА УКРА╥Н╤?
Дитяча преса потр╕бна вс╕м – ╕ юним читачам, ╕ батькам, ╕ осв╕тянам.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 04.03.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 04.03.2011
«...КРАСНЕТЬ УДУШЛИВОЙ ВОЛНОЙ, СЛЕГКА СОПРИКОСНУВШИСЬ РУКАВАМИ...»

O tempora! O mores!
  
За радянських час╕в не ╕снувало в держав╕ свята ус╕х закоханих - Дня святого Валентина. Тод╕шн╕ календарн╕ дати здеб╕льшого моб╕л╕зовували громадян на трудов╕ подвиги, ╕ таки не марно. Досить популярним, але не надто сексуальним арх╕тектурним витвором були ф╕гури роб╕тника ╕ селянки, що символ╕зували союз двох прошарк╕в сусп╕льства та повагу до людей прац╕.
 Що ж сталося з роб╕тником, а радше, селянкою сьогодн╕?
 Д╕вчина, тим б╕льше с╕льська, ще з дорадянських час╕в ц╕нувалася в Укра╖н╕ та й Рос╕╖ сво╓ю скромн╕стю, цнотлив╕стю, стриман╕стю, працелюбством. Саме така могла стати щиро в╕дданою сво╖й родин╕, в╕рною, слухняною ╕ терплячою пом╕чницею чолов╕ков╕. Тож добре ╕м’я наречено╖ вважалося запорукою щасливого шлюбу.
 А за час╕в Тараса Григоровича Шевченка для д╕вчини не могло бути б╕льшого горя ╕ гр╕ха, н╕ж стати покриткою, - таку гнали ╕ з дому, ╕ з села на в╕рну загибель.
 Та ╕ в подальшому стосунки парубка ╕ д╕вчини ута╓мничувалися, аж доки до осел╕ наречено╖ не нав╕дувалися свати.
 Радянська влада, використовуючи давн╕, притаманн╕ народов╕ традиц╕╖ ╕ усв╕домлюючи, що м╕цна родинна ланка - це запорука монол╕тного, а отже - керованого сусп╕льства, з одного боку, розкр╕пачила ж╕нку, а з ╕ншого, - не заз╕хала на т╕ моральн╕ ц╕нност╕, як╕, хоч ╕ адаптовувалися до сучасност╕, але збереглися.
 Стосунки пом╕ж чолов╕ком ╕ ж╕нкою дедал╕ збагачувалися емоц╕ями - те, про що ран╕ше цнотливо мовчали, одержало сво╖ ╕мена. Романтизоване, в╕рне, н╕ з чим не зр╕внянне кохання, одне на усе життя, наповняло в╕рш╕, п╕сн╕, а школярки записували у сво╖х запов╕тних альбомах: «Помри, але не дай поц╕лунка без кохання». Будь-як╕ ознаки його народження ретельно приховувалися нав╕ть в╕д задушевно╖ подруги, що ж до батьк╕в, то траплялося, як в п╕сн╕: «Не сказала добрий веч╕р, бо мати стояла...» Але така реакц╕я на це явище була далеко не ознакою статево╖ незр╕лост╕. «Краснеть удушливой волной, слегка соприкоснувшись рукавами» доводилося ╕ дорослим людям, яких Господь благословив на це велике почуття. А про те, що саме В╕н, можна дов╕датися ╕ з Б╕бл╕╖, зг╕дно з якою перед коханням пом╕ж чолов╕ком ╕ ж╕нкою в╕дступають будь-як╕ родинн╕ стосунки.
 Д╕яти в ун╕сон з часом намагалися ╕ радянськ╕ функц╕онери: блудливих чолов╕к╕в розбирали на профкомах, а то ╕ на парт╕йних зборах. Реан╕мац╕я с╕мейно╖ злагоди ╕нод╕ в╕дбувалася п╕д загрозою втрати парт╕йного квитка. ╤ тут вже важко сказати, хто част╕ше залишався «в м╕нус╕». Та, як правило, справжн╓ кохання парт╕йними зборами було не залякати.
 Ким же стали сьогодн╕ нам знайом╕ Ромео ╕ Джуль╓тта, турген╓вськ╕ д╕вчата, Ассоль та ╖м под╕бн╕ геро╖ ╕ геро╖н╕?
 Щойно розпочалася перебудова, як роб╕тника ╕ селянку зсадили з п’╓десталу, дали ╖м в руки баули ╕ послали спочатку в Польщу, а пот╕м в Туреччину, аби, гордо називаючись п╕дпри╓мцями, вони торгували пот╕м на наших ринках вс╕ляким чужоземним непотребом. Розпочалася епоха суц╕льного непрофес╕онал╕зму. Доморощен╕ видавц╕ видавали за грош╕ вс╕ляку абракадабру пера так званих письменник╕в ╕ поет╕в. Вт╕м, якщо моя альма матер (╓диний колись в СРСР Московський письменницький ╕нститут) нас навчала, що письменник ма╓ завжди йти трохи попереду свого читача, то цей принцип не зм╕нився - сучасн╕ писаки таки йшли попереду, але не в той б╕к - ╖х вабили безсоромн╕сть, розпуста, препарування найдел╕катн╕ших почутт╕в, як жаб у анатомц╕. Та незабаром «полуничка», якою вони намагалися привабити покупця, перетворилася на ц╕ан╕стий кал╕й...
 Не в╕дставало ╕ телебачення. Вичерпавши резерв романтичних мексиканських ф╕льм╕в ╕ не створивши н╕чого путнього свого, на тем╕ кохання воно побудувало ц╕лу б╕знес-╕ндустр╕ю. Зам╕сть «помри, але не дай поц╕лунка без кохання» нещодавно телееф╕р заполонила реклама: «Якщо не кохати, то хоча б кохатися!» А «гумова броня» вже стала притчею во язицех. П╕д улюлюкання запрошених обговорювалося, що ж робити з юнаком, у якого «сто╖ть на п╕вшостого». Хлопцям ╕ д╕вчатам, як╕ нав╕ть н╕коли не бачилися (в тому й родзинка!) пропонували закохуватися навпомацки в темн╕й к╕мнат╕. Вони «обжималися», ц╕лувалися, а то й б╕льше, ╕ лише пот╕м дов╕дувалися, хто це робив ╕ з ким. А чар╕вна Анф╕са Чехова, яка дуже любить робити «это», проводила сво╓р╕дн╕ курси, на яких д╕вчата навчалися обманювати чолов╕к╕в (╕ це знов-таки л╕жко, оголювання, поц╕лунки ╕ ц╕л╕ ноч╕ насамот╕) - за винагороду найбрехлив╕шому - грош╕.
 А чого варт╕ в╕зити потенц╕йного жениха до чотирьох претенденток, як╕ мали нагодувати його дел╕катесами, продемонструвати ус╕ сво╖ чари, аби в╕н пот╕м сказав про кожну ╕з них щось перед екраном в м╕ру сво╓╖ вихованост╕ та обрав (або не обрав) соб╕ пару.
 На телеканалах рясн╕ють свахи, женихи, наречен╕, ╕ останн╕, можливо, скажуть колись одне одному: «Давай одружимося!» Та, швидше за все, цього не трапиться, бо до РАКСу молодята сьогодн╕ не посп╕шають. В минулому «покритки», д╕вки з╕ шк╕льно╖ лави гордовито живуть разом з р╕зними чолов╕ками, народжують д╕тей, ╕ все це тепер - ц╕лком нормально. На натяки, що цив╕льний шлюб - це добре, та чи не краще оф╕ц╕йно одружитися, вони лише знизують плечима: «А яка р╕зниця?» ╤ вже не виника╓ бажання пояснювати, що заява до РАКСу - це сво╓р╕дний «протокол» про нам╕ри, а також тест на зр╕л╕сть ╕ серйозн╕сть почутт╕в.
 Та яка там серйозн╕сть! Поживши п╕д сп╕льним дахом з к╕лькома молодиками, ж╕нки, як правило, «п╕дн╕мають» пот╕м сво╖х д╕тей сам╕, з допомогою бабусь та д╕дус╕в. А зауваження приймаються в багнети: «Буду жити з ким схочу ╕ ск╕льки схочу!»
 Зда╓ться, ╕ тут за порадника ╖м телев╕зор, де чи не щодня демонструються ╕стор╕╖ «з╕ркових» кохань. Т╕льки продавц╕-консультантки чомусь забувають, що небосхил у них значно вужчий ╕ на ньому жодний Ф╕л╕п К╕ркоров не зася╓. На м╕льйонер╕в теж над╕я невелика - ╖х ус╕х в╕дловили ще в рос╕йських телесер╕алах.
 Та на особливу увагу заслугову╓ все-таки одне з останн╕х реал╕т╕-шоу, що демонстру╓ться по каналу «ТЕТ». Його назва - «Твою маму» - виклика╓ досить однозначн╕ асоц╕ац╕╖, а саме: з одним ╕з найпопулярн╕ших мат╕в. То хто ж ма╓ робити «это» з «Тво╓ю мамою», якщо вже перейти в╕д езопово╖ мови до конкретики?
 Та н╕хто. Просто мами вихваляють перед можливими зятями сво╖х донечок. Намагаються подати товар лицем - допов╕дають, як╕ у д╕вчини груди, а як╕ ноги, ц╕кавляться сексуальними зд╕бностями «кандидата в депутати». Прикольно, чи не так? Нав╕ть хочеться вигукнути: твою маму!
 Але ж з трьох д╕вчат обирають лише одну, а дв╕ ╕нш╕ перед ус╕м св╕том залишаються з гарбузом. Та ╕ ц╕ знайдуть-таки соб╕ цив╕льного чолов╕ка. А якщо в╕н почне зраджувати, знову на допомогу прийде телев╕з╕йна зн╕мальна група з прихованою камерою ╕ покаже ус╕м телеглядачам як, з ким ╕ в як╕й поз╕ вт╕шався чолов╕к знеславлено╖ дружини.
 Та поверн╕мося до красиво╖ легенди про святого Валентина, сповнено╖ чистоти, жертовност╕, цноти. Невже вона н╕чому не навча╓ нашу збиту з пантелику, ошукану засобами масово╖ ╕нформац╕╖ молодь? Б╕дний, б╕дний святий Валентин, адже ╕ цей день у нас примудрилися перетворити на м╕жнародний сором. У програм╕ новин на «╤нтер╕», зокрема, пов╕домили про змагання на честь свята закоханих на найдовший поц╕лунок, який тривав п╕втори доби. Продовжувався процес... й на ун╕таз╕ та, щоб не схалтурити, у присутност╕ св╕дк╕в.
 Ось таке воно, сучасне кохання. Одна вт╕ха, що, аби не в╕дбувалося п╕дм╕ни понять, зам╕сть цього слова здеб╕льшого вживають ╕нше - «стосунки». ╥х планують, будують ╕ показують усьому св╕тов╕.
 А кохання - це те, чого я бажаю вам, люб╕ ж╕нки, в╕таючи вас з днем 8-го березня. Якщо ви ще не занапастили свою душу, то обов’язково його зустр╕нете.

Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 04.03.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8729

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков