Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 11.02.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 11.02.2011
ЧИ БУДЕ СВЯТО П╤СН╤ УКРА╥НСЬКО╥?

 Президенту Укра╖ни
 п. Януковичу В. Ф.
 Голов╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни
 п. Литвину В. М.
 Прем’╓р-м╕н╕стру Укра╖ни
 п. Азарову М. Я.
 
ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДНЯ СВЯТА УКРА╥НСЬКО╥ П╤СН╤
 ЗВЕРНЕННЯ VII З’╖зду Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в

 Всеукра╖нське об’╓днання ветеран╕в (ВОВ) нарахову╓ в сво╖х рядах понад м╕льйон ф╕ксованих член╕в - учасник╕в бойових д╕й, ветеран╕в в╕йни ╕ прац╕, ╕нвал╕д╕в в╕йни та ╕нших категор╕й пенс╕онер╕в, у тому числ╕ Збройних Сил Укра╖ни. Об’╓днання ма╓ сво╖ в╕дд╕лення у вс╕х областях Укра╖ни ╕ ╓ одн╕╓ю ╕з найб╕льших та впливових громадських орган╕зац╕й в держав╕.
 Розглянувши на з’╖зд╕ стан розвитку укра╖нсько╖ культури та, зокрема, в його контекст╕ питання про запровадження Дня свята укра╖нсько╖ п╕сн╕, Всеукра╖нське об’╓днання ветеран╕в констату╓ таке.
 Основу духовно╖ культури народу становить усна народна творч╕сть, що завжди вир╕зня╓ться нац╕ональною самобутн╕стю й неповторн╕стю.
 Укра╖нська п╕сенна творч╕сть ╓ частиною культурно-духовних ц╕нностей, як╕ формуються протягом вс╕╓╖ багатов╕ково╖ ╕стор╕╖ ╕снування укра╖нського народу.
 П. Кул╕ш писав: «...Дух наш зостався незаглушений в живому слов╕ народному, в укра╖нськ╕й народн╕й п╕сн╕».
 Укра╖нська п╕сня - це найчар╕вн╕ша кв╕тка у барвистому в╕нку укра╖нсько╖ мови, ╕стор╕╖, культури та духовност╕. Неначе з бездонно╖ криниц╕ вона черпа╓ нов╕ мелод╕╖, що линуть до людських сердець, зворушуючи ╖х, закликаючи до прекрасного, до добра, до в╕чних ц╕нностей. Видатний ╕сторик-ф╕лолог О. Бодянський писав: «В укра╖нськ╕й п╕сн╕ «...всюду порыв страсти, сжатость, твердость, лаконизм выражения, естественность, особенная нежность и сила чувств». Укра╖нська п╕сня витримала випробування часом, адже в н╕й усе життя нашого народу. М. Гоголь п╕дкреслював: «Якби наш край не мав такого багатства п╕сень, я н╕коли не написав би його ╕стор╕╖, тому що я не збагнув би ╖╖ й не мав би поняття про минуле».
 Еп╕чн╕ п╕сн╕ укра╖нський народ складав упродовж тривало╖ боротьби за нац╕ональне й соц╕альне визволення. В думах та ╕сторичних п╕снях народ опоетизував геро╖чн╕ стор╕нки в╕тчизняно╖ ╕стор╕╖, образи реальних ╕сторичних ос╕б - гетьман╕в, козацьких ватажк╕в, народних месник╕в. З голос╕в народних сп╕вц╕в-бандурист╕в записувалися думи, рел╕г╕йн╕ псалми, сатиричн╕ п╕сн╕. Про найв╕дом╕шого кобзаря XIX ст. Остапа Вересая писали М. Лисенко, французький поет А. Рембо, а рос╕йський художник Л. Жемчужников залишив нащадкам його портрет. Перлини укра╖нсько╖ п╕сенно╖ фольклористики збирали Леся Укра╖нка, Марко Вовчок, Дн╕прова Чайка, Мар╕я Заньковецька, М. Лисенко (з╕брав понад 700 народних п╕сень).
 Наша п╕сня, як сонце з╕гр╕ва╓, зц╕лю╓, ╓дна╓ в гор╕ ╕ радост╕, кличе у безсмертя. Пророчими стали слова Кобзаря: «Наша дума, наша п╕сня не вмре, не загине, от де, люде, наша слава, слава Укра╖ни!»
 Не дивиною ╓ думка, що найпопулярн╕шою у св╕т╕ ╓ ╖╖ величн╕сть - Укра╖нська П╕сня. Традиц╕йн╕ еп╕чно-ф╕лософськ╕ п╕сн╕ «Реве та стогне Дн╕пр широкий», «Р╕дна мати моя», «Два кольори», «Укра╖ночка», «Ясени» знають ╕ сп╕вають в багатьох кра╖нах св╕ту. Символом «мало╖ Батьк╕вщини» виступа╓ полотняна сорочка, вишита ненькою «червоними ╕ чорними нитками», збережена у вир╕ життя, яскравий в╕нок з польових кв╕т╕в на чол╕ Укра╖нсько╖ Мадонни.
 Укра╖нська п╕сня - це планетарне диво, ╕нтернац╕ональна музична мова сучасност╕. В н╕й особлива естетика, що ма╓ свою психолог╕чну ауру, особливу приваблив╕сть ╕ ще далеко не розгадан╕ та╓мниц╕. В 1919-1923 роках укра╖нська п╕сня тр╕умфально облет╕ла всю ╢вропу, США, Бразил╕ю, Мексику, Аргентину, Уругвай. Укра╖нська народна капела О. Кошиц╕ в╕дкрила культурному св╕тов╕ п╕сенн╕ скарби укра╖нц╕в, ╕ св╕т визнав дивовижну красу ╕ велич укра╖нсько╖ п╕сн╕. Всюди, де гастролював цей хор, поц╕новувач╕ захоплено писали: «Характерн╕ нац╕ональн╕ прикмети, притаманн╕ укра╖нськ╕й п╕сн╕, роблять ╖╖ неповторною, неперевершеною» (Англ╕я, 1920 р.); «...цей хор ╓диний у св╕т╕» (Бельг╕я, 1920 р.); «…Той, хто так сп╕ва╓, з такою душевн╕стю, з таким почуттям, що вони линуть аж до небес, той не може бути земним.., перетворившись в ангела, зрина╓ аж ген до тих кра╖в, де живе любов, мир ╕ злагода» (Бразил╕я, 1923 р.). Прадавн╕ наш╕ п╕сенн╕ багатства - народне багатоголосся - мають ретельно записати компетентн╕ в╕тчизнян╕ фах╕вц╕ ╕ представити у ЮНЕСКО як духовний здобуток нашого народу.
 Складний час свого державного становлення пережива╓ зараз Укра╖на. Свято ╖╖ величност╕ Укра╖нсько╖ П╕сн╕ сприятиме зростанню св╕домост╕ укра╖нського народу, гордост╕ за свою нац╕ю, зростанню поваги до сво╓╖ р╕дно╖ мови ╕, як укра╖нський соловейко Солом╕я Крушельницька, народ н╕коли не зречеться укра╖нського походження.
 В╕дзначення Дня свята укра╖нсько╖ п╕сн╕ буде сприяти консол╕дац╕╖ укра╖нського народу, в╕дродженню ╕сторичних козацько-патр╕отичних ╕ державотворчих традиц╕й, вихованню громадян, особливо молодого покол╕ння, в дус╕ укра╖нського патр╕отизму, розвитку укра╖нсько╖ культури, стане одним ╕з засоб╕в стаб╕льност╕ в сусп╕льств╕ ╕ держав╕.
 На п╕дстав╕ ухвали VII З’╖зду Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в в╕д 05.06.10 р. пропону╓мо запровадити «День свята укра╖нсько╖ п╕сн╕» на державному р╕вн╕.
 На нашу думку, це свято сл╕д в╕дзначати 22 червня, в день л╕тнього сонцестояння. Обряди ╕ п╕сн╕, що приурочуються впродовж тисячол╕ть до святкування л╕тнього сонцестояння, вважаються найстаровинн╕шими. У л╕тн╕й обрядовост╕ в╕дображений весь духовний св╕т укра╖нського народу.
 З’╖зд вважа╓ доц╕льним «День свята укра╖нсько╖ п╕сн╕» встановити вих╕дним.
 Линь же в завтра лебедино
 ╕ сп╕вай натхненно,
 Укра╖но, Укра╖но, люба наша нене!

 Голова Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в, Заслужений юрист Укра╖ни
 В. О. ГУМЕНЮК.
 18 жовтня 2010 р.
м. Ки╖в
 
 ЗВЕРНЕННЯ П╤ДТРИМАЛИ:

 ДАЦЕНКО Л. А., заступник Генерального директора Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни, Заслужений журнал╕ст Укра╖ни;
 КОНОНЕНКО П. П., директор Нац╕онального науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства, академ╕к, лауреат М╕жнародно╖ прем╕╖ ╕м. Й. Г. Гердера;
 КОРОТЯ-КОВАЛЬСЬКА В. П., зав. в╕дд╕лу культури Нац╕онального науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства, В╕дм╕нник осв╕ти Укра╖ни, Народна артистка Укра╖ни;
 ДИЧКО Л. В., секретар Нац╕онально╖ Сп╕лки композитор╕в Укра╖ни, Народна артистка Укра╖ни, лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Г. Шевченка, член-кореспондент Нац╕онально╖ академ╕╖ мистецтв Укра╖ни, професор;
 ЩЕРБАНЬ ╤. В., композитор, голова Ки╖всько╖ орган╕зац╕╖ НСКУ, Заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни, лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Г. Шевченка, професор;
 МАТВ╤╢НКО Н. М., Народна артистка, Герой Укра╖ни («В ╕м’я велико╖ справи!»);
 КОЗАЧОК А. М., в.о. генерального директора – художнього кер╕вника Нац╕онально╖ заслужено╖ капели бандурист╕в Укра╖ни ╕м. Г. ╤. Майбороди, Заслужений артист Укра╖ни («На благо Укра╖ни!!!»);
 ЧОРНОГУЗ Р. М., директор-розпорядник Нац╕онально╖ заслужено╖ капели бандурист╕в Укра╖ни, Заслужений прац╕вник культури Укра╖ни;
 ╢СИПОК В. М., голова Нац╕онально╖ сп╕лки кобзар╕в Укра╖ни, Народний артист Укра╖ни, професор («П╕дтрима╓мо добру справу!»);
 РОЖОК В. ╤., ректор Нац╕онально╖ музично╖ академ╕╖ Укра╖ни ╕м. П. ╤. Чайковського, Народний артист Укра╖ни, доктор мистецтвознавства, професор;
 ПЕРЕЛИГ╤НА Л. Ф., голова Профсп╕лки прац╕вник╕в культури Укра╖ни, Заслужений прац╕вник культури Укра╖ни;
 МУЛЯВА В. С., почесний Гетьман Укра╖нського козацтва, голова Ком╕тету розвитку Укра╖нського козацтва в Укра╖н╕ та д╕аспор╕, ф╕лософ-науковець, генерал-майор Збройних Сил Укра╖ни («П╕дтримую, бо правдиве, праведне ╕ справедливе несе в соб╕ укра╖нська п╕сня…»);
 ОЛ╤ЙНИК Б. ╤., голова правл╕ння Укра╖нського фонду культури;
 АВД╤╢ВСЬКИЙ А. Т., голова Нац╕онально╖ Музично╖ Сп╕лки Укра╖ни, Народний артист СРСР та Укра╖ни, лауреат Державних прем╕й СРСР та Укра╖ни, академ╕к, професор;
 ЧЕБИК╤Н А. В., Президент Нац╕онально╖ Академ╕╖ мистецтв Укра╖ни.
 
 КОМУ «СВ╤ТЛИЧНА» П╤СНЯ ЗАВАЖАЛА?

 26 грудня 2009 р. у концертному зал╕ Гарн╕зонного будинку оф╕цер╕в м. С╕мферополя в╕дбулося останн╓ п╕сенне свято, орган╕зоване «Кримською св╕тлицею», - фестиваль-конкурс укра╖нських п╕сень, створених виключно нашими земляками - авторами з благословенного кримського краю. (Нагада╓мо, що перед цим, у тому ж 2009 роц╕, на Покрову, газета тр╕умфально провела сп╕льно з читачами ф╕нал конкурсу на визначення 20-ти найкращих укра╖нських п╕сень). Фоторепортаж про цей фестиваль (саме з нього взят╕ ц╕ фотограф╕╖) був опубл╕кований у першому номер╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» за 2010 р. Читач╕ пам’ятають, що ц╕лий м╕сяць цей номер пролежав п╕д арештом на склад╕ друкарн╕. Власне, з тих п╕р ╕ до сьогодн╕ (вже понад р╕к!) «Св╕тлиця» у ╖╖ звичному формат╕ б╕льше не виходить. Тож ╕ дос╕ «п╕д арештом» (як ╕ редакц╕йне прим╕щення) залишаються вс╕ масов╕ культурницьк╕ «Св╕тличн╕» починання - зокрема, читацький конкурс на визначення найкращих укра╖нських п╕сенних виконавц╕в, конкурс авторсько╖ п╕сн╕ та ╕н.
 ╤ як╕й, скаж╕ть, «нечист╕й антиукра╖нськоп╕сенн╕й сил╕» усе це заважало?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 11.02.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8655

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков