Версiя для друку Обговорити в форумi

 Таку назву має збірка авторських пісень вчительки української мови та літератури Семисотської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ленінського району АР Крим Катерини Олександрівни Степчин, що побачила світ у сімферопольському видавництві «Таврія». Це вже третя збірка власних творів вчительки-поетки: перша «Добридень, діти!» вийшла друком у 2003 р., а друга – «Вклоняюсь слову» у 2007 році.
 Катерина Степчин – переможниця Кримського республіканського конкурсу авторської пісні «Львівська струна — на кримський лад!» 2003 року, котрий зорганізувала редакція газети «Кримська світлиця». Катерина Степчин, окрім того, що навчає кримських дітей державної мови та української літератури, й сама пише чудові вірші, з якими ми вже не раз знайомили наших читачів. А ще вона творить пісні – і слова, і музику до них, і сама гарно їх виконує.
 Ось як вона розповідає про свій потяг до пісні, до пісенної та виконавчої творчості:
 «Мені чарами, видно, навіяно в цьому світі довіку співати», — так виспівалася мені думка про власне захоплення піснями в одній із них. Спочатку це захоплення виявилося у спраглому бажанні переспівувати всі почуття, а потім несподівано проявилося у дивовижному, незбагненому творенні власних. «Навіяно!». Можливо… Принесено тихими вітрами пишної поліської природи (краса, серед якої минуло моє дитинство і юність в селі Бесідках Славутського району на Хмельниччині) благотворно впливає на поетичну думку.
 Безперечно, чаруючим голосом рідної неньки – від неї і дар, і пісенний досвід: вона й досі, на 70-му році життя, співає як молода – дзвінко, хвилююче – і вже багато років поспіль є солісткою церковного хору.
 Пам’ятаю чаруючі літні вечори в моєму рідному селі, які аж дзвеніли від пісень. Мені й досі здається, що так, як співали в наших Бесідках, не вміють ніде. Та й голосів таких глибоких, сильних, такого злагодженого групового співу я не чула більше ніде.
 Я щаслива, що пік моєї юності припав на пік творчості В. Івасюка. Мій пісенний смак формувався саме під впливом його пісень.
 Найяскравіші сторінки мого навчання (школа, педучилище, університет) пов’язані з музикою, удосконаленням пісенно-виконавських здібностей. Особливу роль в їхньому розвитку відіграло навчання у Хмельницькому педучилищі (1975-1979 рр.), де на досить серйозну основу було поставлено оволодіння музичною грамотою. А оскільки до педучилища приймали лише музично обдарованих, то я потрапила у свою природну стихію: грала на баяні, була учасницею ансамблю сопілкарів. Уроки музики, сольфеджіо, виснажливі репетиції ансамблю, безліч музично-розважальних вечорів – це був той безмежно вдячний досвід, як я вже потім зрозуміла, для майбутнього злету власної пісні. А спів у вокальній групі Львівського держуніверситету імені Івана Франка допоміг відшліфувати, як кажуть, «поставити» голос, знайти свій стиль у виконанні пісень, доторкнутися до основ професійного співу.
 Двадцять п’ять років викладання української мови та літератури в загальноосвітній школі не віддалило, а ще більше зблизило мене з музичним мистецтвом, адже тільки в гармонії з мистецтвом слова через естетичні переживання воно виховує душі учнів, сповнює їх благородними почуттями, збагачує мудрістю розум.
 «Піснею править душа!». Це лейтмотив моєї пісенної збірки. Лети, моя пісне! Зачаруй ще якусь небайдужу поетичну душу, «розсійся зернами-словами і прорости святою радістю земною!».
 Окрім авторських пісень до збірки «Пісне, лети», Катерина Степчин включила й сценарій власного уроку-концерту «Мова – всім знання основа». Цей сценарій «Джерельце» з радістю друкує на своїх сторінках саме напередодні Дня української писемності та мови і відкриття Десятого міжнародного конкурсу з української мови та літератури імені Петра Яцика, який припадає на 9 листопада.
 А ще ми, редакція та читачі «Джерельця», хочемо від щирого серця привітати Катерину Олександрівну Степчин з її 50-річчям від дня народження, котрий нещодавно вона відсвяткувала. Ювілей триває, свято продовжується!
 Здоров’я, щастя, любові, добра Вам, славна вчителько-поетко, наша пречудова кримська україночко! Нових творчих здобутків! З роси та води Вам, як кажуть у нас в Україні!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема ""Джерельце""