Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧОМУ МИ НЕ МОЖЕМО В╤ДКЛАДАТИ ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ДО БЕЗК╤НЕЧНОСТ╤
Рятуючи Крим, Укра╖на насамперед повинна рятувати людей в╕д рабсько╖ психолог╕╖, яка дозволя╓...


РОДИЧ╤ ЗАТРИМАНИХ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ТАТАР ЗМУШЕН╤ САМ╤ ШУКАТИ ГРОШ╤ НА АДВОКАТ╤В
Уповноважена Верховно╖ Ради з прав людини Людмила Ден╕сова заявила, що питання оплати прац╕...


ОКУПАНТИ ПОДВО╥ЛИ К╤ЛЬК╤СТЬ ОБШУК╤В ╤ РЕЙД╤В ПРОТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Про це заявила на пресконферец╕╖ голова Мон╕торингово╖ м╕с╕╖ ООН з прав людини в Укра╖н╕ Матильда...


«ЗАБОРОНЕНИЙ»
8 вересня в ╤нформац╕йно-виставковому центр╕ Музею Майдану в Ки╓в╕ в╕дбулася зустр╕ч з...


ДОЧКА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ЗАКЛИКА╢ БОРОТИСЯ ЗА ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ВС╤Х НЕЗАКОННО ЗАТРИМАНИХ У КРИМУ
Бек╕рова роздала список, що склада╓ться з 86 пр╕звищ людей, як╕ зазнали пол╕тичних репрес╕й у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 11.12.2009
РОЗМОВА З ВИБОРЦЕМ ПРО ПРОЕКТ КОНСТИТУЦ╤╥ ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ

ТВОРИМО КОНСТИТУЦ╤Ю

Уважно перечитав положення проекту. Б╕льше всього на увагу заслуговують його новели. Не вс╕ вони, як на мене, ╓ переконливими. Кр╕м того, декларативних норм залишилося ще чимало. А тому ╕ виникають питання.
╤, головне: “Чому той, хто ╓ ╓диним джерелом влади в кра╖н╕ – народ, живе не дуже добре?”. Зрозум╕ло, що не Конституц╕╖ тому вина. Але очевидно, що зм╕ни та доповнення до не╖ потр╕бн╕. Основний Закон держави повинен бути точним, ясним ╕ в╕дпов╕дально-обов’язковим: для вс╕х ╕ кожного.
Ось деяк╕ пропозиц╕╖ до президентського проекту. Президентов╕ ╖х, зрозум╕ло, читати не доведеться, тож нехай оц╕нять читач╕-виборц╕, а фах╕вц╕ – можливо, дещо й використають.
Стаття 1. Частину другу викласти у так╕й редакц╕╖: “Укра╖на ╓ президентською республ╕кою” (народу потр╕бна ясн╕сть ╕ в╕дпов╕дальна особа. Той, хто хоче бути обраним на посаду Президента Укра╖ни, повинен усв╕домити, що сьогодн╕ у держав╕ в╕н “буде в╕дпов╕дальним за ВСЕ”).
Статтю 5. Викласти в так╕й редакц╕╖: “В Укра╖н╕ ╓ чинним принцип верховенства права”. (саме чинним, ╕ саме права, а не закону, який у нас деколи бува╓ всяким).
Статтю 6. Доповнити частиною четвертою такого зм╕сту: ”Спроба узурпувати владу в кра╖н╕ да╓ народу Укра╖ни право на збройний оп╕р”.
Стаття 7. Частину першу викласти у так╕й редакц╕╖: “Державна влада в Укра╖н╕ зд╕йсню╓ться в╕д ╕мен╕ народу на засадах ╖╖ розпод╕лу на законодавчу, виконавчу (президентську) та судову”.
Стаття 9. Частину першу доповнити реченням: “Гарантами Конституц╕╖ Укра╖ни ╓ Президент Укра╖ни та Конституц╕йний Суд Укра╖ни”.
Стаття 13. Частину третю викласти у так╕й редакц╕╖: “В Укра╖н╕ гаранту╓ться в╕льний розвиток, використання ╕ захист укра╖нсько╖ та ╕нших мов м╕жнац╕онального сп╕лкування”.
У багатьох статтях проекту (14, 16, 17, 18 та ╕н.) записано: “держава… “сприя╓”, “забезпечу╓”, гаранту╓”. Можливо, точн╕ше буде: “державн╕ органи та ╖хн╕ посадов╕ особи… “сприяють”, “забезпечують”, “гарантують”?
Стаття 20. Про символи державност╕, викласти у так╕й посл╕довност╕: Державний Герб, Державний Г╕мн, Державний Прапор? При цьому, назва Державного Г╕мну “Ще не вмерла Укра╖на (а не Укра╖ни?) ╕ слава, ╕ воля”.
Стаття 27. Зм╕ст частини друго╖ ╕ третьо╖, про р╕вн╕ права та неможлив╕сть обмежень будь-кого в правах, викласти одним реченням: “Н╕хто не може бути вище, нижче або поза законом”.
Стаття 29. Частину першу доц╕льно доповнити реченням: “Г╕дн╕сть кожно╖ людини в Укра╖н╕ охороня╓ться законом”.
Стаття 48. Частину четверту доповнити реченням: “Максимальний р╕вень зароб╕тно╖ плати в Укра╖н╕ не може перевищувати м╕н╕мальний розм╕р б╕льше, н╕ж у п’ять раз╕в”. (За ц╕╓ю формулою, щоб отримувати п’ятнадцять тисяч грн., потр╕бно м╕н╕мальну зарплату встановити три тисяч╕ грн.).
Частину п’яту викласти у так╕й редакц╕╖: “Використання прац╕ ж╕нок ╕ д╕тей на небезпечних ╕ шк╕дливих для ╖хнього здоров’я роботах забороня╓ться”.
Стаття 49. Частину четверту викласти у так╕й редакц╕╖: “Тривал╕сть оплачувано╖ щор╕чно╖ в╕дпустки не може бути меншою, н╕ж тридцять календарних дн╕в”.
Стаття 63. Частину третю доповнити та викласти у так╕й редакц╕╖: “У випадках, визначених законом, правова допомога нада╓ться безоплатно за рахунок держави, а також адвокатських об’╓днань ╕ адвокат╕в”.
Стаття 64. Частину другу викласти у так╕й редакц╕╖: “За виконання, як ╕ в╕ддання явно злочинного наказу чи розпорядження наста╓ крим╕нальна в╕дпов╕дальн╕сть”.
Стаття 67. У частин╕ перш╕й слово “юридично╖” зам╕нити на “крим╕нально╖”.
Частину другу викласти у так╕й редакц╕╖: “Права особи, яка зробила заяву про злочин, потерп╕лого, св╕дка, п╕дозрюваного, обвинуваченого, п╕дсудного, засудженого та виправданого захищаються законом”.
Стаття 68. Частину першу доповнити реченням: “Порушення прав, передбачених Конституц╕╓ю Укра╖ни, ╓ п╕дставою для звернення особи безпосередньо до Верховного Суду чи Конституц╕йного Суду Укра╖ни”.
Стаття 69. Частину другу викласти у редакц╕╖: “Громадяни Укра╖ни проходять в╕йськову службу на п╕дставах та умовах, визначених законом”.
Стаття 70. Частину другу викласти у так╕й редакц╕╖: “Кожен зобов’язаний поважати та вшановувати символи державност╕ Укра╖ни”.
Стаття 77. На м╕й погляд, вона ╓ дискрим╕нац╕йною (адже, в╕дпов╕дно до ст. 27 проекту, громадяни мають р╕вн╕ конституц╕йн╕ права та свободи).
А на пер╕од виборчого процесу потр╕бно передбачити, що кандидати на посаду Президента Укра╖ни ╕ кандидати в депутати Верховно╖ Ради Укра╖ни повинн╕ перебувати у чергов╕й, або ж за св╕й рахунок, в╕дпустц╕.
У розд╕л╕ III. “Народне волевиявлення” у ч. 3 ст. 75 ╕ ч. 3 ст. 82 можливо, слова “належать до” зам╕нити на “╓ членами“ в╕дпов╕дно╖ громади”.
Стаття 80. Речення: “Порядок проведення Всеукра╖нського референдуму встановлю╓ться законом” доц╕льно перенести в к╕нець статт╕ 79.
Розд╕л IV. Вбача╓ться, що б╕льш правильно буде зберегти традиц╕йно укра╖нську назву Верховна Рада, яка склада╓ться з двох палат: Палати депутат╕в – 200 чол. ╕ Палати уповноважених – 100 чол. (╖хню загальну к╕льк╕сть народ уже визначив на референдум╕, а тому його волю Президенту Укра╖ни належить виконати), як╕ обираються одночасно, строком на п’ять рок╕в. Дов╕чно депутат╕в не доц╕льно обирати (призначати) – це не ╓ ознакою демократичност╕. Б╕льше того, це може призвести до ще б╕льшого розшарування та появи небезпечних явищ у сусп╕льств╕.
Стаття 87. Пропозиц╕╖ так╕: До Палати депутат╕в може бути обраний громадянин Укра╖ни, якому на день вибор╕в виповнилося 35 рок╕в, ма╓ право голосу та безперервно прожива╓ в кра╖н╕ не менше 15 рок╕в.
Депутатом до Палати уповноважених може бути обраний громадянин Укра╖ни, якому на день вибор╕в виповнилося 45 рок╕в, ма╓ право голосу та безперервно прожива╓ в кра╖н╕ не менше 25 рок╕в.
Не може обиратися депутатом Верховно╖ Ради Укра╖ни громадянин, який ран╕ше був судимий за умисний злочин чи ма╓ громадянство ╕ншо╖ кра╖ни.
Стаття 89. Частину четверту викласти так: “В╕дмова скласти присягу або нескладення присяги без поважних причин протягом м╕сяця п╕сля обрання, ма╓ насл╕дком втрату депутатського посв╕дчення (чому мандата?)”.
Стаття 91 та в╕дпов╕дно й ╕нш╕. У Конституц╕╖ необх╕дно передбачити, що депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни може бути затриманий, як ╕ вс╕ ╕нш╕ громадяни на 24 години – див. ст. ст. 27 ╕ 34 проекту (щоб не встигали сховатися та знищити докази), а от арешт ╕ притягнення його до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ – т╕льки за згодою Верховно╖ Ради Укра╖ни, на п╕дстав╕ подання Генерального прокурора Укра╖ни.
Стаття 95. Частину шосту доповнити реченням: “Голосування для депутата ╓ обов’язковим”. “Використання знак╕в, символ╕ки та прапор╕в, кр╕м державних, у сес╕йн╕й зал╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни – забороня╓ться”.
Стаття 97. Палата депутат╕в:
п. 19 викласти у так╕й редакц╕╖: “щор╕чно затверджу╓ кошторис Палати уповноважених ╕ зв╕т про його використання”.
Завершити статтю так: “Палата депутат╕в не може приймати закони, що спрямован╕ на пол╕пшення матер╕ального становища депутат╕в Верховно╖ Ради Укра╖ни чинного скликання”. Думаю, дуже багато виборц╕в кра╖ни мене у цьому п╕дтримають.
Стаття 100. Палата уповноважених (у проект╕ Сенат, а можна було й Дума):
п. 17 викласти у так╕й редакц╕╖: “щор╕чно затверджу╓ кошторис Палати депутат╕в та зв╕т про його використання”.
Стаття 106. Декларативною ╓ норма в проект╕ про право законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи “не менше як сто тисяч громадян Укра╖ни, як╕ мають право голосу”, а тому ╖╖ краще виключити та надати таке право Верховн╕й Рад╕ АР Крим ╕ обласним радам, Ки╖вськ╕й ╕ Севастопольськ╕й м╕ським радам.
У статт╕ 110 третю частину п╕сля сл╕в “Рада Нац╕онального банку Укра╖ни” п╕сля коми, зак╕нчити словами “яка п╕дзв╕тна Президентов╕ Укра╖ни”.
Стаття 112. Частину третю викласти у так╕й редакц╕╖: “Президент Укра╖ни сприя╓ та в╕дпов╕да╓ за вза╓мод╕ю вищих державних орган╕в Укра╖ни”.
До статт╕ 115 мною пропону╓ться такий текст Присяги новообраного Президента Укра╖ни: “Я, (╕м’я, по батьков╕, пр╕звище), обраний (дата, м╕сяць, р╕к) Президентом Укра╖ни, щиро та урочисто присягаю на в╕рн╕сть народов╕ Укра╖ни. Присягаю захищати суверен╕тет, територ╕альну ц╕л╕сн╕сть ╕ безпеку Укра╖ни, пост╕йно дбати про благо В╕тчизни ╕ добробут Укра╖нського народу, не порушувати Конституц╕ю ╕ закони Укра╖ни, обстоювати права ╕ свободи кожно╖ людини ╕ громадянина, чесно та сумл╕нно виконувати обов’язки Глави держави ╕ гаранта Конституц╕╖ Укра╖ни”.
Доповнити статтю 118 п. 23 словами такого зм╕сту: “╓ Головою Ради нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни”.
Стаття 120. З частини друго╖ виключити слова: “Головою Ради нац╕онально╖ безпеки ╓ Президент Укра╖ни”.
Покладення виконання повноважень Президента Укра╖ни, у раз╕ дострокового припинення ним повноважень, на Голову Сенату (ст. 125 проекту) буде зм╕шуванням законодавчо╖ ╕ виконавчо╖ влади в одному орган╕ та порушенням засад ╖╖ розпод╕лу м╕ж вказаними г╕лками влади (ст. 7 проекту).
Б╕льш лог╕чно, що у випадку дострокового припинення повноважень Президента Укра╖ни, виконання повноважень Президента Укра╖ни покласти на Прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни. Тим б╕льше, коли Президент Укра╖ни буде очолювати виконавчу г╕лку влади, що виключить можлив╕сть протистояння та посилить ╖хню в╕дпов╕дальн╕сть за справи в кра╖н╕.
Розд╕л VII. “Суди ╕ правосуддя”.
Не можна визнати р╕внозначною пропозиц╕ю про введення мирових судд╕в (як форму участ╕ народу у зд╕йсненн╕ правосуддя), виключивши народних зас╕дател╕в, як╕ ╓ за чинною Конституц╕╓ю Укра╖ни. Вказан╕ ╕нституц╕╖ р╕зняться у зд╕йсненн╕ правосуддя за сво╓ю роллю та призначенням. А тому пропону╓ться у статт╕ 134 четверту, останню частину п╕сля сл╕в “присяжних”, доповнити словами ”╕ народних зас╕дател╕в”.
Стаття 136. Частину четверту викласти у так╕й редакц╕╖: “В╕дпов╕дно до закону д╕ють касац╕йн╕, апеляц╕йн╕ та м╕сцев╕ суди”. (Потр╕бно конституц╕йно визнати або ж л╕кв╕дувати касац╕йну судову ╕нстанц╕ю).
На жаль, сл╕д чесно визнати, що норма, запропонована у частин╕ перш╕й статт╕ 141 про обрання судд╕в достроково – ╓ передчасною, такою, що не витримала перев╕рки практикою та життям.
Стаття 146. Частину першу, п╕сля сл╕в “в Укра╖н╕”, доповнити словами “та гарантом Конституц╕╖ Укра╖ни”.
Статтю 153. Викласти у так╕й редакц╕╖: “Питання ╕ справи, що належать до повноважень Конституц╕йного Суду Укра╖ни, розглядаються пленумом Конституц╕йного Суду ╕ на зас╕даннях його колег╕й. (Палата, як ╕ зала – це прим╕щення, м╕сце роботи, а колег╕я – робочий орган суду).
Колег╕╖ утворюються пленумом Конституц╕йного Суду Укра╖ни та зас╕дають у склад╕ не менше семи судд╕в Конституц╕йного Суду Укра╖ни кожна.
Конституц╕йн╕ скарги людей розглядаються на зас╕данн╕ колег╕╖ у склад╕ трьох судд╕в Конституц╕йного Суду Укра╖ни». (Це, дума╓ться, буде сприяти б╕льш оперативному розгляду таких скарг).
Розд╕л IХ. “М╕сцеве самоврядування та територ╕альна орган╕зац╕я влади”. (Ох, ск╕льки закон╕в наше самоврядування ще потребу╓! – Р. С.).
Стаття 155. У частин╕ друг╕й, можливо, краще слово “сукупн╕сть” зам╕нити на слово “сп╕льнота”.
Частину третю викласти таким чином: “До складу громади не можуть входити члени ╕нших громад або ╕нша громада”.
Стаття 164. У частин╕ четверт╕й п╕сля сл╕в “на чотири роки” доповнити “у к╕лькост╕ п’ятдесят депутат╕в”, а дал╕ – за текстом. Доповнити також реченням: “Не може обиратися депутатом Верховно╖ Ради АР Крим громадянин, який ран╕ше був судимий за умисний злочин чи ма╓ громадянство ╕ншо╖ кра╖ни”. (Ц╕каво, яку к╕льк╕сть депутатських мандат╕в у Верховн╕й Рад╕ АР Криму залишили б сам╕ виборц╕, якби ╖х про це запитали?).
Частину п’яту доповнити словами “п╕сля узгодження з Прем’╓р-м╕н╕стром Укра╖ни”. (Щоб краще сп╕впрацювали на благо Криму ╕ кримчан).
У ст. ст. 162, 165 зам╕сть сл╕в “акти”, “акт╕в” використати “нормативно-правов╕ акти”, “нормативно-правових акт╕в”, або ж “постанови та р╕шення”.
Конституц╕я Укра╖ни – Основний Закон держави. А тому, доц╕льно у н╕й (п╕сля статт╕ 23) визначити, як╕ свята в Укра╖н╕ ╓ державними.
До Конституц╕╖ Укра╖ни доречно, на м╕й погляд, додати малюнок Державного Герба, Державного Прапора Укра╖ни ╕ текст Державного Г╕мну Укра╖ни та вручати ╖╖ прим╕рник разом з паспортом громадянина Укра╖ни.

Роман Савонюк,
доцент, кандидат юридичних наук, заслужений юрист
АР Крим.
м. С╕мферополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8207

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков