|
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 25.02.2011 > Тема "Урок української"
#5 за 25.02.2011
«…НАЦ╤Я ПОТРЕБУ╢ ВИДАТНИХ Ж╤НОК…» (Хосе Ортега-╕-Гассет)
З метою популяризац╕╖ державно╖ мови, п╕днесення ╖╖ престижу серед учн╕всько╖ молод╕ та прищеплення любов╕ до творчо╖ спадщини Лес╕ Укра╖нки 22 лютого у Севастопол╕ пройшов м╕ський конкурс читц╕в твор╕в поетеси, присвячений 140-р╕ччю з дня ╖╖ народження. Орган╕затори заходу – Управл╕ння осв╕ти ╕ науки м╕ста та ╤нститут п╕слядипломно╖ осв╕ти Севастопольського м╕ського гуман╕тарного ун╕верситету.
Того дня в Укра╖нському культурно-╕нформац╕йному центр╕ 35 читц╕в твор╕в Лес╕ Укра╖нки з 8-х клас╕в загальноосв╕тн╕х шк╕л Севастополя боролися за звання найкращого. Орган╕затори заходу разом з жур╕ намагалися оц╕нити артистизм, ╕ндив╕дуальне розум╕ння тексту, декламац╕йну композиц╕ю та ритм╕чну орган╕зован╕сть мовлення учасник╕в.
До складу жур╕ ув╕йшли: голова жур╕ – заслужений артист Укра╖ни, художн╕й кер╕вник Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру В.Савченко, кер╕вник драматично╖ студ╕╖ Будинку культури Балаклавського району Н.Малют╕на, методист ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти Севастопольського м╕ського гуман╕тарного ун╕верситету ╤. Олейн╕кова, пров╕дний б╕бл╕отекар Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру Н. Сиротова та викладач укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури, методист, фах╕вець вищо╖ категор╕╖, член м╕сько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Д╕я» Т.Жога.
Твори для читання обирали сам╕ учн╕, тому деяк╕ в╕рш╕ повторювалися. Хтось з конкурсант╕в недовчив текст й зазирав до красиво оформлено╖ шпаргалки, хтось не там наголошував слова. Але здеб╕льшого школяр╕ прийшли п╕дготовленими. У кожного з них – сво╓ бачення твору, сво╖ акценти, власне сцен╕чне оформлення.
Запрошений на зах╕д журнал╕ст ма╓ бути св╕дком ╕ не б╕льше. Проте уникнути оц╕нювань та пор╕внянь досить важко. Часто моя оц╕нка не сп╕впадала з думкою жур╕ й мен╕ ввижалася судд╕вська необ’╓ктивн╕сть. Зазирнувши до оц╕ночного листа Тамари Тимоф╕╖вни Жоги, на щастя, в╕дзначаю деяке сп╕впад╕ння з╕ сво╖м баченням. Колись мене й саму запрошували до жур╕, але бути на заход╕ журнал╕стом ╕ суддею водночас практично неможливо: недопрацьову╓ш одразу в обох напрямках.
П╕сля заходу напрошуюсь у гост╕ до Тамари Тимоф╕╖вни Жоги, знаючи достеменно, що для не╖ особисто значить доля ╕ творч╕сть нашо╖ видатно╖ поетеси. Помешкання пан╕ Тамари, досить скромне за розм╕рами, наповнене такою к╕льк╕стю книг, що п╕дсв╕домо виника╓ запитання, де тут тримають реч╕, якщо з ус╕х видимих та невидимих шаф визирають книги. Поруч з цим з╕браним скарбом збер╕гаються ╕ власн╕ методичн╕ напрацювання, найц╕кав╕ш╕ з реферат╕в студент╕в, та ще багато такого, що бува╓ ц╕кавим лише фах╕вцям. Якби все це оформити у п╕дручники й видати, ск╕льки вчительського, студентського та учн╕вського часу можна було би зекономити!
До Лес╕ Укра╖нки у Тамари Тимоф╕╖вни особливе ставлення: вона може розпов╕дати про не╖ ц╕лодобово. Це саме той випадок, коли з ╕менем кумира переплелося ╕ фахове, ╕ особисте.
Пан╕ Тамара народилася на Терноп╕льщин╕. П╕сля зак╕нчення Одеського ун╕верситету довгий час викладала укра╖нську мову та л╕тературу на Дн╕пропетровщин╕ й лише у 1997 роц╕ пере╖хала до Севастополя. Творч╕сть Лес╕ Укра╖нки вона вважа╓ складною для учн╕вського сприйняття. Згаду╓, як сама «пройшла повз Лесю» у школ╕ та й в ун╕верситет╕ також. Повне розум╕ння ╖╖ творчост╕, як ╕ особистост╕, прийшло вже в процес╕ викладацько╖ роботи. Захоплення було наст╕льки сильним, що через Лесю вона нав╕ть прийшла до Бога. Але це вже зовс╕м особисте…
Прибувши у 1997 роц╕ до Севастополя, Тамара Тимоф╕╖вна почала працювати в загальноосв╕тн╕й школ╕ №24. Укра╖нську мову та л╕тературу тод╕ у Севастопол╕ починали вивчати лише з 7 класу. Вкласти весь курс мови та л╕тератури в «прокрустове ложе» дек╕лькох рок╕в та ще й за в╕дсутност╕ мовного середовища було арх╕складно. Так почалися пошуки ново╖ методики викладання, розпов╕ла пан╕ Тамара:
- Я розум╕ла, що увесь досв╕д, набутий за мо╓ довге життя та викладання на Дн╕пропетровщин╕, ма╓ п╕дказати мен╕ щось таке, що дозволить уникнути помилки. З перших урок╕в я спробувала вияснити, чи учн╕ розум╕ють мене, й почула у в╕дпов╕дь красномовне: «В╕дсотк╕в на 25». Були й так╕, що в╕дверто см╕ялися над незнайомими мовними терм╕нами. Тод╕ мен╕ подумалося, що треба бути дуже лакон╕чною й вибирати з матер╕алу щось особливе, що б зачепило св╕дом╕сть п╕дл╕тка, вразило, або здивувало.
Д╕йшовши до творчост╕ Лес╕ Укра╖нки, я вже розум╕ла, що мо╖ напрацювання у Севастопол╕ не згодяться. П╕дсв╕дом╕сть шукала виходу. А що як пройтися разом з учнями Лесиними стежками? Я швидко склала екскурс╕йний маршрут перебування поетеси у Севастопол╕ та Балаклав╕ ╕, як виявилося пот╕м, не помилилася. Вже п╕д час першо╖ з екскурс╕й почала пом╕чати щось схоже на зац╕кавлен╕сть ц╕╓ю видатною особист╕стю. Я намагалася п╕двести учн╕в до морсько╖ тематики поетеси через ╖╖ захоплення кра╓м. «Щоб жити тута, треба мати крила…» Може, тут ста╓ш окриленим мимовол╕? Чи, може, треба заслужити у Бога жити у такому кра╖? Сприйняття поез╕й було неоднозначним, але саме це й спонукало мислити.
Мен╕ не хот╕лося звертати увагу школяр╕в на хворобу Лес╕. Хвор╕ й нем╕чн╕ не завжди сприймаються п╕дл╕тками належним чином. Тому я намагалася уникати ц╕╓╖ розмови аж до 10 класу.
Повертаючись до нашого конкурсу, який пройшов сьогодн╕ серед 8-класник╕в, хочу в╕дзначити, що за програмою глибоке вивчення Лес╕ Укра╖нки почина╓ться у 10 клас╕, а до цього школяр╕ знайомляться лише з дек╕лькома ╖╖ в╕ршами. У восьмикласника ще в╕дсутн╕й ц╕л╕сний образ поетеси. Тому виб╕р твору й особисте сприйняття його читцями ц╕╓╖ в╕ково╖ категор╕╖ – справа не проста. Адже в╕рш вибрати можна, лише перечитавши ╖х хоч би чотири-п’ять десятк╕в. А ще д╕знатися про ╕стор╕ю його написання, про пер╕од життя автора, що п╕дв╕в його до ц╕╓╖ тематики, став ╕мпульсом до написання в╕рша. Хто з цим впорався, той зм╕г сьогодн╕ вразити жур╕.
Мен╕ сподобалася сцен╕чна культура вс╕х учасник╕в й, зокрема, учениц╕, котра, в╕дпов╕дно до сценар╕ю, була Лесею. Д╕вчина нав╕ть зовн╕шньо схожа на не╖. Як проникливо вона читала, час в╕д часу переходячи на сп╕в! Непросто знайти ученицю, яка так проникливо говорить й разом з тим добре сп╕ва╓. Адже в╕домо, що Леся не просто гарно сп╕вала, вона зачаровувала сво╖м сп╕вом.
Сподобалося й те, що сценар╕й – авторський, тобто, вчител╕ та орган╕затори конкурсу створили ╕ндив╕дуальний сценар╕й, а не скористалися вже напрацьованими. Можна було б в╕рш╕ об’╓днати в цикли, за тематикою чи хронолог╕╓ю, розма╖т╕сть творчост╕ в╕д цього стала б ще в╕дчутн╕шою.
На мою думку, настав час шукати й ╕нш╕ форми святкування Лесиних юв╕ле╖в. Я б, наприклад, з задоволенням склала текст л╕тературно╖ екскурс╕╖ в╕д Севастополя до Балаклави й дал╕ Байдарською долиною. До реч╕, на зам╕тку туристичним ф╕рмам, цими м╕сцями взагал╕ можна орган╕зувати паломництво. Й не лише для громадян Укра╖ни, а й для ем╕╜рант╕в. Тут, у прямому сенс╕, можна озолотитися й душею, й коштами, якби це т╕льки сьогодн╕ було комусь потр╕бно.
Повертаючись до конкурсу, хочу в╕дзначити роботу методиста укра╖нсько╖ мови та л╕тератури ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти Севастопольського гуман╕тарного ун╕верситету Валентини Володимир╕вни Лопатюк. Це на сво╖х тенд╕тних плечах вона несе вс╕ севастопольськ╕ конкурси читц╕в твор╕в Тараса Шевченка, Лес╕ Укра╖нки, конкурс ╕мен╕ Петра Яцика тощо. Ця маленька ж╕нка – просто велет духу. За 18 рок╕в роботи на посад╕ методиста каб╕нету укра╖нсько╖ мови та л╕тератури вона вже могла б захистити й кандидатську, й докторську дисертац╕╖. Проте всю снагу й талант в╕дда╓ на п╕днесення престижу укра╖нсько╖ мови у Севастопол╕.
П╕дсумки конкурсу читц╕в твор╕в Лес╕ Укра╖нки п╕дбили у Центр╕ того ж дня. Перше м╕сце пос╕ла Над╕я М╕т╕на з 8-╖ школи г╕мназ╕╖. Друге – розд╕лили тро╓ читц╕в: Петрова Ал╕на, Басова Роса та ╢рнол╕ус Ольга, в╕дпов╕дно з╕ шк╕л № 1, 60 та г╕мназ╕╖ №7. Почесне трет╓ м╕сце д╕сталося п’ятьом конкурсантам: Юр╕ю Мельнику, Мар╕╖ Шилов╕й, Л╕з╕ Б╓льцев╕й, Владислав╕ Носко та Ганн╕ Воскресенськ╕й, в╕дпов╕дно з╕ шк╕л №61,41, 38, 20, 2.
Вс╕ переможц╕ конкурсу нагороджен╕ грамотами та пам’ятними подарунками. Вчител╕, що ╖х п╕дготували, в╕дзначен╕ Почесними грамотами управл╕ння осв╕ти ╕ науки Севастопольсько╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖. Та найб╕льшою нагородою ╓ те, що севастопольськ╕ школяр╕ шанують ╕ знають твори видатно╖ поетеси й громадського д╕яча Лес╕ Укра╖нки.
Л╕д╕я СТЕПКО.
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 25.02.2011 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8698
|
МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
