Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 12.11.2010
П╤Д ЗАГРОЗОЮ ПОВНОГО ЗНИЩЕННЯ

 Б'╓мо тривогу!
 
  КРИЛАТИЙ висл╕в героя радянсько╖ комед╕╖ Л. Гайдая «Хай живе наш суд – найгуманн╕ший суд у св╕т╕» досить актуальний ╕ зараз, проте – перестав бути см╕шним. Прац╕вники Державно╖ еколог╕чно╖ ╕нспекц╕╖ Севастополя, яким, що назива╓ться, допекло, з╕брали терм╕нову прес-конференц╕ю, аби пов╕дати про надм╕рну лояльн╕сть суд╕в до ос╕б, що знищують червонокнижну флору Криму, зокрема – ял╕вець. За сьогодн╕шнього судочинства в Бахчисарайському район╕, де розташован╕ п╕дп╕льн╕ цехи з виготовлення сувен╕р╕в, ял╕вець вже повн╕стю винищений. Тепер мисливц╕ за ц╕╓ю надзвичайною деревиною перекинулися на Севастопольський рег╕он.
 До реч╕, виготовлення та реал╕зац╕я будь-яких вироб╕в з червонокнижно╖ сировини заборонена чинним законодавством. За незаконний збут сувен╕р╕в, зг╕дно з╕ ст.88-1.ч.2 Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ порушення, передбачен╕ штрафн╕ санкц╕╖ у розм╕р╕ в╕д 153 до 340 грн., з конф╕скац╕╓ю вироб╕в. Проте, так╕ м╕зерн╕ стягнення не лякають правопорушник╕в, адже ╖х прибутки – в сотн╕ й тисяч╕ раз╕в б╕льш╕.
 Зав╕дуючий юридичного сектору державно╖ еколог╕чно╖ ╕нспекц╕╖ Севастополя В╕тал╕й Н╕к╕т╕н розпов╕в журнал╕стам про факт затримання громадянина Д. Панасюка та вилучення в нього 859 сувен╕рних вироб╕в на суму 11 тисяч грн. Матер╕али цього правопорушення були передан╕ до Балаклавського суду . Суддя ╤.Лимаренко вин╕с р╕шення стягнути з правопорушника см╕шний штраф в сум╕ 64 гривн╕ й повернути йому вс╕ 859 сувен╕рних вироб╕в. Природоохоронна прокуратура Севастополя опротестувала таке р╕шення народного судд╕ ╤.Лимаренка. Апеляц╕йний суд розглянув протест прокурора й прийняв р╕шення зб╕льшити розм╕р штрафу з 64 до 134 гривень, частину ж р╕шення щодо повернення власнику сувен╕рних вироб╕в залишив без зм╕н.
 Природоохоронне в╕домство було би змушене п╕дкоритися такому р╕шенню нашого найгуманн╕шого у св╕т╕ суду, якби того ж таки правопорушника Панасюка р╕вно через добу не було затримано в зон╕ запов╕дника «Байдарський» з╕ св╕жоспиляними стовбурами ял╕вцю. А це вже – не адм╕н╕стративне порушення, а крим╕нальний злочин. З огляду на таку зухвал╕сть правопорушника та лояльн╕сть судочинства прац╕вники природоохоронного в╕домства терм╕ново скликали представник╕в ЗМ╤, розпов╕вши про злочинний факт та особливу ц╕нн╕сть ун╕кально╖ червонокнижно╖ рослини.
 Ял╕вець належить до родини кипарисових. В усьому св╕т╕ нарахову╓ться 70 вид╕в ц╕╓╖ рослини. У Криму росте лише 5 вид╕в, два з яких занесен╕ до Червоно╖ книги Укра╖ни. Росте в╕н надзвичайно пов╕льно. Аби стовбур досяг товщини руки, треба щоб минуло 2-3 стол╕ття. Тисячол╕тн╕х дерев у Криму залишилося б╕ля 10.
 Перенасичен╕сть надземно╖ частини ял╕вцю еф╕рними маслами робить його надто вразливим: п╕д час л╕сових пожеж в╕н вигора╓ швидко ╕ вщент. У 2005 роц╕ поблизу Балаклави через необережн╕сть турист╕в у поводженн╕ з вогнем виникла пожежа, що знищила 21га л╕су, серед якого був ╕ ял╕вець.
 Його деревина не гни╓ й добре збер╕га╓ться у вод╕. Недаремно перекриття в п╕двальних прим╕щеннях Судаксько╖ фортец╕, що збереглася до наших дн╕в, витесан╕ з ял╕вцю. Спец╕альною «вересовою ниткою», виготовленою з його корен╕в, в давнину при буд╕вл╕ шхун зшивали соснов╕ дошки.
 У Швец╕╖ та Ф╕нлянд╕╖ ще й дос╕ варять ял╕вцеве пиво, в Англ╕╖ виробляють ял╕вцеву гор╕лку, ╕рландц╕ полюбляють ял╕вцевий джин, французи коптять на його деревин╕ свинину, а ╕спанськ╕ гурмани люблять баранину, п╕джарену до золотавого кольору на сум╕ш╕ ял╕вцю та ╕спанського дроку.
 В Укра╖н╕ також пряну сировину використовують у м’ясн╕й, л╕керо-гор╕лчан╕й, кондитерськ╕й та рибо-консервн╕й галузях.
 Говорити про серйозне використання у нас ц╕╓╖ деревини для господарських потреб вже не ма╓ сенсу: ╖╖ залишилося зовс╕м мало. Наст╕льки мало, що ял╕вець потрапив до Червоно╖ книги й охороня╓ться державою. Проте, охороня╓ться не дуже ретельно, з огляду на вищенаведен╕ факти. Й це дуже прикро, бо один гектар цього надзвичайного дерева здатен за добу оздоровити пов╕тря ц╕лого м╕ста.
 Державна еколог╕чна ╕нспекц╕я Севастополя заклика╓ громадян рег╕ону й турист╕в берегти ун╕кальну природу Криму. Настав час, коли збереження р╕дк╕сних рослин повинно стати справою кожного громадянина сусп╕льства, а втрата нав╕ть ╓диного деревця ма╓ розглядатися як особиста втрата.
 
Л╕д╕я СТЕПКО,
 власкор «КС».
м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8490

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков