Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2009
ПАМ’ЯТЬ ПРО СТРАХ╤ТТЯ ГОЛОДОМОРУ ДОПОМОЖЕ УНИКНУТИ ПОД╤БНИХ ТРАГЕД╤Й У МАЙБУТНЬОМУ

Про це йдеться у спец╕альн╕й заяв╕ Президента США Барака Обами, присвячен╕й роковинам Голодомору 1932-1933 рр. на територ╕╖ Укра╖ни. Текст документа розповсюдила прес-служба Б╕лого дому, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
"76 рок╕в тому м╕льйони невинних укра╖нц╕в — чолов╕к╕в, ж╕нок ╕ д╕тей — помирали в╕д голоду, штучно створеного режимом Йосифа Стал╕на", нагадав Глава держави. В╕н п╕дкреслив, що у цей сумний день американц╕ та укра╖нська громада разом вшановують пам’ять тих траг╕чних час╕в та ╖х численних жертв.
"Протягом 1932-1933 рок╕в укра╖нц╕ пережили страшенн╕ страждання п╕д час под╕й, в╕домих як Голодомор — "смерть в╕д голоду". Вони були спричинен╕ конф╕скац╕╓ю режимом Стал╕на зерна та ферм по вс╕й Укра╖н╕", йдеться у документ╕.
"Укра╖на була колись житницею ╢вропи. Укра╖нц╕ змогли б себе прогодувати ╕ врятувати м╕льйони житт╕в, якби ╖м т╕льки дозволили це зробити", — вважа╓ Барак Обама. Глава Б╕лого дому п╕дкреслив, що, згадуючи про ту катастрофу, сл╕д в╕ддати шану м╕льйонам жертв, як╕ показали неймов╕рну силу й хоробр╕сть: "Укра╖нський народ поборов жахи великого голоду й продовжив будувати в╕льну й демократичну кра╖ну". На переконання Б. Обами, сл╕д також ушанувати вс╕х, хто постраждав в╕д насл╕дк╕в екстрем╕зму й тиран╕╖ у св╕т╕. "Ми спод╕ва╓мося, що пам’ять про Голодомор допоможе уникнути под╕бних трагед╕й у майбутньому", — п╕дсумову╓ться у заяв╕ глави Б╕лого дому.
* * *
США разом з понад десятьма кра╖нами св╕ту визнали Голодомор геноцидом укра╖нського народу.
Укра╖на закликала ООН визнати Голодомор геноцидом укра╖нського народу, проти чого заперечу╓ Рос╕я.
В Укра╖н╕ День пам’ят╕ жертв голодомор╕в в╕дзначають в останню суботу листопада, цього року — 28 листопада.


У КЕМБР╤ДЖ╤ ПОКАЖУТЬ ЩОДЕННИКИ ПРО ГОЛОДОМОР

У Кембр╕дж╕ в╕дкрива╓ться виставка щоденник╕в британського журнал╕ста Гарета Джонса, який одним з перших пов╕домив правду про жахи Голодомору в Укра╖н╕ 1930-х рок╕в. У березн╕ 1933 року Джонс зум╕в вибратися в Укра╖ну з Москви, де були акредитован╕ вс╕ ╕ноземн╕ кореспонденти, ╕ опубл╕кував в британських, американських ╕ н╕мецьких газетах репортаж╕ з шокуючими подробицями, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ з посиланням на Б╕-б╕-с╕.
У щоденниках Гарета Джонса п╕д час його по╖здки до Укра╖ни можна прочитати: «У них у вс╕х одна й та сама ╕стор╕я: «Хл╕ба нема╓, у нас хл╕ба нема╓ вже два м╕сяц╕, багато хто вмира╓», «Ми — жив╕ трупи», — цитував журнал╕ст селян. П╕сля публ╕кац╕й Гарета Джонса стаття у New York Evening Post, наприклад, була названа «Рос╕я в лещатах голоду — м╕льйони вмирають».
Разом з тим, б╕льш╕сть зах╕дних кореспондент╕в у той час в╕дтворювали радянську пропаганду, що зменшувала масштаби жертв колектив╕зац╕╖ — частково з симпат╕╖ до СРСР, частково через цензуру ╕ побоювання пересл╕дування з боку влади. Найод╕озн╕шим прикладом був тогочасний кореспондент New York Times Уолтер Дюрант╕, який в одн╕й з╕ сво╖х статей про колектив╕зац╕ю вжив фразу «не можна приготувати омлет, не розбивши яйця». Матер╕али Г. Джонса Дюрант╕ назвав «страшилкою». «Нема╓ н╕ голоду, н╕ реального недо╖дання, ╕ навряд чи буде», — писав в╕н. Дос╕ звучать заклики посмертно позбавити Дюрант╕ Пул╕тцер╕всько╖ прем╕╖ за його кореспонденц╕╖ про ситуац╕ю в Укра╖н╕, як╕ в╕н писав з Москви.
Гарет Джонс зак╕нчив коледж Тр╕н╕т╕ у Кембр╕дж╕, який ╕ орган╕зував виставку щоденник╕в журнал╕ста у сво╖й б╕бл╕отец╕. П╕сля ун╕верситету Джонс був представлений колишньому прем’╓р-м╕н╕стру Велико╖ Британ╕╖ Дев╕ду Ллойд-Джорджу, став його пом╕чником, п╕сля чого з╕ згоди екс-прем’╓ра став кореспондентом у Рос╕╖ ╕ опубл╕кував сво╖ репортаж╕ про голод. ╤нш╕ ╕ноземн╕ кореспонденти у Москв╕ посп╕шили спростувати його публ╕кац╕╖, що сильно зашкодило репутац╕╖ Джонса. В╕н був вимушений залишити Радянський Союз ╕ став нев’╖зним.
У 1935 роц╕ Гарет Джонс вирушив у п╕вн╕чний Китай висв╕тлювати японську експанс╕ю. Там його убили за нез’ясованих обставин, як припускають, члени м╕сцевого крим╕нального угруповання. Ллойд Джордж одного разу сказав, що журнал╕ста убили тому, що «в╕н дуже багато знав про те, що в╕дбува╓ться».
Родич╕ Гарета Джонса, як╕ до цього дня беруть участь в укра╖нських акц╕ях пам’ят╕ Голодомору, вважають, що до вбивства могли бути причетн╕ стал╕нськ╕ спецслужби. «Прямих доказ╕в нема╓. Але ╓ багато непрямих», — сказав в ╕нтерв’ю Guardian внучатий плем╕нник загиблого Найджел Л╕нсан Колл╕.
* * *
У ц╕ скорботн╕ дн╕ Укра╖на в╕дзнача╓ 76-т╕ роковини Голодомору — найстрашн╕шо╖ трагед╕╖ в ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ нац╕╖. Тема Голодомору була суворо заборонена в радянськ╕ часи. Але в пам’ят╕ людськ╕й ц╕ стор╕нки закарбувалися назавжди. З приходом незалежност╕ в Укра╖ну заговорили св╕дки, очевидц╕ цього злочину, досл╕дники, "заговорили" документи. 26 листопада 1998 року в╕дпов╕дно до Указу Президента Укра╖ни
(№ 1310/98 в╕д 26 листопада) вперше на державному р╕вн╕ було вшановано пам’ять жертв Голодомору. В Указ╕ зазначено: "На п╕дтримку ╕н╕ц╕ативи громадських орган╕зац╕й, М╕н╕стерства культури ╕ мистецтв Укра╖ни, Державного ком╕тету Укра╖ни у справах рел╕г╕й, Державного ком╕тету ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни постановляю: встановити в Укра╖н╕ День пам’ят╕ жертв Голодомору та пол╕тичних репрес╕й, який в╕дзначати щор╕чно в четверту суботу листопада". Голод 1932-1933 рок╕в у с╕льських районах СРСР, зокрема Укра╖ни, орган╕зований кер╕вництвом тотал╕тарно╖ держави, викликав масову загибель с╕льського населення Укра╖ни ╕ п╕вдня Рос╕╖, переважну б╕льш╕сть якого становили укра╖нц╕. К╕льк╕сть прямих та непрямих жертв Голодомору точно встановити на сьогодн╕ важко. М╕ж ╕сториками тривають дискус╕╖: ск╕льки саме людей загинуло. Але так чи ╕накше йдеться про м╕льйони безвинних жертв. За даними вчених, найб╕льше постраждали в╕д голоду тод╕шн╕ Харк╕вська ╕ Ки╖вська област╕ (тепер╕шн╕ Полтавська, Сумська, Харк╕вська, Черкаська, Ки╖вська, Житомирська). На них припада╓ 52,8% загиблих. Смертн╕сть населення тут перевищувала середн╕й р╕вень у 8-9 ╕ б╕льше раз╕в. У нин╕шн╕х В╕нницьк╕й, Одеськ╕й, Дн╕пропетровськ╕й областях р╕вень смертност╕ був вищий у 5-6 раз╕в, на Донбас╕ — у 3-4 рази. Фактично голод охопив весь Центр, П╕вдень, П╕вн╕ч та Сх╕д сучасно╖ Укра╖ни. У деяких досл╕дженнях автори (Джеймс Мейс, Роберт Конквест та ╕нш╕) довели, що Голодомор в Укра╖н╕ в╕дпов╕да╓ загальноприйнятому визначенню геноциду. Голодомор як геноцид укра╖нського народу стал╕нським режимом у 1932-1933 роках оф╕ц╕йно визнали уряди Укра╖ни, Австрал╕╖, Угорщини, Ватикану, Литви, Естон╕╖, ╤тал╕╖, Аргентини, Канади, Груз╕╖, Польщ╕, Сполучених Штат╕в Америки, ╤спан╕╖, Перу, Чех╕╖ та Колумб╕╖. Протягом ус╕╓╖ ╕стор╕╖ радянсько╖ Укра╖ни в╕д штучних голод╕в ╕ репрес╕й, метою яких було зламання нац╕онального руху, загинуло, за р╕зними оц╕нками, 10-20 м╕льйон╕в людей.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8091

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков