"Кримська Свiтлиця" > #2 за 04.02.2011 > Тема "З потоку життя"
#2 за 04.02.2011
НАЙКРАЩИЙ ТОЙ ЗАКОН, ЯКИЙ ПРАЦЮ╢
6 с╕чня 2011 року президент Укра╖ни В╕ктор Янукович п╕дписав Закон Укра╖ни «Про культуру», який був ухвалений депутатами Верховно╖ Ради (288-ма голосами) 14 грудня минулого року. Непроста доля у цього законопроекту, розробка якого велася понад 10 рок╕в. З ╕нформац╕╖, викладено╖ на сайт╕ М╕нкультури, можна дов╕датися, що у 1999 р., в╕дпов╕дно до сп╕льного р╕шення Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань культури ╕ духовност╕ та Колег╕╖ М╕н╕стерства культури ╕ мистецтв Укра╖ни М╕н╕стерство видало наказ про створення галузево╖ робочо╖ групи з розробки проекту Закону Укра╖ни «Про культуру», до складу яко╖ ув╕йшли прац╕вники М╕нкультури, науковц╕ Укра╖нського центру культурних досл╕джень та ╕нших заклад╕в галуз╕. Розроблений робочою групою проект на початку липня 2000 р. був представлений на сп╕льному зас╕данн╕ Ком╕тету з питань культури й духовност╕ ВР та Колег╕╖ М╕нкультури. П╕д час обговорення було сформульовано чимало зауважень та пропозиц╕й, як╕ опрацювала робоча група, врахувавши ╖х у проект╕. Доопрацьований проект у с╕чн╕ 2001 р. опубл╕кувала газета “Культура ╕ життя”, що дозволило розгорнути ширшу дискус╕ю серед творчо╖ громадськост╕, прац╕вник╕в галуз╕ культури. Наступна, доопрацьована за п╕дсумками широкого обговорення, редакц╕я проекту Закону була схвалена Колег╕╓ю М╕нкультури ╕ передана на погодження до ╕нших центральних орган╕в виконавчо╖ влади восени 2003 р. У лютому 2004 року проект Закону був розглянутий на Урядовому ком╕тет╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в ╕ п╕сля урахування висловлених зауважень вл╕тку 2004 р. поданий на розгляд Верховно╖ Ради Укра╖ни. Проте документ не розглядався парламентом досить тривалий терм╕н, тому новий Уряд, сформований в с╕чн╕ 2005 р., законопроект в╕дкликав. У 2007 р. законопроект прийнято Урядом ╕ 2 березня заре╓стровано у Верховн╕й Рад╕ (№ 3255). Але у зв’язку ╕з розпуском парламенту у кв╕тн╕ 2007 р., проект Закону «Про культуру» було повернуто до М╕н╕стерства культури ╕ туризму. П╕сля процедури погодження у центральних органах виконавчо╖ влади, 15 жовтня 2009 р. законопроект знову заре╓стровано у Верховн╕й Рад╕ (№ 5226). Однак протягом п’яти м╕сяц╕в, аж до формування нового складу Уряду (11 березня 2010 р.), в╕н так ╕ не був розглянутий. В╕дпов╕дно до Регламенту ВР, у кв╕тн╕ минулого року проект Закону було повернуто до М╕нкультури – для проведення процедур погодження у новому Кабм╕н╕. П╕сля сутт╓вого доопрацювання, насамперед, в М╕н╕стерств╕ культури ╕ туризму, проект Закону «Про культуру» було затверджено на зас╕данн╕ Уряду 5 травня 2010 р., а 2 червня заре╓стровано у Верховн╕й Рад╕ (№ 6469). 7 вересня 2010 р. Верховна Рада Укра╖ни 303-ма голосами прийняла за основу проект Закону Укра╖ни «Про культуру», який у сес╕йн╕й зал╕ представляв М╕н╕стр культури ╕ туризму Михайло Кулиняк, 14 грудня - затвердила, ╕ 6 с╕чня, як вже зазначалося вище, Закон було п╕дписано Президентом. В╕д оф╕ц╕йного «дня народження» довгооч╕куваного Закону про культуру не пройшло ще й м╕сяця, а в╕н уже встиг набрати найполярн╕ших оц╕нок. Оптим╕стично оц╕ню╓ цей закон, що ма╓ пол╕пшити правову базу державно╖ п╕дтримки розвитку культури, стати д╕╓вим регулятором р╕зноман╕тних форм культурно╖ д╕яльност╕, М╕н╕стр культури Укра╖ни Михайло Кулиняк. «Закон... рах╕тичний. Його ╕деолог╕я - перекособочена. В╕н п╕дтриму╓ не нац╕ональну культуру, а якийсь сурогат» - так охарактеризував документ народний депутат Укра╖ни, голова Ком╕тету з питань духовност╕ та культури Володимир Явор╕вський. Щоб читач╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕», серед яких, як ми зна╓мо, завжди було чимало прац╕вник╕в культури, мали можлив╕сть дати власну оц╕нку цьому документу, а головне, ефективно ним користуватися у повсякденн╕й прац╕ на культурницьк╕й нив╕, редакц╕я вир╕шила опубл╕кувати Закон про культуру ╕ запросити до його обговорення на стор╕нках газети (а в нин╕шн╕х умовах - хоча б в ╤нтернет╕). Чека╓мо на ваш╕ в╕дгуки, роздуми, оц╕нки, поради - як жити ╕ працювати за цим законом так, щоб культури в держав╕ лише прибувало. ЗАКОН УКРА╥НИ № 2778–VI ПРО КУЛЬТУРУ Цей Закон визнача╓ правов╕ засади д╕яльност╕ у сфер╕ культури, регулю╓ сусп╕льн╕ в╕дносини, пов’язан╕ ╕з створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурно╖ спадщини та культурних ц╕нностей, ╕ спрямований на забезпечення доступу до них. Розд╕л ╤. ЗАГАЛЬН╤ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення терм╕н╕в 1. У цьому Закон╕ наведен╕ нижче терм╕ни вживаються у такому значенн╕: 1) базова мережа заклад╕в культури – комплекс п╕дпри╓мств, установ, орган╕зац╕й ╕ заклад╕в культури державно╖ та комунально╖ форми власност╕, д╕яльн╕сть яких спрямована на створення умов для забезпечення розвитку творчост╕ людини, збирання, збереження, використання ╕ поширення ╕нформац╕╖ про матер╕альн╕ та духовн╕ культурн╕ ц╕нност╕, науков╕ розробки, а також на забезпечення ц╕л╕сност╕ культурного простору Укра╖ни, доступност╕ нац╕онального культурного надбання, дотримання прав громадян у сфер╕ культури; 2) в╕тчизняний (нац╕ональний) культурний продукт – культурн╕ блага ╕ культурн╕ ц╕нност╕, створен╕ (надан╕) в╕тчизняним виробником; 3) грант – ф╕нансов╕ ресурси, що надаються на безповоротн╕й основ╕ суб’╓кту, який провадить д╕яльн╕сть у сфер╕ культури, для реал╕зац╕╖ культурно-мистецького проекту; 4) д╕яльн╕сть у сфер╕ культури (культурна д╕яльн╕сть) – творча, господарська, наукова, б╕бл╕отечна, ╕нформац╕йна, музейна, осв╕тня, культурно-дозв╕лл╓ва та розважальна д╕яльн╕сть, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризац╕ю, збереження ╕ використання культурних благ та культурних ц╕нностей для задоволення культурних потреб громадян; 5) заклад культури – юридична особа, основною д╕яльн╕стю яко╖ ╓ д╕яльн╕сть у сфер╕ культури, або структурний п╕дрозд╕л юридично╖ особи, функц╕╖ якого полягають у провадженн╕ д╕яльност╕ у сфер╕ культури; 6) культура – сукупн╕сть матер╕ального ╕ духовного надбання певно╖ людсько╖ сп╕льноти (етносу, нац╕╖), нагромадженого, закр╕пленого ╕ збагаченого протягом тривалого пер╕оду, що переда╓ться в╕д покол╕ння до покол╕ння, включа╓ вс╕ види мистецтва, культурну спадщину, культурн╕ ц╕нност╕, науку, осв╕ту та в╕добража╓ р╕вень розвитку ц╕╓╖ сп╕льноти; 7) культурний прост╕р Укра╖ни – сфера, в як╕й в╕дпов╕дно до законодавства провадиться культурна д╕яльн╕сть та задовольняються культурн╕, ╕нформац╕йн╕ та дозв╕лл╓в╕ потреби громадян, що охоплю╓, зокрема, рад╕о ╕ телебачення, пер╕одичн╕ друкован╕ видання та книговидавничу продукц╕ю, ринок культурних благ, а також культурно-мистецьке середовище; 8) культурн╕ блага – товари та послуги, що виробляються в процес╕ провадження д╕яльност╕ у сфер╕ культури для задоволення культурних потреб громадян (книги, художн╕ альбоми, ауд╕ов╕зуальн╕ твори та ╖х демонстрування, ауд╕опродукц╕я (музичн╕ звукозаписи), твори та документи на нов╕тн╕х нос╕ях ╕нформац╕╖, вироби художн╕х промисл╕в, театральн╕ та цирков╕ вистави, концерти, культурно-осв╕тн╕ послуги тощо); 9) культурно-мистецька громадськ╕сть – митц╕ та прац╕вники заклад╕в культури, ╕нш╕ прац╕вники, об’╓днан╕ в профес╕йн╕ творч╕ сп╕лки, нац╕онально-культурн╕ товариства; 10) культурно-мистецька осв╕та – спец╕альна осв╕та у сфер╕ культури ╕ мистецтва; 11) культурно-мистецький проект – форма культурно╖ д╕яльност╕ з визначеними метою ╕ строком реал╕зац╕╖ (досягнення мети), а також ц╕льовим ф╕нансуванням зг╕дно з кошторисом (бюджетом); 12) мистецтво – творча художня д╕яльн╕сть у сферах: л╕тератури, арх╕тектури, скульптури, живопису, граф╕ки, декоративно-вжиткового мистецтва, музики, танцю, театру, к╕но та ╕нш╕ види д╕яльност╕ людини, що в╕дображають д╕йсн╕сть у художн╕х образах; 13) мистецьке аматорство – непрофес╕йна творча д╕яльн╕сть окремих ос╕б або колектив╕в, що не ╓ для них основним заняттям ╕ не ма╓ на мет╕ отримання доход╕в; 14) нац╕ональне культурне надбання – сукупн╕сть ун╕кальних культурних ц╕нностей, об’╓кт╕в культурно╖ спадщини, що мають виняткове ╕сторичне значення для формування культурного простору Укра╖ни; 15) нац╕онально-культурна державна ц╕льова програма – програма, спрямована на створення сприятливих умов нац╕онально-культурного розвитку, збереження нац╕онально-культурно╖ спадщини, задоволення ╕нтелектуальних та духовних потреб людини, та ц╕льова рег╕ональна програма у сфер╕ культури, що передбачають вир╕шення питань, пов’язаних з д╕яльн╕стю та розвитком базово╖ мереж╕ заклад╕в культури вс╕х р╕вн╕в або в╕дпов╕дного р╕вня, а також реал╕зац╕ю культурно-мистецьких проект╕в ╕ зд╕йснення державними та недержавними закладами культури заход╕в, що ф╕нансуються з державного та/або м╕сцевих бюджет╕в; 16) нематер╕альна культурна спадщина – звича╖, форми показу та вираження, знання, навички, що передаються в╕д покол╕ння до покол╕ння, пост╕йно в╕дтворюються сп╕льнотами та групами п╕д впливом ╖хнього досв╕ду, оточення, вза╓мод╕╖ з природою, ╕стор╕╖ та формують у них почуття самобутност╕ та наступност╕, сприяючи таким чином поваз╕ до культурного розма╖ття ╕ творчост╕ людини; 17) об’╓кти культурного призначення – ц╕л╕сн╕ майнов╕ комплекси клубних заклад╕в (клуб╕в, будинк╕в культури, палац╕в культури тощо), парк╕в культури та в╕дпочинку, б╕бл╕отек, музе╖в, арх╕в╕в ╕сторико-культурних запов╕дник╕в, театрально-видовищних заклад╕в (театр╕в, ф╕лармон╕й, концертних орган╕зац╕й, музичних колектив╕в, ансамбл╕в тощо), к╕нотеатр╕в, ╕нших заклад╕в культури; пам’ятки культурно╖ спадщини, предмети колекц╕й, з╕брання, фонди, буд╕вл╕, споруди культурного призначення та ╕нш╕ культурн╕ ц╕нност╕; 18) прац╕вник культури (прац╕вник у сфер╕ культури) – профес╕йний творчий прац╕вник або прац╕вник закладу культури чи ╕нша ф╕зична особа, яка провадить д╕яльн╕сть у сфер╕ культури; 19) профес╕йний творчий прац╕вник – особа, яка провадить творчу д╕яльн╕сть на профес╕йн╕й основ╕, результатом яко╖ ╓ створення або ╕нтерпретац╕я твор╕в у сфер╕ культури та мистецтва, публ╕чно представля╓ так╕ твори на виставках, шляхом публ╕кац╕╖, сцен╕чного виконання, к╕но-, теле-, в╕деопоказу тощо та/або ╓ членом творчо╖ сп╕лки, та/або ма╓ державн╕ нагороди за д╕яльн╕сть у сфер╕ культури та мистецтва; 20) суб’╓кти д╕яльност╕ у сфер╕ культури – ф╕зичн╕ та юридичн╕ особи, що провадять культурну д╕яльн╕сть або реал╕зують владн╕ повноваження у сфер╕ культури; 21) творча д╕яльн╕сть – ╕ндив╕дуальна чи колективна творч╕сть, результатом яко╖ ╓ створення або ╕нтерпретац╕я твор╕в, що мають культурну ц╕нн╕сть. Терм╕н «культурн╕ ц╕нност╕» застосову╓ться у значенн╕, визначеному Законом Укра╖ни «Про вивезення, ввезення та повернення культурних ц╕нностей». Стаття 2. Законодавство Укра╖ни про культуру 1. Законодавство Укра╖ни про культуру склада╓ться з Конституц╕╖ Укра╖ни, цього Закону та ╕нших закон╕в, що регламентують д╕яльн╕сть у сфер╕ культури, м╕жнародних договор╕в з питань культури, згода на обов’язков╕сть яких надана Верховною Радою Укра╖ни, та ╕нших нормативно-правових акт╕в. 2. Законодавство Укра╖ни про культуру регулю╓: 1) д╕яльн╕сть у сфер╕: художньо╖ л╕тератури, к╕нематограф╕╖, театрального, музичного, хореограф╕чного, пластичного, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, арх╕тектури, фотомистецтва, дизайну; нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини, в тому числ╕ народно╖ культури (фольклор, традиц╕╖, звича╖ ╕ обряди, д╕алекти ╕ гов╕рки, народн╕ художн╕ промисли та ремесла, ╕сторична топон╕м╕ка тощо); охорони нац╕онального культурного надбання, в тому числ╕ культурно╖ спадщини; музейно╖ справи, колекц╕онування; арх╕вно╖ справи; б╕бл╕отечно╖ справи; книговидання, створення видавничо╖ продукц╕╖, ╖╖ розповсюдження ╕ використання; створення ╕ розповсюдження фонограмно╖ та ауд╕ов╕зуально╖ продукц╕╖; художньо-естетично╖ осв╕ти, спец╕ально╖ культурно-мистецько╖ осв╕ти, позашк╕льно╖ осв╕ти сфери культури, педагог╕чно╖ д╕яльност╕ у закладах осв╕ти сфери культури; наукових досл╕джень у сфер╕ культури; м╕жнародних культурних зв’язк╕в, а також перем╕щення культурних ц╕нностей через державний кордон; виробництва матер╕ал╕в та обладнання, необх╕дних для збереження, створення ╕ використання культурних ц╕нностей та культурно╖ спадщини; 2) ╕ншу д╕яльн╕сть, основною метою яко╖ ╓ створення, збереження, розповсюдження ╕ використання культурних ц╕нностей, культурно╖ спадщини та культурних благ. 3. Законодавство Укра╖ни про культуру ма╓ на мет╕: забезпечення реал╕зац╕╖ ╕ захист конституц╕йних прав громадян Укра╖ни у сфер╕ культури – створення правових гарант╕й для в╕льного провадження культурно╖ д╕яльност╕, свободи творчост╕, доступу до культурних ц╕нностей, культурно╖ спадщини та ╕нформац╕╖ про них; збереження ╕ примноження нац╕онального культурного надбання; врегулювання в╕дносин суб’╓кт╕в д╕яльност╕ у сфер╕ культури щодо ╕нтелектуально╖ власност╕ у сфер╕ культури, забезпечення реал╕зац╕╖ та захист авторського права ╕ сум╕жних прав; визначення пр╕оритет╕в державно╖ пол╕тики у сфер╕ культури, форм, п╕дстав, умов та порядку надання державно╖ п╕дтримки культури, гарант╕й невтручання держави у творч╕ процеси, механ╕зму впливу громадськост╕ на формування ╕ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ культури. 4. В╕дносини у сфер╕ культури, що стосуються охорони та використання об’╓кт╕в ╕нтелектуально╖ власност╕, врегульовуються законодавством про ╕нтелектуальну власн╕сть з урахуванням положень цього Закону. Стаття 3. Основн╕ засади державно╖ пол╕тики у сфер╕ культури 1. Основними засадами державно╖ пол╕тики у сфер╕ культури ╓: визнання культури одним з основних фактор╕в самобутност╕ Укра╖нського народу – громадян Укра╖ни вс╕х нац╕ональностей (дал╕ – Укра╖нський народ); сприяння створенню ╓диного культурного простору Укра╖ни, збереженню ц╕л╕сност╕ культури; захист ╕ збереження культурно╖ спадщини як основи нац╕онально╖ культури, турбота про розвиток культури; сприяння утвердженню гуман╕стичних ╕дей, високих моральних засад у сусп╕льному житт╕; забезпечення свободи творчост╕, захист прав ╕нтелектуально╖ власност╕, авторського права ╕ сум╕жних прав; гарантування прав громадян у сфер╕ культури; створення умов для творчого розвитку особистост╕, п╕двищення культурного р╕вня, естетичного виховання громадян, доступност╕ осв╕ти у сфер╕ культури для д╕тей та юнацтва, задоволення культурних потреб Укра╖нського народу, розвитку заклад╕в культури незалежно в╕д форми власност╕, залучення до сфери культури ╕нвестиц╕й, кошт╕в в╕д надання платних послуг, благод╕йництва, ╕нших не заборонених законодавством джерел; сприяння д╕яльност╕ профес╕йних творчих сп╕лок та громадських орган╕зац╕й у сфер╕ культури, активному функц╕онуванню державно╖ мови в культурному простор╕ Укра╖ни, доступу громадян до культурних благ; визначення естетичного виховання д╕тей та юнацтва пр╕оритетом розвитку культури; забезпечення д╕яльност╕ базово╖ мереж╕ заклад╕в культури, заклад╕в осв╕ти сфери культури; п╕дтримка д╕яльност╕ у сфер╕ культури, пов’язано╖ з виготовленням ╕ розповсюдженням електронних та друкованих засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, ауд╕о- та ауд╕ов╕зуально╖ продукц╕╖, розробленням комп’ютерних технолог╕й та п╕двищенням ╖х потенц╕алу для розширення доступу та залучення громадськост╕ до д╕яльност╕ у сфер╕ культури тощо; пропагування укра╖нсько╖ нац╕онально╖ культури у вс╕й ╖╖ р╕зноман╕тност╕ за кордоном та св╕тового культурного надбання в Укра╖н╕; п╕дтримка в╕тчизняного виробника у сфер╕ культури; забезпечення розвитку м╕жнародного культурного сп╕вроб╕тництва; створення страхового фонду документац╕╖ про культурн╕ ц╕нност╕ та документ╕в на об’╓кти культурно╖ спадщини. Стаття 4. Пр╕оритети державно╖ пол╕тики у сфер╕ культури 1. Пр╕оритети державно╖ пол╕тики у сфер╕ культури визначаються: державними програмами економ╕чного ╕ соц╕ального розвитку Укра╖ни та програмами д╕яльност╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, в яких обов’язково враховуються аспекти розвитку культури; державними ц╕льовими програмами у сфер╕ культури, що розробляються ╕ затверджуються зг╕дно ╕з законодавством. 2. Держава у пр╕оритетному порядку створю╓ умови для: розвитку культури укра╖нсько╖ нац╕╖, кор╕нних народ╕в та нац╕ональних меншин Укра╖ни; збереження, в╕дтворення та охорони ╕сторичного середовища; естетичного виховання громадян, передус╕м д╕тей та юнацтва; розширення культурно╖ ╕нфраструктури села. Стаття 5. Мова у сфер╕ культури 1. Застосування мов у сфер╕ культури гаранту╓ться Конституц╕╓ю Укра╖ни та визнача╓ться законами Укра╖ни про мови. 2. Держава забезпечу╓ всеб╕чний розвиток ╕ функц╕онування державно╖ мови у сфер╕ культури, гаранту╓ в╕льне використання мов ус╕х нац╕ональних меншин Укра╖ни.
Розд╕л II. ПРАВА ╤ ОБОВ’ЯЗКИ У СФЕР╤ КУЛЬТУРИ
Стаття 6. Права громадян у сфер╕ культури 1. Громадяни мають право на: свободу творчост╕; в╕льний виб╕р виду д╕яльност╕ у сфер╕ культури, засоб╕в ╕ сфер застосування творчих зд╕бностей, самост╕йне розпорядження сво╖м твором; провадження творчо╖ д╕яльност╕ самост╕йно або з використанням будь-яких форм посередництва; створення заклад╕в культури недержавно╖ форми власност╕ р╕зних напрям╕в д╕яльност╕ та орган╕зац╕йно-правових форм; об’╓днання у творч╕ сп╕лки, нац╕онально-культурн╕ товариства, центри, фонди, асоц╕ац╕╖, ╕нш╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ у сфер╕ культури; збереження, розвиток, пропагування культурно╖, мовно╖ самобутност╕, традиц╕й, звича╖в та обряд╕в; захист прав ╕нтелектуально╖ власност╕, зокрема авторського права ╕ сум╕жних прав; доступ до культурних ц╕нностей, культурно╖ спадщини ╕ культурних благ; здобуття культурно-мистецько╖ осв╕ти; ╕нш╕ права, встановлен╕ законодавством. Стаття 7. Свобода творчост╕ 1. Держава гаранту╓ свободу творчост╕, в╕льний виб╕р д╕яльност╕ у сфер╕ культури. Право людини провадити творчу д╕яльн╕сть може реал╕зовуватися ╕ на профес╕йн╕й, ╕ на аматорськ╕й основ╕. Держава сприя╓ творч╕й д╕яльност╕ митц╕в ╕ творчих сп╕лок. 2. Втручання у творчий процес ╕ зд╕йснення цензури у творч╕й д╕яльност╕ не допускаються. Стаття 8. Право на доступ до культурних ц╕нностей та культурних благ 1. Громадяни мають право на доступ до культурних ц╕нностей та культурних благ. Право на доступ до культурних ц╕нностей реал╕зу╓ться шляхом утримання або надання закладам культури державно╖ п╕дтримки з державного та м╕сцевих бюджет╕в для забезпечення ╖х функц╕онування та доступност╕ ╖х послуг для р╕зних категор╕й населення. 2. Д╕ти дошк╕льного в╕ку, учн╕, студенти, пенс╕онери, ╕нвал╕ди мають право на в╕дв╕дування державних та комунальних заклад╕в культури, позашк╕льних заклад╕в осв╕ти галуз╕ культури на п╕льгових умовах, передбачених законодавством. 3. Громадяни мають право на доступ до культурних ц╕нностей шляхом: користування документами Нац╕онального арх╕вного фонду Укра╖ни або ╖х коп╕ями; ознайомлення з музейними колекц╕ями, що належать до державно╖ частини Музейного фонду Укра╖ни; користування фондами б╕бл╕отек, що належать до Державного б╕бл╕отечного фонду Укра╖ни. 4. Порядок доступу до Нац╕онального арх╕вного фонду Укра╖ни, Музейного фонду Укра╖ни, Державного б╕бл╕отечного фонду Укра╖ни, ф╕льмофонду визнача╓ться законодавством. Стаття 9. Право на утворення заклад╕в культури 1. Юридичн╕ та ф╕зичн╕ особи мають право створювати заклади культури з метою провадження д╕яльност╕ у сфер╕ культури самост╕йно або з використанням будь-яких форм посередництва у ц╕й сфер╕ у визначеному законодавством порядку. 2. Заклади культури можуть створюватися: центральними органами виконавчо╖ влади; органами влади Автономно╖ Республ╕ки Крим; м╕сцевими органами виконавчо╖ влади; органами м╕сцевого самоврядування; творчими сп╕лками, громадськими орган╕зац╕ями, ╕ншими об’╓днаннями громадян; юридичними та ф╕зичними особами, у тому числ╕ ╕ноземними. 3. В Укра╖н╕ гаранту╓ться можлив╕сть утворення р╕зних за формою власност╕ та видами д╕яльност╕ у сфер╕ культури заклад╕в культури – театр╕в, концертних орган╕зац╕й, ф╕лармон╕й, культурних центр╕в, продюсерських агентств, профес╕йних мистецьких колектив╕в, к╕ностуд╕й, к╕но-, в╕деопрокатних заклад╕в, видавництв, музе╖в, арх╕в╕в, запов╕дник╕в, художн╕х галерей (виставок), б╕бл╕отек, клубних заклад╕в, навчальних заклад╕в культури ╕ мистецтва, початкових спец╕ал╕зованих мистецьких навчальних заклад╕в (шк╕л естетичного виховання) та студ╕й, к╕нотеатр╕в, цирк╕в, парк╕в культури та в╕дпочинку, арх╕тектурних, дизайнерських, рекламних, реставрац╕йних центр╕в ╕ майстерень тощо. 4. Законодавчими актами можуть визначатися особливост╕ утворення окремих заклад╕в культури. Стаття 10. Права громадян Укра╖ни вс╕х нац╕ональностей у сфер╕ культури 1. Держава створю╓ умови для культурного розвитку громадян Укра╖ни вс╕х нац╕ональностей, сприя╓ залученню ╖х до сп╕льного процесу створення культурних ц╕нностей. 2. Громадяни Укра╖ни будь-яко╖ нац╕ональност╕ мають право збер╕гати, розвивати ╕ пропагувати свою культуру, мову, традиц╕╖, звича╖ та обряди, утворювати нац╕онально-культурн╕ товариства, центри, заклади культури та провадити будь-яку ╕ншу д╕яльн╕сть у сфер╕ культури, що не суперечить законодавству. Стаття 11. Обов’язки у сфер╕ культури 1. Ф╕зичн╕ та юридичн╕ особи зобов’язан╕: дотримуватися вимог законодавства щодо провадження д╕яльност╕ у сфер╕ культури; дбати про збереження народних традиц╕й ╕ примноження нац╕онального культурного надбання, сприяти охорон╕ культурно╖ спадщини; поважати культуру, мову, традиц╕╖, звича╖ та обряди Укра╖нського народу; п╕клуватися про естетичне виховання ╕ культурний розвиток д╕тей, прилучення ╖х до ц╕нностей в╕тчизняно╖ та св╕тово╖ культури.
Розд╕л III. Д╤ЯЛЬН╤СТЬ У СФЕР╤ КУЛЬТУРИ
Стаття 12. Види ╕ суб’╓кти д╕яльност╕ у сфер╕ культури 1. До основних вид╕в д╕яльност╕ у сфер╕ культури належать: створення, виконання, тиражування, розповсюдження, демонстрування (публ╕чний показ ╕ публ╕чне спов╕щення) та популяризац╕я твор╕в л╕тератури ╕ мистецтва; створення, збереження, охорона, використання та популяризац╕я нац╕онального культурного надбання; проведення наукових досл╕джень у сфер╕ культури, л╕тературна ╕ художня критика, к╕нокритика; орган╕зац╕я в╕дпочинку ╕ дозв╕лля громадян. 2. Суб’╓ктами д╕яльност╕ у сфер╕ культури ╓: держава в особ╕ уповноважених орган╕в виконавчо╖ влади; територ╕альн╕ громади в особ╕ орган╕в м╕сцевого самоврядування; профес╕йн╕ творч╕ прац╕вники; науков╕ прац╕вники, зокрема, музейних, б╕бл╕отечних заклад╕в, ╕сторико-культурних запов╕дник╕в, арх╕вних установ; педагог╕чн╕ прац╕вники заклад╕в осв╕ти сфери культури; митц╕, як╕ працюють на засадах мистецького аматорства; прац╕вники культури; заклади культури, а також п╕дпри╓мства, установи та орган╕зац╕╖ вс╕х форм власност╕, статути (положення) яких передбачають провадження д╕яльност╕ у сфер╕ культури; окрем╕ громадяни, об’╓днання громадян, як╕ провадять д╕яльн╕сть у сфер╕ культури. Стаття 13. Сприяння створенню ╓диного культурного простору Укра╖ни, збереженню ц╕л╕сност╕ культури 1. Органи виконавчо╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування п╕д час п╕дготовки пропозиц╕й щодо формування та зд╕йснення державно╖ пол╕тики у сфер╕ культури повинн╕ враховувати необх╕дн╕сть створення ╓диного культурного простору Укра╖ни та збереження ц╕л╕сност╕ культури. 2. Спец╕ально уповноважений центральний орган виконавчо╖ влади у сфер╕ охорони культурно╖ спадщини та ╕нш╕ центральн╕ ╕ м╕сцев╕ органи виконавчо╖ влади, органи м╕сцевого самоврядування в межах сво╖х повноважень вживають заход╕в для забезпечення охорони об’╓кт╕в культурно╖ спадщини на територ╕╖ Укра╖ни. 3. Спец╕ально уповноважений державний орган контролю за вивезенням, ввезенням ╕ поверненням культурних ц╕нностей, ╕нш╕ органи виконавчо╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування в межах сво╖х повноважень зд╕йснюють ц╕леспрямовану пол╕тику щодо повернення незаконно вивезених з територ╕╖ Укра╖ни культурних ц╕нностей та забезпечення охорони культурних ц╕нностей ╕ об’╓кт╕в культурно╖ спадщини, як╕ ╓ власн╕стю Укра╖ни ╕ перебувають на територ╕╖ ╕нших кра╖н. Стаття 14. П╕дтримка в╕тчизняних виробник╕в у сфер╕ культури 1. П╕дтримка в╕тчизняних виробник╕в у сфер╕ культури зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до законодавства шляхом: створення сприятливого режиму оподаткування та надання державою ф╕нансово╖ п╕дтримки для виробництва ╕ розповсюдження книг, ф╕льм╕в та ╕нших вид╕в культурного продукту укра╖нською мовою в Укра╖н╕ та за кордоном; встановлення квот демонстрування та розповсюдження в╕тчизняного укра╖номовного культурного продукту на телебаченн╕, рад╕о, у к╕но- та в╕деомереж╕. Стаття 15. Розповсюдження та популяризац╕я твор╕в л╕тератури ╕ мистецтва 1. Заклади та прац╕вники культури в╕льно розповсюджують та популяризують з дотриманням вимог законодавства твори л╕тератури ╕ мистецтва, самост╕йно визначають репертуар, програми, зм╕ст ╕ форми гастрольно-концертно╖, виставково╖, б╕бл╕отечно-╕нформац╕йно╖ та ╕ншо╖ д╕яльност╕ у сфер╕ культури. Стаття 16. Збереження культурно╖ спадщини, культурних ц╕нностей та культурних благ 1. Органи виконавчо╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування забезпечують: збереження культурних ц╕нностей на територ╕╖ Укра╖ни, охорону культурно╖ спадщини, захист ╕сторичного середовища; збереження Музейного фонду Укра╖ни, Державного б╕бл╕отечного фонду Укра╖ни, Нац╕онального арх╕вного фонду Укра╖ни, ф╕льмофонду, ╖х пост╕йне поповнення сучасними творами мистецтва, продукц╕╓ю в╕тчизняного книговидавництва, к╕нематографа, ауд╕овиробництва; функц╕онування ╕ розвиток мереж╕ музе╖в, арх╕в╕в, б╕бл╕отек, початкових спец╕ал╕зованих мистецьких навчальних заклад╕в (шк╕л естетичного виховання та студ╕й), клуб╕в, к╕нотеатр╕в, к╕но-, в╕деопрокатних п╕дпри╓мств, об’╓днань, запов╕дник╕в, реставрац╕йних заклад╕в державно╖ та комунально╖ власност╕; збереження нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини, в тому числ╕ традиц╕йно╖ народно╖ культури, мов, д╕алект╕в ╕ гов╕рок, фольклору, традиц╕й, звича╖в ╕ обряд╕в, народних художн╕х промисл╕в та ремесел, ╕сторичних топон╕м╕в тощо. 2. Забороня╓ться вилучення друкованих видань, вих╕дних матер╕ал╕в ф╕льм╕в та фонограм, ╕нших мистецьких ╕ л╕тературних твор╕в, документ╕в, пам’яток з б╕бл╕отечних, музейних, арх╕вних фонд╕в, ф╕льмофонду, знищення культурних ц╕нностей з ╕деолог╕чних чи пол╕тичних м╕ркувань. 3. Ун╕кальн╕ культурн╕ ц╕нност╕, що мають виняткове ╕сторичне, художн╓, наукове та ╕нше культурне значення для формування в╕тчизняного культурного простору ╕ визначають внесок Укра╖нського народу у всесв╕тню культурну спадщину, визнаються об’╓ктами нац╕онального культурного надбання ╕ включаються до Державного ре╓стру нац╕онального культурного надбання. Порядок включення до зазначеного ре╓стру та порядок ведення обл╕ку об’╓кт╕в нац╕онального культурного надбання визначаються Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни. 4. Документи на об’╓кти культурно╖ спадщини та ╕нформац╕я про культурн╕ ц╕нност╕ п╕длягають збереженню шляхом створення страхового фонду документац╕╖. Стаття 17. Профес╕йна творча д╕яльн╕сть 1. Держава створю╓ умови для провадження профес╕йно╖ творчо╖ д╕яльност╕ у сфер╕ л╕тератури, театрального, музичного, хореограф╕чного, циркового, образотворчого ╕ декоративно-ужиткового мистецтва, музейно╖ справи, арх╕тектури, к╕нематограф╕╖, журнал╕стики, ╕нформац╕йно╖, дизайнерсько╖, науково-досл╕дно╖, реставрац╕йно╖ та ╕ншо╖ д╕яльност╕, спрямовано╖ на розвиток культури. 2. Суб’╓ктами профес╕йно╖ творчо╖ д╕яльност╕ на ╕ндив╕дуальн╕й ╕ колективн╕й основ╕ ╓ профес╕йн╕ творч╕ прац╕вники, колективи та творч╕ сп╕лки. 3. Статус профес╕йного творчого прац╕вника, правов╕ засади профес╕йно╖ творчо╖ д╕яльност╕ визначаються цим Законом, ╕ншими нормативно-правовими актами. Стаття 18. Сприяння мистецькому аматорству та орган╕зац╕╖ дозв╕лля громадян 1. З метою задоволення потреби громадян у мистецькому аматорств╕, створення умов для ╖х дозв╕лля органи виконавчо╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування формують базову мережу заклад╕в культури (клубних заклад╕в, культурних центр╕в, парк╕в культури та в╕дпочинку, центр╕в народно╖ творчост╕ тощо), засоби масово╖ ╕нформац╕╖ ╕ надають ╖м ф╕нансову п╕дтримку, а також сприяють створенню недержавних заклад╕в культури, клуб╕в, мистецьких аматорських об’╓днань, гуртк╕в, студ╕й за ╕нтересами та провадженню ними д╕яльност╕. Стаття 19. Особливост╕ створення, д╕яльност╕ та л╕кв╕дац╕╖ заклад╕в культури 1. Заклади культури р╕зних орган╕зац╕йно-правових форм господарювання ╕ власност╕ створюються ╕ провадять д╕яльн╕сть в╕дпов╕дно до законодавства. Заклади культури провадять д╕яльн╕сть за видами, визначеними частиною першою статт╕ 12 цього Закону, в╕дпов╕дно до ц╕лей, передбачених ╖х статутами (положеннями). Основним видом д╕яльност╕ закладу культури ╓ д╕яльн╕сть у сфер╕ культури, передбачена статтею 12 цього Закону. Заклади культури можуть одночасно з основною д╕яльн╕стю провадити ╕ншу господарську д╕яльн╕сть ╕ одержувати в╕д не╖ доходи, якщо ╕нше не встановлено законом ╕ така д╕яльн╕сть в╕дпов╕да╓ мет╕, з якою вони створен╕. Доходи, одержан╕ в╕д ц╕╓╖ д╕яльност╕, оподатковуються на загальних п╕дставах зг╕дно ╕з законодавством. 2. Органи виконавчо╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування сприяють д╕яльност╕ неприбуткових заклад╕в культури. Для неприбуткових заклад╕в культури, заклад╕в осв╕ти сфери культури, а також ф╕зичних та юридичних ос╕б, як╕ надають благод╕йну допомогу неприбутковим закладам культури, створю╓ться сприятливий режим оподаткування, передбачений податковим законодавством. 3. Створення чи припинення, у тому числ╕ л╕кв╕дац╕я, заклад╕в культури зд╕йсню╓ться в порядку, визначеному законодавством. Стаття 20. Особливост╕ провадження ╕нвестиц╕йно╖ та ╕нновац╕йно╖ д╕яльност╕, проведення приватизац╕╖ у сфер╕ культури 1. Держава забезпечу╓ створення умов для провадження ╕нвестиц╕йно╖ та ╕нновац╕йно╖ д╕яльност╕ у сфер╕ культури. Юридичним ╕ ф╕зичним особам гаранту╓ться додержання ╖хн╕х прав ╕ законних ╕нтерес╕в п╕д час провадження ╕нвестиц╕йно╖ та ╕нновац╕йно╖ д╕яльност╕ на об’╓ктах культурного призначення. 2. Кошти, що над╕йшли в╕д приватизац╕╖ об’╓кт╕в культурного призначення, у тому числ╕ об’╓кт╕в незавершеного буд╕вництва, державно╖ власност╕, зараховуються в повному обсяз╕ до Державного бюджету Укра╖ни, а комунально╖ власност╕ – до в╕дпов╕дних м╕сцевих бюджет╕в. Кошти, отриман╕ в╕д приватизац╕╖ об’╓кт╕в культурного призначення, що ╓ об’╓ктами незавершеного буд╕вництва, розпод╕ляються зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни «Про особливост╕ приватизац╕╖ об’╓кт╕в незавершеного буд╕вництва». 3. Не п╕длягають приватизац╕╖: арх╕ви (арх╕вн╕ установи), об’╓кти культури, мистецтва, у тому числ╕ винятково╖ ╕сторично╖, художньо╖, науково╖ чи ╕ншо╖ культурно╖ ц╕нност╕, що занесен╕ чи п╕длягають занесенню до Державного ре╓стру нац╕онального культурного надбання, а також об’╓кти арх╕тектури, мемор╕альн╕ комплекси, запов╕дники, парки тощо загальнодержавного значення; об’╓кти культури, що належать до майнових комплекс╕в установ Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни; пам’ятки, включен╕ до перел╕ку пам’яток, що не п╕длягають приватизац╕╖; пам’ятки археолог╕╖; арх╕ви та документи з них; пам’ятки державно╖ частини Музейного фонду Укра╖ни (музейн╕ предмети, музейн╕ колекц╕╖ та музейн╕ з╕брання); документи Державного б╕бл╕отечного фонду Укра╖ни; вих╕дн╕ матер╕али та ф╕льмокоп╕╖, що збер╕гаються у ф╕льмофонд╕; заклади культури, що забезпечують державн╕ соц╕альн╕ нормативи у сфер╕ обслуговування населення закладами культури; заклади осв╕ти сфери культури. 4. Забороня╓ться виселення заклад╕в культури (театр╕в, ф╕лармон╕й, б╕бл╕отек, музе╖в, арх╕в╕в, художн╕х галерей (виставок), к╕нотеатр╕в, позашк╕льних заклад╕в естетичного виховання ╕ дозв╕лля д╕тей та юнацтва, клубних заклад╕в тощо) з прим╕щень без надання ╖м ╕ншого р╕вноц╕нного прим╕щення. 5. Не можуть бути предметом застави об’╓кти права державно╖ та комунально╖ власност╕, що занесен╕ або п╕длягають занесенню до Державного ре╓стру нац╕онального культурного надбання. Стаття 21. Особливост╕ трудових в╕дносин та працевлаштування в закладах культури 1. Кер╕вники заклад╕в культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними трудового договору (контракту). Укладення контракту регулю╓ться виключно законами Укра╖ни. Формування кадрового складу (художнього та артистичного, кр╕м техн╕чного персоналу) заклад╕в культури зд╕йсню╓ться на конкурсн╕й основ╕. За результатами конкурсу уклада╓ться трудовий догов╕р у порядку, визначеному Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни. Перел╕к посад кер╕вник╕в структурних п╕дрозд╕л╕в, фах╕вц╕в, прац╕вник╕в, як╕ забезпечують ╕ безпосередньо виконують творч╕ функц╕╖, визнача╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни.
Розд╕л IV. БАЗОВА МЕРЕЖА ЗАКЛАД╤В КУЛЬТУРИ
Стаття 22. Призначення та функц╕онування базово╖ мереж╕ заклад╕в культури 1. Базова мережа заклад╕в культури форму╓ться з метою: забезпечення розвитку сфери культури, вс╕х жанр╕в ╕ вид╕в мистецтва, а також ц╕л╕сност╕ нац╕онально╖ культури; дотримання прав громадян Укра╖ни у сфер╕ культури, забезпечення доступност╕ нац╕онального культурного надбання, культурних благ та мистецько╖ творчост╕ шляхом дотримання державних соц╕альних норматив╕в у сфер╕ обслуговування закладами культури. 2. Базова мережа заклад╕в культури форму╓ться органами виконавчо╖ влади та органами м╕сцевого самоврядування у порядку, визначеному Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни. ╤снуюч╕ заклади культури та заклади осв╕ти сфери культури автоматично включаються до базово╖ мереж╕. 3. Органи виконавчо╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування п╕д час формування та забезпечення функц╕онування базово╖ мереж╕ заклад╕в культури керуються державними соц╕альними нормативами у сфер╕ обслуговування закладами культури, передбаченими Законом Укра╖ни «Про державн╕ соц╕альн╕ стандарти та державн╕ соц╕альн╕ гарант╕╖». Виключення заклад╕в культури з базово╖ мереж╕ можливе лише за погодженням з М╕н╕стерством культури ╕ туризму Укра╖ни. Стаття 23. Р╕вн╕ базово╖ мереж╕ заклад╕в культури 1. До базово╖ мереж╕ заклад╕в культури загальнодержавного р╕вня належать державн╕, у тому числ╕ нац╕ональн╕ (б╕бл╕отеки, музе╖, арх╕ви, галере╖, запов╕дники, цирки, театри, ф╕лармон╕╖, музичн╕ колективи ╕ ансамбл╕, культурно-╕нформац╕йн╕ та культурно-просв╕тницьк╕ центри, навчальн╕ заклади культури ╕ мистецтва, к╕ностуд╕╖, художн╕ галере╖, виставки нац╕онального (загальнодержавного) значення тощо), заклади культури. 2. До базово╖ мереж╕ заклад╕в культури м╕сцевого р╕вня належать комунальн╕ заклади культури (б╕бл╕отеки, музе╖, галере╖, запов╕дники, виставков╕ зали, театри, ф╕лармон╕╖, концертн╕ орган╕зац╕╖, мистецьк╕ колективи, к╕нотеатри, к╕нов╕деопрокатн╕ п╕дпри╓мства, об’╓днання, палаци ╕ будинки культури, ╕нш╕ клубн╕ заклади, заклади осв╕ти сфери культури, початков╕ спец╕ал╕зован╕ мистецьк╕ навчальн╕ заклади (школи естетичного виховання та студ╕╖), парки культури та в╕дпочинку тощо). Стаття 24. Перел╕ки заклад╕в культури базово╖ мереж╕ 1. На п╕дстав╕ державних соц╕альних норматив╕в забезпечення населення закладами культури ╕ культурними послугами спец╕ально уповноважений центральний орган виконавчо╖ влади у сфер╕ культури затверджу╓ перел╕к заклад╕в культури базово╖ мереж╕ загальнодержавного р╕вня. М╕сцев╕ органи виконавчо╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування затверджують перел╕ки заклад╕в культури базово╖ мереж╕ м╕сцевого р╕вня. Стаття 25. Нац╕ональн╕ та академ╕чн╕ заклади культури 1. Статус нац╕онального закладу (установи) Укра╖ни може бути надано дек╕льком закладам (установам) культури залежно в╕д ╖х к╕лькост╕ у в╕дпов╕дн╕й груп╕ (театри, ф╕лармон╕╖, б╕бл╕отеки, музе╖, галере╖, запов╕дники, цирки, музичн╕ колективи ╕ ансамбл╕, к╕ностуд╕╖). Порядок надання закладу культури статусу нац╕онального та академ╕чного визнача╓ться законодавством.
Розд╕л V. Ф╤НАНСУВАННЯ ╤ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКО╥ Д╤ЯЛЬНОСТ╤ ЗАКЛАД╤В КУЛЬТУРИ
Стаття 26. Витрати на утримання заклад╕в культури 1. Витратами на утримання заклад╕в культури ╓: кошти державного та м╕сцевих бюджет╕в; кошти, що надходять в╕д господарсько╖ д╕яльност╕, надання платних послуг; гранти, благод╕йн╕ внески, добров╕льн╕ пожертвування ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б, у тому числ╕ ╕ноземних; ╕нш╕ не заборонен╕ законодавством джерела. 2. Заклади культури загальнодержавного та м╕сцевого р╕вня базово╖ мереж╕ залежно в╕д форми власност╕ утримуються або отримують ф╕нансову п╕дтримку в╕дпов╕дно за рахунок кошт╕в Державного бюджету Укра╖ни, бюджету Автономно╖ Республ╕ки Крим, ╕нших м╕сцевих бюджет╕в, а також кошт╕в установ, орган╕зац╕й, громадян та ╖х об’╓днань. Приватн╕ заклади культури ф╕нансуються ╖х засновниками. Стаття 27. Додаткова ф╕нансова п╕дтримка д╕яльност╕ у сфер╕ культури 1. З метою залучення додаткових ф╕нансових ресурс╕в для розвитку культури держава створю╓ сприятливий режим оподаткування ф╕зичним та юридичним особам, як╕ спрямовують сво╖ кошти на розвиток культури. Механ╕зм податкового заохочення п╕дтримки д╕яльност╕ у сфер╕ культури визнача╓ться податковим законодавством Укра╖ни. Стаття 28. Забезпечення господарсько╖ д╕яльност╕ заклад╕в культури 1. Держава сприя╓: забезпеченню заклад╕в культури, заклад╕в осв╕ти сфери культури буд╕влями, спорудами, прим╕щеннями, збудованими за спец╕альними проектами, або ╕ншими упорядженими прим╕щеннями, що в╕дпов╕дають потребам закладу культури; створенню виробничо╖ бази з випуску спец╕ального обладнання для заклад╕в культури, музичних ╕нструмент╕в, техн╕ки для атракц╕он╕в, допом╕жних матер╕ал╕в ╕ засоб╕в для ╕ндив╕дуально╖ художньо╖ творчост╕, а також розвитку мереж╕ спец╕ал╕зованих виробництв.
Розд╕л VI. СОЦ╤АЛЬН╤ ГАРАНТ╤╥ ПРАЦ╤ВНИК╤В У СФЕР╤ КУЛЬТУРИ
Стаття 29. Оплата ╕ стимулювання прац╕ прац╕вник╕в у сфер╕ культури 1. Оплата прац╕ у сфер╕ культури ма╓ забезпечувати створення належних матер╕альних умов для ефективно╖ самост╕йно╖ творчо╖ д╕яльност╕ прац╕вника, п╕двищення престижност╕ профес╕╖, сприяти п╕двищенню його квал╕ф╕кац╕╖, стимулювати залучення талановито╖ молод╕ до д╕яльност╕ у сфер╕ культури. Зароб╕тна плата прац╕вника у сфер╕ культури, педагог╕чного прац╕вника закладу осв╕ти сфери культури склада╓ться з посадового окладу (тарифно╖ ставки), надбавки за почесне звання, доплат за науковий ступ╕нь, вислугу рок╕в залежно в╕д стажу роботи в державних ╕ комунальних закладах культури, закладах осв╕ти сфери культури, ╕нших надбавок та доплат, прем╕й, винагород за творчу д╕яльн╕сть, передбачених законодавством. Умови оплати прац╕ прац╕вник╕в у сфер╕ культури державних ╕ комунальних заклад╕в культури, заклад╕в осв╕ти сфери культури визначаються Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни. 2. Прац╕вникам у сфер╕ культури, як╕ працюють у державних ╕ комунальних закладах культури, держава забезпечу╓: роботу на повну тарифну ставку; створення належних умов прац╕, ╖╖ оплату; правовий, соц╕альний, профес╕йний захист; призначення ╕ виплату пенс╕й в╕дпов╕дно до законодавства; ╕нш╕ гарант╕╖, встановлен╕ законом. 3. Прац╕вники у сфер╕ культури, педагог╕чн╕ прац╕вники заклад╕в осв╕ти сфери культури, як╕ працюють у державних ╕ комунальних закладах культури, мають право на допомогу для оздоровлення п╕д час надання щор╕чно╖ в╕дпустки у розм╕р╕ посадового окладу, а також на матер╕альну допомогу для вир╕шення соц╕ально-побутових питань та доплату за вислугу рок╕в у розм╕рах ╕ порядку, що встановлюються Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни. 4. Прац╕вники державних ╕ комунальних заклад╕в культури, педагог╕чн╕ прац╕вники заклад╕в осв╕ти сфери культури, як╕ працюють у с╕льськ╕й м╕сцевост╕ та селищах м╕ського типу, а також пенс╕онери, як╕ ран╕ше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах осв╕ти сфери культури у таких населених пунктах ╕ проживають у них, мають право на безоплатне отримання у власн╕сть земельно╖ д╕лянки в╕дпов╕дно до законодавства. 5. Прац╕вникам державних ╕ комунальних заклад╕в культури, педагог╕чним прац╕вникам заклад╕в осв╕ти сфери культури, як╕ працюють у с╕льськ╕й м╕сцевост╕ та селищах м╕ського типу, а також пенс╕онерам, як╕ ран╕ше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах осв╕ти сфери культури у таких населених пунктах ╕ проживають у них, держава забезпечу╓ в╕дпов╕дно до законодавства безоплатне користування житлом з опаленням ╕ осв╕тленням у межах установлених норм. Стаття 30. Пенс╕йне забезпечення та соц╕альний захист прац╕вник╕в сфери культури 1. Держава забезпечу╓ прац╕вникам сфери культури призначення та виплату пенс╕╖ в╕дпов╕дно до законодавства.
Розд╕л VII. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТ╤ У РОЗВИТКУ СФЕРИ КУЛЬТУРИ
Стаття 31. Участь громадськост╕ у реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики у сфер╕ культури 1. Громадськ╕ орган╕зац╕╖ (профес╕йн╕ сп╕лки, творч╕ сп╕лки, товариства, фонди, асоц╕ац╕╖ тощо) беруть участь у реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики у сфер╕ культури в╕дпов╕дно до законодавства. 2. Громадськ╕ орган╕зац╕╖ мають право самост╕йно та на догов╕рн╕й основ╕ утворювати благод╕йн╕ орган╕зац╕╖ для ф╕нансування культурних програм розвитку л╕тератури та мистецтва, п╕дтримки талант╕в ╕ творчих починань у сфер╕ культури, розв’язання соц╕альних ╕ побутових проблем профес╕йних творчих прац╕вник╕в. Стаття 32. Сп╕впраця державних орган╕в та культурно-мистецько╖ громадськост╕ 1. З метою представлення та захисту ╕нтерес╕в профес╕йних творчих прац╕вник╕в ╕ аматор╕в держава залуча╓ представник╕в культурно-мистецько╖ громадськост╕ до участ╕ в п╕дготовц╕ проект╕в нормативно-правових акт╕в, презентац╕╖ Укра╖ни в р╕зних сферах м╕жнародного культурного життя, забезпечу╓ надання ╕нформац╕╖, необх╕дно╖ для виконання завдань, визначених статутами (положеннями) заклад╕в культури.
Розд╕л VIII. М╤ЖНАРОДН╤ КУЛЬТУРН╤ ЗВ’ЯЗКИ
Стаття 33. Державне сприяння м╕жнародному культурному сп╕вроб╕тництву 1. Держава сприя╓ м╕жнародному культурному обм╕ну, сп╕вроб╕тництву заклад╕в культури, профес╕йних творчих прац╕вник╕в, прац╕вник╕в культури Укра╖ни ╕з заруб╕жними партнерами. 2. Заклади культури незалежно в╕д п╕дпорядкування, форми власност╕ та орган╕зац╕йно-правово╖ форми, профес╕йн╕ творч╕ прац╕вники, окрем╕ громадяни мають право самост╕йно укладати договори (контракти) з ╕ноземними ф╕зичними та юридичними особами про форми сп╕вроб╕тництва у сфер╕ культури, брати участь у робот╕ в╕дпов╕дних м╕жнародних орган╕зац╕й та фонд╕в, провадити зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть у сфер╕ культури в╕дпов╕дно до законодавства. Стаття 34. Розвиток нац╕онально╖ культури за межами Укра╖ни 1. Держава п╕клу╓ться про задоволення нац╕онально-культурних потреб укра╖нц╕в, як╕ проживають за межами Укра╖ни, зокрема шляхом сприяння проведенню культурно-мистецьких заход╕в за кордоном, в╕дкриттю та д╕яльност╕ укра╖нських нац╕ональних культурних центр╕в та нац╕ональних осв╕тн╕х заклад╕в в ╕нших кра╖нах.
Розд╕л IX. В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КУЛЬТУРУ
Стаття 35. В╕дпов╕дальн╕сть за порушення законодавства про культуру 1. Особи, винн╕ у порушенн╕ законодавства про культуру, несуть дисципл╕нарну, цив╕льну, адм╕н╕стративну та крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть в╕дпов╕дно до законодавства.
Розд╕л X. ПРИК╤НЦЕВ╤ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набира╓ чинност╕ з дня його опубл╕кування, кр╕м частини першо╖ статт╕ 29, яка набира╓ чинност╕ з 1 с╕чня 2011 року, частини друго╖ статт╕ 29, яка набира╓ чинност╕ з 1 с╕чня 2012 року, та частини третьо╖ статт╕ 29, яка набира╓ чинност╕ з 1 с╕чня 2013 року. Установити, що до набрання чинност╕ частинами першою – третьою статт╕ 29 цього Закону д╕ють умови оплати прац╕, передбачен╕ законодавством. До приведення закон╕в, ╕нших нормативно-правових акт╕в у в╕дпов╕дн╕сть ╕з цим Законом вони д╕ють у частин╕, що не суперечить цьому Закону. 2. Абзаци другий та четвертий статт╕ 1 Закону Укра╖ни «Про профес╕йних творчих прац╕вник╕в та творч╕ сп╕лки» (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1997 р., № 52, ст. 312) викласти у так╕й редакц╕╖: «профес╕йний творчий прац╕вник – особа, яка провадить творчу д╕яльн╕сть на профес╕йн╕й основ╕, результатом яко╖ ╓ створення або ╕нтерпретац╕я твор╕в у сфер╕ культури та мистецтва, публ╕чно представля╓ так╕ твори на виставках, шляхом публ╕кац╕╖, сцен╕чного виконання, к╕но-, теле-, в╕деопоказу тощо та/або ╓ членом творчо╖ сп╕лки, та/або ма╓ державн╕ нагороди за д╕яльн╕сть у сфер╕ культури ╕ мистецтва»; «творча д╕яльн╕сть – ╕ндив╕дуальна чи колективна творч╕сть, результатом яко╖ ╓ створення або ╕нтерпретац╕я твор╕в, що мають культурну ц╕нн╕сть». 3. Визнати такими, що втратили чинн╕сть: Основи законодавства Укра╖ни про культуру (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1992 р., № 21, ст. 294 ╕з наступними зм╕нами); Постанову Верховно╖ Ради Укра╖ни в╕д 19 лютого 1992 року «Про порядок введення в д╕ю «Основ законодавства Укра╖ни про культуру» (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1992 р., № 21, ст. 295). Президент Укра╖ни В╕ктор ЯНУКОВИЧ. 14 грудня 2010 року. http://www.president.gov.ua/documents/12852.html
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 04.02.2011 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8645
|