Версiя для друку Обговорити в форумi

Виступ на парламентських слуханнях щодо функціонування української мови 12 березня 2003 р.

Шановні колеги!
Якщо не вдаватись у розлогі теорії, то головне покликання мови - творити із біологічної людину розумну (не плутати з мудрою), себто громадянина, котрий не плаває у вакуумі, а ходить по землі певної держави. Отже, всіх, хто живе і діє в Україні суверенній, має об'єднувати в суспільство українська мова, котру всього-на-всього треба знати.
Саме з таких простих і природних, як повітря, засад і виходили депутати, які майже чотирнадцять років тому, на 10-й сесії Верховної Ради ще УРСР утверджували державність української мови. Як тодішній доповідач з цього питання я закликав обранців (цитую): "Запевняю: ви вчините акт, котрий навіки залишиться в пам'яті українського народу. Ви здобудете ще глибшу шанобу своїх дітей і онуків за те, що прилучите їх до української мови - однієї з найспівучіших не лише в слов'янстві, а й у всьому світі". І ми, розробники законопроекту, серед них і тут присутні Іван Дзюба і Дмитро Павличко, таки переконали опонентів, закон прийняли одноголосно. Настрій тоді був урочо піднесений, чого не відчуваю сьогодні, через майже 14 літ, на дванадцятому році незалежності. Оскільки простір функціонування, себто життєдіяльності рідного слова, як не парадоксально, помітно звужується. Зазвичай у нас, передовсім, грішать на тиск північного сусіда. Пробачте, а де ж наша держава, котра підохочує започаткування великотиражних російськомовних видань, водночас і пальцем не поворухнувши, коли згасають чи ледве животіють українські? Перш, аніж звинувачувати когось, варто спершу подивитися на своїх малоросів, що "записалися" у великороси і, споконвіку живучи в Україні, не спроможні вивчити рідну мову. Саме вони найголосніше волають про "українізацію".
Я звертаюся до питомих росіян: та перевірте, зупиніть нарешті, повноваження цих самозванців, котрі, виступаючи від вашого імені, своєю бездарністю компрометують і принижують російську націю!
А нам, українцям, варто застерегти загрозу ще й з іншого боку. Звичайно, всі мови світу запозичують одна в однієї певні терміни для зручності. Скажімо, англійська в її американському варіанті за рік приручає 200 - 300 слів (переважно - наукові терміни). А от незалежна Україна за кілька років вже встигла "прихопити" з англійської кілька тисяч слів, що межує з прямим витісненням корінних українських слів американізмами. Чи не "допозичаємося" ми до того, що наша рідна повторить долю креольської мови?
Найпоказовіша ознака провінціалізму - неперебірливе перевдягання в чуже, котре часто пасує так, як корові сідло. Прислухайтеся: лізинг, факторинг, франчайзінг, факс, ксерокс, принтер, картридж, вінчестер - (виявляється, це не зброя, а всього лише - частина комп'ютера), стемплер, пенітенціарна (прости Господи) система... А один чоловік почув по телевізії, цитую: "як інформував нас нью-мейкер Президента".
Жоден завойовник так тріумфально не скуповував наші вулиці, наш духовний простір, - причому, без найменшого спротиву. Та й хто чинитиме опір? Преса? Але це вже не преса, а медіа. І переймається вона "брифінгами, рейтингами та промоушенами". Може, телевізія? Але ж там тільки й чути про нові "спреї, памперси та дуплекси". То, може, пробачте, мистці чи мисткині? Так вони вже й мистецтво проміняли на "арт", і тепер у них "арт-ринок, арт-фестиваль та арт-менеджери". Самі ж тільки те й роблять, що утверджують власний "бренд". А всім же оцим "міні-супермаркетам", "бастерам", "блок-бастерам" і вищеназваним покручам в українській мові є свої, нормальні відповідники...
Це вже, шановні колеги, не смішно! Я вкотре звертаюся з вимогою створити Комітет захисту української мови від навали безграмотної іноземщини, доки не пізно!
Одне слово, потрібно вести зважену державну політику. Але як її планувати, скажімо, стосовно розвитку мов нацменшин, коли ми з паспортів зняли графу "національність"? На якій тепер підставі визначати, де національна більшина, а де меншина? А може, для того і зняли родову ознаку, щоб нас остаточно збити з пантелику, і щоб ми ніколи не здогадалися, хто у нас меншина, а хто більшина, і хто нами править?

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2003 > Тема "Урок української"