Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤ ВОЗН╤ССЯ НА НЕБЕСА...
До головних християнських свят належить Вознес╕ння Господн╓, яке в╕дзнача╓мо на сороковий день...


ЗАВЖДИ В╤ДКРИТА ДОРОГА ДО ХРАМУ
Коронав╕рус. Карантин. На жаль, доводиться слухати Богослуж╕ння здеб╕льшого не в храм╕, а вдома...


ВАЛЕНТИН БУТ: ТРАХТОРНА ╤СТОР╤Я
Уривок з пов╕ст╕ «У пошуках мр╕╖»


ДОМ╤Н╤К АРФ╤СТ: М╤Й КРИМ
я н╕хто тоб╕ – мить кром╕шня – Криме, кармо моя кремезна моя крове – мово...


ДЕРЖИ С╤НО ДО МИКОЛИ!..
22 травня — свято Перенесення мощей Миколая Чудотворця. У народ╕ — Весняного або...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2009
ТВОРЧ╤СТЬ НАШИХ ЧИТАЧ╤В

Л╤ТЕРАТУРА

ЯЗИК ЗАМ╤СТЬ МОВИ
Де ж того ╓вшану взяти,
Того з╕лля-привороту?..
М. Вороний

Олекс╕й, Петро Великий,
хитра Катерина...
«мудрий» Лен╕н,
Стал╕н — «вождь ус╕х в╕к╕в»...
заз╕хали в╕чно на Вкра╖ну,  
ставили тенета хто як вм╕в.
На ма╓тки нас ловили
╕ на ср╕бн╕ грош╕,
на посаду, славу, нав╕ть на любов...
та привчали вм╕ло, що чуже —
хороше,
що рос╕йська краща з-пом╕ж ус╕х мов.
Стало тож престижно гавар╕ть
на русском
/укра╖нська мова — то для селюк╕в/.
Хочеш бути паном — добери
той суф╕кс,
щоб звучало пр╕звище
глузду перек╕р.
╤ Лошак назвався Лошаковим,
з Коваля вродився Ковальов,
а Кушн╕р чомусь став Кушнарьовим,
та й Личак позичив суф╕кс ов…
Хоч в рос╕йськ╕й мов╕ лошак╕в
не було -
жеребьонком звали недорослого коня,
кузн╓ци в ковальськ╕ м╕хи дули, 
а кушн╕рством же займа╓ться
скорняк...
Пришивали, мов якийсь
чар╕вний ╜удзик,
суф╕кси чуж╕ до пр╕звища свого 
╕ на пам’ять не в’язали соб╕ вузлик
про знедолений та зраджений народ.
Мусили сини ╖х, доньки наламатись:
«пап╓нька» ╕ «мам╓нька» — це шик!
А чужинську мову р╕дною назвати, 
бо ж «прекрасний ╕ магуч╕й»
цей язик.
На мужицьке слово
твердо табу клали,
що пробити саркофаг цей -
марна р╕ч.
Мову — символ Укра╖нсько╖ держави -
бойкотують дружньо -
в душах темна н╕ч.
Та не можуть розлучитись
/мов дитя при циц╕/
з пан╕вним становищем
/тож звиклись за в╕ки!/...
Надихають ╖х до «боротьби»
чужинц╕ –
смикати майстри за душ╕,
як циркач ляльки…

ДОРОГОЮ Ц╤НОЮ

В╕йна кривавилась,
чорн╕ла вирвами,
горбатилась ру╖нами осель,
чадила порохом, металом гримала,
печат╕ смерт╕ ставила на все.
Та згасло пекло.
Земля днями мирними
звесн╕ла, набиралась сил...
Були голодними, а в краще в╕рили,
тяжкою працею п╕днялися з ру╖н.
Безпаспортне село
здавало хл╕б держав╕,
усе, що можна взяти в╕д земл╕,
соб╕ ж лишало мозол╕ кривав╕
та про неправду в’язн╕-думи на чол╕.
Щоби заводи, шахти оживити,
людей збирали ╕з ус╕х к╕нц╕в.
Зростали хлопц╕ — в арм╕ю служити,
а пот╕м — на Донбас,
на ГЕС, без сл╕в...
Д╕вчатам без в╕нця
сив╕ти залишалось,
та «кликав комсомол
на подвиги ╕ти»,
╕ часом комсомолочкам вдавалось
по щастя вириватись ╕з села в св╕ти.
Нар╕вн╕ з хлопцями
носилки двигали,
у шахти л╕зли, зводили мости…
Барвист╕ мр╕╖ про щось гарне мигали
у душах спраглих, наче св╕тлячки.
Збувались мр╕╖ — ╕ несли лелеки
у нов╕ с╕м’╖ рад╕сть, дзв╕нкий см╕х,
а села р╕дн╕ вже були далеко,
десь там, в минулому,
в житт╕ сумн╕м.
В минулому лишалась р╕дна мова,
що над колискою ╖х кв╕ткою цв╕ла,
д╕тей водили у рос╕йську школу,
бо «парт╕я до комун╕зму вс╕х вела»...
— Ах, како╓ ето ╕м╓╓т знач╓н╕╓,
на каком разгавар╕вать язик╓?
На русском разгавар╕вал Л╓-н╕н!
* * *
Ой калино б╕лоцв╕та,
в червон╕м намист╕,
╕зганяють тебе з св╕ту
потоки нечист╕.
Укра╖но калинова,
п╕сенна кринице,
гине п╕сня твоя й мова
в устах самовбивц╕в.
Спонукають вор╕женьки
тебе забувати  
й на могилу твою жменьки
земл╕ готувати.

Над╕я ОЛЕМАР.
м. Червоноград Льв╕всько╖ област╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8002

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков