Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...


В ╤РПЕН╤ ПРЕЗЕНТОВАНО ВИСТАВКУ ХУДОЖНИКА ╤З ХАРКОВА
Його роботи знаходяться в приватних колекц╕ях ╕ музеях Укра╖ни, Н╕меччини, США…


ТЕОДУЛ-В╤ТРОДУВ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 18.12.2009
СЕРГ╤Й Н╤К╤Т╤Н: «ПРОБЛЕМА СУЧАСНО╥ МОЛОД╤ НЕ В ТОМУ, ЩО ВОНА МЕНШ ТАЛАНОВИТА...»

СЕРГ╤Й Н╤К╤Т╤Н: «ПРОБЛЕМА СУЧАСНО╥ МОЛОД╤ НЕ В ТОМУ, ЩО ВОНА МЕНШ ТАЛАНОВИТА, А В Т╤М, ЩО ВОНА ПЕРЕСТАЛА ЗАЧИТУВАТИСЬ КЛАСИКАМИ...»
4-6 грудня у Запор╕жж╕ в╕дбувся V в╕дкритий фестиваль авторсько╖ п╕сн╕ молод╕ та студентства «Плеяда-2009». Мета фестивалю: культурне збагачення та естетичне виховання молод╕, популяризац╕я авторсько╖ п╕сн╕ та п╕сенно╖ поез╕╖, пошук нових талановитих автор╕в та виконавц╕в авторсько╖ п╕сн╕, розвиток ╖хн╕х творчих зд╕бностей, естетичного сприйняття, художньо╖ компетентност╕, збереження та розвиток традиц╕й фестивал╕в авторсько╖ п╕сн╕.
Конкурс проходив у ст╕нах Запор╕зького г╕дроенергетичного коледжу в два етапи. Перший тур – творч╕ майстерн╕ для конкурсант╕в та формування членами жур╕ складу учасник╕в конкурсного концерту. Другий тур – власне конкурсний концерт, серед учасник╕в якого жур╕ вибирало переможц╕в фестивалю. П╕д час п╕дбиття п╕дсумк╕в жур╕ враховувало майстерн╕сть та артистизм, сцен╕чну культуру, як╕сть музичного супроводу виконавц╕в авторсько╖ п╕сн╕, а також зм╕стовн╕сть, самобутн╕сть, поетичну ц╕нн╕сть текст╕в, ориг╕нальн╕сть композиторського р╕шення при виконанн╕ авторських п╕сень. На фестивал╕ було заборонено використання у музичному супровод╕ фонограм ╕ «м╕нусовок».
Жур╕ фестивалю: Михайло Барановський (Москва), Тетяна Дригiна (Москва), Володимир Завгородн╕й (Донецьк), Ольга Залеська (М╕нськ), Костянтин Вiхля╓в (Ялта), ╤гор Л╕ (Артем╕вськ), Олена Пономаренко (Запор╕жжя), голова жур╕ — Серг╕й Нiкiтiн (Москва).
Думаю, навряд чи в наш╕й кра╖н╕ знайдеться хоча б одна людина, яка не бачила ф╕льму «╤рон╕я дол╕, або з легкою парою!», що вже понад 30 рок╕в демонстру╓ться на телеекранах п╕д Новий р╕к. Репл╕ки геро╖в стр╕чки давно стали афоризмами, п╕сн╕ – улюбленими. Саме можлив╕сть зустр╕тися ╕ посп╕лкуватися з живою легендою — композитором, бардом, виконавцем п╕сень «Я спросил у ясеня», «Со мною вот что происходит», «Никого не будет в доме», «Если у вас нету тети» та багатьох ╕нших Серг╕╓м Н╕к╕т╕ним п╕дштовхнула мене разом ╕з учасниками з багатьох м╕ст Укра╖ни ╕ Б╕лорус╕ взяти участь у цьому фестивал╕.
Народився Серг╕й Якович Н╕к╕т╕н 8 березня 1944 року у Москв╕. Незважаючи на безсумн╕вн╕ музичн╕ зд╕бност╕, п╕сля зак╕нчення школи в╕н п╕шов вчитися в МДУ, на ф╕зфак. Ф╕зика в т╕ роки взагал╕ була «модною», ╕ талановита молодь прямувала саме туди, на передовий край наукових завоювань. Можливо, саме ун╕верситетська осв╕та ╕ подальша багатор╕чна робота в середовищ╕ науково-техн╕чно╖ ╕нтел╕генц╕╖ в╕д╕грали дуже важливу роль у формуванн╕ не просто Н╕к╕т╕на-композитора (ним в╕н, будучи музикантом в╕д народження, став би, напевно, у будь-якому випадку), а саме композитора-барда, який працював з високою поез╕╓ю на глибокому р╕вн╕ вза╓мод╕╖, вза╓мопроникнення двох стих╕й: музики ╕ слова — коли музика не просто г╕дна в╕рш╕в ╕ адекватна ╖м, а здатна в╕дкривати в них нов╕ гран╕, збагачувати новим або прихованим до пори зм╕стом. Саме серед студент╕в-ф╕зик╕в знайшов Серг╕й Якович сво╓ кохання — Тетяну, яка протягом багатьох рок╕в була його однодумцем, партнером на сцен╕, дружиною ╕ другом у житт╕. У виконанн╕ дуету Тетяни ╕ Серг╕я Н╕к╕т╕них було записано понад п╕втора десятка плат╕вок ╕ диск╕в — як ╕з п╕снями самого Серг╕я Яковича («Под музыку Вивальди», «Большой секрет для маленькой компании», «Золотая Брич-Мулла»), так ╕ з п╕снями ╕нших автор╕в («Часовые любви» — п╕сн╕ Булата Окуджави, «Со мною вот что происходит» — на в╕рш╕ ╢. ╢втушенка та ╕нш╕).
Першу п╕сню Серг╕й Н╕к╕т╕н написав у 18 рок╕в на в╕рш╕ Й. Утк╕на «В дороге». На питання, як в╕н став бардом, ╕ взагал╕ – з чого все почалося, Серг╕й Н╕к╕т╕н в╕дпов╕в: «Дуже захот╕лося самому сп╕вати Булата Окуджаву. Початок за тим часом (десь к╕нець 50-х) досить звичайний. У мене все п╕шло в╕д г╕тари.
╤ з г╕тарою все на початку теж було «звичайно»: знайшовся знайомий, який показав, як на н╕й беруться славнозв╕сн╕ «три акорди» — багато хто почина╓ засвоювати основи акомпанементу саме з цього, додаючи з часом до перших трьох ще п’ять, чи двадцять п’ять, чи сто двадцять п’ять ╕ так дал╕ – все залежить в╕д ╕ндив╕дуальних запит╕в, наполегливост╕, ну ╕, безперечно, зд╕бностей».
Авторська п╕сня – це ун╕кальна н╕ша у музичному мистецтв╕. ╢ певн╕ канони, як╕ свого часу встановили так╕ автори, як Булат Окуджава, Юр╕й В╕збор, Дмитро Сухар╓в, Серг╕й Н╕к╕т╕н. Але чи створю╓ться щось под╕бне у наш час? Для мене особисто фестиваль «Плеяда» в╕дкрив нову з╕рочку, володарку гран-пр╕ киянку Олександру Скорук. Св╕тла, талановита д╕вчина, гарн╕, розумн╕ тексти, н╕жна мелод╕я, при╓мний голос, профес╕йне легке волод╕ння г╕тарою, а головне – образ, який склада╓ться з ус╕х цих якостей. Дивлячись на Олександру, можна впевнено сказати, що рос╕йська авторська п╕сня живе, розвива╓ться ╕ створю╓ться нав╕ть на нашому укра╖нському ╜рунт╕.
За кул╕сами я спитала у Саш╕, як авторська п╕сня прийшла у ╖╖ життя, як стала такою значущою частинкою ╖╖ сутност╕. «Я виросла у родин╕, де знали ╕ сп╕вали класичну авторську п╕сню, — в╕дпов╕ла переможниця цьогор╕чно╖ «Плеяди». — Зачитувалась поез╕╓ю класик╕в, тобто я вчилася на найкращих зразках, як╕ вбирала з дитинства».
А де ж той зразок, та висока планка, до яко╖ потр╕бно тягнутися й наш╕й укра╖нськ╕й авторськ╕й п╕сн╕? Одним ╕з член╕в жур╕ був бард ╕з Донецька Володимир Завгородн╕й. В╕н ╓диний, хто з метр╕в, гостей ╕ член╕в жур╕ сп╕вав укра╖нською мовою. Пригадую з фестивал╕в «Булат», «Редкая птица» в╕тчизняних укра╖номовних бард╕в Олександра Смика, Едуарда Драча, ╤горя Жука. ╢ у нас автори, ╓ п╕сн╕, але от т╕╓╖ еталонно╖ бард╕всько╖ класичност╕ р╕вня Н╕к╕т╕на, а головне — прагнення в╕д фестивалю до фестивалю п╕дтягувати укра╖нську авторську п╕сню до такого р╕вня, напевне, ще не вироблено. Невже й справд╕: який час, так╕ й п╕сн╕?
Надзвичайно видовищним був заключний гала-концерт фестивалю, який в╕дбувся у Запор╕зькому академ╕чному музично-драматичному театр╕ ╕м. В. Магара. В╕дкрили його переможц╕ – володар╕ гран-пр╕: Олександра Скорук з Ки╓ва та дует «Пл╕ч-о-пл╕ч» з Дн╕пропетровська. Виступали гост╕ з р╕зних куточк╕в Укра╖ни: Вадим Гефтер (Донецьк), Олена Касьян (Ки╖в), Михайло В╕нниченко (Харк╕в), Серг╕й Хоменко (Ки╖в), Тимоф╕й Сердечний (Житомир), Юл╕я Сабаранська (Харк╕в). Шквал овац╕й викликав виступ нашого с╕мферопольського тр╕о «Провiнцiя». Михайло Фурсов, Володимир Шишк╕н ╕ Павло Гребенюк внесли у концерт такий потужний духовний енергетичний заряд, що зал безперервно в╕тав «пров╕нц╕ал╕в» гучними оплесками.
Друге в╕дд╕лення концерту пров╕в сам Серг╕й Н╕к╕т╕н разом ╕з в╕ртуозом-г╕таристом Михайлом Барановським. «Г╕тара мене завжди ряту╓, — сказав Серг╕й Якович з╕ сцени, — це частинка мене самого. Нав╕ть у зовс╕м розбитому стан╕, коли береш до рук г╕тару, почина╓ш щось награвати, насп╕вувати — н╕би утворю╓ться якесь коло, ╕ сам ти — частинка цього кола, виника╓ в╕дчуття гармон╕╖ з цим св╕том.
Чому авторська п╕сня потроху зда╓ позиц╕╖? Вона в╕дходить разом з╕ старшим покол╕нням, а серед молод╕, на жаль, лише одиниц╕ знають, хто такий В╕збор чи Галич. Проблема сучасно╖ молод╕ не в тому, що вона менш талановита за сво╖х попередник╕в, проблема у т╕м, що вона перестала слухати класик╕в, зачитуватись як ми у молодост╕, ╢сен╕ним, Маяковським, Пушк╕ним, захоплюватися справжньою поез╕╓ю, вчити напам’ять довжелезн╕ в╕рш╕, знати, сп╕вати класик╕в авторсько╖ п╕сн╕»...
У виконанн╕ Серг╕я Н╕к╕т╕на прозвучало безл╕ч в╕домих авторських п╕сень, «саунд-трек╕в» з к╕ноф╕льм╕в «Москва слезам не верит», «Забытая мелодия для флейты». Б╕льш╕сть п╕сень присутн╕ п╕дсп╕вували метру, ╕ сам концерт у велетенському, вщерть заповненому глядачами зал╕, плавно й непом╕тно по╓днав ус╕х р╕дним родинним духовним колом, створеним талановитим композитором, виконавцем, живою легендою авторсько╖ п╕сн╕ Серг╕╓м Н╕к╕т╕ним.
...Шкода, звичайно, що на запор╕зьк╕й (колиска козацька!) «Плеяд╕» не прозвучали укра╖нськ╕ авторськ╕ п╕сн╕, як╕ так само могли б надихнути ╕ по╓днати глядач╕в. Таку п╕сню нам ще плекати й плекати... А може, концерт укра╖нсько╖ п╕сн╕ кримських автор╕в, який ми проводимо 26 грудня у с╕мферопольському Будинку оф╕цер╕в, в╕дкри╓ нов╕ таланти, чи╖ твори разом з виконавцями сп╕ватиме переповнений ╕ окрилений зал?
Тож до зустр╕ч╕ з П╕снею, «св╕тличани»!

Юл╕я КАЧУЛА.
Запор╕жжя — С╕мферополь.

На фото: виступа╓ Серг╕й Н╕к╕т╕н (на передньому план╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8257

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков