В День Укра╖нського флоту у Севастопол╕ в╕дкрилася ф╕л╕я Нац╕онального в╕йськово-╕сторичного музею Укра╖ни – В╕йськово-Морський музей. В╕н розташований в ун╕кальн╕й буд╕вл╕ Михайл╕всько╖ берегово╖ батаре╖, частин╕ легендарно╖ Севастопольсько╖ фортец╕, з яко╖ починалась ╕стор╕я буд╕вництва м╕ста Севастополь. В╕дкриття музею стало можливим завдяки т╕сн╕й сп╕впрац╕ мецената, колекц╕онера Олекс╕я Шереметь╓ва з кер╕вництвом Нац╕онального во╓нно-╕сторичного музею Укра╖ни та кер╕вництвом Севастополя. Перша виставка п╕д назвою «Геро╖чний Севастополь» трива╓ й зараз. Буд╕вля Михайл╕всько╖ батаре╖ була спроектована ще в 1834 роц╕ ╕нженером-полковником К. Брюно й названа так на честь великого князя Михайла Миколайовича. Ця ун╕кальна в╕йськова оборонна споруда по╓днала в соб╕ розмах та вишукан╕сть, властив╕ арх╕тектур╕ палац╕в 19 стол╕ття. П╕д час Кримсько╖ в╕йни в казематах батаре╖ розм╕стився шпиталь: буд╕вля над╕йно захищала в╕д бомб та ядер. П╕сля Кримсько╖ в╕йни буд╕вля використовувалася як ком╕рне прим╕щення, ще п╕зн╕ше на ╖╖ територ╕╖ були розташован╕ в╕йськов╕ частини та п╕дрозд╕ли Севастопольсько╖ артилер╕╖. У 1920 роц╕, за командування в╕йськами П╕вдня Рос╕╖ барона Врангеля, в казематах Михайл╕всько╖ батаре╖ д╕яли курси артилерист╕в Б╕ло╖ арм╕╖. А в пер╕од Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, п╕д час оборони Севастополя, тут був створений оп╕рний пункт радянського п╕дрозд╕лу п╕д командуванням кап╕тана Р. Хайрул╕на. Це саме той п╕дрозд╕л, який, у н╕ч на 24 червня 1942 року, в╕дбивши вс╕ атаки н╕мецьких в╕йськ, за наказом радянського командування в╕д╕йшов на п╕вденний берег Севастопольсько╖ бухти. Пошкодження ст╕н батаре╖ припадають, головним чином, на цей пер╕од в╕йни. В одн╕й з них ще й дос╕ видн╕╓ться нероз╕рваний снаряд. За р╕зних час╕в батарея мала р╕зне функц╕ональне призначення, проте завжди перебувала у в╕домств╕ в╕йськово-морського флоту. У серпн╕ 2009 року М╕н╕стерство оборони держави переда╓ комплекс буд╕вель Нац╕ональному в╕йськово-╕сторичному музею Укра╖ни й, в╕дпов╕дно до наказу м╕н╕стра оборони, тут починають створювати В╕йськово-Морський музей. Проте ╕стор╕я його створення й в╕дкриття, з огляду на кошти, як╕ треба було сюди вкласти, могла тривати й понин╕, якби не колекц╕онер, меценат Олекс╕й Шереметь╓в. Завдяки йому за три м╕сяц╕ споруда з нап╕взруйнованого засм╕ченого складу набула вигляду, який мала п╕втора стол╕ття тому. Це в╕н, вклавши чимал╕ кошти, дбайливо в╕дновив ст╕ни буд╕вл╕, пристосувавши ╖╖ п╕д музей, та розм╕стив тут власну колекц╕ю з 10 тисяч експонат╕в. За витраченими грошима патр╕от-меценат не жалку╓. Зв╕сно ж, все затрачене повернеться, але не грошима. «Я народився в Укра╖н╕, - каже п. Шереметь╓в. - Мен╕ близьке й дороге все, що в╕ками в╕дбувалося на ц╕й земл╕. Вже п╕сля 30 рок╕в прийшло усв╕домлення, що ми з собою н╕чого не забира╓мо, коли життя доб╕га╓ к╕нця. Побачивши цю ун╕кальну споруду, я зрозум╕в, що маю в╕дновити ╖╖ попередн╕й вигляд, це – мо╓ покликання». Варто в╕дзначити, що для кризового пер╕оду покликання Олекс╕я Шереметь╓ва – не з простих. Але кожному часу властиве сво╓ «безумство хоробрих». Хтось клав на в╕втар В╕тчизни життя, хтось тепер в╕дда╓ м╕льйонн╕ статки, аби повернути сучасникам геро╖ку минулих стор╕ч. Олекс╕й пам’ята╓, як завмирало серце, коли хлопчаком в╕н в╕дв╕дував ╕сторичн╕ музе╖, як прим╕рював на себе доблесть ╕ в╕двагу геро╖в. Цю гаму в╕дчутт╕в в╕н хоче подарувати сучасним п╕дл╕ткам, адже вони в ус╕ часи мр╕яли ╕ мр╕ють про подвиги, ц╕кавляться ╕стор╕╓ю. Про кошти меценат взагал╕ не схильний вести розмови. Проте начальник Нац╕онального во╓нно-╕сторичного музею В╕ктор Карпов задовольнив невгамовну журнал╕стську ц╕кав╕сть, пов╕домивши, що на в╕дновлення буд╕вл╕ вже витрачено 25 м╕льйон╕в гривень. Для створення музейно╖ експозиц╕╖ – 5 м╕льйон╕в гривень. ╤, схоже, це – ще не к╕нець. «В усьому св╕т╕ музе╖ – неприбутков╕ орган╕зац╕╖. Прибутки ╓, але вим╕рюються вони не гр╕шми» - переконаний В. Карпов. Виставка «Геро╖чний Севастополь», що в╕дкрилася у музе╖ 4 липня, - це численне з╕брання ун╕кальних експонат╕в, як╕ св╕дчать про становлення й розвиток Севастополя – м╕ста-фортец╕, м╕ста-во╖на. Ст╕ни Михайл╕всько╖ батаре╖ просто дихають геро╖кою захисник╕в В╕тчизни. Предмети час╕в Кримсько╖ та Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в╕днаходили у ст╕нах нав╕ть зараз, у ход╕ п╕дготовчих для в╕дкриття музею роб╕т: обгор╕ле навершя в╕д Червоного прапора, нероз╕рваний снаряд у ст╕н╕ тощо. У залах музею в╕дображен╕ пер╕оди Кримсько╖ та Першо╖ св╕тово╖ в╕йн, ╕стор╕я севастопольського гарн╕зону ╕ в╕йськово╖ артилер╕╖ час╕в революц╕╖ та Громадянсько╖ в╕йни, траг╕чна евакуац╕я з Криму Б╕ло╖ арм╕╖ барона Врангеля, а також передво╓нний пер╕од та Друга св╕това в╕йна. У тридцяти залах експозиц╕╖ на площ╕ б╕льше 2 тисяч кв. метр╕в виставлен╕ р╕зн╕ види ун╕форми, збро╖, зразк╕в нагородно╖ символ╕ки. Серед експонат╕в – значим╕ раритети, ун╕кальн╕ документи: власноручн╕ креслення Тотлебена, особистий друк адм╕рала Лазар╓ва, ориг╕нал тексту рад╕ограми Фрунзе Врангелю з пропозиц╕╓ю скласти зброю, ун╕кальн╕ документи друго╖ оборони Севастополя, флотськ╕ мундири р╕зних час╕в та справжн╓ озбро╓ння. В╕дв╕давши виставку «Геро╖чний Севастополь», сучасники зможуть осягнути велич во╓нно╖ ╕стор╕╖ легендарного м╕ста. У в╕дкритт╕ музею взяли участь: в╕це-прем`╓р-м╕н╕стр В╕ктор Тихонов, м╕н╕стр оборони Укра╖ни Михайло ╢жель, голова Севастопольсько╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Валер╕й Саратов, голова м╕ськради Юр╕й Дойн╕ков, ╕нш╕ посадов╕ особи. Голова м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Валер╕й Саратов пооб╕цяв у район╕ Рад╕ог╕рки (м╕сце розташування новоствореного музею) побудувати новий причал та вс╕ляко сприяти розвитку ц╕╓╖ в╕ддалено╖ в╕д центра частини Севастополя, де, як виявилося, в╕н сам народився ╕ вир╕с. Тим при╓мн╕ше йому буде дбати про мальовничий куточок, який в╕дтепер стане ще приваблив╕шим для турист╕в та мешканц╕в м╕ста.
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
