Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤ ВОЗН╤ССЯ НА НЕБЕСА...
До головних християнських свят належить Вознес╕ння Господн╓, яке в╕дзнача╓мо на сороковий день...


ЗАВЖДИ В╤ДКРИТА ДОРОГА ДО ХРАМУ
Коронав╕рус. Карантин. На жаль, доводиться слухати Богослуж╕ння здеб╕льшого не в храм╕, а вдома...


ВАЛЕНТИН БУТ: ТРАХТОРНА ╤СТОР╤Я
Уривок з пов╕ст╕ «У пошуках мр╕╖»


ДОМ╤Н╤К АРФ╤СТ: М╤Й КРИМ
я н╕хто тоб╕ – мить кром╕шня – Криме, кармо моя кремезна моя крове – мово...


ДЕРЖИ С╤НО ДО МИКОЛИ!..
22 травня — свято Перенесення мощей Миколая Чудотворця. У народ╕ — Весняного або...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 11.12.2009
«АРТИСТ – ЦЕ ЯК КОШТОВНЕ ПОЛОТНО, З╤ТКАНЕ З ТАЛАНТУ, ЗДОРОВ’Я, ВРОДИ, ХАРАКТЕРУ, ЕНЕРГЕТИКИ ╤ ДУШ╤»
НАТАЛЯ БЕЗКОРОВАЙНА

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ

ЩОБ УС╤М НАМ КРАЩЕ ОР╤╢НТУВАТИСЯ У ВИСОКОМУ КЛАСИЧНОМУ СП╤ВОЧОМУ СВ╤Т╤, ЗАСЛУЖЕНА АРТИСТКА УКРА╥НИ, СОЛ╤СТКА КРИМСЬКО╥ ДЕРЖАВНО╥ Ф╤ЛАРМОН╤╥ НАТАЛЯ БЕЗКОРОВАЙНА НА ПРОХАННЯ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» ЗНАЙОМИТЬ ЧИТАЧ╤В З КОРИФЕЯМИ УКРА╥НСЬКО╥ СЦЕНИ.
(Продовження. Поч. у № 49).

Справжньою примою укра╖нсько╖ опери, неперевершеною ╕ неперес╕чною постаттю в укра╖нськ╕й культур╕, яка уславила Укра╖ну в близьких ╕ далеких св╕тах, була народна артистка Укра╖ни та СРСР, Герой Укра╖ни, лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ ╕м. Т. Г. Шевченка ╢вген╕я М╕рошниченко (колоратурне сопрано). На превеликий жаль, у кв╕тн╕ цього року на 78-му роц╕ життя серце видатно╖ оперно╖ сп╕вачки перестало битися. Так╕ особистост╕ народжуються раз у сто рок╕в. Вс╕, хто сп╕лкувався з ц╕╓ю людиною, хто чув ╖╖ сп╕в, н╕коли не забудуть ц╕╓╖ яскраво╖ творчо╖ з╕рки, ╖╖ енерг╕╖, натхнення. ╢вген╕я М╕рошниченко з 1980 року викладала в Ки╖вськ╕й консерватор╕╖ на кафедр╕ сольного сп╕ву ╕ не лише оп╕кувалася студентами, а й турбувалася про ╖хню подальшу долю. Намагалася допомогти ╖м влаштуватися в театрах, ви╖жджати на гастрол╕. ╢вген╕я чутливо реагувала на талант ╕ на бездарн╕сть. Якщо бачила, що людина талановита, могла займатися з нею нав╕ть у понадурочн╕ години, вдома. Для не╖ важливим було в╕дчуття становлення творчо╖ особистост╕. Якщо ж у дитини таланту не було – чесно казала, що краще зайнятися ╕ншою справою. ╤нод╕ могла дозволити соб╕ сказати м╕цне сл╕вце, якщо студент був неготовий. Та попри це, М╕рошниченко була надзвичайно ╕нтел╕гентною ╕ мудрою ж╕нкою.
Надзвичайно талановитою артисткою була народжена на кримськ╕й земл╕ у м. Севастопол╕ оперна сп╕вачка Оксана Петрусенко (л╕ричне сопрано). Блискуча виконавиця укра╖нських народних п╕сень та романс╕в. Людина, яка незважаючи на житт╓в╕ обставини ╕ негаразди, завжди намагалася допомагати ╕ншим. Ось, наприклад, у житт╕ сп╕вачки був такий ц╕кавий еп╕зод. У т╕ часи в сел╕ Богдан╕вка Ки╖всько╖ област╕ жила народна художниця Катерина Б╕локур. Н╕хто ╖╖ малювати не вчив, р╕дн╕ люди ╖╖ не розум╕ли ╕ не п╕дтримували, ╖╖ малюнки н╕кому не були ц╕кавими. Одного дня Катерина Б╕локур почула по рад╕о п╕сню Петрусенко «Чи я в луз╕ не калиною була». Дуже зворушлива п╕сня. Почувши ╖╖, Катерин╕ здалося, що то саме про не╖ п╕сня. Вона написала листа, разом з листом поклала в конверт к╕лька малюнк╕в ╕ в╕д╕слала в Ки╖в. Петрусенко цього листа одержала, з малюнками ╕ листом п╕шла до Центрального будинку народного мистецтва, показала. До Катерини Б╕локур при╖хали фах╕вц╕, ╕ у не╖ почалося нове життя. ╥╖ малюнки згодом виставлялися нав╕ть у Париж╕. ╤ хоча Катерина Б╕локур н╕коли не зустр╕чалася з Петрусенко, духовно вони були майже р╕дн╕. Коли Б╕локур при╖здила до Ки╓ва, завжди ходила на Байковий цвинтар до могили Петрусенко.
З наступним легендарним укра╖нським сп╕ваком родину Безкоровайних по╓дну╓ давн╓ знайомство. Анатол╕й Мокренко – наш укра╖нський золотий баритон, надзвичайно р╕зноб╕чно обдарована людина – автор двох книг та сотн╕ публ╕кац╕й мистецько╖ ╕ укра╖нознавчо╖ тематики; знявся у к╕лькох к╕ноф╕льмах (ф╕льми «Тигролови» за романом ╤. Багряного, «Чорна рада», «Поет ╕ княжна», «Богдан Хмельницький»), тривалий час працював г╕рничим ╕нженером-геологом. Це митець, який пережив в╕йну, голод, нестатки, бачив смерть ╕ злидн╕, але залишився в╕рним ╕де╖, Батьк╕вщин╕, таланту, мр╕╖. В ньому ст╕льки сил, енерг╕╖ ╕ сердечного запалу!
Всесв╕тньо в╕домий укра╖нський л╕ричний баритон Дмитро Гнатюк належить до тих людей, чий творчий спадок ╓ надзвичайно великим ╕ як╕сним. Саме у виконанн╕ Дмитра Гнатюка величезна к╕льк╕сть п╕сень укра╖нських композитор╕в стали справжн╕ми народними шлягерами. Власне, в╕н – один з тих, завдяки кому укра╖нська естрадна п╕сня ╕ розвинулась, ╕ прославилась далеко за межами Укра╖ни.
Сп╕вачка з «голосом забарвлення скрипки Страд╕вар╕ в руках ген╕ального Ойстраха». Так писали про Ольгу Басистюк (л╕ричне сопрано) багаточисельн╕ бразильськ╕ газети, коли вона, ще зовс╕м юна сп╕вачка, п╕дкорила Р╕о-де-Жанейро. Тод╕ на конкурс при╖хали 74 учасники з 33 кра╖н св╕ту, ╕ лише про не╖ — володарки Гран-пр╕, наступного ранку засяяли статтями вс╕ газети. П╕сля виконання «Бразильсько╖ Бах╕ани» В╕ла-Лобоса вдова знаменитого композитора об╕йняла ╖╖ ╕ з╕ сльозами на очах сказала: «Який жаль, що м╕й чолов╕к не дожив до цих дн╕в ╕ не почув вас!». Такий усп╕х супроводжував Ольгу Басистюк ус╕ подальш╕ роки. П╕сля зак╕нчення Льв╕всько╖ консерватор╕╖ ╕мен╕ М. В. Лисенка (клас педагога Л. Жил╕но╖), Ольга Басистюк стала сол╕сткою Республ╕канського будинку органно╖ та камерно╖ музики Укра╖ни з перших дн╕в його ╕снування. У репертуар╕ артистки — понад триста твор╕в св╕тово╖ та в╕тчизняно╖ музики, п’ятнадцять сольних програм, крупн╕ форми — парт╕╖ Тетяни з опери «╢вген╕й Он╓г╕н» П. Чайковського ╕ Марфи з опери «Царева наречена»
М. Римського-Корсакова. Вона багато виступа╓ з симфон╕чними та камерними оркестрами.
Ольга Басистюк ╓ лауреатом Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Т. Г. Шевченка, володаркою медал╕ ЮНЕСКО за видатн╕ творч╕ заслуги. У 1995 роц╕ артистка одержала одну з найвищих нагород нашо╖ кра╖ни — орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня.
Концертно-камерний та оперний сп╕вак (бас-баритон) Борис Гмиря – р╕дк╕сне явище у вокальному мистецтв╕ XX ст. У нього було по╓днання оперно╖ сцени з вишуканим камерним мистецтвом, що ╓ р╕дк╕стю нав╕ть у видатних майстр╕в Большого театру. В╕н волод╕в красивим голосом надзвичайно теплого тембру, широкого д╕апазону, дивовижно╖ пластичност╕, легкост╕ звучання в ус╕х рег╕страх. Зробив вагомий внесок у розвиток укра╖нського вокального мистецтва. Виконував парт╕╖ Тараса («Тарас Бульба» М. Лисенка), Кривон╕с («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Кочубей («Мазепа» П. Чайковського). У його репертуар╕ було понад 500 твор╕в найр╕зноман╕тн╕ших жанр╕в укра╖нсько╖ та заруб╕жно╖ класики, народних п╕сень. Це був видатний сп╕вак-художник, сп╕вак-поет, позначений перстом Божим. В╕н м╕г будь-яку аудитор╕ю п╕дкорити сво╖й артистичн╕й вол╕, неповторному голосу ╕ змусити в╕дкрити серця для схвильовано╖ спов╕д╕.
╤м’я народно╖ артистки Укра╖ни Д╕ани Петриненко, володарки р╕дк╕сного за красою л╕рико-колоратурного сопрано, добре в╕доме шанувальникам вокалу не т╕льки в наш╕й кра╖н╕, а й за ╖╖ межами. За свою багатор╕чну концертну д╕яльн╕сть сп╕вачка об’╖здила весь Союз, бувала на гастролях за кордоном, ╕ всюди публ╕ка сприймала ╖╖ ╕з захопленням. У репертуар╕ Д╕ани Петриненко були твори укра╖нських композитор╕в, рос╕йськ╕ й укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕, ар╕╖ з опер, як╕ в ╖╖ виконанн╕ мали у слухач╕в незм╕нний усп╕х.

Записала Юл╕я КАЧУЛА.
(Продовження в наступному номер╕).
На фото: Борис Гмиря.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8212

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков