Версiя для друку Обговорити в форумi

Коли у Львові тривала епідемія грипу, невід’ємною частиною «іміджу» міських мешканців стали марлеві пов’язки. А дехто ігнорував настанови лікарів, зате «натискав» на часник. Саме в цей час і надійшла до львівського корпункту «КС» посилка з часником. Це наш добрий приятель з Криму Ахтем Алієв вирішив підтримати древнє місто аж ніяк не зайвими вітамінами. Нагадав при цьому, що частину цього «стратегічного» продукту бажано передати Івану Михайловичу Семціву (про нього я згадував у статті «Духовний брат Ахтема Алієва»). Проте, лісівник із Прикарпаття сказав, що оскільки у нього на городі часник вродив добре, то його «долю» бажано передати знайомим працівникам львівського «Лісопроекту». Адже саме там працює його давній приятель Михайло Карпа та інші колеги по лісовому цеху.
Побажання Івана Михайловича я виконав. Ще дещо передав нашим читачам – тим, які живуть недалеко. Але основну частину посилки я вирішив відвезти у дитячий будинок, що знаходиться на вулиці Таджицькій, 21. «Спецвантаж» із вдячністю прийняла директор дошкільного закладу Марія Степанівна Черник. Вона сказала:
— У нас перебуває 96 дітей віком від 2 до 7-ми років. Переважно це діти-сироти, у декого непутящі татусі і матусі позбавлені батьківських прав. На жаль, це явище не таке вже й рідкісне…
Цікаво, що навіть у наркоманів і п’яниць нерідко народжуються хороші діти. Ростуть вони добрими і щирими, а головне, серед них чимало здібних до навчання. Трапляється, що декого всиновлюють бездітні пари.
Можна сказати, що таким дітям пощастило, бо держава дає лише мінімум, необхідний для виживання. Доводиться просити приватних підприємців: купіть, будь ласка, дітям яблук, лимонів, бодай трішки меду. Адже в їхньому віці дуже потрібні вітаміни!
Добре, що такі люди знаходяться, особливо багато допомагає директор «Південного ринку» Петро Писарчук. Без нього ми просто пропали б…
І оця посилка з Криму є дуже своєчасною. Коли ви сказали, що заїдете до нас, дітки вирішили подарувати Ахтему Алієву свої малюнки і декілька фотографій. Ось бачите, Максимко з другої групи намалював символ нашого міста, а на звороті є «дарчий напис»: «Дорогий п. Ахтем Алієв! Дякуємо вам за часник! Тепер нам грип не страшний, ми будемо кожен день його їсти. На пам’ять вам даруємо фотографії і наші малюнки!».
Тож нехай цей та інші малюнки, а також фотографії будуть своєрідним новорічним подарунком Ахтему Алієву, який не забув про львівських дітей і зайвий раз довів, що між християнами і мусульманами немає суттєвої різниці, а головним мірилом духовності є любов до людей.

Сергій ЛАЩЕНКО.
м. Львів.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема ""Джерельце""