14 листопада у Севастопольському центр╕ культури ╕ мистецтва пройшов виб╕рковий конкурс Всеукра╖нського фестивалю «Червона рута». До жур╕, представленого гостями киянами та с╕мферопольцями (Мирослав Мельник - виконавчий директор «Червоно╖ рути»; Галина Пшен╕чк╕на – етномузиколог; Микола Товкайло – бандурист, цех-майстер Ки╖вського кобзарського цеху; Олена Полетн╓ва – хормейстер Кримського республ╕канського вокально-хореограф╕чного ансамблю «Тавр╕я»), при╓дналися севастопольц╕: Олена Попова – кандидат педагог╕чних наук, старший викладач кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ Севастопольського м╕ського гуман╕тарного ун╕верситету; Катерина Троценко – голова Кримського рег╕онального в╕дд╕лення Нац╕онального союзу композитор╕в, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни; В╕ктор╕я Накорн╓╓ва – заслужена артистка АРК (м. Севастополь); Василь Явкун – викладач з вокалу, заслужений артист АРК. З 44-х учасник╕в до ф╕налу пройшли: Катерина Масленкова – ном╕нац╕я «Укра╖нський автентичний фольклор», Вадим Шестаков – «Популярна музика» та рок-гурт «Рома Малеротта». Вперше п╕д час фестивалю був проведений практичний сем╕нар та майстер- клас для кер╕вник╕в севастопольських фольклорних гурт╕в, п╕д час якого фах╕вц╕ надали загальн╕ рекомендац╕╖ щодо сцен╕чно╖ повед╕нки при в╕дтворенн╕ автентичного фольклору, ╖╖ в╕дпов╕дност╕ особливостям традиц╕йного народного виконання. Порадили бути уважними у добор╕ репертуару, враховувати соц╕альний аспект, в╕ков╕ й статев╕ особливост╕ виконавц╕в, максимально уникати ефекту сцен╕чност╕, академ╕чност╕ вокально╖ постановки, штучного додавання голос╕в, використання засоб╕в гармон╕зац╕╖ народних мелод╕й, надм╕рно╖ театрал╕зац╕╖ у в╕дтворенн╕ традиц╕йних обряд╕в, танц╕в. По завершенн╕ заходу його учасники отримали компакт-диски з записами автентичного фольклору Криму. На сем╕нар був запрошений Микола Товкайло – бандурист, цех-майстер Ки╖вського кобзарського цеху, кандидат ╕сторичних наук, археолог. Знавець кобзарсько╖ справи розпов╕в з╕бранню про ╕стор╕ю виникнення, розкв╕ту та занепаду укра╖нського кобзарства, виконав думу й дек╕лька п╕сень. У перерв╕ мен╕ вдалося посп╕лкуватися з виконавчим директором фестивалю «Червона рута» Мирославом Мельником: - На Вашу думку, Севастополь ма╓ таланти? - Непоганий контингент учасник╕в. Думаю, в╕дберемо до ф╕налу. Вже почули досить пристойний чолов╕чий вокал. Серед виконавц╕в фольклорного сп╕ву визначили одного ф╕нал╕ста. Севастополь - вже 24 рег╕он, де проходить в╕дб╕р виконавц╕в. Загальна ╖х к╕льк╕сть на сьогодн╕ сяга╓ 3,5 тисяч. З кожного м╕ста дво╓-тро╓ конкурсант╕в потрапляють до ф╕налу. - Яка мета фестивалю? - Завдання «Червоно╖ рути» суто патр╕отичне. Ми мусимо п╕дтримати в╕тчизняного виконавця. Це ╓диний фестиваль в Укра╖н╕, де не платять вступних внеск╕в за участь, а також ╓диний, що проводиться укра╖нською мовою. За 20 рок╕в ╕снування фестиваль «Червона рута» в╕дкрив 90% в╕тчизняних з╕рок: Ан╕ Лорак, Наталка Могилевська, Олександр Пономарьов, В╕ктор Павл╕к, ╤рина Дольська, Росава, ВВ – вс╕х не перел╕чити. ╤з севастопольц╕в – рок гурт «Харл╕ Дев╕дсон» (1995 р╕к). Ми не лише п╕дн╕ма╓мо виконавський р╕вень, ми ще проводимо репертуарну пол╕тику, ц╕кавимося св╕тоглядом учасника, його нац╕ональною позиц╕╓ю. «Червона рута» - думаючий фестиваль. - Який з рег╕он╕в вразив автентичним фольклором? - Хмельниччина. Це – неймов╕рно! ╤з 33 гурт╕в 10 пройшли до ф╕налу. На другому м╕сц╕ Р╕вненщина: 5 ╕з 28 гурт╕в-учасник╕в стали ф╕нал╕стами. Ми проводимо не лише в╕дб╕р конкурсант╕в, а ще й сем╕нари та майстер-класи, розда╓мо компакт-диски з ун╕кальними записами, зробленими ще у 20-30 роках минулого стол╕ття, а також роздрукований матер╕ал. До Криму ми також прибули з великими торбами. - Хто ф╕нансу╓ «Червону руту»? - Зараз вс╕ конкурси, у 24 рег╕онах, ми провели за св╕й кошт та завдяки орган╕заторам на м╕сцях. Спод╕ва╓мося, що в IVквартал╕ отрима╓мо хоч якесь ф╕нансування. Принаймн╕, документи ми подали. Отримати бюджетне ф╕нансування – процес непростий ╕ довготривалий. Укра╖нська культура, згадаймо ╕стор╕ю, завжди трималася на сподвижниках, як╕ самов╕ддано робили свою справу. Ми мусимо розшукати та розкрити зд╕бност╕ молодих автор╕в, дати народов╕ свого в╕тчизняного профес╕йного виконавця й, нарешт╕, заповнити ним еф╕рний прост╕р телеканал╕в та рад╕останц╕й держави.
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
