Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2010 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2010
БОЛЮЧ╤ ПРОБЛЕМИ УТВЕРДЖЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤ У КРИМУ

(ВИГОЛОШЕН╤ ТА НЕОЗВУЧЕН╤ ЗА БРАКОМ ЧАСУ ТЕЗИ ВИСТУПУ НА ЗУСТР╤Ч╤ ПРЕДСТАВНИК╤В ╤НТЕЛ╤ГЕНЦ╤╥ АР КРИМ ТА ХЕРСОНСЬКО╥ ОБЛАСТ╤ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРА╥НИ В╤КТОРОМ ЮЩЕНКОМ 23 ГРУДНЯ 2009 р. у м. С╤МФЕРОПОЛ╤)
Високоповажний пане Президенте!
Вельмишановн╕ Миколо Григоровичу
та ╤ване Федоровичу!

Дозвольте в╕д ╕мен╕ Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка та укра╖нсько╖ громади Криму укл╕нно в╕тати вас на гостинн╕й укра╖нськ╕й кримськ╕й земл╕.
Крим – ун╕кальний не лише в Укра╖н╕, але й в усьому св╕т╕ рег╕он, де на невеличк╕й географ╕чн╕й територ╕╖ водночас зустр╕чаються та упродовж к╕лькох тисячол╕ть ╕снують, збагачуючи ╕ доповнюючи одне одного, к╕лька природно-кл╕матичних зон: чорноморськ╕ субтроп╕ки, Кримськ╕ гори та прадавн╕й укра╖нський степ. Але це не ╓дина ╕ не головна особлив╕сть Криму. Кримський п╕востр╕в — один з найдревн╕ших центр╕в людсько╖ цив╕л╕зац╕╖. За к╕лька тисячол╕ть до того, як ще не ╕снувало багатьох кра╖н ╢вропи, а на мап╕ св╕ту не було н╕ Москов╕╖, н╕ Санкт-Петербурга, на кримських теренах вже процв╕тали могутн╕ держави-пол╕си; буяла торг╕вля та економ╕чне життя, творилася висока культура та неповторне мистецтво. Не випадково, що саме через Крим проходив знаменитий торговельно-економ╕чний та цив╕л╕зац╕йний шлях в╕д варяг╕в до грек╕в. Через наш п╕востр╕в пролягало також в╕дгалуження в╕домого Шовкового шляху до Середньо╖ Аз╕╖, ╤нд╕╖ та Китаю.
Для тих, хто ╕стор╕ю Криму вперто та недолуго намага╓ться розпочати з 1783 року, нагада╓мо, що задовго до ц╕╓╖ траг╕чно╖ для Кримського п╕вострова дати тут упродовж к╕лькох в╕к╕в ╕снували не лише Кримське ханство та християнське княз╕вство Феодоро, але й тисячол╕тн╕й Неаполь Ск╕фський, Херсонес, ╢впатор╕я, Пантикапей.
Крим, зокрема Херсонес, ╓ духовною столицею та колискою християнства на укра╖нськ╕й земл╕, столицею древньо╖ Руси-Укра╖ни. Пам’ятаймо, що саме з Криму розпочалося хрещення Ки╖всько╖ Рус╕ та багатьох кра╖н ╢вропи.
У Криму впродовж к╕лькох в╕к╕в сформувався кримськотатарський народ, була виплекана його неповторна культура. Нагадаю, що ще тод╕, коли у деяких п╕вн╕чних державах самодержц╕ не могли п╕дписатися п╕д сво╖ми указами, у Криму, в ханськ╕й столиц╕ Бахчисара╖ вже ╕снував в╕домий вищий навчальний заклад Зинджирли-медресе. А витоки кримськотатарсько╖ поез╕╖ розпочинаються ще з Х╤╤-Х╤╤╤ стол╕ть.
З давн╕х-давен Кримський п╕востр╕в, грецьк╕ держави-пол╕си, Неаполь Ск╕фський, княз╕вство Феодоро та Кримське ханство були т╕сно пов’язан╕ з укра╖нським Придн╕пров’ям – Ки╖вською Руссю – Укра╖ною. Ц╕ зв’язки обумовлювалися не лише територ╕альною близьк╕стю, але й економ╕чною, духовною та культурною спор╕днен╕стю з Укра╖ною.
Коли на укра╖нських теренах п╕д навалою кочових племен впала Велика Ск╕ф╕я, то у передг╕р’ях Чатир-Дагу у ╤╤╤ стол╕тт╕ до н. е. виникло м╕сто-фортеця ╕ держава Неаполь Ск╕фський. Нов╕тн╕ археолог╕чн╕ досл╕дження переконливо доводять, що перша столиця у Криму була створена поблизу Б╕ло╖ скел╕ на територ╕╖ нин╕шнього Б╕лог╕рського (Карасубазарського) району за к╕лька стол╕ть до виникнення Неаполя Ск╕фського. Наявн╕сть у Криму Тмутороканського княз╕вства, територ╕я якого поширювалась ╕ на Таманський п╕востр╕в, переконливо доводить споконв╕чн╕ зв’язки п╕вострова з Ки╖вською Руссю. Ки╖вськ╕ та черн╕г╕вськ╕ княз╕ упродовж X-ХIII стол╕ть посилали княжити сюди сво╖х д╕тей та родич╕в. Не припинилися зв’язки Криму з Укра╖ною ╕ у часи ╕снування християнського княз╕вства Феодоро та Кримського ханства.
В ╕стор╕╖ Козацько╖ Укра╖ни та Кримського ханства упродовж к╕лькох стол╕ть присутн╕ не лише м╕л╕тарн╕ протистояння, але й довготривала т╕сна економ╕чна та в╕йськова сп╕впраця. ╥х, на жаль, припинило ╕ знищило Московське царство, зруйнувавши у 1775 роц╕ Запорозьку С╕ч та л╕кв╕дувавши державу кримськотатарського народу.
Т╕сн╕ зв’язки Криму з Укра╖ною продовжувалися ╕ тод╕, коли п╕востр╕в став частиною Тавр╕йсько╖ губерн╕╖. Саме тод╕ вих╕дц╕ з Укра╖ни та в╕дставн╕ солдати, як╕ п╕сля в╕дбуття арм╕йсько╖ служби лишалися у Криму, зробили вагомий внесок у в╕дродження зруйновано╖ економ╕ки п╕вострова, особливо у розвиток с╕льського господарства у степових районах.
Творцям м╕фу про «город русской славы Севастополь» нагада╓мо, що захисниками геро╖чно╖ оборони м╕ста у англо-рос╕йськ╕й в╕йн╕ 1854-1856 рок╕в були десятки звитяжних полк╕в, сформованих з укра╖нських вояк╕в.
Про участь укра╖нц╕в в оборон╕ та визволенн╕ Севастополя п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни переконливо св╕дчать укра╖нськ╕ пр╕звища на монументах та пам’ятних обел╕сках, ╕мена Геро╖в Радянського Союзу ╕ назви севастопольських вулиць.
Упродовж трьох стол╕ть могутн╕й Чорноморський флот Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, привласнивши здобутки та традиц╕╖ запорозького козацтва, формувався переважно з витривалих, в╕дпов╕дальних та дисципл╕нованих укра╖нських хлопц╕в. ╤ коли п╕сля лютнево╖ революц╕╖ 1917 року стали дор╕кати командувачу Чорноморського флоту адм╕ралу Колчаку за несанкц╕оноване владою п╕дняття на вс╕х кораблях укра╖нських прапор╕в, в╕н з г╕дн╕стю в╕дпов╕в: «Я не м╕г ╕ти проти вол╕ чорноморц╕в, оск╕льки м╕й флот на 90% укомплектований укра╖нцями».
У добу ╕снування Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки, Гетьманату та Директор╕╖ Укра╖на продовжувала т╕сно сп╕впрацювати з Кримом. Саме завдяки допомоз╕ Укра╖ни за час╕в урядування генерала Сулькевича на п╕востров╕ не допустили широкомасштабного голоду. Страшний голод у Криму настав уже п╕сля завоювання краю б╕льшовиками.
Мало кому в╕домо, що нав╕ть п╕д час н╕мецько╖ окупац╕╖ на кримських теренах д╕яло вельми розгалужене п╕дп╕лля ОУН-УПА, кероване з материково╖ Укра╖ни.
На мемор╕альних пам’ятниках во╖нам, загиблим у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, розкиданих по всьому Криму, ми знаходимо ╕ вшанову╓мо також сотн╕ тисяч кримчан-укра╖нц╕в. Тож ця земля щедро скроплена ╕ укра╖нською кров’ю.
Укра╖на та укра╖нський народ зробили найвагом╕ший внесок у п╕сляво╓нну в╕дбудову сплюндрованого в╕йною та стал╕нсько-бер╕╖вською злочинною депортац╕╓ю з п╕вострова кримськотатарського народу, в╕рмен, болгар, грек╕в у травн╕ 1944 р.
Нав╕ть тод╕, коли Кримська область перебувала у склад╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, у перше пово╓нне десятил╕ття з Укра╖ни в╕дбувалося широкомасштабне переселення працездатного населення ╕ надавалася величезна економ╕чна допомога.
Передання Кримсько╖ област╕ з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ до складу Укра╖ни у лютому-кв╕тн╕ 1954 р. врятувало п╕востр╕в в╕д економ╕чного колапсу, вдихнуло нове життя, сприяло економ╕чному та господарському в╕дродженню рег╕ону.
З материково╖ Укра╖ни упродовж 1954-1985 рок╕в було переселено сотн╕ тисяч укра╖нських селян. Часто сюди переселяли ц╕л╕ колгоспи не лише з людьми, але й з реманентом та худобою.
Можемо з повним правом стверджувати, що пово╓нний обезлюднений Крим в╕дбудований мозолями й потом укра╖нського народу. Над в╕дродженням Криму, досить часто за рахунок недоф╕нансування ╕нших областей, працювала економ╕ка вс╕╓╖ Укра╖ни.
Укра╖на зробила вагомий внесок у в╕дбудову кримського машинобудування, зал╕зничного та морського транспорту, енергетики, г╕рничо-видобувно╖ промисловост╕. Вже через к╕лька рок╕в п╕сля передання Кримсько╖ област╕ на п╕востров╕ збудували найб╕льшу в ╢вроп╕ тролейбусну трасу в╕д С╕мферополя до Ялти, а також до Криму прийшла дн╕провська вода. Понад 400 тис. га колись малопродуктивних земель у степовому Криму та Передг╕р’╖ отримали житт╓дайну воду. Дн╕провська вода зробила справжню аграрну революц╕ю у Криму. Новий ╕мпульс для свого розвитку отримали бюджетоутворююч╕ галуз╕ (виноградарство та виноробство, сад╕вництво, кормовиробництво, спецкультури, тваринництво та птах╕вництво). За р╕внем економ╕чного та соц╕ального розвитку Крим в Укра╖н╕ упродовж 1960-1980-х рок╕в пос╕дав пров╕дне м╕сце у колишньому Радянському Союз╕. У доленосний для Укра╖нсько╖ держави р╕к, в грудн╕ 1991 р., майже 60% кримчан проголосували за новий державний курс, за ╖╖ незалежн╕сть. Незважаючи на вс╕ляк╕ негаразди, протид╕ю ╕мперсько-шов╕н╕стичних сил та в╕дверте втручання нео╕мперських яструб╕в кримська автоном╕я упродовж 18 рок╕в ╓ ╕ буде надал╕ складовою ╕ нев╕д’╓мною частиною Укра╖ни. Ця незаперечна пол╕тична акс╕ома закр╕плена Конституц╕╓ю Укра╖ни ╕ п╕дтверджена м╕жнародними угодами та св╕товою сп╕льнотою. Проте мусимо з болем констатувати, що за 18 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни ки╖вськими високопосадовцями зроблено дуже мало для утвердження укра╖нсько╖ державност╕. Можна погодитися з думкою такого авторитетного ╕ знаного в Укра╖н╕ пол╕тичного д╕яча, голови Севастопольсько╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖, кримчанина Серг╕я Куницина про те, що ки╖вськ╕ чиновники зробили дуже мало для того, аби Крим став справд╕ укра╖нським.
Перш за все йдеться про укра╖нський осв╕тн╕й та ╕нформац╕йно-культурний прост╕р. Адже за 18 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни ки╖вська влада й донин╕ вважа╓ великим досягненням створення семи укра╖номовних шк╕л. Ус╕ вони фактично виборен╕ у м╕сцево╖ влади, яка й дос╕ вс╕ляко протид╕╓ впровадженню державно╖ мови у дитяч╕ дошк╕льн╕ заклади, середн╕ школи, ╕нститути та ун╕верситети. Взятий курс на створення укра╖номовних клас╕в ╓ черговим чиновницьким крут╕йством ╕ штовха╓ укра╖номовну осв╕ту у безвих╕дь. Укра╖номовн╕ класи у рос╕йськомовному осв╕тньому середовищ╕ вельми неефективн╕ у пробудженн╕ нац╕онально╖ св╕домост╕ та укра╖нсько╖ ╕дентичност╕. У б╕льшост╕ шк╕л ╖х закривають як малокомплектн╕. Тож 700 тисяч кримських укра╖нц╕в мають конституц╕йне право у сво╖й держав╕ на кримськ╕й земл╕ навчати сво╖х д╕тей, починаючи в╕д дитячого садочка, середньо╖ школи до вищого навчального закладу державною мовою. Проживши понад 50 рок╕в у Криму, особисто я не мав тако╖ можливост╕. Тако╖ можливост╕ за час╕в комун╕стичного режиму не мали ╕ мо╖ д╕ти. Вже у незалежн╕й Укра╖н╕ виросли ╕ п╕дростають мо╖ онуки. Але вони також позбавлен╕ права ходити до укра╖нського дитсадочка, вчитися в укра╖нськ╕й школ╕ та в укра╖номовному вищому навчальному заклад╕. Укра╖номовний клас
у С╕мферопольськ╕й школ╕ № 23, до якого ходив м╕й онук, цього року закрили як малокомплектний. Добре, що мо╓му синов╕, ученому-сад╕внику, кандидату наук, фах╕вцю з високо╕нтенсивного сад╕вництва, запропонували роботу у Дн╕пропетровськ╕й област╕, на Н╕копольщин╕, де створю╓ться потужне сад╕вниче господарство. Тому онук Максим п╕шов до укра╖нсько╖ школи у м. Н╕копол╕.
Тож, чи не добива╓ться кримська влада того, щоб для здобуття осв╕ти державною мовою потр╕бно буде вс╕м укра╖нцям ви╖хати до материково╖ Укра╖ни чи то до Канади? Мабуть, ╕ кримськ╕ татари, аби навчати д╕тей р╕дною мовою, мають перебазуватися до Туреччини чи то до Румун╕╖. Спод╕ваюся, що за Вашо╖ друго╖ президентсько╖ каденц╕╖ цього не трапиться.
Шановний пане Президенте!
Нам ус╕м ╕мпону╓ Ваша невтомна праця щодо повернення втрачено╖ за 350 рок╕в ╕сторично╖ пам’ят╕, забутих ╕сторичних, наукових надбань, под╕й та особистостей. Укра╖ну як незалежну ╓вропейську державу можуть збудувати лише об’╓днан╕ мовою, культурою та нац╕ональною ╕де╓ю патр╕оти.
╤, мабуть, завдання вс╕х осв╕тянських ланок не лише давати знання, а й виховувати патр╕от╕в сво╓╖ держави.
Чи виплека╓мо ми у Криму патр╕от╕в Укра╖ни, коли прокуратура Криму та м╕ста С╕мферополя роками не пом╕ча╓ антидержавницьких та антиукра╖нських д╕йств не лише ос╕б з депутатськими мандатами, а й кримських чиновник╕в високих ранг╕в? У той же час вона буквально тероризу╓ директора Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя Наталю Руденко листами-запитами: на як╕й п╕дстав╕ навчальний день у цьому заклад╕ розпочина╓ться виконанням Державного г╕мну Укра╖ни.
Чи можна у кримських школах виховати укра╖нських патр╕от╕в, коли, незважаючи на Ваш указ про декомун╕зац╕ю м╕сцево╖ топон╕м╕ки та л╕кв╕дац╕ю б╕льшовицько╖ символ╕ки, м╕н╕стр осв╕ти ╕ науки Криму нещодавно в╕дкрива╓ пам’ятник Лен╕ну в одному ╕з с╕л Джанкойського району. Присутн╕сть шк╕льно╖ та студентсько╖ молод╕ на вс╕ляких антиукра╖нських та антидержавницьких акц╕ях вже стала патолог╕чною традиц╕╓ю. Св╕дченням цього ╓ ╕ комун╕стичний шабаш, влаштований б╕ля рос╕йського театру ╕м. М. Горького перед початком нашо╖ зустр╕ч╕ з Вами.
Х╕ба сприя╓ патр╕отичному вихованню тотальна п╕онеризац╕я кримських шк╕л? Лише в одн╕й Керч╕ напередодн╕ сумно╖ для Укра╖ни дати, чергово╖ р╕чниц╕ б╕льшовицького перевороту в Петербурз╕, у школах головним комун╕стом Криму прийнято у п╕онери понад 400 школяр╕в. Мабуть, ненормально, що Кримський академ╕чний музичний театр з 2004 року перетворений на аг╕тац╕йний майданчик одн╕╓╖ пол╕тично╖ сили. В╕н ╕ сьогодн╕ обл╕плений з ус╕х бок╕в гаслами «Крымчане – за Януковича». Рос╕йський театр, яким керу╓ справжн╕й ╕нтел╕гент, рос╕янин ╕ патр╕от Укра╖ни Анатол╕й Новиков, не принижу╓ться до пол╕тизац╕╖ сво╓╖ авторитетно╖ мистецько╖ установи.
Виклика╓ тривогу в╕дсутн╕сть належного укра╖нського ╕нформац╕йного простору у Криму. ╢дина укра╖номовна газета «Кримська св╕тлиця» майже не ф╕нансу╓ться М╕н╕стерством культури ╕ туризму, вона пережива╓ вс╕ ц╕ роки вельми скрутн╕ часи ╕ може закритися будь-яко╖ хвилини. У не╖ величезний борг перед пол╕граф╕чним видавництвом та власниками орендованих прим╕щень (газета сплачу╓ високу орендну плату державному п╕дпри╓мству). У той же час як в╕дверто антиукра╖нська та антидержавницька газета «Крымская правда» за безц╕нь оренду╓ прим╕щення ДП «Таврида». Зокрема, й через таку орендну дискрим╕нац╕ю передплатна ц╕на «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╓ досить високою ╕ ╖╖ не в змоз╕ передплатити б╕льш╕сть громадян Укра╖ни.
Надм╕рна та однополярна пол╕тизац╕я орган╕в м╕сцевого самоврядування у Криму, починаючи в╕д ВР автоном╕╖ до с╕льсько╖ ради, негативно познача╓ться на соц╕ально-економ╕чному становищ╕ рег╕ону, позбавля╓ Крим курортно╖ та ╕нвестиц╕йно╖ привабливост╕. Лише гучн╕ антинатовськ╕ акц╕╖, як╕ проходили з ╕н╕ц╕ативи та п╕д кер╕вництвом кримських депутат╕в р╕зного р╕вня, позбавили Феодос╕ю та ╕нш╕ м╕ста сотень м╕льйон╕в долар╕в.
Не сприяла курортн╕й та рекреац╕йн╕й привабливост╕ Криму вельми складна еколог╕чна ситуац╕я на п╕востров╕. Не виклика╓ захоплення ╕ занедбана ╕нфраструктура м╕сцевих курорт╕в, см╕ття, бруд та загороджене узбережжя. Край цьому безладу та пол╕тизац╕╖ мають покласти запропонован╕ Вами, пане Президенте, зм╕ни до виборчого законодавства, повернення до мажоритарно╖ системи вибор╕в в органи м╕сцевого самоврядування.
Останн╕ми роками в Криму втратили сво╓ економ╕чне значення так╕ колись потужн╕ та бюджетоутворююч╕ галуз╕, як сад╕вництво, виноградарство, овоч╕вництво, еф╕роол╕йн╕ та л╕карськ╕ культури. Без ╖хнього в╕дродження Крим не зможе функц╕онувати як м╕жнародний курорт та самодостатня економ╕чна зона.
У мешканц╕в Криму виклика╓ занепоко╓ння зрощення крим╕нал╕тету з владою — лог╕чний насл╕док дефект╕в ╕снуючо╖ виборчо╖ системи. Сусп╕льну напругу в рег╕он╕ викликають зловживання влади у земельних питаннях, надм╕рна складн╕сть отримання земельних д╕лянок для забудови, ведення господарства та спорудження культових заклад╕в. Роками кримська влада не розв’язу╓ так╕ питання, як орган╕зац╕я у С╕мферопол╕ та Ялт╕ «Укра╖нського дому». Укра╖нськ╕ громади цих м╕ст позбавлен╕ можливост╕ як сп╕лкуватися, так ╕ задовольняти сво╖ нац╕онально-культурн╕ потреби. У Криму, де живе ╕ працю╓ впродовж 60 рок╕в в╕дома в усьому св╕т╕ кримська майстриня-вишивальниця, Герой Укра╖ни В╕ра Ро╖к, ╓ ун╕кальна можлив╕сть створити перший музей-студ╕ю укра╖нсько╖ вишивки. Зазначений заклад значною м╕рою п╕двищив би культурну ╕ курортну приваблив╕сть п╕вострова ╕ сприяв би пропаганд╕ укра╖нського мистецтва. Але ╕ це питання н╕як не вир╕шу╓ться м╕сцевими чиновниками.
Серед ус╕х кандидат╕в у президенти Укра╖ни лише у Ваш╕й передвиборн╕й програм╕ ми знаходимо досить ц╕льну й науково об╜рунтовану програму розвитку нашо╖ кра╖ни як цив╕л╕зовано╖ ╓вропейсько╖ держави укра╖нського народу. У н╕й ми знаходимо в╕дпов╕д╕ також на питання в╕дродження укра╖нсько╖ мови, творення укра╖нсько╖ нац╕╖, повернення ╕сторично╖ пам’ят╕.
Користуючись наданою можлив╕стю виступити на цьому з╕бранн╕, я хот╕в би в╕д ╕мен╕ укра╖нсько╖ громади порушити перед Вами питання про нагородження Великого сина Укра╖ни, геро╖чного борця за свободу укра╖нського та кримськотатарського народ╕в, мого земляка-запор╕жця, генерала Петра Григоренка. Спод╕ваюся, що це клопотання п╕дтримають наш╕ побратими кримськ╕ татари, як╕ вважають в╕дважного укра╖нця сином свого народу.
Оск╕льки наближаються новор╕чн╕ та Р╕здвян╕ свята, то я в╕таю Вас, всю Вашу родину, шановних гостей ╕ учасник╕в з╕брання з Новим 2010 роком та Р╕здвом Христовим. Зичу Вам м╕цного здоров’я, усп╕х╕в та перемоги у виборчих перегонах.
Укра╖н╕ – укра╖нського Президента!
В╕ктор Ющенко – наш Президент!

Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Тараса Шевченка, доктор ф╕лософ╕╖, академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки АР Крим.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2010 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8318

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков