Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2435)
З потоку життя (5529)
Душі криниця (3143)
Українці мої... (1402)
Резонанс (1390)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1590)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (232)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕРЕМОЖНИЦЯ З КРИМУ ПОЖЕРТВУВАЛА СВОЮ ВИНАГОРОДУ НА КНИГУ
Два десятки ф╕нал╕ст╕в - переможц╕в у ном╕нац╕ях Поез╕я, Проза та Публ╕цистика, отримали призи та...


“КРИЛАТ╤ САМОЦВ╤ТИ” МАР╤╥ МАГДЗЯК
Отож, люб╕ д╕ти, ц╕кавого вам читання!


НЕОПАЛИМА КУПИНО, ЗАХИСТИ НАС!
17 вересня — церковне свято ╕кони Неопалимо╖ Купини (╕нша назва — Мойсея, пророка ╕...


«КРИМ, ЯКИЙ МИ ЛЮБИМО»
П╕д такою назвою в ки╖вському ун╕верситетському видавництв╕ «Пульсари» надрукована...


168 ВИДАВНИЦТВ ПРИВЕЗЛИ СВО╥ НОВИНКИ НА КНИЖКОВИЙ ФОРУМ У ЛЬВОВ╤
В╕н проходить у м╕ст╕ Лева вже 24-й р╕к посп╕ль ╕ притягнув на свою орб╕ту понад 1000...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 18.12.2009
«АРТИСТ – ЦЕ ЯК КОШТОВНЕ ПОЛОТНО, З╤ТКАНЕ З ТАЛАНТУ, ЗДОРОВ’Я, ВРОДИ, ХАРАКТЕРУ, ЕНЕРГЕТИКИ ╤ ДУШ╤»
НАТАЛЯ БЕЗКОРОВАЙНА

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ
ЩОБ УС╤М НАМ КРАЩЕ ОР╤╢НТУВАТИСЯ У ВИСОКОМУ КЛАСИЧНОМУ СП╤ВОЧОМУ СВ╤Т╤, ЗАСЛУЖЕНА АРТИСТКА УКРА╥НИ, СОЛ╤СТКА КРИМСЬКО╥ ДЕРЖАВНО╥ Ф╤ЛАРМОН╤╥ НАТАЛЯ БЕЗКОРОВАЙНА НА ПРОХАННЯ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» ЗНАЙОМИТЬ ЧИТАЧ╤В З КОРИФЕЯМИ УКРА╥НСЬКО╥ СЦЕНИ.

(Продовження. Поч. у № 49, 50).

Оперний сп╕вак (бас-баритон), народний артист СРСР Михайло Гришко – яскрава, незабутня постать в ╕стор╕╖ укра╖нського вокального мистецтва. По╓днуючи велике акторське обдарування з винятковими голосовими даними, створив ряд музично-сцен╕чних образ╕в, зокрема, в операх укра╖нських композитор╕в: Микола («Наталка Полтавка»), Остап («Тарас Бульба»), Богдан Хмельницький (в однойменн╕й опер╕ К. Данькевича) та ╕н. У його репертуар╕, кр╕м багатьох ар╕й з опер, були романси рос╕йських ╕ заруб╕жних автор╕в, укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. Дуже любив Гришко твори композитора Петра Гайдамаки, особливо його романс на слова
В. Сосюри «Мр╕╓ моя, мр╕╓!». Сп╕вак часто виконував його на концертах – чудов╕ в╕рш╕, гарна мелод╕я, неперевершене виконання полонили публ╕ку. Майже 40 рок╕в в╕ддав Михайло Гришко вокальному мистецтву. Працював чесно, в╕ддано, «з вогником». За це йому платили вдячн╕ глядач╕ палкою любов’ю.
Голос Михайла Донця (бас) мав ун╕кальну особлив╕сть — сягаючи найнижчих басових нот, в╕н збер╕гав надзвичайну сп╕вуч╕сть ╕ виразн╕сть. Недарма, цього ун╕кального ки╖вського самородка, називали укра╖нським Шаляп╕ним. Розпочинав свою творчу кар’╓ру юний Михайлик в одному з ки╖вських церковних хор╕в. Згодом потрапив у дитячий хор, що виступав при Ки╖вськ╕й опер╕. Значну п╕дтримку молодому обдаруванню свого часу надав тод╕шн╕й популярний актор ╕ режисер Микола Соловцов. Згодом талант Михайла Донця оц╕нили на сценах Ки╓ва, Москви, Харкова. Його неперевершен╕ образи Iвана Карася, Тараса Бульби, пана Виборного з опер Миколи Лисенка довго пам’ятали вдячн╕ слухач╕.
Михайло Донець – одна з найтрагiчнiших i водночас найтиповiших жертв бiльшовизму. Звiряче вбивство в енкаведистськiй катiвнi цього унiкального самородка, ╓ неспростовним свiдченням того, що в людиноненависницько╖ ╕мпер╕╖ не iснувало нi моральних норм, нi духовних цiнностей. За н╕бито контрреволюц╕йну роботу, за нац╕онал╕зм, за слова «Я любив ╕ люблю укра╖нську народну п╕сню ╕ укра╖нську музику», без вироку суду вiд рук чек╕ст╕в обiрвалося життя унiкального оперного спiвака, народного артиста Укра╖ни Михайла Iвановича Донця. Та iм’я чародiя оперно╖ сцени не витру╖лося з пам’ятi народу.
Сп╕вак (баритон) Остап Дарчук надзвичайно╖ душ╕ людина, талановитий педагог, волод╕в надзвичайно красивим голосом широкого д╕апазону, сп╕вав в оперних театрах Лен╕нграда, Горького, Саратова, Ки╓ва, Львова. Викладав у Льв╕вськ╕й консерватор╕╖. Його виконання в╕дзначалося високою вокальною сцен╕чною культурою, темпераментом.
Талановитий оперний сп╕вак Павло Кармалюк (бас-баритон) був прекрасною людиною ╕ великим патр╕отом Львова, хоча народився на Житомирщин╕, а навчався у Ки╖вськ╕й консерватор╕╖. Тридцять чотири роки публ╕ка насолоджувалася його могутн╕м баритоном. Перед нею талановитий сол╕ст з’являвся у величних образах Богдана Хмельницького, ╤вана Мазепи, князя ╤горя, Остапа Бульби, Михайла Гурмана, Демона, Он╓г╕на… У репертуар╕ сп╕вака була величезна к╕льк╕сть вокальних твор╕в укра╖нських ╕ ╓вропейських композитор╕в, та з особливим трепетом ставився в╕н до народних п╕сень, завжди включав ╖х у концертн╕ програми. Останн╕ в╕с╕м рок╕в свого життя Павло Кармалюк присвятив педагог╕чн╕й д╕яльност╕. Завдяки школ╕ Кармалюка сформувалося ц╕ле покол╕ння блискучих льв╕вських сп╕вак╕в.
Сп╕вачка Мар╕я Литвиненко-Вольгемут (драматичне сопрано) мала сильний чистий голос, високорозвинену вокальну техн╕ку. ╥╖ репертуар м╕стив понад 70 оперних парт╕й. Створила яскрав╕ зразки, позначен╕ нац╕ональним колоритом: Оксана, Одарка («Запорожець за Дуна╓м»
Гулака-Артемовського), Панночка, Наталка, Настя («Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» Лисенка), укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. Виконувала парт╕╖ класичного репертуару. ╥╖ траг╕чн╕ образи були неперевершен╕. Та не менш захоплювали глядач╕в ╕ комед╕йн╕ геро╖ Литвиненко-Вольгемут, з╕гр╕т╕ теплим народним гумором. Саме такою була ╖╖ незабутня Одарка з «Запорожця за Дуна╓м», до реч╕, у ц╕й рол╕ вона знялася в однойменному ф╕льм╕ В. Лапокниша. Це була видатна укра╖нська сп╕вачка-актриса – ск╕льки повчального, вартого насл╕дування, корисного для сучасно╖ оперно╖ молод╕ було в ╖╖ творчому житт╕! Та головне – це самов╕ддане, щире служ╕ння р╕дному мистецтву, пост╕йна вимоглив╕сть до себе й щоденна напружена праця.
Уславлений укра╖нський сп╕вак, драматичний тенор Михайло Голинський змалку мав чудовий голос, сп╕вав у г╕мназ╕йних хорах. У старших класах ф╕л╕╖ академ╕чно╖ г╕мназ╕╖ сп╕вав у студентському хор╕ “Бандурист” як бас-баритон, був сол╕стом хору богослов╕в Льв╕всько╖ духовно╖ сем╕нар╕╖. Тод╕ ж доля звела його з в╕домим педагогом вокалу Чеславом Зарембою, про якого писав: “М╕й перший професор сп╕ву, п╕зн╕ше – м╕й дорадник ╕ неоф╕ц╕йний менеджер, а також щирий приятель”. Саме Чеслав Заремба, прослухавши Михайла, сказав: “У вас ╓ три октави, що ╓ дуже великою р╕дк╕стю м╕ж сп╕ваками. На мою думку, ви не ╓ бас-баритон, лише геро╖чний драматичний тенор. Це властиво високий баритон з блискучою повною горою ╕ баритоновою серединою” за порадою професора Заремби молодий сп╕вак ╖де до ╤тал╕╖, де вчиться п╕д кер╕вництвом в╕домого педагога Едоардо ╫арб╕на. Да╓ концерти в М╕лан╕, Праз╕, В╕дн╕.
Преса в╕дзнача╓ його виступи на концертах на честь д╕яч╕в укра╖нсько╖ культури, л╕тератури, мистецтва: Тараса Шевченка, ╤вана Франка, Богдана Лепкого, Миколи Лисенка, Симона Петлюри у Львов╕, Коломи╖, Стан╕славов╕. У 1939 роц╕ М. Голинський ви╖хав у концертне турне до США ╕ Канади, ╕ з цього часу почина╓ться наступна стор╕нка його житт╓вого шляху. Де б не виступав укра╖нський сп╕вак, в╕д Атлантики до Тихого океану, його сп╕в викликав захоплення. Його обирають почесним громадянином Оттави ╕ В╕нн╕пега, вручають золотий ключ в╕д Торонто. Його називали “королем укра╖нських тенор╕в”, “укра╖нським Карузо”. Його в╕тали як короля – у Варшав╕, Львов╕, Берл╕н╕, Одес╕, Ки╓в╕, Харков╕, Торонто. А в╕н, “блукаючи св╕тами, мр╕яв вернутися на Гуцульщину – до себе, до Дори, ╕ тут, серед ц╕лющо╖ природи, м╕ж веселими ╖╖ мешканцями братами-гуцулами доживати життя”. На жаль, так не сталося... Михайло Голинський знайшов св╕й останн╕й спочинок у далек╕й канадськ╕й земл╕. На цвинтар╕ в Едмонтон╕ сто╖ть кам’яний хрест ╕з написом: “Михайло Голинський, оперний артист св╕тових сцен”.
Одна з найуславлен╕ших укра╖нських сп╕вачок, народна артистка СРСР, лауреат Державно╖ прем╕╖ СРСР Зоя Гайдай (сопрано). Дочка в╕домого фольклориста ╕ хорового диригента Михайла Гайдая, тому початкову музичну осв╕ту здобула п╕д кер╕вництвом батька.
Творч╕сть Зо╖ Гайдай — одна з вершин класичного укра╖нського оперного мистецтва. Сп╕вачка волод╕ла р╕вним ╕ водночас гнучким голосом широкого д╕апазону (л╕рико-колоратурне сопрано); ╖╖ творч╕сть в╕дзначалася чистотою вокально╖ ╕нтонац╕╖, бездоганним звуковеденням, багатством тембрових в╕дт╕нк╕в, високою акторською майстерн╕стю (простотою та невимушен╕стю в передач╕ сцен╕чних образ╕в, виразною м╕м╕кою). Виконала понад 50 парт╕й в операх укра╖нських (Оксана — «Запорожець за Дуна╓м» С. Гулака-Артемовського; Оксана, Наталка, Марильця — «Р╕здвяна н╕ч», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка; Гелена — «Богдан Хмельницький» К. Данькевича), рос╕йських (Антон╕да — «╤ван Сусан╕н» М. Гл╕нки; Сн╕гуронька — «Сн╕гуронька»
М. Римського-Корсакова; Тетяна — «╢вген╕й Он╓г╕н» П. Чайковського; Тамара — «Демон» А. Руб╕нштейна) та ╓вропейських (Роз╕на — «Сев╕льський цирульник» Дж. Росс╕н╕; Л╕у, Ч╕о-Ч╕о-сан — «Турандот», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пучч╕н╕; Марженка — «Продана наречена» Б. Сметани) композитор╕в. Виконувала також численн╕ камерн╕ вокальн╕ твори, укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. На ╖╖ честь названо вулицю в Ки╓в╕.

Записала Юл╕я КАЧУЛА.
(Продовження в наступному номер╕).

На фото: народний артист СРСР Михайло Гришко — незм╕нний Богдан Ки╖всько╖ опери (http://www.day.kiev.ua/img/45398/15-5-1)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8249

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков