Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТЕМА КРИМУ НЕДОСТАТНЬО ВИСВ╤ТЛЮ╢ТЬСЯ В УКРА╥НСЬКИХ ЗМ╤
Про це заявили учасники досл╕дження «Крим: поза зоною досяжност╕?» з Школи пол╕тично╖...


С╤МФЕРОПОЛЬЦ╤ ЖАЛ╤ЮТЬСЯ НА ЧОРНУ ВОДУ З КРАН╤В
У анексованому Рос╕╓ю С╕мферопол╕ у квартирах з кран╕в почала текти чорна вода.


СИТУАЦ╤Я З КОРОНАВ╤РУСОМ В УКРА╥Н╤ ТА СВ╤Т╤
Загалом з початку еп╕дем╕╖ коронав╕русу в Укра╖н╕ п╕дтвердили 188 106 випадк╕в зараження...


ПОНАД 70% УКРА╥НЦ╤В ХОЧУТЬ, ЩОБ ╥ХН╤ Д╤ТИ ТА ОНУКИ ЗАЛИШИЛИСЯ ЖИТИ В УКРА╥Н╤
Щодо проживання у сво╓му м╕ст╕ та сел╕, то 61% хот╕ли б, щоб ╖хн╕ нащадки продовжували жити в ц╕й...


ОКУПАЦ╤Я КРИМУ РОС╤╢Ю ПРИЗВЕЛА ДО ВТРАТИ 70% МОРСЬКИХ АКТИВ╤В УКРА╥НИ
За п╕дтримки м╕жнародних партнер╕в Укра╖на в╕дновлю╓ в╕йськовий флот, зокрема шляхом буд╕вництва...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 03.12.2010 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 03.12.2010
ЧИ Д╤ЖДЕМОСЯ СВОГО ФЕТХУЛЛАХА ГЮЛЕНА?

Постат╕

  Ця публ╕кац╕я льв╕вського кореспондента «Кримсько╖ св╕тлиц╕» Серг╕я Лащенка могла б побачити св╕т ще на початку року. Не судилося: «Св╕тлиця», доведена до ручки горе-«реформаторами», й дос╕ не виходить, а Лащенка вже зв╕льнено. От ╕ передрукову╓мо тепер його статт╕ - хоча б для ╤нтернет-стор╕нки - з ╕нших видань.
 Прикро й абсурдно... ╤ лист-в╕дгук ╢вгена Сверстюка на «добру, актуальну» публ╕кац╕ю виплеканого «Св╕тлицею» журнал╕ста лише п╕дкреслю╓ цю прикр╕сть й абсурдн╕сть... бо про «Св╕тлицю» у ньому вже нав╕ть не згаду╓ться...

 * * *
 Шановний пане Лащенко!
 Я прочитав Вашу публ╕кац╕ю у «Дн╕» з великим ╕нтересом, ╕нш╕ читач╕ теж пропонували мен╕ ознайомитися. Та проблема нин╕ ц╕кавить багатьох. Думаю, взагал╕ було б ц╕каво орган╕зувати через редакц╕ю «Дня» в╕дгуки, щоб поставити працю на нив╕ духовного пробудження в пол╕ зору культурно╖ громадськости. Можна було б виступити ╕ по рад╕о «Культура», ╕ по рад╕о «Мар╕я». Одне слово, то не та тема, яку можна згадати ╕ забути.
 Я редагую «Нашу в╕ру» 20 рок╕в, ╕ мен╕ не випада╓ нагадувати про це. Якщо Ви хочете написати про особу ╕ твори Гюлена для газети — ми охоче опубл╕ку╓мо. Можна так╕ реч╕ публ╕кувати ╕ в газет╕ «Форум нац╕й», ╕ в протестантськ╕й газет╕ «Камень краеугольный». Думаю, вони можуть дати передрук Вашо╖ статт╕. (Вони дають також укра╖нською мовою).
 Дякую Вам за добру актуальну публ╕кац╕ю!
 ╢вген СВЕРСТЮК.
 
 Вперше про Фетхуллаха Гюлена я почув на минулор╕чному укра╖нсько-турецькому симпоз╕ум╕ «Проблеми ╕нтеграц╕╖ науково-осв╕тнього, ╕нтелектуального потенц╕алу в державотворчому процес╕». Це саме в╕н першим з ╕сламських вчених в╕дгукнувся на теракт 11 вересня 2001 року ╕ на траг╕чн╕ под╕╖ в Беслан╕. У сво╖х ╕нтерв’ю Гюлен наголошував: «Убивство одного невинного створ╕ння екв╕валентне вбивству всього людства». На думку турецького мислителя, рел╕г╕я за сво╓ю суттю найб╕льш в╕ддалена од соц╕ального, морального й духовного насильства.
 Фетхуллах Гюлен народився в листопад╕ 1938 року в сел╕ Куруджук поблизу Ерзурума – це сх╕дна Туреччина. Його батько був с╕льським ╕мамом, тому вже в тринадцятир╕чному в╕ц╕ хлопчик непогано волод╕в арабською мовою ╕ знав напам’ять Коран. А в 26-р╕чному в╕ц╕ вже орган╕зував св╕й гурток, де з великим усп╕хом проводив бес╕ди на рел╕г╕йн╕ теми. Молодого Гюлена ц╕кавили так╕ теми, як соц╕альна справедлив╕сть, самовдосконалення, виховання п╕дростаючого покол╕ння. Не можна сказати, що був бунтарем ╕ революц╕онером – для мусульманина це нонсенс, однак коли в 1980 роц╕ в Туреччин╕ в╕дбувся в╕йськовий переворот, ╕ було встановлено досить жорсткий режим, Гюлен п╕шов з посади пропов╕дника. Але вже у 1988 роц╕ в╕н почав активно писати статт╕ для часопису «Ен╕ Ум╕т» («Нова Над╕я»). Перша з них називалася: «В задушевн╕й атмосфер╕ ново╖ над╕╖». Фетхуллах Гюлен завжди дивився в майбутн╓.
 
ПЕРВИНН╤СТЬ СЕРЦЯ
 Дуже складно в рамках одн╕╓╖ статт╕ пояснити феномен Гюлена. Як бачимо, нав╕ть як журнал╕ст, в╕н дебютував досить п╕зно. То як же йому вдалося за в╕дносно короткий час стати з╕ркою першо╖ величини на духовному небосхил╕ Туреччини? Сильними сторонами Фетхуллаха Гюлена були людинолюбство, сердечн╕сть, ум╕ння переконувати, нарешт╕, г╕дна подиву ц╕леспрямован╕сть ╕ посл╕довн╕сть. Ось як характеризу╓ творч╕ можливост╕ турецького ф╕лософа укра╖нський письменник ╕ сходознавець Олександр Шокало:
 « Зах╕дна цив╕л╕зац╕я стала в╕домою завдяки абсолютн╕й розумност╕. А Сх╕д – колиска морал╕ ╕ моральност╕. В укра╖нц╕в, як ╕ у народ╕в Сходу, пров╕дним принципом життя ╓ первинн╕сть серця, а не розуму. Великий укра╖нський педагог, основоположник укра╖нсько╖ науки ╕ народно╖ школи, реформатор шк╕льно╖ осв╕ти Костянтин Ушинський ставить цей принцип в основу формування характеру: «Теоретичне життя розуму утворю╓ розум; але т╕льки практичне життя серця й вол╕ утворю╓ характер». Х╕ба не на так╕й сп╕льн╕й для вс╕х людей моральн╕й засад╕ сердечност╕, любов╕ й доброд╕яння засновано виховну систему й ╕нтелектуальний миротворчий рух Фетхуллаха Гюлена? Подвижництво укра╖нських мислител╕в ╕ педагог╕в, як╕ не залежали в╕д конфес╕йних догм, а серцем спов╕дували ╤стину ╕ жили в н╕й, перегуку╓ться через стол╕ття з сучасною подвижницькою м╕с╕╓ю Гюлена як ╕сламського мислителя…».
 Портрет ф╕лософа домальовують оц╕нки ╕нших в╕домих людей. Скаж╕мо, рос╕йський академ╕к Ростислав Рибаков сказав так: «Дуже важливо, що в наш час ╓ такий ╕нтелектуал, як Гюлен. Виступаючи проти насильства, в╕н бажа╓ духовного п╕днесення людства. ╤де╖ Гюлена могли б охопити весь св╕т…».
 Уяв╕ть соб╕: якби на початку горбачовсько╖ в╕длиги статтями турецького ф╕лософа зачитувалася ╕нтел╕генц╕я Рос╕╖, В╕рмен╕╖, Азербайджану, Груз╕╖, Молдови… Х╕ба стали б можливими кривав╕ конфл╕кти в Наг╕рному Карабаху, Абхаз╕╖, Придн╕стров’╖, Чечн╕?
 
НЕЙМОВ╤РНА ЗДАТН╤СТЬ ДО Д╤АЛОГУ
 «Гюлен – духовна особист╕сть, - ╕з захопленням констату╓ Олександр Шокало. - Його душевн╕сть ╕ сердечн╕сть стали причиною розвитку в ньому неймов╕рно╖ здатност╕ до д╕алогу! В╕н став першопрох╕дцем широкомасштабно╖ д╕яльност╕ в галуз╕ д╕алогу з представниками ╕нших рел╕г╕й у турецькому сусп╕льств╕, в якому довг╕ стол╕ття переважало мусульманське населення. Гюленов╕ зустр╕ч╕ з л╕дером католицького св╕ту Папою ╤ваном Павлом II, головним сефардським рабином ╤зра╖лю Ел╕яху Бакш╕-Дороном, Патр╕архом Константинопольським Православно╖ церкви Варфолом╕╓м, в╕рменським Патр╕архом Карек╕ном та л╕дерами ╕нших громад знайшли в╕дгук у сусп╕льств╕ й п╕дготували фундамент для т╕сно╖ сп╕впрац╕ громад. Через це Гюлен став найулюблен╕шим ╕ найшановн╕шим д╕ячем серед л╕дер╕в ╕ член╕в ╕нших рел╕г╕йних громад».
 Як же нам не вистача╓ тако╖ авторитетно╖ особистост╕, яка для початку змогла б об’╓днати… ну, хоча б укра╖нське православ’я. Або допомогла б налагодити живий, конструктивний д╕алог м╕ж ╕нтел╕генц╕╓ю нашого Сходу ╕ Заходу. До голосу яко╖ прислухалися б розсварен╕ парт╕╖ та розпорошен╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖. А х╕ба не прийшов час багатим прислухатися до волань б╕дних ╕ знедолених? Тут теж без посередник╕в не об╕йтися. Прикро, що в Укра╖н╕ людини масштабу Махатми Ганд╕ дос╕ нема╓; зате в Туреччин╕ - кра╖н╕, на яку ми ще тридцять рок╕в тому дивилися зверхньо, виявля╓ться, ╓. ╤ ця людина Фетхуллах Гюлен- наш з вами сучасник! До реч╕, перед турками н╕коли не стояла задача зв╕льнення в╕д колон╕ального гн╕ту. Х╕ба що була потреба в модерн╕зац╕╖, прискоренн╕ економ╕чного ╕ духовного розвитку. В тому, що потенц╕йно потужна держава вийшла ╕з зат╕нку, ╓ певна заслуга Гюлена. Економ╕ка не в останню чергу залежить в╕д р╕вня духовност╕ та осв╕ченост╕ населення. На цьому поприщ╕ Фетхуллах Гюлен активно попрацював ╕ м╕с╕ю свою виконав з честю.
 
ШКОЛИ НОВОГО ТИПУ
 Сила турецького ф╕лософа в тому, що в╕н зм╕г поступово захопити сво╖ми ╕деями сотн╕ тисяч людей. Як в╕н це зробив? Через школи. Як добрий сад╕вник роками ╕ десятил╕ттями творить св╕й плодоносний сад, так ╕ Фетхуллах Гюлен ор╕╓нтував сво╖х учн╕в на посл╕довну, наполегливу передачу знань та ╕дей. Ще в 1966 роц╕ в ╤зм╕р╕ в╕н т╕╓ю чи ╕ншою м╕рою випробував модель, на основ╕ яко╖ через багато рок╕в розвинулися соц╕ально-осв╕тн╕ ╕н╕ц╕ативи, натхненником яких був сам Гюлен. Це створення приватно╖ г╕мназ╕╖(обов’язково ╕нтернату аби ефективн╕шим було позакласне виховання учн╕в!). Згодом вдалося налагодити ефективне сп╕вроб╕тництво педагог╕в ╕ симпатизуючих ╖м п╕дпри╓мц╕в. Зрештою, такий п╕дх╕д почав давати вражаюч╕ результати! Не лише ╕нтелектуали мусульманського св╕ту визнали це. Високо оц╕нюють гюлен╕вськ╕ школи ╕ в Рос╕╖. Зокрема, академ╕к Рибаков так описав сво╖ враження в╕д ╖х вихованц╕в: «Молод╕, активн╕, найвищою м╕рою ╓вропе╖зован╕ - якщо використовувати це слово в позитивному сенс╕ - широко осв╕чен╕ ╕ чудово вихован╕. Заради справедливост╕ треба сказати, що вперше я з╕ткнувся з цим новим покол╕нням нав╕ть не в Туреччин╕, а в середньоаз╕атських республ╕ках в особ╕ молодих киргиз╕в ╕ казах╕в, як╕ народилися ще в Радянському Союз╕, але отримали пут╕вку в життя у в╕дкритих там турецьких школах…»
 Дивно, що Фетхуллах Гюлен, автор 65 книг ╕ 7000 статей, так довго перебував у т╕н╕. Т╕льки в 2005 роц╕ в╕н був в╕дзначений прем╕╓ю ЮНЕСКО за пропаганду ╕дей толерантност╕ ╕ свободи. Зате вже в 2008 роц╕ зайняв перше (!) м╕сце в рейтингу всесв╕тн╕х ╕нтелектуал╕в американського часопису «Foregin Policy». Тепер у нього м╕льйони посл╕довник╕в. Прикро, що вони зосереджен╕ не в Укра╖н╕ - ╕накше ми не докотилися б до нин╕шнього стану. Звичайно, специф╕ка гюлен╕вського вчення в тому, що воно базу╓ться на ╕слам╕, але укра╖нц╕ могли б спробувати створити близький за принципами рух на основ╕ християнського вчення. Нагадаю, що п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни саме християнськ╕ демократи Заходу врятували розорену ╢вропу в╕д краху. Причому, конструктивна, об’╓днуюча роль християнсько╖ демократ╕╖ проявилася нав╕ть у рег╕онально розр╕знених ╤тал╕╖ та Н╕меччин╕. Х╕ба це не актуально для нас? Не можна сказати, що в Укра╖н╕ нема╓ ╕нституц╕й, як╕ ставили б перед собою т╕ ж ц╕л╕, що ╕ Фетхуллах Гюлен. Високо╖ оц╕нки заслугову╓ робота Укра╖нського католицького ун╕верситету, що у Львов╕. А як не згадати добрим словом в╕домого православного д╕яча ╢вгена Сверстюка? Отже, п╕д╜рунтя ╓, просто треба повчитися у турк╕в ум╕нню ефективно творити соц╕альн╕ мереж╕, адже саме у них причина усп╕ху. Так чи ╕накше, турецький приклад дару╓ укра╖нцям над╕ю. Фетхуллах Гюлен ╕ для нас м╕г би бути символом. Адже це саме в╕н, за словами академ╕ка Рибакова: «без драматичних ефект╕в, пов╕льно, тихо, як сад╕вник, зм╕нив внутр╕шн╓ життя сво╓╖ кра╖ни, зм╕нив до неп╕знаваност╕ ╕, в к╕нцевому п╕дсумку, зростив покол╕ння в╕льних людей». Зайве говорити, що Укра╖на тепер потребу╓ оновлення не меншою м╕рою, н╕ж колись потребувала його Туреччина…
 
Серг╕й ЛАЩЕНКО.
 м. Льв╕в.
 (Газета «День», №209,
 16 листопада 2010).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 03.12.2010 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8540

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков