Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКУРАТУРА ПОВ╤ДОМИЛА ПРО П╤ДОЗРУ ОРГАН╤ЗАТОРЦ╤ «ВИБОР╤В» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Про це пов╕домля╓ пресслужба в╕домства.


«РОС╤Я МА╢ НЕГАЙНО ЗВ╤ЛЬНИТИ ВС╤Х УКРА╥НЦ╤В»: ДЕРЖДЕП США ПРОКОМЕНТУВАВ ОБМ╤Н ПОЛОНЕНИМИ
ДЕН╤СОВА: У СПИСКАХ НА ЗВ╤ЛЬНЕННЯ — ЩЕ 115 УКРА╥НЦ╤В, У ТОМУ ЧИСЛ╤ КРИМСЬК╤ ТАТАРИ


УКРА╥НА В ╢СПЛ Р╤ШУЧЕ ЗАЯВИЛА ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ УКРА╥НЦ╤В В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
В ╢СПЛ Укра╖на п╕дкреслила, що Рос╕я в Криму порушу╓ права укра╖нських громадян на укра╖нськ╕й...


В╤КТОР ЧУМАК СТАВ ГОЛОВНИМ В╤ЙСЬКОВИМ ПРОКУРОРОМ
Про це пов╕домля╓ прес-служба ГПУ.


НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ В╤Д «СЛУГИ НАРОДУ» БОГДАН ЯРЕМЕНКО РОЗЦ╤НЮ╢ ЯК ДЕРЖЗРАДУ В╤ЗИТИ МЕДВЕДЧУКА ДО РФ ╤ ПРОПОНУ╢ ЗА ЦЕ КАРАТИ
Яременко зазначив, що п╕дготовка такого законопроекту ╓ його приватною ╕н╕ц╕ативою й невдовз╕ це...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 11.12.2009
БОГДАН ДУБАС: «СВОБОДА – ЦЕ ПЕРВИННЕ, НАЙЦ╤НН╤ШЕ»

За житт╓д╕яльн╕стю «Нашо╖ Укра╖ни» ми стежили ╕ не в кращ╕ ╖╖ часи, тим б╕льше небайдужа нам ╖╖ доля сьогодн╕, напередодн╕ президентських вибор╕в. При╓мно констатувати, що тепер╕шньому ╖╖ кер╕вников╕ в Криму вдалося вдихнути в цю парт╕ю нове життя. Бо – дозволя╓ досв╕д. Богдан Йосипович Дубас – перший заступник голови Центрально╖ рев╕з╕йно╖ ком╕с╕╖, обраний на парт╕йному з’╖зд╕ в ╕сторичний для життя нашо╖ держави пер╕од. У «Наш╕й Укра╖н╕» в╕н з дня ╖╖ створення. ╤ ц╕лком лог╕чно, що вже р╕к ╓ одним ╕з заступник╕в Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Криму.
З величезно╖ арм╕╖ «покликаних» далеко не вс╕ зберегли в╕рн╕сть ╕ в╕ру. А т╕, хто збер╕г, завжди викликають повагу.
Сьогодн╕ ми ма╓мо нагоду ближче познайомитися з Богданом Йосиповичем ╕ представити його нашим читачам.
— Богдане Йосиповичу, давайте зазирнемо в недалеке минуле. 22 листопада наше сусп╕льство в╕дзначало День Свободи. Це одне з наших нових в╕тчизняних свят.
— Так. ╤ маю зазначити, що свобода – це первинне, найц╕нн╕ше. Лише здобувши ╖╖, можна говорити про ╕нш╕ чинники, як╕ ц╕нуються в нашому сусп╕льств╕, — демократ╕ю, економ╕чну стаб╕льн╕сть тощо. Осягн╕мо, ск╕льки покол╕нь укра╖нц╕в боролися за не╖! Це починалося з час╕в Ки╖всько╖ Рус╕. Вона була потужною, шанованою, ╕ перш╕ особи ╕нших ╓вропейських держав вважали за честь породичатися з Ярославом Мудрим. А ц╕ зв’язки гарантували мир та дружбу з сус╕дами. Наш╕ пращури були справжн╕ми ╓вропейцями аж до монголо-татарсько╖ навали, яка спричинила занепад Ки╖всько╖ Рус╕. Але були ╕ козацька доба, ╕ Конституц╕я Пилипа Орлика, котру брали за вз╕рець оч╕льники ╕нших ╓вропейських держав. Новою хвилею боротьби за державотворення стала поява видатних укра╖нських митц╕в, починаючи з Тараса Григоровича Шевченка. Черговим поштовхом до свободи можна вважати д╕яльн╕сть Михайла Грушевського. Але знову Укра╖ну под╕лили навп╕л пом╕ж б╕льшовиками та Польщею. Та ми не забули н╕ золотий Тризуб, н╕ жовто-блакитний прапор. Народ зача╖вся, але не скорився. Адже у нас – своя свят╕сть. Це – в╕ра, родина, вишиванка, писанка, п╕сня. У цьому – код народу, в╕н – незнищенний. До реч╕, про те, що народ не зрадив сво╖й сутност╕, св╕дчить ╕ референдум за незалежн╕сть Укра╖ни, який в╕дбувся першого грудня. Волю народу п╕дтвердила сво╖ми голосами ╕ переважна б╕льш╕сть кримчан.
На жаль, розбудова нашо╖ держави, вже оф╕ц╕йно незалежно╖, руха╓ться пов╕льно. Адже ми лишилися людьми, вихованими за ╕ншого соц╕ального устрою.
— А як проходило свято Свободи?
— Воно в╕дбувалося в Укра╖нському дом╕ в Ки╓в╕ ╕ було дуже урочистим. Ми переглядали ф╕льм, який нагадав нам под╕╖ Майдану, знову побачили пробит╕ в╕д барабанного бою металев╕ бочки. Увесь зал п╕дв╕вся, ╕ ми аплодували, рад╕ючи, що все це сталося. Зокрема те, що в 2004 роц╕ ми в╕дмовились в╕д «призначення» Президента. Одержавши з цього приводу розпорядження, ми в╕дпов╕ли: н╕! Буде той, кого ми захочемо, кого обере народ. Тут же в╕дбулося урочисте нагородження людей, як╕ на р╕зних етапах долучалися до процесу державотворення.
— Чи могли б ви под╕литися, Богдане Йосиповичу, сво╖ми першими враженнями про Кримську республ╕канську орган╕зац╕ю «Наша Укра╖на»?
— Вони у мене далеко не перш╕. Я добре пам’ятаю установчу конференц╕ю, що проходила в Ялт╕. Пам’ятаю, як кер╕вника Кримського штабу «Нашо╖ Укра╖ни» Валер╕я Пробий-Голову фактично змусили в╕дмовитись в╕д сво╓╖ посади. Негативну роль тут в╕д╕грав, зокрема, депутат з Ки╓ва, що був куратором Криму. Це за його участ╕ зам╕сть Валер╕я Борисовича було призначено ╕ншу людину, що зумовило непередбачуваний розвиток под╕й.
— Невже посада, на як╕й перебував Валер╕й Борисович, об╕цяла як╕сь преференц╕╖?
— Н╕. Але ж 15% кримчан проголосувало за В╕ктора Ющенка, ╕ на основ╕ тако╖ народно╖ дов╕ри можна було розбудовувати пол╕тичну силу та виходити на вибори, усп╕шн╕ вибори. А сьогодн╕ в кримських радах р╕зних р╕вн╕в представники в╕д «Нашо╖ Укра╖ни» практично в╕дсутн╕. Колишн╕ кер╕вники «НУ» працюють на ╕ншу команду. Хоча я ставлюся до цього з розум╕нням: Володимир Борисович Шкляр чесно заявив про сво╖ нам╕ри.
— Але я чула, що його серйозно образили…
— Певне, йдеться про те, що у 2007 роц╕ в╕н, як ╕ було вир╕шено, написав заяву, якою складав з себе повноваження, задля розпуску парламенту. А ось в новий парламент чомусь не потрапив. Причина мен╕ не в╕дома.
— Чула, що зам╕сть нього туди потрапила ╕нша людина?
— Так. Звичайно, як особист╕сть в╕н мав право ображатися. Але йдеться про парт╕ю.
— Вт╕м переступити самому через себе теж непросто…
— Але ж я поважав ╕ поважаю Володимира Борисовича ╕ не бачу проблеми в тому, що в╕н разом з Володимиром Михайловичем Здирком п╕шли п╕дтримувати Анатол╕я Гриценка. Я впевнений, що у другому тур╕ ми в╕ддамо голоси за одного, сп╕льного кандидата у президенти, як ╕ т╕, хто поклада╓ сьогодн╕ над╕╖ на А. Яценюка, Ю. Костенка, О. Тягнибока. Зрештою, В╕ктор Андр╕йович г╕дний масово╖ п╕дтримки. Це — високоморальна, достойна людина, варто пригадати, що в╕н був серед першо╖ п’ят╕рки банк╕р╕в св╕ту, а також одним з найкращих прем’╓р-м╕н╕стр╕в. Це в╕н зупинив ╕нфляц╕ю у 1998 роц╕ ╕ почав повертати борги, зам╕сть того, щоб, як зазвичай, накопичувати нов╕. В╕н – усп╕шна людина, ╕ ми не повинн╕ забувати його позитиви.
— А яким ви бачите шлях повернення дов╕ри до «Нашо╖ Укра╖ни» як пол╕тично╖ сили? Б╕льш╕сть патр╕от╕в перебува╓ в стан╕ невизначеност╕.
— 31 жовтня в С╕мферопол╕ в╕дбулася зв╕тно-виборча конференц╕я Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ парт╕╖ «Наша Укра╖на», де мене було обрано головою. Я дуже вдячний людям за таку високу дов╕ру. На конференц╕╖ ми усв╕домили також, що кримська орган╕зац╕я ще досить потужна.
— ╤ що ви плану╓те зробити кардинального, як п╕днести дух тих, хто сьогодн╕ не впевнений у сво╖х майбутн╕х д╕ях?
— По-перше, хочу сказати, що кримчани — дуже високоморальн╕, порядн╕ та розважлив╕ люди. Якщо в зах╕дних рег╕онах населення п╕дн╕ма╓ться митт╓во, то в Криму вс╕ процеси глибоко осмислюються.
╤ ми хочемо допомогти приб╕чникам помаранчево╖ ╕де╖ в╕дродити в серц╕ ту дов╕ру, яку вони свого часу втратили за тих чи ╕нших обставин. Ми зверта╓мося до тих, хто працював у 2004 роц╕ в штабах «НУ», тих, хто був на установчому з’╖зд╕, але не знайшов порозум╕ння. Зверта╓мось до людей р╕зних нац╕ональностей, для яких пр╕оритетними ╓ демократичний виб╕р ╕ ╓вропейський напрямок розвитку: давайте об’╓дна╓мось ╕ спробу╓мо сво╖ сили!
— А чи спод╕ва╓тесь ви, Богдане Йосиповичу, серед цих людей побачити ╕ представник╕в кримськотатарського народу? Як╕ на сьогодн╕ складаються з ними стосунки?
— Це — високоморальн╕ люди, котр╕ зазнали жахливо╖ дол╕. Я зустр╕чався з народними депутатами Мустафою Джем╕л╓вим ╕ Рефатом Чубаровим. Л╕дер кримськотатарського народу М. Джем╕л╓в запевнив, що закличе сп╕вв╕тчизник╕в п╕дтримувати про╓вропейськ╕ демократичн╕ сили. Днями я побував на Курулта╖. Президент Ющенко зробив подання в Генпрокуратуру, аби нарешт╕ було розглянуто питання щодо реаб╕л╕тац╕╖ кримськотатарського народу. Завдяки В’ячеславу Чорноволу кримськ╕ татари знайшли сво╓ м╕сце у влад╕. На ус╕х наступних виборах вони п╕дтримували В╕ктора Андр╕йовича та його пол╕тичну силу. Але сьогодн╕ ми можемо лише спод╕ватися та застережувати разом з В╕ктором Андр╕йовичем: «Не помил╕ться, коли будете опускати бюлетень у виборчу скриньку».
— Чи ви збира╓тесь проводити як╕сь гучн╕ акц╕╖?
— Будемо поширювати аг╕тац╕йну л╕тературу, продовжувати обговорення Народно╖ Конституц╕╖ В╕ктора Ющенка в колективах. До реч╕, кримчани п╕д╕йшли до цього питання дуже в╕дпов╕дально ╕ активно. Ми налаштован╕ на те, аби показати вс╕ позитивн╕ сторони нашого кандидата у президенти. До реч╕, за останн╕ п’ять рок╕в суперечност╕ м╕ж Сходом ╕ Заходом почали згладжуватися: на Заход╕ Укра╖ни з’явилися б╕л-борди ╕з зображенням В╕ктора Януковича, а там, де В╕ктора Ющенка взагал╕ не сприймали, — нормальна його пол╕тична реклама. Наш виб╕р – д╕яти добром, лише це да╓ пл╕дн╕ результати.
— А чи не безп╕дставна наша розмова, адже рейтинг нин╕шнього Президента за оф╕ц╕йними показниками дуже низький?
— Я не знаю, хто в╕н такий, отой пан Рейтинг, але знаю, що в╕н дуже дорогий ╕ замовний. Вт╕м, динам╕ка зростання реального рейтингу В╕ктора Андр╕йовича на сьогодн╕ дуже стр╕мка – з 3 до 12%. Люди зрозум╕ли, що лише В╕ктор Андр╕йович по-справжньому дба╓ про Укра╖ну. Бо, як зазнача╓ ск╕фська мудр╕сть, т╕, кого хвалять недруги, обов’язково щось роблять не так, ╖м на вт╕ху. А якщо недруги гн╕ваються ╕ критикують – це пересв╕дчу╓, що ╖хн╕й опонент д╕╓ правильно.
Але питання поляга╓ ще ╕ в тому, що, аби зд╕йснювати реформи, недостатньо Президентов╕ одн╕╓╖ каденц╕╖. Перший терм╕н президенти, як правило, заграють з народом, намагаються сподобатися, а якщо почнуть з реформ, – втратять популярн╕сть, ╕ ╖х б╕льше н╕хто не обере.
— Богдане Йосиповичу, а чому з╕ словом «реформи» завжди по╓дну╓ться слово «непопулярн╕»? Вже майже 20 рок╕в ми чека╓мо популярних реформ. Так ╕ не дочека╓мося?
— Справа в т╕м, що реформи – це ч╕тко визначений порядок, за яким треба жити, гра за правилами. Ми не звикли до цього ╕ бо╖мося зм╕н. Але, скаж╕мо, без реформи медицини н╕ ╖╖, н╕ наш╕ проблеми не будуть вир╕шен╕. Треба запроваджувати страхову медицину чи то оф╕ц╕йно платну, коли грош╕ проходитимуть через л╕карняну касу, а не потраплятимуть напряму – ╕з кишен╕ в кишеню. Але для старих нем╕чних людей ма╓ бути безкоштовна медична допомога. На час╕ й осв╕тянська реформа. За под╕бними стандартами живе увесь св╕т, ╕ не г╕рше за нас.
— Спасиб╕, Богдане Йосиповичу, за розмову, за увагу до нашо╖ газети, не забувайте, що ми – з вами ╕ завжди п╕дтримували т╕ ╕де╖, якими ви щойно под╕лилися з нашим читацьким загалом.

Розмовляла Тамара СОЛОВЕЙ.

На фото О. Носаненка: Богдан Дубас у редакц╕╖ «КС».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8196

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков