Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1029)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2009
У ПОШУКАХ КОНСОЛ╤ДАЦ╤╥

Укра╖нська громада Севастополя п╕дтримала заклик ╕н╕ц╕ативного ком╕тету засновник╕в позапарт╕йно╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ п╕д назвою – Укра╖нська Нац╕ональна Рада.
24 листопада у прим╕щенн╕ Севастопольського будинку ветеран╕в з╕брався оргком╕тет з 17 ос╕б: представник╕в громадських орган╕зац╕й м╕ста, державних службовц╕в, п╕дпри╓мц╕в, журнал╕ст╕в тощо. З╕брання вир╕шило створити м╕ську громадську орган╕зац╕ю Укра╖нська Нац╕ональна Рада з метою розвитку та утвердження демократично╖ укра╖нсько╖ державност╕ у Севастопол╕.
На з╕брання був запрошений кандидат ф╕лософських наук, доцент Нац╕онального ун╕верситету “Ки╓во-Могилянська академ╕я” ╤гор Лос╓в. Укра╖нство Севастополя, незалежно в╕д пол╕тичних уподобань, з великою повагою ставиться до ╤горя Лос╓ва, пиша╓ться ним та дослуха╓ться до його думки. Севастополець у третьому покол╕нн╕, укра╖нець за походженням, в╕н, як н╕хто ╕нший, зна╓ м╕сто, його етн╕чн╕ особливост╕ та загальнолюдськ╕ проблеми. Йому близьк╕ й зрозум╕л╕ спод╕вання укра╖нсько╖ громади на утвердження державност╕ у Севастопол╕.
Думка ц╕╓╖ неперес╕чно╖ особистост╕ щодо новостворювано╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖, спод╕ваюся, буде ц╕кавою ╕ читачев╕ “КС”.
— Що це буде за новоутворення та чим воно в╕др╕знятиметься в╕д вже ╕снуючих громадських орган╕зац╕й?
— Наск╕льки я розум╕ю, це – ще одна спроба об’╓днати вс╕, так би мовити, конструктивн╕ державницьк╕ сили, яких у нас не так вже й мало, але вони завжди хибують на розпорошен╕сть. Цю прикр╕сть ми можемо спостер╕гати ╕ на р╕вн╕ нашого м╕ста, де вже створено близько двох десятк╕в укра╖нських орган╕зац╕й, але вони, на жаль, не вм╕ють д╕яти сп╕льно й узгоджено. Це веде до ╖хньо╖ слабкост╕, неавторитетност╕ та невпливовост╕.
Я думаю, це спроба створити в масштабах Укра╖ни громадську орган╕зац╕ю, яка стояла би над парт╕йними чварами. Була велика помилка, на м╕й погляд, В’ячеслава Чорновола, коли в╕н з Народного Руху створив парт╕ю. Парт╕йна д╕яльн╕сть завжди тягне за собою певний его╖зм групи, клану. У нас сьогодн╕ нема╓ нормальних ╕деолог╕чних парт╕й. ╢, так╕ соб╕, пол╕тичн╕ холдинги, клани, я б нав╕ть сказав, згра╖ людей, як╕ прагнуть захопити якусь к╕льк╕сть м╕сць у Верховн╕й Рад╕, припасти до ф╕нансових поток╕в, розпод╕лу посад ╕ таке ╕нше. А парт╕й з ╕деолог╕╓ю в Укра╖н╕ дуже й дуже мало. ╤деолог╕чною парт╕╓ю у нас ╓ комун╕сти (н╕хто не може сказати, що у комун╕ст╕в нема╓ ╕деолог╕╖: ми ╖╖ 70 рок╕в вивчали) ╕ нац╕онал╕сти, як╕ мають ч╕тку стол╕тню вже опрацьовану ╕деолог╕ю. Коли ╓ ╕деолог╕я, значно легше вир╕шувати проблеми: завжди можна закликати того чи ╕ншого д╕яча до порядку з позиц╕╖ ╕деолог╕╖.
Я не знаю, наск╕льки потужною буде ця орган╕зац╕я, але вона ма╓ ╕деолог╕ю, це – нац╕ональна демократ╕я, це саме та ╕деолог╕я, на як╕й був заснований перший Рух. Останн╕м часом нац╕ональна демократ╕я в Укра╖н╕ зазнала поразки. Це було пов’язано з приходом до влади старо╖ номенклатури на чол╕ з Леон╕дом Кучмою. Пот╕м до не╖ при╓дналася нова номенклатура. Вона ц╕кава тим, що збер╕га╓ вс╕ негативн╕ якост╕ старо╖ номенклатури без жодних ╖╖ чеснот. Бо, скаж╕мо, стара номенклатура мала певн╕ чесноти, в тому сенс╕, що вона була вихована ком╕тетом парт╕йного контролю при ЦК КПРС ╕ КДБ, вона мала страх та знала, за що може позбутися голови. Нова ж – геть позбавлена цього й не ма╓ жодно╖ аскези. Це – так╕, вже абсолютно знахабн╕л╕ люди.
Для чого власне створювати цю орган╕зац╕ю? Народ виборов на Майдан╕ владу й в╕ддав тим людям, як╕ стояли на трибун╕. Ц╕ люди взяли ту владу, але почали ╖╖ використовувати на власний розсуд, бо народ заспоко╖вся, роз╕йшовшись по дом╕вках. Мовляв, вам владу в╕ддали, а дал╕ – працюйте. Проте, виявля╓ться, владу треба контролювати не в╕д випадку до випадку, а пост╕йно. ╤ для цього мають ╕снувати громадськ╕ орган╕зац╕╖, як╕ пост╕йно трусили б ту владу, як грушу, не давали б ╖й спок╕йно жити. Бо, справд╕, влада – розбещу╓. А абсолютна влада – розбещу╓ абсолютно.
Сьогодн╕ наша влада перетворилася на так╕ соб╕ в╕йни феодально╖ аристократ╕╖ м╕ж собою. Якось Зб╕гн╓в Бжез╕нський сказав, що сучасна Укра╖на йому страшенно нагаду╓ Польщу XVII стол╕ття з ╖╖ шляхтою ╕ магнатер╕╓ю. Саме це ми й мали в Укра╖н╕ протягом останн╕х п’яти рок╕в. Оця наша нов╕тня шляхта ╕ магнатер╕я вою╓ м╕ж собою, геть забувши про нас – 45 м╕льйон╕в ос╕б.
Орган╕зац╕╖, як╕ виникають зараз, спод╕ваюся, стануть сторожовим псом сусп╕льства, який пост╕йно кусатиме ту владу за ноги й за все ╕нше. Аби влада пост╕йно в╕дчувала, що ╖й в потилицю диха╓ народ, який, у раз╕ потреби, може ще якось активн╕ше на ту потилицю впливати. ╤, щоб це було не багатоголосся окремих людей, як у нас заведено, а один б╕льш-менш скоординований ╕ потужний голос орган╕зац╕й. Чи вдасться на новому ╕сторичному етап╕ зробити щось на зразок того першого Руху, щось на зразок польсько╖ Сол╕дарност╕, важко зараз сказати, але потреба у цьому ╓.
Чому ╓? Бо людям страшенно остогидли вс╕ парт╕╖, без винятку, вс╕ пол╕тикани, без винятку, ╕ не ма╓ значення, який там прапор майорить над ╖хн╕ми головами: помаранчевий, б╕ло-блакитний чи б╕лосердечний. Неприязнь практично до вс╕х. Адже поводяться вони абсолютно однаково, незалежно в╕д кольору парт╕йних прапор╕в. Через те ╓ потреба в якихось надпарт╕йних орган╕зац╕ях, як╕ були б ближч╕ до сусп╕льства, були б справжн╕м голосом сусп╕льства.
— Але ж нав╕ть на приклад╕ сьогодн╕шнього з╕брання видно, що кожен з присутн╕х ма╓ сво╖ пол╕тичн╕ уподобання та ще й вражений в╕русом гетьманства. Як справитися з цими особливостями громади?
— Це така соб╕ ╕сторична хвороба укра╖нства, зворотний б╕к довол╕ високого р╕вня розвитку ╕ндив╕дуальност╕. Справд╕, укра╖нц╕, на щастя чи на жаль, не мають стадного характеру. Кожен ╕ндив╕д вважа╓ себе абсолютною ц╕нн╕стю. Це – непогано. Вже через те Укра╖на убезпечена в╕д диктатури. Я, знову ж таки, не знаю, добре це чи погано. Вс╕ диктатури в Укра╖н╕ були – не укра╖нськими за походженням, чужоземними. Якщо, наприклад, для рос╕ян найб╕льшою небезпекою ╖хнього розвитку ╓ диктатура, то для укра╖нц╕в найб╕льшою небезпекою ╓ анарх╕я. Саме в╕д анарх╕╖ укра╖нц╕ найб╕льше потерпали в ус╕ часи.
Що таке анарх╕я? Це – нездатн╕сть ╕ндив╕да п╕дпорядкувати себе ╕ сво╖ д╕╖ як╕йсь вищ╕й загальн╕й мет╕, коли особист╕ амб╕ц╕╖ стають важлив╕шими над усе. Чи вдасться це нам подолати? Думаю, що треба долати. Це надзвичайно важко. Нав╕ть у тих орган╕зац╕ях, як╕ були збудован╕ на вождистських засадах, я маю на уваз╕ орган╕зац╕╖ ОУН, були неминуче ╕ чвари, ╕ розколи. Але я все-таки в╕рю, що укра╖нц╕ зможуть вивищитися над собою, над сво╖ми хибами. Власне, про що йдеться? Ми повинн╕ в╕днайти з десяток порядних ╕ розумних людей, в╕дкинувши в б╕к амб╕ц╕╖, ман╕╖ велич╕, узгодити як╕сь конкретн╕ д╕╖ в ╕м’я яко╖сь конкретно╖ мети.
 Варто в╕дкинути все те, що нам заважа╓, що нас розд╕ля╓, абстрагуватися, зосередитися на певному завданн╕ ╕ його виконати. У нас нема╓ навички об’╓днуватися, але ╖╖ треба в соб╕ виховувати. Так, крок за кроком ми це ма╓мо зробити, ╕ншого виходу просто нема╓.
— Чи передбача╓те Ви заз╕хання на новостворену орган╕зац╕ю певних пол╕тичних сил, адже кра╖на – напередодн╕ вибор╕в?
— Безперечно. Але так╕ спроби будуть лише у тому раз╕, якщо ця орган╕зац╕я буде собою щось уявляти, стане реальною силою. В ╕ншому ж раз╕ ми убезпечен╕ в╕д будь-яких заз╕хань й н╕кому не потр╕бн╕. Але я спод╕ваюся, що орган╕зац╕я буде чогось варта ╕ заз╕хати на не╖ все ж таки будуть. А тод╕ вже треба дивитися, уподобання у кожного р╕зн╕, але треба виходити з програмових засад та ╕деолог╕╖. Адже з точки зору т╕╓╖ ж таки ╕деолог╕╖, ╓ кандидати абсолютно неприйнятн╕ ╕ ╓ к╕лька кандидат╕в, як╕ конкурують м╕ж собою, але ╓ прийнятними. Таким чином, можна, принаймн╕, обмежити коло можливих кандидат╕в.

Записала Л╕д╕я Степко.
м. Севастополь.

На фото: п╕д час зас╕дання оргком╕тету.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8123

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков