Книжкова полиця «ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ФЛОТ» - таку назву ма╓ книга колишнього головного редактора телерад╕окомпан╕╖ «Бриз» ВМС ЗС Укра╖ни, кап╕тана першого рангу, Заслуженого журнал╕ста Укра╖ни Мирослава Мамчака. Це вже п’ята творча робота автора, проте могла би бути першою, бо задум про ╖╖ видання виник ще у 2003 роц╕, коли укра╖нська громада Севастополя взялася в╕дкривати пам’ятник Тарасов╕ Шевченку. Тод╕ м╕сцев╕ шов╕н╕сти через ЗМ╤ нав’язували громадськост╕ думку, що Шевченков╕ – не м╕сце у Севастопол╕, бо, мовляв, до моря ╕ флоту поет не ма╓ жодного стосунку. Викривлення ╕сторично╖ правди зачепило в╕йськового журнал╕ста й в╕н пише невеличкий нарис «Тарас Шевченко ╕ флот», який, кр╕м газети «Флот Укра╖ни», в╕дважу╓ться надрукувати ще часопис м╕ськради «Севастопольские известия». Коротка публ╕кац╕я рос╕йською мовою так вразила тод╕шню червону м╕ськраду, що матер╕али Мамчака й понин╕ заборонен╕ у цьому комунальному друкованому виданн╕. Пройшло 7 рок╕в, севастопольц╕ давно протоптали стежинку до пам’ятника Шевченков╕, встановленому в надзвичайно красивому м╕сц╕, поблизу моря. За цей час Мирослав Мамчак вже видав дек╕лька книг, проте знову повернувся до флотсько╖ стор╕нки б╕ограф╕╖ поета – служби на кораблях Аральсько╖ науково-досл╕дницько╖ ескадри ╕ взагал╕ морсько╖ тематики його л╕тературно╖ та мистецько╖ творчост╕. Так з’явилося ще одне видання «Тарас Шевченко ╕ флот» щойно презентоване автором. «…Кап╕тан-лейтенант Чорноморського флоту, вчений, г╕дрограф Олекс╕й Бутаков отримав завдання провести науков╕ досл╕дження морського простору, скласти перш╕ мапи, лоц╕ю, досл╕дити геолог╕ю ╕ б╕олог╕ю та описати узбережжя нев╕домого на той час у Рос╕╖ та ╢вроп╕ Аральського моря. В╕днайти досв╕дчених художник╕в-картограф╕в у нап╕вдиких степах – год╕ було й спод╕ватися. Вмовити профес╕йного столичного художника взяти участь у важк╕й небезпечн╕й експедиц╕╖ також не вдавалося. Пошуки навели Бутакова на випускника Академ╕╖ мистецтв Тараса Шевченка, що в╕дбував покарання в╕йськовою службою в Оренбурзькому корпус╕, й в╕н почав випрошувати його у командира корпусу В. П. Обручова. Останн╕й не в╕дважився переступити через царську заборону Шевченков╕ писати ╕ малювати, але, зважаючи на подан╕ на нього гарн╕ характеристики, дозволив ввести його до складу експедиц╕╖ звичайним матросом. Так солдат Шевченко став матросом-рисувальником. «…Я тепер веселий йду на оте н╕кчемне море Аральське,- писав в╕н А. ╤. Лизогубу,- Не знаю чи вернусь т╕лько…, а ╕ду ╓й-богу веселий..», - так╕ ц╕кав╕ подробиц╕ Тарасового життя розпов╕да╓ автор у книжц╕ «Тарас Шевченко ╕ флот». Кажуть, що журнал╕ст – це письменник нашвидкуруч, проте чимало з нас, звикнувши до творчого марафону на коротку дистанц╕ю, не можуть в╕дважитися на об’╓мну роботу. Одному не вистача╓ часу, ╕ншому – житт╓вого досв╕ду чи грошей на видання, причин в╕днаходиться безл╕ч. Дума╓ться, ось ще трохи ╕ в╕зьмусь за зб╕рочку нарис╕в, а роки летять... Мирослав Мамчак подолав так╕ вагання ще п’ять рок╕в тому. З того часу в╕н одну за одною вида╓ книги, як╕ користуються попитом не лише серед в╕йськових моряк╕в. Каже, що до творчост╕ його спонукало саме життя: в╕дродивши Укра╖нський в╕йськовий флот, оф╕цери з╕ткнулися з чималою проблемою – в╕дсутн╕стю флотсько╖ ╕стор╕╖, символ╕ки, геро╖в. Яким чином, на якому матер╕ал╕ було виховувати молодих матрос╕в? В╕д тих запитань, що не мали в╕дпов╕дей, в╕йськовий журнал╕ст Мирослав Мамчак втратив спок╕й та забув про в╕дпочинок. Зв╕дки брав в╕льний час? Каже, що його – просто море: ноч╕, вих╕дн╕, якщо цього замало, можна додати ще чергову в╕дпустку. У 2005 роц╕ вийшла з друку книга автора «Флотоводц╕ Укра╖ни. ╤сторичн╕ нариси, хронолог╕я поход╕в», у як╕й в╕н поверта╓ ╕з забуття ╕мена геро╖в час╕в Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки та розпов╕да╓ про непросту ╕стор╕ю в╕дродження сучасних В╕йськово-Морських сил держави. У 2007 роц╕ Мамчак презенту╓ книгу «Укра╖на: шлях до моря. ╤стор╕я укра╖нського флоту», на стор╕нках яко╖ переконливо доводить, що Укра╖на споконв╕чно була великою морською державою, розпов╕да╓ про роль в╕йськового флоту в ╕стор╕╖ боротьби укра╖нського народу за незалежн╕сть та про розпод╕л Чорноморського флоту колишнього СРСР, очевидцем якого був сам. Збираючи дорогоц╕нний матер╕ал, в╕н в╕дв╕дав чимало ╕сторичних музе╖в, як в╕тчизняних, так ╕ заруб╕жних. Каже, що в Турц╕╖ ╕нформац╕ю отримував без перешкод, зате брати-рос╕яни дозволили лише пройтися Севастопольським музе╓м Чорноморського флоту, та й то – п╕д вартою. У 2009 побачила св╕т книга «В╕йськово-морська символ╕ка Укра╖ни», у як╕й Мамчак анал╕зу╓ становлення в╕йськово-морсько╖ символ╕ки держави в╕д княжо╖ доби до сьогодення. З пом╕ж цих, ╕сторичних книг, була ще зб╕рочка дотепних флотських бувальщин «Ой було на флот╕, було…» й, нарешт╕, щойно презентована – «Тарас Шевченко ╕ флот». Беззм╕нним пом╕чником ╕ спонсором автора ╓ видавнича ф╕рма «Прут Принт» з м╕ста Снятин, ╤вано-Франк╕всько╖ област╕. Мирослав Андр╕йович народився у Снятинському район╕, його там люблять, ним пишаються й допомагають вт╕лювати у життя творч╕ задуми. Кр╕м цього, за ф╕нансову п╕дтримку останнього з видань в╕н ще висловлю╓ вдячн╕сть укра╖нськ╕й громад╕ Канади й особисто Тетян╕ Прокоп╕в та генеральному директору ПП «Артек-Союз» Натал╕ Лоб╕к (м. С╕мферополь). Автор повний снаги та творчих задум╕в й, дума╓ться, ще не раз пораду╓ прихильник╕в сво╓ю яскравою творч╕стю.