Версiя для друку Обговорити в форумi

ПІСЕННА СВІТЛИЦЯ

Бо твій голос, бо твій голос -
 щедра повінь,
Я мов колос, зелен колос,
 нею повен.
Жовтий лист впаде
 і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди
 біля мене!
Володимир Івасюк.

Нещодавно зрозуміла, як сильно скучила за класичною музикою. Не стільки за Бахом, Бетховеном чи Шубертом, а скільки за Майбородою, Лисенком… За тією музикою, що захоплює, занурює у вирій теплого, живого українського мистецтва. Саме живого, адже стільки часу спливло, стільки разів змінилася мода, але смак на вишукане і, в першу чергу, щире не здимів у серцях й умах людей, тим більше таких духовно багатих, як українці.
«Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками…». Хто ж не знає цих чудових слів з відомої пісні?! Багато хто впізнає янгольське відлуння у голосах Квітки Цісик (1) чи Дмитра Яремчука (2). А й справді. Де та любов, де та журба, якими сповнювалася музика раніше, де той неосяжний діапазон почуттів, де яскрава тембральність, де сама музика, врешті-решт? Здається мені, що на неї ми збідніли, панове... Співчуваю нам усім. На жаль, ми неправильно чинимо, зраджуючи й забуваючи про всю оцю красу, всі оці дари, якими нас благословили пророчі голоси справжніх співців.
На тлі тяжкої історії українська пісня не всохла й не зів’яла. Що б не ставалося, та українці завжди співали: були то запальні коломийки, зворушливі балади чи сумні думи — наш народ крокував історією із піснею на устах. Ми ж є свідками того, як ця мила серцю музика виховує в нас повагу й безмежну любов до Батьківщини. Та крім патріотизму, українські пісні відрізняються ще й музичною виразністю. Фахівці, та й навіть дилетанти мене зрозуміють: хіба можна не підкоритися гармоніям та динамічним відтінкам пісень «Цвіте терен», «Ой летіли дикі гуси», «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна…»? Трішки ніжно, трішки тихо, потім зненацька — наростання звуку й на яскравому піднесенні голосний порив душі й повільне її повернення до просвітленого початку. І звуки ці прості, тому й зрозумілі будь-кому, тому й близькі справжньому українському серцю.
Власне, свого знайомства з українською піснею я не пригадую, бо здається, що з нею народилася, від неї й зараз живлюся. Музична освіта залишила свій слід на моєму світогляді й навчила цінувати вічне. Але періодично змінюється смак та настрій, тому й у повсякденні моєму лунають різні голоси: інколи Соломії Крушельницької (3) чи Ніни Матвієнко (4), спів яких уквітчаний душею, іноді Дмитра Гнатюка (5), чий тембр змушує серце битися дедалі швидше, часом Володимира Івасюка (6), пісні якого стали живими легендами, деколи тріо Мареничів (7) та Василя Зінкевича (8). Не можу оминути увагою Назарія Яремчука (9), чий талант сяє яскравими зорями й досі для України й світу. А що ж той світ? Якою він чує українську пісню, і хто є тими херувимами, що несуть істинну музику у його серце?
Тут не можу не подякувати свідомим українцям у діаспорі, серед яких моя перлина – Квітка Цісик. Смаків існує в світі безліч, та жоден блаженний голос ще не проникав у мою душу так глибоко, як спів прекрасної Кейсі… Життя цієї «американської українки» було коротким та незнаним для інших, але голос її час від часу чули всі. Там, за океаном, вона співала для реклами «Coca-Cola» та «Ford», для кінофільму «Ти — світло мого життя», за нього одержала «Оскар», та жодного разу не тримала його в руках. Для нас же вона, таємна, чарівна, співає українські мелодії, і так проникливо, що затамовується подих. Померла від раку грудей, залишивши по собі невиразний, але жаданий слід вічної любові до України. Далекої, неосяжної, і, здавалося б, чужої, аж ні… Ближчої за неї годі було й шукати.
Ось так виросла українська пісня із фольклору й набула авторського значення, самобутнього й неповторного, як і плеяда її виконавців. Усі ці люди — класики, які зробили вагомий внесок у розвиток української культури. Та повернімося до сьогодення. Що на нас чекає тут? Нова реальність. Інколи болюча, коли ми забуваємо про вже здобуте й вистраждане, так би мовити, намагаємось заново винайти велосипед. Традиції, на мій погляд, потрібно берегти, і у деяких сучасних виконавців та гуртів це прекрасно виходить. Опитавши кількох своїх найближчих друзів, я дійшла висновку, що сучасна українська естрада не здає позицій серед молоді, деколи вражаючи творчою наснагою досвідчених співаків та дебютами нових виконавців. Серед них імена Софії Ротару (10), Олександра Пономарьова (11), Руслани Лижичко (12), гуртів «Скай» (13), «Океан Ельзи» (14), «Воплі Відоплясова» (15), «Бумбокс» (16), «Друга ріка» (17), «Плач Єремії» (18), «LAMA» (19) та «Скрябін» (20). Імен та назв ще безліч, але визначити мені довелося так мало, лише найяскравішу та найвідомішу двадцятку! Залишається тільки уявляти, яка незліченна кількість зірок іще не зійшла для нас, звичайної публіки, що жадає соковитої, насиченої музики, в якій не буде примітивізму, де тексти пісень будуть поезією душі, а мелодії — струнами. Для цього, вочевидь, нам знадобиться досвід попередників, що дарували нам ту вишуканість, теплоту й щирість у музиці, до якої прагнемо ми – українці! Тож спасибі «Кримській світлиці» за те, що українська музика лине до нас не лише із уст людських, але й зі сторінок улюбленої газети. Дорога мистецтва не зіб’ється, струмки, що ними тече його краса, не всохнуть і «пісня буде поміж нас»!

Христина Яцків,
студентка.
м. Сімферополь.

***
Шановні «світличани»! Запрошуємо вас взяти участь у новому пісенному проекті «Кримської світлиці»: давайте спробуємо визначити гуртом двадцять найкращих, найталановитіших, найпопулярніших українських виконавців. Тих співаків, артистів минулих століть і сучасності (а це можуть бути оперні, народні, естрадні артисти), хто завдяки своєму таланту підносить українську пісню до найвищих висот, дає друге дихання народним, класичним творам, творить сучасну СПРАВЖНЮ українську естраду.
Разом з варіантами «двадцяток» надсилайте невеличкі розповіді, чому ви вважаєте цих артистів справді найкращими, які пісні у їхньому виконанні вразили вас, проникли у вашу душу. Так само, як і з найкращою пісенною «двадцяткою», ті виконавці, які найчастіше зустрічатимуться у ваших листах, стануть переможцями конкурсу, а читачі, які найвлучніше втраплять у «двадцятку», будуть запрошені на святковий фінальний концерт-фестиваль, де у творчому змаганні розіграють черговий «Світличний» суперприз.
Надсилайте ваші списки двадцяти найкращих українських виконавців на адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, редакція «Кримської світлиці» з поміткою «Пісенна світлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua.

Ведуча «Пісенної світлиці» Юлія КАЧУЛА.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема "Душі криниця"