Версiя для друку Обговорити в форумi

МИ ЄСТЬ НАРОД!

20 грудня 2009 року в приміщенні Центру культури та мистецтв Національного Технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, де на початку 90-х років минулого століття проходили перші з’їзди Народного Руху України, відбувся установчий з’їзд Української Народної Ради. До столиці нашої Батьківщини з’їхалися 980 делегатів із 25 областей, Криму, міста Києва та Севастополя, в тому числі 244 представники студентських, молодіжних організацій, а також понад 400 гостей.
На зібранні учасники заслухали доповіді про необхідність створення УНР (Дмитро Павличко), про нову Конституцію України (проф. Володимир Василенко), про моральні принципи в об’єднанні церков і нації (Євген Сверстюк), соціальну справедливість (проф. Володимир Черняк), про консолідацію українського народу як головне завдання державотворення (Микола Поровський), про економічне відродження нашої держави (проф. Володимир Пилипчук), стан Збройних Сил (голова Спілки офіцерів України В’ячеслав Білоус), про сучасну міжнародну ситуацію (Юрій Щербак) та інші.
З’їзд обговорив важливі питання українського державотворення та в резолюції визначив відповіді на найпекучіші проблеми нинішньої України. Установчий з’їзд УНР ухвалив Резолюцію, Статут організації та обрав керівні органи.
Переважною більшістю голосів головою Ради старійшин УНР обрано Дмитра Павличка, а головою Української Народної Ради – Миколу Поровського.
З’їзд висловив підтримку кандидатові у президенти України Віктору Ющенку. У прийнятій заяві з приводу майбутніх президентських виборів, зокрема, зазначено: “Український народ повинен дати відсіч зазіханням на свій суверенітет і підтримати на виборах Президента кандидатуру, яка керується в своїй діяльності національними інтересами, а не вказівками ззовні… Попри низку управлінських, кадрових помилок, Віктор Ющенко продемонстрував свою відданість ідеї української державності, збереженню української ідентичності та європейського курсу розвитку. Президент зробив вагомий внесок у відновлення національної пам’яті та гідності українців. Його зусиллями Україна і світ дізналися гірку правду про Голодомор 1932-1933 років. Гідно вшановано борців за волю України: Героїв Крут, битви під Конотопом, Батурина. Своїми указами та законодавчими ініціативами Віктор Ющенко зробив вагомий крок у напрямку визнання борців ОУН-УПА на державному рівні”.
Резолюція установчого з’їзду Української Народної Ради, зокрема проголосила головними цілями своєї діяльності здійснення громадянського контролю за діяльністю органів влади, протидію будь-яким спробам розколу України та антиукраїнським акціям, спрямованим проти наших державницьких традицій, національних цінностей, насамперед – української мови та культури.
З огляду на ситуацію, що склалася, УНР закликала громадян України бути готовими до загальнонаціональних масових акцій, спрямованих на обрання дієздатної Верховної Ради з якісно новим складом, а також на відсіч підривній антиукраїнській, антидержавній діяльності п’ятої колони.
Також з’їзд Української Народної Ради задекларував, що новообраний президент, новообраний парламент та новосформований уряд мають підтвердити безальтернативність цивілізаційного вибору України – курсу на інтеграцію до Європейського Союзу та членства в НАТО.
Дмитро Павличко у своїй доповіді зазначив, що “в Україні безкарно діють антиукраїнські сили, які володіють засобами масової інформації”. Це твердження було наочним – камер від так званих “українських” телеканалів в залі не було.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.

На фото: у третьому ряду – делегати від Севастополя; угорі — Микола Поровський і Дмитро Павличко після обрання разом підійшли до трибуни.

***

РЕЗОЛЮЦІЯ УСТАНОВЧОГО З’ЇЗДУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РАДИ

Українська Народна Рада, створена за загальнонаціональною ініціативою як громадська самозахисна організація, проголошує головними цілями своєї діяльності:
– повернення приватизованої олігархічними кланами влади народові, участь у розбудові європейської Української держави;
– утвердження в суспільній свідомості моральних принципів та християнських цінностей;
– вимагання від держави проведення соціальної політики, спрямованої на подолання бідності, підвищення якості та тривалості життя людей, зростання народжуваності та чисельності українського народу;
– участь у збереженні для прийдешніх поколінь екологічно чистого довкілля та нашого найбільшого національного багатства – землі;
– протидія будь-яким спробам розколу України та антиукраїнським акціям, спрямованим проти наших державницьких традицій, національних цінностей, насамперед – української мови та культури;
– сприяння зміцненню національної безпеки та оборони;
– вироблення рекомендацій владі щодо розв’язання найважливіших проблем духовного, культурного, наукового, політичного, соціального та економічного розвитку нашої країни, її обороноздатності та національної безпеки;
– здійснення громадянського контролю за діяльністю органів влади;
– організація громадських акцій, в тому числі і протестних, для досягнення проголошених цілей.
З’їзд запрошує громадян України, насамперед, студентства до членства в Українській Народній Раді та до активної участі в її діяльності.
Українська молодь, спираючись на досвід старших поколінь борців за волю і державність своєї Батьківщини, має відігравати провідну роль як у досягненні загальних цілей УНР, так і в захисті через УНР своїх власних прав, зокрема на якісну і доступну освіту, житло, гарантоване перше робоче місце.
Установчий з’їзд УНР констатує наявність в Україні глибокої політичної кризи, викликаної серйозними порушеннями конституційного порядку, руйнацією владної вертикалі і недієздатністю Верховної Ради, сформованої не громадянами шляхом вільного вибору депутатів, а за допомогою купівлі депутатських місць у партійних списках. Послаблення державної влади посилює ворожу діяльність п’ятої колони всередині країни, збільшує зовнішні загрози національній безпеці України.
З огляду на ситуацію, що склалася, УНР закликає громадян України бути готовими до загальнонаціональних масових акцій, спрямованих на:
– відновлення прав громадян вільно обирати і бути обраними до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування через відповідні зміни Закону «Про вибори народних депутатів»;
– обрання дієздатної Верховної Ради з якісно новим складом;
– відновлення дії Конституції України 1996 року і запровадження конституційного порядку, ключовим елементом якого мають стати сильна вертикаль президентської влади, представницький парламент та уряд, що повинні співпрацювати в інтересах суспільства, а не олігархічних кланів, ефективно забезпечувати національну безпеку і захист країни від зовнішніх загроз;
– відсіч підривній антиукраїнській, антидержавній діяльності п’ятої колони;
– припинення подальшого роззброєння України, зокрема знищення ракет «Скад» – єдиної зброї стримування, яка залишилась в Україні;
– фінансування Збройних Сил України відповідно до вимог Закону України «Про оборону» у розмірі 3 % ВВП;
– інформування громадян про переваги членства України в НАТО, як ефективного колективного інструменту забезпечення національної безпеки.
УНР вважає, що новообраний президент, новообраний парламент та новосформований уряд мають підтвердити безальтернативність цивілізаційного вибору України – курсу на інтеграцію до Європейського Союзу та членства в НАТО.
Пропозиції, спрямовані на реалізацію мети Української Народної Ради, висловлені в доповідях і виступах на установчому з’їзді УНР, вважати складовою частиною цієї Резолюції.
В Українській Народній Раді ми бачимо й відчуваємо організацію, здатну успішно боротися за українську Україну!
Слава Україні!

м. Київ.
20 грудня 2009 р.

***

ТИМ ЧАСОМ…

ПРОКРЕМЛІВСЬКІ СИЛИ КРИМУ ПОЧИНАЮТЬ ПЕРЕДВИБОРНИЙ ПОХІД У ВЛАДУ

Широко розрекламований «Сход російського народу Криму» виявився небагатолюдним. Можливо, через негоду, а можливо, через недовіру до політиків минулої суботи на мітинг, організований у центрі Сімферополя коаліцією прокремлівських сил, прийшло лише близько 2 тисяч осіб, хоча організатори обіцяли понад 10 тисяч.
Акцію організувала новостворена коаліція російських і проросійських організацій Криму й Севастополя «Російська єдність». До її складу увійшли понад два десятки рухів та організацій, частина з яких відома своєю радикальною антиукраїнською позицією, а частина свою проросійськість почала декларувати віднедавна.
На мітинг, названий «Сходом російського народу Криму», привезли переважно мешканців сусідніх районів, здебільшого молодь. Сімферопольців через прохолодну погоду було мало. Організатори мітингу назвали таку кількість виведених на майдан людей «великим успіхом» і свідченням підтримки з боку кримчан.
Перед мітингувальниками, більшість із яких відверто нудьгувала і не звертала увагу на заклики скандувати проросійські гасла, виступили лідери «Російської громади Криму», «Кримського козачого союзу» і «Громадянського активу Криму». Політики знову говорили про російську мову, федералізацію України і зближення з Росією, вимагали від влади дотримання прав росіян. «Права російської більшості у Криму порушуються. Телебачення, фільми в кінотеатрах, анотації до ліків, судове діловодство – все це на нерідній нам мові», – мовилося у маніфесті руху «Російська єдність», оприлюдненому на мітингу.
У його тексті зазначається, що з думкою більшості населення влада не рахується, тож росіянам треба брати владу.
«Більшість громадян Криму – росіяни, ми говоримо і думаємо російською мовою. Настав час сформувати у Криму владу більшості – росіян і російсько-культурних громадян», – сказав на мітингу один із лідерів новоствореної коаліції Сергій Аксьонов.
Напередодні мітингу його організатори звернулися до керівництва України із запевненнями, що діятимуть у межах чинного українського законодавства, і назвали провокацією заклики деяких київських політиків не допускати «Російську єдність» до виборів.
Лідери новоствореного прокремлівського руху не приховують, що їхня мета – участь у виборах до кримського парламенту і формування там проросійської більшості. Зараз їхня популярність, за різними соціологічними опитуваннями, коливається між 1,5 і 3 відсотками.
Деякі місцеві експерти кажуть, що коаліція «Російська єдність» зарано розпочала виборчу кампанію. До такого фальстарту призвела фактична відмова кримського парламенту призначити свої вибори на останню неділю березня 2010 року, як це вимагає Конституція Автономної Республіки Крим.
Зараз секретаріат Верховної Ради автономії готує проект постанови про призначення виборів кримських депутатів на 30 травня наступного року. Два місяці відстрочки, як вважають колишні соратники «Російської громади Криму», а тепер її рішучі опоненти з Партії регіонів, зруйнують і так невисокий рейтинг «професійних росіян».
Не на користь нового виборчого об’єднання і невизначеність стосовно президентських виборів. Зараз частина лідерів «Російської єдності» заявляє, що серед усіх кандидатів на посаду Президента України немає жодного політика, який поділяє їхні погляди і якого можна було б підтримати під час першого туру голосування. А партія «Союз» чітко заявила, що закликатиме кримчан голосувати проти всіх кандидатів, і в інших силах у складі нового руху дехто схиляється до підтримки позиції «союзівців». Втім, місцеві експерти прогнозують, що фінансові пропозиції одного з кандидатів-фаворитів та команда з Кремля перед другим туром таки примусять коаліціантів забути про принципову позицію ігнорувати вибори українського Президента.

Володимир ПРИТУЛА.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1909444.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема "Ми єсть народ?"