"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "Урок української"
#46 за 12.11.2010
«…ПОКИ ЖИВЕ МОВА, ЖИТИМЕ Й НАРОД…»
Коли забув ти р╕дну мову - яка б та мова не була - ти втратив кор╕нь ╕ основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, казала мати, як прощавсь, щоб ╕ чужого научався,, й свого н╕коли не цуравсь. Ти ж повернувсь душею б╕дний, не просто розгубив слова, немов якийсь ╤ван безр╕дний, ╤ван, непомнящий родства. Не рад╕ родич╕ обновам. Чи ти об’╖вся блекоти, що не сво╖м, не р╕дним словом ╕з мат╕р’ю говориш ти? Ти втратив кор╕нь ╕ основу, ти обчухрав себе дотла, бо ти зневажив р╕дну мову, ту, що земля тоб╕ дала, ту, що не вбили царськ╕ трони, ту, що пройшла кр╕зь бур╕ вс╕, кр╕зь глузи й дик╕ заборони й постала нам у вс╕й крас╕. Сяйних перлин тоб╕ не шкода, адже, набувши вищих прав, те, що дала сама природа, ти добров╕льно занедбав. В пальт╕ строкат╕м, як аф╕ша, криклив╕ модн╕ кеди взув. А мати? Де ще ╓ р╕дн╕ша за р╕дну, котру ти забув? Для тебе й Ки╖в - нап╕вр╕дний, ╕ М╕нськ п╕вр╕дний, ╕ Москва… Бо хто ти ╓? ╤ван безр╕дний, ╤ван, не помнящий родства! Дмитро Б╤ЛОУС. Ц╤ ДИВОВИЖН╤ рядки Дмитра Б╕лоуса, зда╓ться, н╕кого на св╕т╕ не залишать байдужими, адже д╕стають до самого серця, викрешують сльозу нав╕ть не в укра╖нця за походженням. Але, зда╓ться, й вони не зарадять сьогодн╕ наш╕й б╕д╕: у сво╖й р╕дн╕й незалежн╕й держав╕ ми ще й дос╕ дискуту╓мо мовне питання. Чому така величезна к╕льк╕сть укра╖нц╕в св╕домо зреклася р╕дно╖ мови? У сво╓му дом╕, на сво╖й земл╕, люди н╕би соромляться говорити батьк╕вською мовою. Де шукати кор╕нь цього зла й чи п╕д силу за 19 рок╕в повернути те, що винищувалося протягом в╕к╕в. У 1720 роц╕ Петро I видав указ про заборону друкування книжок укра╖нською мовою, а в 1755 р. викладати укра╖нською було заборонено у Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖. Ще через 20 рок╕в були закрит╕ укра╖нськ╕ школи при козацьких полках: за наказом Катерини II знищена Запор╕зька С╕ч. У 1817 роц╕ Царський уряд заборонив викладання укра╖нською в Зах╕дних землях, а ще через п╕встол╕ття царський м╕н╕стр Валу╓в ще раз заборонив друк книжок укра╖нською. «Малороссийским наречием» заборонялося сп╕вати й ставити театральн╕ вистави. Коли Пантелеймон Кул╕ш переклав Б╕бл╕ю укра╖нською, то цей переклад був визнаний «вредным и опасным». Це далеко не весь перел╕к злочинних заход╕в проти укра╖нсько╖ мови, за якими кри╓ться г╕рка правда того, що половина укра╖нц╕в говорить сьогодн╕ рос╕йською. Це той страх, загнаний у п╕дсв╕дом╕сть, що, мабуть, переда╓ться у спадок на генному р╕вн╕. Колись ми його таки позбудемося, а зараз треба усв╕домити, що не можна вимагати в╕д перес╕чного укра╖нця неможливого, набиратися терп╕ння та займатися просв╕тництвом. Я маю на уваз╕ ту св╕дому частину сусп╕льства, яка може й покликана це робити. Чимало патр╕от╕в у вс╕х куточках нашо╖ держави говорять про цю болючу проблему. Найсв╕дом╕ш╕ з них – д╕ють. З метою поглиблення знань та виховання пошани до державно╖ мови Громадський ком╕тет «Укра╖нський Севастополь» разом з методичним в╕дд╕лом ╤ПО Севастопольського гуман╕тарного ун╕верситету орган╕зували й провели цього тижня серед учн╕в м╕сцевих шк╕л експрес-турн╕р, присвячений Дню укра╖нсько╖ писемност╕. Турн╕р пройшов п╕д гаслом: «Ой, яка чудова укра╖нська мова!» До участ╕ у ньому були запрошен╕ учн╕ 7-10 клас╕в, як╕ волод╕ли навичками пошуку в мереж╕ ╤нтернет. З умовами турн╕ру та запитаннями учасники могли ознайомитися за наданою електронною адресою лише о 12.00 (у нед╕лю) 7 листопада, а вже о 12.40 вони мали над╕слати в╕дпов╕д╕. Увесь зах╕д був розрахований на 40 хвилин плюс ще 15 хвилин, коли тривала обробка лист╕в. Треба в╕ддати належне орган╕заторам, запитання виявилися дуже ц╕кавими. Дума╓ться, варто навести деяк╕ з них: - Кого з укра╖нських письменник╕в називають сучасним Гомером? - ╤менем яко╖ укра╖нсько╖ письменниц╕ названо комету, в╕дкриту в 1985 роц╕ вченими Кримсько╖ астроф╕зично╖ обсерватор╕╖? - Яка л╕тера-чужоземка щасливо прижилася в наш╕й абетц╕ з час╕в прийняття Християнства? Були також запитання з ╕стор╕╖ створення укра╖нсько╖ абетки, на визначення художнього засобу, наголосу, словосполучення, на знання ╕сторичних факт╕в з життя в╕домих укра╖нських поет╕в та письменник╕в тощо. П╕д╕брали запитання Валентина Лопатюк - методист з укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти Севастопольського м╕ського гуман╕тарного ун╕верситету, Тамара Жога – викладач укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури та Микола Владз╕м╕рський – координатор громадського ком╕тету «Укра╖нський Севастополь», адм╕н╕стратор потужного порталу «Укра╖нське життя в Севастопол╕». Грошов╕ заохочувальн╕ прем╕╖ для переможц╕в надав Микола Владз╕м╕рський. Найшвидше та найкраще впоралися з завданнями четверо школяр╕в: Володимир Веремейчук з 8-У класу г╕мназ╕╖ №5 ╕м. Лес╕ Укра╖нки пос╕в 1 м╕сце. Настя Попова з 9-Б класу школи №3 та Соф╕я ╤ващенко з 10-А класу школи № 61 розд╕лили на двох 2 м╕сце. Трет╓ м╕сце д╕сталося Пол╕н╕ ╢рьомченко з 10-Б класу г╕мназ╕╖ №10. Вс╕ переможц╕ експрес-турн╕ру були нагороджен╕ дипломами Управл╕ння осв╕ти ╕ науки Севастопольсько╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ та отримали грошов╕ прем╕╖. Заохочувальний приз за перше м╕сце - 100 гривень, за два других ╕ трет╓ - в╕дпов╕дно, по 80 ╕ 70 гривень. 9 листопада, на урочистих л╕н╕йках, у школах, де навчаються переможц╕, орган╕затори експрес-турн╕ру вручили прем╕╖ ╕ дипломи. «Так╕ заходи,- каже Микола Владз╕м╕рський, - можна було би влаштовувати част╕ше. Користь в╕д них надзвичайна. Але важко в╕днайти спонсор╕в». Агов! Спонсори-патр╕оти! «КС» готова влаштувати конкурс ╕ серед Вас, на в╕ддан╕сть Укра╖н╕, ╖╖ мов╕ та культур╕. Не витрачайте грош╕ лише на вибори. ╢ ще чимало достойних справ. Батьк╕вщина пам’ятатиме Ваш╕ славн╕ ╕мена. Л╕д╕я СТЕПКО. м. Севастополь.
На фото: координатор Громадського ком╕тету «Укра╖нський Севастополь» Микола Владз╕м╕рський з одн╕╓ю ╕з переможниць конкурсу Соф╕╓ю ╤ващенко.
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8470
|