"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2010 > Тема "Душі криниця"
#51 за 17.12.2010
В╕д кв╕ткаря до лялькаря – один крок, ╕ вона зробила його першою
У той час, коли на центральн╕й площ╕ С╕мферополя встановлювали найголовн╕шу м╕ську ялинку, у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ в╕дв╕дувач╕ сп╕лкувалися з витворами флористики, в╕д яких в╕яло спомином про л╕то – бо нав╕ть у засушеному вигляд╕ воно залишалося безсмертним ╕ наповнювало к╕мнату легким ароматом та╓мничих л╕с╕в та медоносного р╕знотрав’я. А ще тут пахло д╕духом – солом’яною «лялькою»-оберегом ╕, звичайно ж, святом, рукотворним святом, яке подарувала людям щира укра╖нка ╕з Карпат Ра╖са Семен╕вна Шевчук. ╤ хоча жила вона там лише до 14 рок╕в, але, уславляючи кримську природу, ╕ сьогодн╕ бачила захмарену Говерлу, чула, як перегукуються м╕ж собою г╕рськ╕ струмки. ╤ сьогодн╕ Ра╖са Семен╕вна зна╓ – коли б не при╖хала у р╕дну Орохту, там ╖╖ зустр╕нуть як свою, хоч уже майже 50 рок╕в тому с╕м’я переселилася до Криму. Але по-справжньому кримчанкою Ра╖са Шевчук не в╕дчула себе й дос╕, бо п╕сля зак╕нчення буд╕вельного техн╕куму де т╕льки не носила ╖╖ доля: працювала у Челяб╕нську, в Харков╕ – там зак╕нчила пол╕техн╕чний ╕нститут за фахом ╕нженера-електрика. Побувала у Закавказз╕, Молдов╕ на вимогу сво╓╖ не дуже романтично╖ ╕ зовс╕м не ж╕ночо╖ профес╕╖. Але при чому тут флористика, це ж не ма╓ н╕чого сп╕льного з буровими установками, якими займалася ця невгамовна ж╕нка?! - Вперше мою увагу привернув букетик ╕з сухих кв╕т╕в у Риз╕. Я придбала його ╕ д╕йшла висновку, що змогла б робити це не г╕рше. А пот╕м Бог просто зводив мене з людьми, близькими до ц╕╓╖ справи. Випадкове знайомство у потяз╕ привело мене до Ки╓ва на курси флорист╕в. ╤ хоча вони тривали всього к╕лька тижн╕в, дали мен╕ дуже багато. П╕сля цього я вже змогла проводити факультативн╕ заняття у школ╕. Працювала у 20-й, 10-й та 23-й школах. Але мене виснажували робота з паперами, заформал╕зован╕сть навчального процесу. У той же час я познайомилася з людьми, як╕ допомогли мен╕ влаштуватися на навчання до „Артфлори”. Ця установа д╕яла у Москв╕ п╕д ег╕дою товариства „Кв╕ткар╕в Радянського Союзу”. То були незабутн╕ чотири роки. Ми ╖здили з╕ сво╖ми роботами у Москву на фестивал╕. У той же час кращ╕ фах╕вц╕ Союзу частенько в╕дв╕дували Алушту, де проводили майстер-класи. П╕д час фестивал╕в ми брали в оренду Московський будинок художника - це да╓ уявлення про те, з яким розмахом проводилися нами заходи. „Артфлора” ╕сну╓ ╕ сьогодн╕ – вона тепер ма╓ статус Всесв╕тньо╖ орган╕зац╕╖. Але брати участь в ╖╖ житт╓д╕яльност╕ тепер не просто. Тож довелося перемикати увагу на Ки╖в. Тут сп╕лка кв╕ткар╕в Укра╖ни ма╓ свою орган╕зац╕ю – „М╕сто мр╕╖”, яка розташову╓ться в Укра╖нському дом╕. - Ра╖со Семен╕вно, важко пов╕рити, що у наш╕ економ╕чно складн╕ часи можна все це соб╕ дозволити просто для душ╕. Чи флористика все-таки ╓ вашим б╕знесом? - Б╕знес – сильно сказано. Але, звичайно ж, я продаю сво╖ вироби. Десять рок╕в торгувала ними в Алушт╕. Ут╕м, сьогодн╕ там переважають не кримськ╕, а китайськ╕ сувен╕ри. Зараз найкомфортн╕ш╕ для торг╕вл╕ умови у Микола╖вц╕. Так, до цього примушу╓ б╕дн╕сть, хоча я б хот╕ла просто влаштовувати виставки, дивувати людей прихованим потенц╕алом нашо╖ природи, яка може одержати друге життя в ум╕лих руках. Але за виставков╕ прим╕щення треба платити. Особливо мен╕ б хот╕лося ознайомити з╕ сво╖ми роботами д╕ток, що л╕куються в санатор╕ях, реаб╕л╕тац╕йних центрах. Думаю, флористика знайшла б серед них прихильник╕в ╕ посл╕довник╕в. А заговорила про виставки для д╕тлах╕в Ра╖са Шевчук не випадково – останн╓ ╖╖ захоплення, яке ╕ продемонструвала вона у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕, - це ляльки. Очерет, магнол╕я, тополя, кукурудза, пальма, гречка, береза, тисячолистник, осока та багато ╕нших рослин, ╖хн╕ стебла, листя, кв╕ти стали волоссям, обличчями, вишуканими сукнями, капелюшками, кошиками, створюючи неповторн╕ образи чи то ляльок, чи то л╕сових та степових дух╕в. ╤ ус╕ вони так╕ дивовижн╕ ╕ н╕ на що не схож╕! Та й ╕мена у них незвичайн╕: Греченида, Топол╕ана, Березонна, Пальмом╕ада… Усього тридцять ляльок, р╕зних за розм╕ром. Перш╕ дв╕ лялечки пан╕ Ра╖са зробила на замовлення свого онука Дмитрика – для дитсадочка, де виховател╕ знали про ╖╖ незвичайне обдарування. А пот╕м так захопилася, що за два м╕сяц╕ п╕дготувала всю експозиц╕ю. У В╤КЦ╕ Ра╖са Шевчук виставля╓ться вже вдруге – р╕к тому вона запропонувала зимову тематику, з новор╕чними сюжетами. А ось тепер подивувала, так подивувала! Серед присутн╕х було чимало лялькар╕в, як╕ працювали з тканиною, б╕сером, р╕зноман╕тними прикрасами ╕ використовували здеб╕льшого нац╕ональн╕ мотиви. Але бачити ляльок з осоки та очерету, ще й таких гарних, ╖м не доводилось н╕коли. Тому вони охоче запросили Ра╖су Семен╕вну до свого клубу й одразу ж прийняли майстриню до товариства лялькар╕в на чол╕ з В╕рою Глинкою, яка вже здобула оф╕ц╕йне визнання. Сама Ра╖са Шевчук кар’╓рою не стурбована. ╥╖ бентежить лише те, що т╕, хто ма╓ за ляльок живих людей, не надто оп╕куються розвитком такого незвичайного нетрадиц╕йного мистецтва. Тамара СОЛОВЕЙ. На фото: першокласниця Маша Леонова потоваришувала з Красельнидою. (Фото автора).
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2010 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8570
|