Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...


В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
Льв╕вська облрада прийняла звернення до Президента щодо позбавлення сп╕вака В╕тал╕я Козловського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2010 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 08.01.2010
ГОЛА ПРАВДА

МУЗИ НЕ МОВЧАТЬ!
 
 Славно╖ пам’ят╕ першого Гетьмана М╕жнародного громадського об’╓днання Укра╖нське козацтво В’ячеслава Чорновола та журнал╕ста Георг╕я Гонгадзе, як╕ траг╕чно загинули за дос╕ не з`ясованих обставин, поклавши сво╖ життя на В╕втар Свободи Укра╖ни, присвячую...
 
 ГОЛА ПРАВДА

 Бояться Правди словоблуди — “демократи”
 Й тихцем вдягають Голу Правду в пишн╕ шати.
 Бо Гола Правда враз розв╕нчу╓ обман
 ╤ в головах людей розс╕ю╓ туман.
 Одна лиш думка, що розв╕╓ться облуда
 Й Народ прозр╕╓, бо спаде з очей полуда,
 Жаха╓ ╖х, немов нечисту силу ладан!
 За це з них кожен Голу Правду вбити ладен.
 Тож брешуть як! Натхненно! Щиро! Гарно!
 Народ все жде, над╕╓ться та… марно!
 В м╕цний кулак стискаються долон╕,
 ╤ кров нурту╓ й гупа╓ у скрон╕!
 Та пильно нагляда╓ з-за “корита”
 “Палких народолюб╕в” рать несита.
 Гострого Слова та Правдивого Пера
 Бояться, бо прийде й на них пора!
 
 АРХАНГЕЛ ЗЛА
 
 — Чи ж, д╕йсно, ╓ таки Архангел Зла? —
 М╕рку╓мо соб╕, йдучи у Храм побожно.
 Все навкруги в вогнях: в╕трини, дзеркала...
 — Де ж в╕н?! Н╕, н╕! В це в╕рити не можна!
 Й байдуже дал╕, мов сл╕п╕, йдемо,
 Минаючи вогн╕ реклам, пивбар╕в, казино.
 ╤з Церкви б╕жимо туди, куди й юрба,
 Не розбираючи, куди вс╕ йдуть, до ладу,
 Йдемо й соб╕ — кричати “Слава!”,
 чи “Ганьба!”,
 Збирати п╕дписи “мес╕╖” на посаду,
 Зд╕ймати галас на майданах без спочину,
 Нам все одно. Лишень дали би коп╕йчину.
 Коли ж верта╓мося з м╕тинг╕в назад,
 Нас б╕дн╕сть й злигодн╕ страшн╕ дивують!
 Бездомн╕ д╕ти у м╕стах, старц╕ стоять у ряд,
 В ру╖нах села та поля, що в бур’янах пустують!
 Людей немовби вимела б╕ди м╕тла!
 Це — неспроста! Таки в╕н ╓ — Архангел Зла!
 Що ж, слава Богов╕, НЕ Я -
 отому Злу причина.
 Ходжу до Церкви, не хулю,
 гор╕лки не вживаю,
 Чемно в╕таюся з вс╕ма, живу так доброчинно!
 Тож зв╕дки йде Архангел Зла?
 Пов╕рите — не знаю…

 П’ЯВКИ ТА Т╤ЛО

 Дов╕рливе, слабке, нещасне Т╕ло
 Кодло П’явок в болото заманило.
 А там — р╕зних мастей зажерлив╕ П’явки
 Прилипли враз! Хто — до ноги, хто — до руки!
 ╤ в гвалт: В нас демократ╕я! Нам любо-мило!
 Це ми — сит╕ П’явки, тепер вже — Т╕ло!
 Нас з р╕дним Т╕лом кров його зр╕днила,
 Що в наших животах забулькот╕ла!
 Ми порятунок й ╕стинну свободу
 Приносимо держав╕! А з Народу
 Ми кров п’╓мо й зн╕ма╓мо страждання!
 Тож заклика╓мо П’явок вс╕х до братання!
 Та, врешт╕-решт, прийшло до тями Т╕ло,
 Й на ноги встало. Бо не захот╕ло
 Поживою П’явкам тим хижим стати.
 Струсило, розтоптало ╖х й п╕шло до хати.
 
 Отак, ╕ Укра╖ну-Неньку
 Невинну, зраджену, р╕дненьку
 З солодкими речами привели
 На край провалля. Й почали
 ╥╖, притьмом, на шмаття рвати:
 «Муж╕ державн╕», горе-депутати,
 Та горе-патр╕оти вс╕х мастей!
 Без жалю до старих ╕ до д╕тей.
 Все роз╕крали, розтягли до гайки,
 Розшматували м╕ж собою все на пайки,
 Взялися вже й до Мат╕нки-Земл╕,
 Будують в╕лли-замки чимал╕
 На вкраден╕ тихцем в Народу грош╕.
 (А вс╕ ж так╕ вони у нас хорош╕).
 Не треба Неньц╕-Укра╖н╕ й ворог╕в,
 Коли п’╓ кров ╖╖ орда таких “син╕в”.
 Ти вправ╕, Друже-Брате, запитати:
 — Як нам Господарем у Власн╕й Хат╕ стати?
 Щоб ожила наша Вкра╖на-Ненька?
 В╕зьми Кобзар ╕ — знайдеш все в Шевченка!
 В╕д “свого” Злод╕я не сл╕д добра чекати,
 Що вкрав — забрати сл╕д й нагнати з хати!
 Щоби струсити й почавити тих П’явок,
 Потр╕бн╕ — Слово й Праве Д╕ло, кр╕м думок!
 
ЩАСТЯ ╤ ДОЛЯ

 (З власними Щастям
 та Долею потр╕бно жити
 в злагод╕. Не провокувати,
 не гн╕вити, не нар╕кати...).

 Спитав я в свого Щастя:
 — Де ж ти, сердего, ходиш?
 Чи то десь я блукаю, чи мимо ти проходиш?
 ╤ в╕дпов╕ло Щастя: — Даремно ти блука╓ш,
 Я — за тобою т╕нню, а ти — чимдуж вт╕ка╓ш.
 Спитав я свою Долю: — Чому тебе не знаю?
 ╤ по життю, мов неук, навпотемки блукаю.
 ╤ в╕дпов╕ла Доля: — Даремно нар╕ка╓ш,
 Бо я — завжди з тобою, а ти — мене шука╓ш.
 Так в чому ж мо╓ Щастя?
 ╤ що готу╓ш, Доле?
 Бо морять душу думи,
 мов спека — чисте поле!
 У Д╕тях — тво╓ Щастя!
 Лиш будь ╖м — Батьком р╕дним!
 В╕тчизна ж — твоя Доля!
 Тож будь ╖й — Сином в╕рним!

 Тимоф╕й ХАЩ╤ВСЬКИЙ,
 отаман Дрогобицького козацького куреня ╕м. ╤вана Богуна Укра╖нського козацтва.
м. Дрогобич.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2010 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8346

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков