Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 28.01.2011
ДЕНЬ ЗЛУКИ У ЛЬВОВ╤

 Цього року його чекали особливо, адже будь-яка акц╕я у Львов╕ ╓ сво╓р╕дним ╕ндикатором стану укра╖нського сусп╕льства. Кращим нав╕ть, н╕ж дан╕ науково-досл╕дних ╕нститут╕в та найр╕зноман╕тн╕ших соц╕олог╕чних досл╕джень. Не секрет, що апат╕я ╕ розчарування торкнулися сво╖м крилом нав╕ть колись активно╖ ╕ радикально╖ у минулому Галичини. Тому було побоювання, що тепер╕шн╕й Льв╕в святкуватиме День злуки значно пасивн╕ше, н╕ж у минул╕ роки.
 … Пригадую збурений галицький П’╓монт 1990 року. Тод╕ м╕сто занурилося у рад╕сно-повстанську атмосферу, для б╕льшост╕ льв╕в’ян це було велике всенародне свято. Те ж саме в╕дчували ╕ численн╕ гост╕ з центрально╖ ╕ сх╕дно╖ Укра╖ни, як╕ ╖хали до Львова як у св╕й ╢русалим. М╕сто-фен╕кс, м╕сто-казка, м╕сто-над╕я… Зрозум╕ло, що тепер все проза╖чн╕ше; два десятил╕ття нашо╖ державност╕ принесли не лише здобутки, але й певн╕ втрати. Ну, ось хоча б майнове розшарування . Хто його тод╕ оч╕кував? А тепер це неподобство в╕дчувають ус╕. Зрозум╕ло, що ╕ на справу Лен╕на-Стал╕на дехто почина╓ дивитися ╕накше… Проте, не можна дор╕кати вс╕м укра╖нцям, що вони втратили волю до боротьби ╕ готов╕ без бою в╕ддати свою вистраждану незалежн╕сть. День злуки-2011 показав, що Льв╕в залиша╓ться Львовом, ╕ тим, хто вже хот╕в би поховати укра╖нську ╕дею, треба на цю «прикру» обставину зважати.
 Отже, вранц╕ 22 с╕чня маленьк╕ групки людей ╕з синьо-жовтими прапорами, п╕дкорюючись розпорядженням орган╕затор╕в акц╕╖, поступово почали перетворюватися на ледь пом╕тн╕ струмочки, ╕ дуже швидко все це злилося у велику р╕ку. В╕д пам’ятника Степану Бандер╕ до Святоюрського собору, дал╕ - до Нац╕онального ун╕верситету ╕, через центр м╕ста, до пам’ятника Тарасов╕ Шевченку. «Реве та стогне Дн╕пр широкий» - згадалося чомусь Кобзареве… Ось таке враження було в╕д патр╕отичного людського натовпу. Хоча н╕ – не натовпу, за р╕внем орган╕зованост╕ нин╕шн╕ льв╕в`яни не поступалися тим окриленим людям з 1990 року, яких тод╕ вистачило на п╕в-Укра╖ни! От, якби ╖х вистачило на всю…
 Однак, ╕стор╕╖ не перепишеш – це усв╕домлювали майже вс╕ учасники акц╕╖, з якими вдалося переговорити. Якщо у 1990 роц╕ у Львов╕ панувала загальна ейфор╕я, то тепер в╕дчувалася р╕шуч╕сть св╕домого галицького ядра боротися до к╕нця. Ось сивочолий професор ╕з синьо-жовтими смужками на щоц╕ – дивно трохи, не кожного дня таке побачиш… А ось людина в ╕нвал╕дському в╕зочку –обличчя надзвичайно при╓мне, мужн╓ й гарне одночасно – част╕ше б так╕ обличчя бачити… ╤ у цього здорованя на щоках дв╕ смужки: синя ╕ жовта; ╕ у групи юних студент╕в, а ось у цих зовс╕м л╕тн╕х бабусь, вихованих, мабуть, ще передво╓нною «Просв╕тою»… Хто цього не бачив, той багато втратив – нема н╕чого кращого як бачити бодай раз на р╕к силу ╕ монол╕тн╕сть сво╓╖ нац╕╖! От якби ще з л╕дерами поталанило… ╤ тут мен╕ здалося, що патр╕отична людська р╕ка, на яку при╓мно було дивитися (справд╕, у багатьох на очах були сльози в╕д ц╕╓╖ всенародно╖ демонстрац╕╖ ╓дност╕ ╕ сили!), могла винести на поверхню кращих л╕дер╕в, н╕ж т╕, як╕ пот╕м виступали перед присутн╕ми. Емоц╕йн╕ промови, гарн╕ повстанськ╕ п╕сн╕ ╕… традиц╕йне м╕тингове випускання пари. Розбазарювання дорогоц╕нно╖ людсько╖ енерг╕╖. Не можна сказати, що н╕хто не робив спроб зм╕нити щось на краще. Скаж╕мо, журнал╕стка Соф╕я Федина - прекрасний символ патр╕отичного Львова (н╕ розумом Бог не обд╕лив, н╕ красою, н╕ дивовижно мелод╕йним голосом, тому й сп╕ва╓), дек╕лька раз╕в зверталася до присутн╕х з проханням згорнути парт╕йн╕ прапори, залишити лише державн╕. Однак, «свобод╕вц╕» цей заклик про╕гнорували. А якась древня бабуся вибралася на сцену ╕ почала розмахувати маленьким червоно-чорним прапорцем. Мовляв, як же так можна, це ж визнаний прапор нашого опору! Однак, ц╕каво, що присутн╕ з розум╕нням поставилися до того, що бабусю чемно попросили з╕ сцени. ╤ на «свобод╕вц╕в» дивилися з осудом. Про це також не один учасник м╕тингу мен╕ пот╕м заявляв. На численн╕ заклики виступаючих до ╓дност╕ хтось ╕з натовпу в╕дгукнувся: « то об’╓днайтеся ж, нарешт╕, сам╕!» ╤ справд╕ - що не виступаючий, то якась ╕нша орган╕зац╕я… Що легше – об`╓днатися тим трьом десяткам людей, як╕ ось на виду, стоять б╕ля гучномовц╕в ╕ добре знають одне одного, чи тим, хто завтра вестиме урок у школ╕, робитиме складну операц╕ю в л╕карн╕, працюватиме в оф╕с╕ чи торгуватиме на базар╕?
 ╥х же не збереш так просто вдруге! Тому мен╕ дуже хот╕лося б, щоб перш за все в╕дбулася внутр╕шня революц╕я в головах тих, хто вм╕╓ говорити правильн╕ слова. Тепер потр╕бн╕ ще й правильн╕ д╕╖. Тод╕ на заклик Львова знову неодм╕нно в╕дгукнуться ╕ Харк╕в, ╕ Донецьк, ╕ Запор╕жжя, ╕ Одеса…
 *   *   *
 Для об’╓ктивност╕ я попросив под╕литися сво╖ми враженнями к╕лькох учасник╕в «ланцюга ╓дност╕».
 Роман Пляцко, професор, доктор ф╕зико-математичних наук:
 - Враження в╕д цьогор╕чного «ланцюга» загалом добре. За масштабн╕стю в╕н поступа╓ться х╕ба що Дню злуки 1990 року. В ус╕ ╕нш╕ роки ця дата святкувалася скор╕ше формально. Та й тепер орган╕затори акц╕╖ не проявляли велико╖ активност╕ напередодн╕ свята, не видно було якихось оголошень у громадських м╕сцях та й по рад╕о я н╕чого не чув. ╤ все одно, люди прийшли, в╕дгукнулися! ╤ цим заперечили передчасн╕ висновки деяких пол╕тик╕в ╕ пол╕толог╕в про всенародне збайдуж╕ння ╕ апат╕ю. А якби до свята готувалися довго ╕ серйозно? Воно могло б бути значно масштабн╕шим. Дуже при╓мно було бачити велику масу людей з рад╕сним блиском в очах - вони знову в╕дчули себе ╓диним народом! Однак, не можу сказати, що виступаюч╕ виявилися на висот╕. Говорили те, що й завжди. Один пол╕тик, скаж╕мо, згадав про те, що Укра╖на об’╓дну╓ лише 60 в╕дсотк╕в укра╖нських етн╕чних земель, а решта – 40 в╕дсотк╕в у склад╕ ╕нших держав. Тож треба, мовляв, ╖х колись повернути… Як на мене, то зараз треба в╕дкинути будь-який нац╕онал-радикал╕зм ╕ д╕яти так, щоб не в╕дштовхувати Сх╕дну Укра╖ну. ╤ не треба забувати про те, що для зах╕дного св╕ту слово «нац╕онал╕ст» ма╓, скор╕ше, негативне забарвлення. Треба зосередитись на так╕й проблем╕, як в╕дсутн╕сть ╓дност╕. ╤ в цьому ключ╕ ефективно працювати. Ось сьогодн╕ перед народом виступала д╕вчина з Луганська – як це под╕яло на присутн╕х! Треба, щоб представники рег╕он╕в контактували, активно сп╕лкувалися.
 Дар╕й Футорський, заступник директора ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти при Льв╕вському нац╕ональному ун╕верситет╕:
 - Так, ╓дн╕сть народу - це найголовн╕ша наша проблема. Свого часу я працював у Льв╕вськ╕й обласн╕й рад╕ першого демократичного скликання. Ц╕каво, що тод╕ кандидатом на м╕сце одного ╕з заступник╕в В`ячеслава Чорновола був депутат Як╕в Погребняк, перший секретар тод╕шнього обкому КПУ. Однак, не вийшло! Центральн╕ органи КПРС сказали сво╓ категоричне «Н╕!» ╕ цим перекреслили чудову ╕дею по╓днання можливостей старо╖ влади ╕ нац╕онально-патр╕отичних сил для швидких революц╕йних зм╕н. У нас тод╕ не було часу на пошук нових людей, фах╕вц╕в. Важко було зд╕йснити кадрове оновлення виконавчих служб ╕ промисловост╕, визначитись з економ╕чними експертами. Бракувало ╕нформац╕йного базису попередньо╖ влади… Важко було уникнути помилок, а це не могло не в╕дбитися на стан╕ економ╕ки. Тепер до болю шкода втраченого часу, але ще втрачена наша в╕ра в Укра╖ну… Треба ╓днатися ╕ д╕яти!
 Леон╕д Дзюба, киянин, еколог:
 - При╖хав до Львова пров╕дати свою сестру ╕ заодно побачити День злуки у Львов╕. Знаю, що й кияни щось орган╕зовують, але тут все масштабн╕ше. Видно, що це свято всього народу, а не т╕льки пол╕тик╕в…
 Ярослав Грицак, професор ╕стор╕╖:
 -В╕д сьогодн╕шнього свята дуже хороше враження! Виступи пол╕тик╕в я не слухав, не думаю, що вони сказали б щось принципово нове. А ось побачити ст╕льки небайдужих, патр╕отичних людей в одному м╕сц╕ - це не може не надихати! Зрозум╕ло одне: Укра╖на живе ╕ буде боротися за сво╓ майбутн╓.
 
Серг╕й ЛАЩЕНКО.
(Фото автора).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8616

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков