Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 18.12.2009
ВИБОРЧА РУЛЕТКА

КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

Чим розвинен╕ше сусп╕льство, тим б╕льше в ньому р╕зних профес╕й, ╕ тим складн╕ше стати фах╕вцем у будь-як╕й з них. Адже для цього потр╕бн╕ ╕ певн╕ знання, ╕ певн╕ навички, ╕ певн╕ зд╕бност╕. Не кожен може бути фермером, л╕карем, вченим… А президентом?
На вчителя вчать у педагог╕чних ВНЗ, на л╕каря – в мед╕нститутах, на оф╕цера – у в╕йськових училищах. А де вчать на президента?
В Укра╖н╕ таких ВНЗ нема╓. ╤ нав╕ть у Конституц╕╖ питання якостей кандидата об╕йдено увагою. Отож ╕ виходить, що бажаючих — багато, а достойних — мало. Бо мати недоторканн╕сть ╕ владу над ус╕╓ю кра╖ною ╕ жодно╖ юридично╖ в╕дпов╕дальност╕ – занадто спокуслива р╕ч. Як же не помилитись ╕ зробити правильний виб╕р, адже в╕д нього залежатиме наше майбутн╓ життя протягом п’яти, а то ╕ б╕льше рок╕в?
Вир╕шення цього в╕дпов╕дального питання покладено на плеч╕ електорату. А що в╕н зна╓ про того чи ╕ншого кандидата у президенти? Лише об╕цянки та панег╕рики, розрекламован╕ в приватних ЗМ╤. А це дуже неповна ╕нформац╕я, бо стосу╓ться не сут╕ претендента, а яскравост╕ обгортки, в яку його пакують. У кого яскрав╕ша, за того й в╕ддають голоси. За роки колон╕ал╕зму, коли не людина, а парт╕я була «розумом епохи», в народу в╕д╕брали не т╕льки р╕дну мову, а й р╕дну пам’ять, здатн╕сть мислити ╕ анал╕тично сприймати ╕нформац╕ю. Тому м╕ж л╕карем ╕ шарлатаном перевагу надають останньому. Що може пооб╕цяти л╕кар: г╕рк╕ п╕гулки, болючу операц╕ю, тривалий ╕ важкий шлях до одужання? А шарлатан це зробить легко ╕ митт╓во. Правда, т╕льки на словах. Але усв╕домлення цього прийде занадто п╕зно, вже коли шарлатан отрима╓ сво╓ ╕ повернути все назад буде неможливо.
Придив╕ться уважн╕ше до тих, хто ма╓ сьогодн╕ найвищий рейтинг, тобто до тих, кого народ згоден призначити сво╖м Президентом. Що вони об╕цяють?
Програму «…построенную на обращениях наших соотечественников – ваших предложениях и пожеланиях». Тобто не науково розраховану ╕ всеб╕чно виважену стратег╕ю розвитку кра╖ни, а зб╕рник попул╕стських гасел. Хочете безсмертя? (А чи знайдеться хоч один, хто хот╕в би померти). Наше вам безсмертя. А те, що це в принцип╕ неможливо, ╖х не обходить. ╥м аби до влади дорватись.
Цитую тези т╕╓╖ програми:
— «беззаботное детство».
Звучить привабливо, але що вклада╓ться в це поняття? Невже ви в╕рите, що з обранням цього кандидата Президентом, сотн╕ тисяч безпритульних д╕тей отримають с╕м’ю, чи ╖хн╕ здеградован╕ тати й мами з алкогол╕к╕в та бомж╕в стануть духовно розвиненими особистостями; а в селах з’являться художн╕ студ╕╖, спортивн╕ комплекси, тисяч╕ р╕зних гуртк╕в ╕ клуб╕в, коли не вистача╓ нав╕ть звичайних вчител╕в?
— «учитель, врач, работник культуры, военнослужащий, милиционер – работники бюджетной сферы – получат ключи от квартир…».
А що заважа╓ роздати ц╕ ключ╕ сьогодн╕, якщо вони у вас ╓. А якщо нема, то що ви об╕ця╓те роздавати?
— «доступное и качественное образование…».
Ну хто ж з виборц╕в проти цього. Та намагаючись сподобатись ╕ наоб╕цяти виконання якомога б╕льшо╖ к╕лькост╕ бажань, об╕цяльники суперечать вже сам╕ соб╕. Адже об╕цяти «отказ от системы обязательного внешнего тестирования», вони тим самим перекривають чесний (без хабар╕в) ╕ доступний талановит╕й молод╕ шлях до знань.
╤ тут же, вже забувши, що пооб╕цяли скасувати тестування, об╕цяють забезпечити «право выбора языка при сдаче внешнего тестирования».
— «бесплатная медицинская помощь».
Хот╕лось би, дуже хот╕лось би. Але ж вже давно вс╕м в╕домо, що безплатний сир лише в мишоловках. А за все ╕нше потр╕бно платити. ╤ не так важливо кому: громадянину чи держав╕, були б грош╕. А де ╖х взяти? Як зробити, щоб прац╕вник отримував зарплату, за яку м╕г би задовольнити сво╖ основн╕ потреби, зокрема ╕ медичн╕, про це чомусь мовчимо.
Та й «пожелания», як╕ вони об╕цяють задовольнити, вибирають чомусь не першорядн╕. Навряд чи знайдеться хтось з громадян, хто хот╕в би, щоб добиваючись справедливост╕ у суд╕, потр╕бно було зас╕вати його м╕льйонами долар╕в, кому хот╕лось би годувати ненаситну бюрократ╕ю, яка мов той павук-глитай опутала сво╓ю павутиною труд╕вника ╕ висмокту╓ з нього останн╕ крапл╕ кров╕; хот╕лось би, щоб вс╕ були р╕вн╕ перед законом, а не д╕лили сусп╕льство на недоторканних та ╕зго╖в, ╕ щоб злод╕╖, як╕ пограбували Укра╖ну, повернули народу його здобутки. Та про це чомусь н╕ слова. Натом╕сть як панацею в╕д ус╕х б╕д нам пропонують запровадити «второй язык». Але якщо це й справд╕ панацея, то чому лише «второй», а не трет╕й, четвертий… сточотирнадцятий; адже в Укра╖н╕ прожива╓ б╕льше сотн╕ нац╕ональних меншин? Очевидно, не потреби нац╕ональних меншин тому причина. А розрахунок у них простий: за роки гулаг╕в ╕ голодомор╕в майже половина нашого населення була насильно позбавлена р╕дно╖ мови ╕ зрусиф╕кована. Тож ╕ сьогодн╕ ще багато укра╖нц╕в розмовляють рос╕йською, ╕ не знаючи державно╖ мови Укра╖ни, в╕дчувають певний моральний дискомфорт. ╢ й к╕лька м╕льйон╕в етн╕чних рос╕ян, для яких укра╖нська не ╓ р╕дною ╕ вони б не проти, щоб ╖хня мова була державною. Спекулюючи на цих почуттях, кандидати зам╕сть того, щоб допомогти цим людям оволод╕ти державною ╕ стати ╓диним ц╕лим з укра╖нським сусп╕льством, пропонують шарлатанство, яке хоч ╕ не допоможе людям, зате п╕двищить власний рейтинг претендент╕в на посаду Президента.
Ну, запровадимо ми другу, рос╕йську мову, державною.
╤ що зм╕ниться? Чи з’явиться в╕д цього знання укра╖нсько╖ в зрусиф╕кованих етн╕чних укра╖нц╕в, чи стануть громадяни Укра╖ни краще розум╕ти одне одного? Н╕. Хто як говорив, так ╕ говоритиме. Т╕льки тепер вже н╕хто ╕ не прагнутиме вза╓морозум╕ння, посилаючись на державн╕сть сво╓╖ мови. Укра╖на автоматично розпадеться на дв╕ чуж╕ одна одн╕й частини. А враховуючи, що вс╕ р╕вн╕ перед законом, то такого ж визнання сво╖х мов захочуть й ╕нш╕ етн╕чн╕ представники. ╤ в нас з’явиться ╕ третя, ╕ четверта, ╕ сточотирнадцята державна мови. Ви заходите в магазин, – а там розум╕ють лише китайську; ви в аптеку – а там розмовляють н╕мецькою; ви на роботу – а начальник сп╕лку╓ться лише арабською; ви до суду – а вас ╕ там не розум╕ють, бо суддя — рос╕янин. То як же жити в такому сусп╕льств╕ (я вже не кажу про етн╕чних укра╖нц╕в, вони взагал╕ почуватимуться ╕згоями в р╕дн╕й держав╕)? ╤ чи сусп╕льство то буде, чи вавилонське стовпотвор╕ння? Кому в╕д цього буде краще: кра╖н╕, ╓дн╕сть яко╖ хоч ╕ не снарядами, а т╕льки мовою, але зруйнують; рос╕янам, яких незнання загальнодержавно╖ ╕золю╓ в╕д укра╖нського сусп╕льства; укра╖нцям, як╕ р╕дну мат╕р вважатимуть мачухою ╕ не розум╕тимуть сво╖х ╓динокровних брат╕в ╕ сестер. Чи, може, кандидату, який як отой ескулап-шарлатан, наоб╕цявши манни небесно╖, видурить голоси у виборц╕в ╕ прол╕зе таки до владного кр╕сла? Можливо. Але наск╕льки здоровим ╕ повноц╕нним буде те щастя (згадайте хоча б Чаушеску)?
Для вза╓морозум╕ння в сусп╕льств╕ достатньо одн╕╓╖ мови, для утвердження самобутност╕ – вс╕. Тому Укра╖на й гаранту╓ кожному право на його р╕дну мову. Будь ласка, користуйтеся. Т╕льки не нав’язуй ╖╖ всьому св╕ту, не вит╕сняй нею ╕нш╕. Бо то вже буде не прояв нац╕онально╖ самобутност╕, а злочинне посягання на чужу. Посягання на право укра╖нського народу мати, як ╕ вс╕ ╕нш╕ народи, свою власну державу ╕ свою р╕дну мову. То ненормально, коли етн╕чний укра╖нець в Укра╖н╕ розмовля╓ рос╕йською мовою, а р╕дну укра╖нську назива╓ чужою, коли цура╓ться свого народу ╕ вида╓ себе за рос╕янина. Жити так – це значить жити неправдою. ╤ це не просто безневинн╕ блукання в лаб╕ринтах олж╕. Це шлях у н╕що. Шлях, який не дозволя╓ стати в╕льною людиною, нещасливцю стати щасливцем. Шлях, який в╕дчужу╓ члена укра╖нсько╖ сп╕льноти в╕д р╕дного народу, протиставля╓ ╖х одне одному. Все, що робитиме Укра╖на для народу, цьому громадянину здаватиметься чужим, все, до чого прагнутиме в╕н сам, сприйматиметься як чуже укра╖нським сусп╕льством. ╤ виявиться, що ╖хн╕ зусилля на розбудову кращого майбутнього спрямовано не сп╕льно, а супроти одне одного. ╤ майже два десятил╕ття напружено╖ розбудови незалежно╖ держави всього лиш самопоборююче сл╕пе топтання на одному м╕сц╕.
Тож варто б критичн╕ше сприймати солодк╕ об╕цянки таких п╕клувальник╕в. Це зменшило б в╕дсоток ймов╕рност╕ бути ошуканим. Хоча, звичайно, повн╕стю не унеможливило б ╖х. Бо поки влада не буде нести юридично╖ в╕дпов╕дальност╕ перед народом ╕ не буде п╕дконтрольною йому протягом всього часу функц╕онування, то буде не виб╕р ╕ не народовладдя, а ошуканство ╕ гра в рулетку.

Павло СУЩЕНКО.
с. Олександр╕вка, Красногвард╕йський р-н, АР Крим.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8228

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков