Версiя для друку Обговорити в форумi

Жертви голодоморів вимагають від нас пам'яті, відображення тих страшних подій в літературі та мистецтві. Одним з дослідників трагічних сторінок історії нашого народу сімдесятилітньої давності є митець із села Успенки Буринського району на Сумщині М. М. Бондаренко. Він - автор графічного циклу з 50 гравюр "Україна-1933".

З дитинства Микола Михайлович любив слухати розповіді старших про життя на селі у минулому. Голод він намагався відтворити у графічному малюнку, але жоден з начерків не міг задовольнити. Йому хотілося по-своєму розповісти про трагедію. З цього приводу художник розмірковував про те, що смерть тоді викошувала родини і навіть цілі села, але ж дехто і вижив. За рахунок чого їм це вдалося, коли поряд помирали їхні родичі та сусіди? Тож за будь-якої нагоди розпитував про це старожилів, які повідали йому про "меню", в яке важко повірити. Таким чином митцеві вдалося знайти ключ до розв'язання проблеми - він вирішив зображати не вкрай виснажених голодом селян, а ті "харчі", які вони вимушені були споживати, щоб вижити.
Спочатку виник творчий задум в одному малюнку відтворити кілька найпоширеніших бур'янів, що їх сирими або обробленими вживали люди. А потім художник перейшов до створення серії. У творчих альбомах митця з'явилися замальовки з натури пирію і конюшини, конопель і лепехи, лопуха і очерету, кропиви і чортополоху, суцвіть липи і акації, вербових котиків та лободи, з яких були зроблені п'ятдесят відбитків гравюр.
Майже на кожній гравюрі зображене вікно, хрестоподібна рама якого нагадує тяжкий хрест, що його несли приречені на голодну смерть. А шибки - то уособлення променів світла надії пережити голод. На їх тлі - зображення  бур'янів і деяких культурних рослин, які вживалися голодними людьми у той страшний час. На шибці праворуч - рецепт приготування з них ерзац-їжі.
Кілька робіт Микола Михайлович присвятив саморобним пристосуванням, за допомогою яких ерзац-продукти сіклися, перемелювалися, товклися, відсіювалися, давилися. Бути володарем таких кустарних пристроїв у той час - означало ризикувати життям. Та найбільше хвилюють глядача зображення домашніх тварин. То кіт чи собака, які тікають світ за очі, аби їх не спіймали і не з'їли. То трупи здохлих корів чи коней, м'ясо яких не гребував вживати зголоднілий люд. То перелякані очі пташенят у гнізді, до яких тягнеться рука голодного.
На перший погляд у гравюрах відсутні суворі звинувачення на адресу творців сценарію голодомору та запопадливих виконавців цієї злочинної акції. Тільки серпи і молоти на ключках та щупах, якими сільські активісти нишпорили, шукаючи схованки збіжжя у обкрадених селян, нагадують про причини голоду. Та ще кров на лезі ножа свідчить, що йдеться про жахливий акт.
Виставки серії "Україна-1933. Кулінарна книга" раніше відбулися у Тернополі та Ульяновську (Росія). Цього місяця показ графічних робіт талановитого самодіяльного митця з Сумщини має відбутися у Музеї Української православної церкви в Саут Бавнд-Бруку, що у штаті Нью-Джерсі, США. У травні - у Путивльському історико-краєзнавчому музеї.
Вивчається можливість щодо проведення такої виставки влітку цього року і в Українсько-канадському центрі Сімферополя. Автор веде також переговори з Українським допомоговим комітетом (США) про можливість випуску альбому в Америці.

м. Сімферополь.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2003 > Тема ""Білі плями" історії"