"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема "Душі криниця"
#52 за 25.12.2009
ЗУСТР╤Ч ╤З РА╥СОЮ НЕДАШК╤ВСЬКОЮ
Народна артистка Укра╖ни Ра╖са Недашк╕вська, Л╕сова красуня Мавка, кавалер орден╕в княгин╕ Ольги та Варвари Великомучениц╕, лауреат прем╕й ╕мен╕ Миколи Островського, ╕мен╕ Серг╕я Бондарчука, володарка найвищо╖ к╕нематограф╕чно╖ в╕дзнаки Рос╕╖ «Н╕ка», художн╕й кер╕вник театру «П╕д зоряним небом», заснованого Ки╖вським республ╕канським планетар╕╓м товариства «Знання» Укра╖ни ╕ Культурним центром «Св╕т-Л», при╖жджала до нашого м╕ста на свято Лесино╖ осен╕. Наша вчителька Валентина Адам╕вна Овс╕йчук запросила Ра╖су Недашк╕вську до нашо╖ школи-л╕цею № 9. ╤ вчител╕, ╕ д╕ти насолоджувалися чудовою грою артистки у моновистав╕ «Л╕сова п╕сня». Нам дуже при╓мно, що саме в наш╕й школ╕ зупинилась в╕дома артистка, тим самим зробила велику нам пошану, обравши нашу школу серед ╕нших шк╕л Ялти. Учн╕ були рад╕ посп╕лкуватися з Ра╖сою Степан╕вною та подивитися на ╖╖ досконалу гру. Я теж була на моновистав╕ ╕ в мене залишилися дуже гарн╕ враження. Ра╖са Недашк╕вська несла духовн╕сть, гармон╕ю, любов. Вона ╕ ╓ перевт╕ленням Мавки, як вона сама каже: «Мавка — це ╕деальна людина». Вона чудово вживалася у рол╕ кожного з д╕йових персон драми-фе╓р╕╖ Лес╕ Укра╖нки «Л╕сова п╕сня». Здавалось, що все це не гра, а реальне життя. Протягом ус╕╓╖ вистави, я не могла в╕д╕рвати очей в╕д сцени. Актриса н╕би випром╕нювала енерг╕ю, якою заряджала глядач╕в. Це було неймов╕рно, це не може не подобатися! Якщо буде можлив╕сть ще раз побувати на ╖╖ вистав╕, я обов’язково нею скористаюсь. Ось така в мене була зустр╕ч ╕з Ра╖сою Недашк╕вською!
Валер╕я Яновська, учениця 10-Б класу школи-л╕цею № 9.
* * *
Т╕льки побачивши талант, його гру зблизька, можна в╕дчути, що то воно за р╕ч — акторство. Наче за кул╕си зазирнеш — ╕ н╕що тебе там не розчарову╓, не засмучу╓. Навпаки — почуте й побачене робить ще б╕льш зрозум╕лим, чому ця артистка любима людьми. Бо вона справжня. Як справжн╓ сонце над Землею. Як справжн╕й погожий день. Ось як розпов╕ла Ра╖са Недашк╕вська про свою Мавку, до яко╖ прикип╕ла на все життя: «Вона дуже гармон╕йна, вона без дна. З нею зростаю, з нею живу все життя, дбаючи найперше про ╕нших, а не про себе… Х╕ба ж то погано — бути потр╕бною ╕ншим?». Ще в 17-р╕чному в╕ц╕ вона з╕грала головну роль Мавки на к╕ностуд╕╖ ╕м. Олександра Довженка у ф╕льм╕ «Л╕сова п╕сня», який артистка подарувала нам у запису на диску. Колись вона грала Мавку, а тепер викону╓ вс╕ рол╕, чита╓ д╕алоги, ремарки. ╤ не в к╕но, а в театр╕. «Я нав╕ть «Л╕сову п╕сню» тр╕шки зм╕нила, наче з благословення само╖ Лес╕ Укра╖нки. У мо╖й моновистав╕ нема╓ ф╕нально╖ траг╕чно╖ ноти, адже н╕яка туга краси перемагати не повинна. У ф╕нал╕ зустр╕чаються душ╕ геро╖в — Мавки ╕ Лукаша. Мавка просить: «Грай же, коханий, благаю!». ╤ Лукаш почина╓ грати, уже вмираючи, на соп╕лц╕. ╤ як зм╕ню╓ться музика, так зм╕ню╓ться все довкола». Ра╖са Степан╕вна просто на очах перевт╕лилася в образи геро╖в, ╕ вже справжн╓ авторське диво в╕дбувалося на сцен╕. Ясна м╕сячна н╕ч, Мавка спалаху╓ раптом давньою красою у зорян╕м в╕нц╕. Лукаш кида╓ться до не╖ з покликом щастя. В╕тер збива╓ б╕лий цв╕т з дерев. Цв╕т лине, лине, лине… ╕ закрива╓ закохану пару… На сцен╕ Ра╖са Степан╕вна, та ще кр╕сло, ╕ десь там символ╕чно сходить сонце… ╕ в╕чна Мавка у темно-зеленому, ╕з золотим оздобленням вбранн╕… ╕ в╕чна «Л╕сова п╕сня»: Н╕, я жива! Я буду в╕чно жити! Я в серц╕ маю те, що не вмира╓!!! У сп╕лкуванн╕ з учителями й учнями школи-л╕цею № 9 Ра╖са Степан╕вна благословила вс╕х нас, попросила у Бога нам здоров’я, порадила рад╕ти кожному дню, кожн╕й людин╕, з котрою сп╕лку╓шся, ╕ любити навколишн╕й св╕т, учитися у природи. «Боже, яка ж вона гармон╕йна! Все в житт╕ треба ц╕нувати. ╤, як сказано в молитв╕ Оптинських старц╕в, усе, що несе тоб╕ цей день, сприймати з╕ смиренн╕стю. Люди мають бути добр╕шими. Ми так завинили перед нашою Землею, а вона ж жива, потребу╓ нашо╖ любов╕. Це ж наш малесенький д╕м у величезному Всесв╕т╕. Треба посп╕шати творити добро, прикрашати життя одне одному на ц╕й Земл╕». Спасиб╕ Вам велике, Ра╖со Степан╕вно, в╕чно жива й прекрасна Мавко, за цю зустр╕ч, за щиру розмову, за гарн╕ поради, за прекрасне перевт╕лення ╕з Духу в т╕ло, перел╕таючи з планети на планету, з планет — на сонце, на з╕рки, на мить одну спадаючи у лету… Cтаршокласники Ялтинсько╖ школи-л╕цею № 9 ╕ я в╕та╓мо Ра╖су Степан╕вну з наступаючим Новим 2010 роком ╕ бажа╓мо м╕цного здоров’я, творчо╖ наснаги й с╕мейного затишку.
Валентина Овс╕йчук, учитель укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури Ялтинського НВК «Школа-л╕цей № 9».
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8294
|