"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема "Душі криниця"
#52 за 25.12.2009
НОВИЙ Р╤К ЗА НОВИМ СТИЛЕМ
ДОРОГА ДО ХРАМУ
Запитання: В чому суть розд╕лення на новий ╕ старий стил╕? Чому в б╕льшост╕ сво╖й православна Укра╖на весело святку╓ Новий р╕к в той час, коли ╕ще трива╓ р╕здвяний п╕ст? В╕дпов╕дь: Так званий старий стиль л╕точислення (в╕домий ус╕м юл╕анський календар) був впроваджений римським ╕мператором Юл╕╓м Цезарем ╕ще за сорок ш╕сть рок╕в до Р╕здва Христового. За його наказом астроном Созиген реформував старий ╓гипетський календар, який доти д╕яв в ╕мпер╕╖. Ця реформа на той час була досить прогресивною ╕ ц╕лком виправданою, хоча календар ╕ мав певн╕ хиби й неточност╕, в результат╕ яких за 128 рок╕в його використання мала наб╕гати ц╕ла “зайва” доба. Вт╕м, в╕н був прийнятий в усьому тод╕шньому св╕т╕, а згодом його узяло й християнство, що було затверджено на I Вселенському собор╕ (325 р.). У 1578 роц╕ Папа Римський Григор╕й XIII прийма╓ р╕шення вдосконалити старий стиль л╕точислення, зам╕нивши юл╕анський календар на б╕льш точний, новий. З його благословення група ╓вропейських учених на чол╕ з астрономом Лу╖дж╕ Л╕лл╕о ╕ виробила б╕льш точний сучасний так званий григор╕анський календар, яким ми й користу╓мося нин╕. Зг╕дно з ним п╕сля 4 жовтня 1582 року в╕дразу настало 15 жовтня. ╤сторично новий стиль прийняли спочатку католики, згодом протестанти, а там ╕ увесь св╕т. Б╕льш╕сть православних церков (у тому числ╕ й Константинопольська – Вселенський патр╕архат) також живуть за новим стилем. З ш╕стнадцяти автокефальних (самост╕йних: грецькою “автокефал╕я” – “сам головую”) православних церков лише Сербська, Грузинська, рос╕йськ╕ й укра╖нськ╕ церкви та греко-католики тримаються старого стилю. Щоправда, додержання григор╕анського календаря православними-“новостильниками” стосу╓ться лише неперех╕дних свят – тих, як╕ не залежать в╕д дня святкування Пасхи ╕ святкуються “у числ╕”. Великдень, Вх╕д Господн╕й у ╢русалим (Вербну Нед╕лю), Вознес╕ння Господн╓ та День Свято╖ Тр╕йц╕ (П’ятидесятницю) ус╕ православн╕ святкують разом. Великдень (Пасха) зг╕дно з р╕шенням того ж таки Першого Вселенського собору в╕дзнача╓ться у першу нед╕лю п╕сля весняного р╕внодення ╕ повного м╕сяця; Вх╕д Господн╕й у ╢русалим – за тиждень до Пасхи; Вознес╕ння на сороковий, а П’ятидесятниця – на п’ятдесятий день п╕сля Великодня. Святкування Нового року за новим стилем у нас ╓ святом св╕тським, а не церковним, ╕ ставитися до нього необх╕дно як до св╕тського. Це у першу чергу день п╕дбиття п╕дсумк╕в прожитого року, усв╕домлення допущених за цей пер╕од помилок та складання план╕в на майбутн╓. Чи в╕дзначати його? А чому б ╕ н╕? Т╕льки в╕дзначати пам’ятаючи, що надвор╕ п╕ст. Не думаю, що в╕дсутн╕сть у новор╕чну н╕ч на стол╕ алкоголю, сала ╕ я╓ць так уже з╕псу╓ це загальнодержавне свято. ╤сну╓ достатня к╕льк╕сть рибних та ╕нших вишуканих ╕ ц╕лком святкових страв та напо╖в, як╕ достойно виглядатимуть на стол╕. Та й скакати ╕ танцювати навколо ялинки зовс╕м не обов’язково, хоча це не виключа╓ наявност╕ само╖ ялинки як традиц╕йного атрибуту Нового року й об’╓кту радост╕ ваших малюк╕в: не варто позбавляти ╖х чар╕вност╕ новор╕чно╖ казки. А щодо узгодження календар╕в та стил╕в, то, упевнений, це питання не такого уже й далекого майбутнього. Вт╕м, не в стилях справа, а в нас. Бо не важливо, який стиль надвор╕, але який в серц╕ нашому. Буквально слово “стиль” з латинсько╖ переклада╓ться як “паличка для письма”. ╤ “паличка” ця, як ╕ все, що оточу╓ нас, насправд╕ пише лише те, що ми дозволя╓мо ╖й писати. Як ╕ сказав Господь: “Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе” (╢вангел╕╓ в╕д Матв╕я). Неважливо, що нас оточу╓, важливо – як ми до цього ставимося. Тож хай р╕к, який наста╓, напише в наших серцях не вбиваюч╕ душу слова агрес╕╖ та нетерпимост╕, а животворч╕ слова смирення й любов╕. ╤ хай допоможе нам у цьому Бог! З Новим роком, дорог╕ мо╖!
Прото╕╓рей Олег Ведмеденко.
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8281
|