Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА ВИНЕСЛА НА ОБГОВОРЕННЯ В ОБС╢ СИТУАЦ╤Ю В АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГ╤ОН╤
Ситуац╕я в Азово-Чорноморському рег╕он╕ вперше винесена на обговорення Форуму безпекового...


УКРЗАЛ╤ЗНИЦЯ ЗАПУСКА╢ ЩЕ 9 ПО╥ЗД╤В З ЧЕРВНЯ
Про це пов╕домили в прес-служб╕ «Укрзал╕зниц╕».


РОС╤Я НАМАГАЛАСЯ З╤РВАТИ "НЕДОРЕЧН╤" ВИСТУПИ ЩОДО КРИМУ В ОБС╢
За словами укра╖нського дипломата, було побоювання, що рос╕йська делегац╕я сво╖ми пост╕йними...


НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ В'ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА
Держкомтелерад╕о оголошу╓ прийом публ╕цистичних твор╕в на здобуття прем╕╖ ╕мен╕ В'ячеслава...


ПОНАД 100 КРИМЧАН НЕЗАКОННО В╤ДПРАВИЛИ НА В╤ЙСЬКОВУ СЛУЖБУ В РОС╤Ю
Загалом п╕д час весняного призову до арм╕╖ РФ «з суб'╓кт╕в п╕вдня Рос╕╖» будуть...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2009
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬК╤В: «Д╤ТИ, ╤НТЕРНЕТ, МОБ╤ЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК»

ОБЕРЕЖНО: ╤НТЕРНЕТ!

Шановн╕ батьки! Зм╕стом державно╖ пол╕тики у сфер╕ захисту сусп╕льно╖ морал╕ ╓ створення необх╕дних правових, економ╕чних та орган╕зац╕йних умов, як╕ сприяють реал╕зац╕╖ права на ╕нформац╕йний прост╕р, в╕льний в╕д матер╕ал╕в, що становлять загрозу ф╕зичному, ╕нтелектуальному, морально-психолог╕чному стану населення (ст. 5 Закону Укра╖ни „Про захист сусп╕льно╖ морал╕”).
З метою реал╕зац╕╖ та додержання вимог чинного законодавства у сфер╕ захисту сусп╕льно╖ морал╕, об╕гу продукц╕╖ ╕ видовищних заход╕в сексуального чи еротичного характеру, продукц╕╖, що м╕стить пропаганду культу насильства, жорстокост╕ ╕ порнограф╕╖, створено Нац╕ональну експертну ком╕с╕ю Укра╖ни з питань захисту сусп╕льно╖ морал╕ (дал╕ — Нац╕ональна ком╕с╕я).
В╕дпов╕дно до статт╕ 17 Закону Укра╖ни „Про захист сусп╕льно╖ морал╕” Нац╕ональна ком╕с╕я ╓ пост╕йним позав╕домчим державним експертним ╕ контролюючим органом, який д╕╓ в╕дпов╕дно до цього Закону та чинного законодавства Укра╖ни ╕ ╓ в╕дпов╕дальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральност╕ сусп╕льства, контролю╓ об╕г продукц╕╖ ╕ видовищних заход╕в сексуального чи еротичного характеру.
Р╕шення Нац╕онально╖ ком╕с╕╖, прийнят╕ в межах ╖╖ повноважень, ╓ обов’язковими для розгляду центральними ╕ м╕сцевими органами влади, засобами масово╖ ╕нформац╕╖ вс╕х форм власност╕, а також ф╕зичними та юридичними особами.
В╕дпов╕дно до статей 2, 6 Закону Укра╖ни „Про захист сусп╕льно╖ морал╕” виробництво та об╕г у будь-як╕й форм╕ продукц╕╖ порнограф╕чного характеру в Укра╖н╕ забороняються. Критер╕╖ в╕днесення продукц╕╖ до тако╖, що ма╓ порнограф╕чний характер, встановлюються спец╕ально уповноваженим органом виконавчо╖ влади у сфер╕ культури та мистецтв.
Виробництво та об╕г у будь-як╕й форм╕ продукц╕╖ еротичного характеру та продукц╕╖, що м╕стить елементи насильства та жорстокост╕, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.
Забороняються виробництво та розповсюдження продукц╕╖, яка:
— пропагу╓ в╕йну, нац╕ональну та рел╕г╕йну ворожнечу, зм╕ну шляхом насильства конституц╕йного ладу або територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни;
— пропагу╓ фашизм та неофашизм;
— принижу╓ або обража╓ нац╕ю чи особист╕сть за нац╕ональною ознакою;
— пропагу╓ бузув╕рство, блюзн╕рство, неповагу до нац╕ональних ╕ рел╕г╕йних святинь;
— принижу╓ особист╕сть, ╓ проявом знущання з приводу ф╕зичних вад (кал╕цтва), з душевнохворих, л╕тн╕х людей;
— пропагу╓ нев╕гластво, неповагу до батьк╕в;
— пропагу╓ наркоман╕ю, токсикоман╕ю, алкогол╕зм, тютюнопал╕ння та ╕нш╕ шк╕длив╕ звички.
З високими темпами розвитку науково-техн╕чного прогресу, зокрема, електронно╖ техн╕ки та можливостей обм╕ну ╕нформац╕╓ю постало питання захисту д╕тей в╕д ╕нформац╕╖, яка несе загрозу морально-псих╕чному здоров’ю.
Прац╕вниками Нац╕онально╖ ком╕с╕╖ проводиться робота щодо виявлення ц╕╓╖ ╕нформац╕╖ у засобах масово╖ ╕нформац╕╖ на будь-яких нос╕ях, в тому числ╕, розповсюдження ╖╖ за допомогою моб╕льних телефон╕в та всесв╕тньо╖ мереж╕ ╕нтернет.

МОБ╤ЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН ТА ПОРНОГРАФ╤Я
Порнограф╕я ста╓ одним з локомотив╕в розвитку моб╕льного зв’язку, так як ╕ ран╕ше вона допомогла розповсюдженню в╕деомагн╕тофон╕в та ╕нтернету. В ╢вроп╕ продаж розваг для дорослих, як╕ можна отримати в моб╕льн╕ телефони, вже став б╕знесом, що приносить м╕льйони долар╕в. Користувач╕ ст╕льникового зв’язку вже витрачають десятки м╕льйон╕в на р╕к на „контент для дорослих”. У числ╕ розповсюджувач╕в порнограф╕╖ опинилися так╕ компан╕╖, як г╕гант моб╕льного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий одн╕╓ю з британських газет „Vodafilth” (filth – „розпуста”). На думку експерт╕в, до 2009 р. статки „моб╕льного” порно у всьому св╕т╕ склали 2 м╕льярди долар╕в. ╤ндустр╕я моб╕льного телебачення вражена тим, що 30 в╕дсотк╕в в╕деоконтенту, в╕дтворюваного на моб╕льних пристроях, ╓ порнограф╕чними.
На територ╕╖ СНД, за даними деяких провайдер╕в, еротика ╕ порнограф╕я склада╓ не менше третини всього ринку моб╕льних картинок. Еротика користу╓ться великою популярн╕стю в ус╕х сферах ╕ндустр╕╖ розваг ╕ моб╕льний контент не ╓ винятком. Найб╕льш популярними залишаються WAP-сайти порнограф╕чного зм╕сту. При цьому анал╕тики зазначають, що типовим споживачем моб╕льного порноконтенту ╓ молодь та д╕ти.
Батьки мають вм╕ти те, що вже роблять д╕ти!

ПЕРЕДАЧА КОНТЕНТУ
Контент (з англ. – зм╕ст, вм╕ст) – будь-яке ╕нформац╕йно-значуще наповнення ╕нформац╕йного ресурсу (тексти, ╕гри, граф╕ка, мультимед╕а).
Моб╕льний контент – це цифровий контент, адресований власникам моб╕льних пристро╖в.
╢ дек╕лька способ╕в передання моб╕льного контенту:
— MMS-пов╕домлення;
— за допомогою Bluetooth (блютус);
— ╤Ч-порт, IrDA (╕нфрачервоний порт).
Bluetooth — це технолог╕я бездротового зв’язку, створена у 1998 роц╕. Основне призначення Bluetooth — забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) ╕ дешевого рад╕озв’язку м╕ж р╕зноман╕тними типами електронних пристро╖в, таких, як моб╕льн╕ телефони та аксесуари до них, портативн╕ та наст╕льн╕ комп’ютери. Можливост╕ Bluetooth дозволяють передавати будь-яку ╕нформац╕ю у вигляд╕ файл╕в на в╕дстань до 100 метр╕в.
Тому будь-який файл п╕дл╕ток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому п╕дл╕тки можуть бути не знайом╕ ╕ не бачити одне одного та перебувати у р╕зних прим╕щеннях.
MMS — послуга мультимед╕йних пов╕домлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволя╓ пересилати м╕ж моб╕льними пристроями пов╕домлення з мультимед╕йним зм╕стом (зображення, звук тощо).
Але, на в╕дм╕ну в╕д Bluetooth, ця послуга нада╓ться оператором моб╕льного зв’язку, ╓ платною та ма╓ обмеження, як╕ встановлюються оператором, а саме: ц╕на, к╕льк╕сть пов╕домлень та максимальний обсяг даних.
IrDA — ╕нфрачервоний порт (англ. Infrared Data Association) ╓ одним ╕з стандарт╕в передач╕ даних на мал╕ в╕дстан╕ за допомогою ╕нфрачервоного випром╕нювання.
Тобто, ╤Ч-порт ╓ аналогом Bluetooth, але на в╕дм╕ну в╕д останнього, ма╓ малий рад╕ус д╕╖, не б╕льше 10-20 сантиметр╕в.

ЗАМОВЛЕННЯ КОНТЕНТУ ЧЕРЕЗ SMS
1. Абонент в╕дправля╓ SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компан╕╖, як╕ надають послуги моб╕льного зв’язку).
2. Оператор (без анал╕зу вм╕сту) перенаправля╓ отримане SMS до контент-провайдера (компан╕я, яка займа╓ться розповсюдженням контенту – картинки, музика, ╕гри, фото, кл╕пи тощо) зг╕дно з укладеною угодою. Догов╕р м╕стить низку додатк╕в, в яких опису╓ться серв╕с, правила участ╕ ╕ контент, що нада╓ться.
3. При вдал╕й передач╕ SMS в╕д оператора до контент-провайдера в╕дбува╓ться тариф╕кац╕я (з абонента зн╕маються грош╕). Деяк╕ оператори зн╕мають грош╕ при передач╕ зворотного SMS в╕д контент-провайдера до оператора.
4. Контент-провайдер опрацьову╓ отримане SMS та, зг╕дно з вказаним кодом, в╕дкрива╓ в╕дпов╕дне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання в╕дправля╓ться у зворотному SMS в╕д контент-провайдера до оператора.
5. Оператор отриму╓ SMS ╕ в╕дправля╓ (без анал╕зу вм╕сту) його абонентов╕.
6. Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачу╓ контент на телефон. (З’╓днання в╕дбува╓ться через PROXY-оператора, який зд╕йсню╓ лише тариф╕кац╕ю без додаткового анал╕зу).

ЗАМОВЛЕННЯ КОНТЕНТУ ЧЕРЕЗ IVR (В ОСНОВНОМУ ЗВУКОВИЙ КОНТЕНТ)
1. Абонент телефону╓ на короткий номер.
2. Оператор перенаправля╓ дзв╕нок до контент-провайдера (або п╕дрядника контент-провайдера) зг╕дно з укладеною угодою. Догов╕р м╕стить низку додатк╕в, в яких опису╓ться серв╕с, правила участ╕ ╕ контент, що нада╓ться.
3. Система контент-провайдера в╕дпов╕да╓ на виклик (з ц╕╓╖ мит╕ почина╓ться тариф╕кац╕я. Тариф╕ку╓ться або з’╓днання, або тривал╕сть, або те й ╕нше). Абонент через IVR-меню вибира╓ потр╕бний контент.
4. Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, форму╓ в╕дпов╕дне WAP-посилання на цей контент. Посилка в╕дправля╓ться через SMS в╕д контент-провайдера до оператора.
5. Оператор отриму╓ SMS та в╕дправля╓ (без анал╕зу вм╕сту) його абонентов╕ (╕нколи оператор зн╕ма╓ додаткову плату з контент-провайдера за в╕дправлення SMS, оск╕льки таке в╕дправлення часто в╕дбува╓ться як рекламна розсилка, ╕ дуже р╕дко ╓ оф╕ц╕йно оформленою в╕дпов╕ддю на IVR-запит).
6. Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, ╕ закачу╓ контент на телефон. (З’╓днання в╕дбува╓ться через PROXY-оператора, який зд╕йсню╓ лише тариф╕кац╕ю без додаткового анал╕зу).

ЗАКАЧУВАННЯ КОНТЕНТУ З WAP-ПОРТАЛУ
1. Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’╓днання в╕дбува╓ться через PROXY-оператора, який зд╕йсню╓ лише тариф╕кац╕ю без додаткового анал╕зу).
2. Вибира╓ потр╕бний йому контент.
3. Закачу╓ вибраний контент.

ЯК ЗАХИСТИТИ Д╤ТЕЙ В╤Д ЗАКАЧУВАННЯ КОНТЕНТУ З НЕБАЖАНИМ ЗМ╤СТОМ
1. Оператори надають можлив╕сть перегляду вс╕х витрат певного моб╕льного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ц╕ дан╕, або включити цю послугу без ╖╖ в╕дома, але для цього вам буде потр╕бний телефон дитини.
2. З’ясувавши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, сл╕д зателефонувати в call-центр оператора ╕ дов╕датися:
— якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;
— якого роду ╕нформац╕я нада╓ться через даний серв╕с;
— чи ╓ на цьому портал╕ ╕нформац╕я еротичного чи порнограф╕чного характеру;
— контактну адресу call-центру контент-провайдера.
3. У call-центр╕ контент-провайдера ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашо╖ дитини, при цьому не варто ╕нформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може в╕дмовитися надати таку ╕нформац╕ю.
4. Одночасно з’ясуйте, яку ╕нформац╕ю можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайд╕ть на WAP-портал). Подив╕ться в телефон╕ дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перев╕рте ╕стор╕ю стор╕нок, як╕ в╕дв╕дувала дитина, в браузер╕ телефону. Якщо ви переконалися в тому, що серв╕с, яким користувалася ваша дитина, м╕стить ╕нформац╕ю еротичного, порнограф╕чного чи ╕ншого небажаного характеру, ╕ цю ╕нформац╕ю дитина вже отримала (що бува╓ найчаст╕ше), потр╕бно звернутися до call-центру оператора.
Виб╕р за вами.

Д╤ТИ В ╤НТЕРНЕТ╤
Проблема безпеки д╕тей в мереж╕ ╕нтернет вже не зда╓ться Укра╖н╕ такою далекою. Н╕хто не може заперечити, що на сьогодн╕шн╕й день вона постала особливо гостро.
В╕домо, що п╕дл╕тки у пер╕од занижено╖ самооц╕нки шукають п╕дтримки серед сво╖х друз╕в, а не у родинному кол╕. Старш╕ п╕дл╕тки, бажаючи незалежност╕, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильн╕ пор╕внювати ц╕нност╕ сво╓╖ с╕м’╖ та сво╖х товариш╕в.

ЩО РОБЛЯТЬ П╤ДЛ╤ТКИ В ОН-ЛАЙН╤
В он-лайн╕ п╕дл╕тки завантажують музику, використовують обм╕н митт╓вими пов╕домленнями, електронну пошту та грають в он-лайнов╕ ╕гри. За допомогою пошукових сервер╕в п╕дл╕тки знаходять ╕нформац╕ю будь-якого зм╕сту та якост╕ в мереж╕ ╕нтернет. Б╕льш╕сть п╕дл╕тк╕в ре╓струються у приватних чатах та сп╕лкуються на будь-як╕ теми, видаючи себе за дорослих. Хлопц╕ в цьому в╕ц╕ надають перевагу всьому, що виходить за меж╕ дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартн╕ ╕гри, еротичн╕ та порносайти. Д╕вчатам, як╕ мають занижену самооц╕нку, подоба╓ться розм╕щувати провокац╕йн╕ фото, вони схильн╕ на фривольн╕ розмови, видаючи себе за дорослих ж╕нок, в результат╕ чого стають жертвами сексуальних домагань.

ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ Д╤ТЕЙ В МЕРЕЖ╤ ╤НТЕРНЕТ
Пропону╓мо дек╕лька рекомендац╕й, як╕ сл╕д взяти до уваги:
— розм╕щуйте комп’ютери з Internet-з’╓днанням поза межами к╕мнати вашо╖ дитини;
— поговор╕ть з╕ сво╖ми д╕тьми про друз╕в, з якими вони сп╕лкуються в он-лайн╕, дов╕дайтесь, як вони проводять дозв╕лля ╕ чим захоплюються;
— ц╕кавтесь, як╕ веб-сайти вони в╕дв╕дують та з ким розмовляють;
— вивч╕ть програми, як╕ ф╕льтрують отримання ╕нформац╕╖ з мереж╕ ╕нтернет, наприклад, Батьк╕вський контроль у Windows*;
— наполягайте на тому, щоб ваш╕ д╕ти н╕коли не погоджувалися зустр╕чатися з╕ сво╖м он-лайновим другом без вашого в╕дома;
— навч╕ть сво╖х д╕тей н╕коли не надавати особисту ╕нформац╕ю про себе та свою родину електронною поштою та в р╕зних ре╓страц╕йних формах, як╕ пропонуються власниками сайт╕в;
— контролюйте ╕нформац╕ю, яку завантажу╓ дитина (ф╕льми, музику, ╕гри тощо);
— ц╕кавтесь, чи не в╕дв╕дують д╕ти сайти з агресивним зм╕стом;
— навч╕ть сво╖х д╕тей в╕дпов╕дальному та етичному поводженню в он-лайн╕. Вони не повинн╕ використовувати ╕нтернет-мережу для розповсюдження пл╕ток, погроз ╕ншим та хул╕ганських д╕й;
— переконайтеся, що д╕ти консультуються з вами щодо будь-яких ф╕нансових операц╕й, зд╕йснюючи замовлення, куп╕влю або продаж через ╕нтернет-мережу;
— ╕нформуйте д╕тей стосовно потенц╕йного ризику п╕д час ╖хньо╖ участ╕ у будь-яких ╕грах та розвагах;
— розмовляйте як з р╕вним партнером, демонструючи свою турботу про сусп╕льну мораль.
Використовуючи ц╕ рекомендац╕╖, ви ма╓те нагоду максимально захистити дитину в╕д негативного впливу всесв╕тньо╖ мереж╕ ╕нтернет. Але пам’ятайте, ╕нтернет — це не т╕льки осередок розпусти та жорстокост╕, але й найбагатша в св╕т╕ б╕бл╕отека знань, розваг, сп╕лкування та ╕нших корисних речей. Ви повинн╕ навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом ╕нформац╕╖.
Та найголовн╕ше, дитина повинна розум╕ти, що ви не позбавля╓те ╖╖ в╕льного доступу до комп’ютера, а, насамперед, обер╕га╓те. Дитина повинна вам дов╕ряти.

*БАТЬК╤ВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ У WINDOWS VISTA
З появою ново╖ операц╕йно╖ системи Windows Vista, до складу яко╖ ув╕йшли засоби батьк╕вського контролю (Parental Control), з’явилась можлив╕сть легко контролювати отримання д╕тьми ╕нформац╕╖ ╕ забезпечити ╖х захист п╕д час роботи на комп’ютер╕.
За допомогою засоб╕в батьк╕вського контролю ╓ можлив╕сть встановити:
— обмеження часу, який дитина проводить за комп’ютером;
— обмеження часу, протягом якого д╕ти можуть входити у систему, зокрема дн╕ тижня ╕ години, коли доступ дозволено (в ╕нший, не зазначений вами час, д╕ти не зможуть користуватися комп’ютером. Якщо дозволений час зак╕нчиться, а дитина ще працю╓ за комп’ютером, в╕дбудеться автоматичний вих╕д ╕з системи);
— обмеження доступу д╕тей до мереж╕ ╕нтернет за допомогою веб-ф╕льтра батьк╕вського контролю.
Завдяки спец╕альному веб-ф╕льтру ви одержу╓те можлив╕сть встановити низку обмежень на доступ д╕тей до мереж╕ ╕нтернет, зокрема:
— заборонити доступ до окремих ╕гор (ви можете блокувати ╕гри на п╕дстав╕ в╕ково╖ категор╕╖ та оц╕нки вм╕сту, а також заборонити доступ до певних ╕гор);
— обмежити активн╕сть у мереж╕ ╕нтернет (ви можете блокувати доступ до веб-сайт╕в, обираючи р╕вень обмеження обсягу ╕нформац╕╖; вказати, яку ╕нформац╕ю за тематикою та зм╕стом ф╕льтри пропускатимуть, а яку блокуватимуть; заблокувати або дозволити доступ до окремих веб-сайт╕в; заборонити або дозволити завантаження файл╕в);
— заборонити використання окремих програм.
Б╕льш детально з можливостями веб-ф╕льтра батьк╕вського контролю можна ознайомитись на оф╕ц╕йному веб-сайт╕ Майкрософт.
З приводу порушень законодавства Укра╖ни у сфер╕ захисту сусп╕льно╖ морал╕ звертайтесь до Нац╕онально╖ експертно╖ ком╕с╕╖ Укра╖ни з питань захисту сусп╕льно╖ морал╕.
Наш╕ рекв╕зити:
04050, м. Ки╖в, вул. Пимоненка, 10-а, тел./факс: +38 (044) 486-11-61, оф╕ц╕йний сайт — www.moral.gov.ua, e-mail — info@moral.gov.ua

УКРА╥НСЬК╤ БАТЬКИ НЕ УСВ╤ДОМЛЮЮТЬ ЗАГРОЗ ╤НТЕРНЕТУ

20 жовтня 2009 року нац╕ональний оператор моб╕льного зв’язку «Ки╖встар» оголосив результати всеукра╖нського соц╕олог╕чного досл╕дження «Знання й ставлення укра╖нц╕в до питання безпеки д╕тей в ╕нтернет╕», яке пров╕в ╤нститут соц╕олог╕╖ НАН Укра╖ни в рамках соц╕ально╖ програми «Ки╖в-стар» «Безпека д╕тей у моб╕льному ╕нтернет╕».
Досл╕дження проводилося в пер╕од серпня-вересня 2009 року в 11 м╕стах ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни й м╕стило в соб╕ к╕льк╕сне ╕ як╕сне опитування д╕тей ╕ дорослих. Опитали б╕льше 1200 респондент╕в. Отриман╕ дан╕ насторожують: переважна б╕льш╕сть учител╕в, д╕тей та ╖хн╕х батьк╕в не по╕нформован╕ про потенц╕йн╕ ризики для д╕тей в ╕нтернет╕ й про те, як ╖х уникнути.
Так, б╕льше 28% опитаних д╕тей готов╕ переслати сво╖ фотограф╕╖ незнайомцям у Мереж╕. 17% без вагань погоджуються пов╕домити ╕нформац╕ю про себе й свою с╕м’ю — м╕сце проживання, профес╕ю й граф╕к роботи батьк╕в, наявн╕сть у будинку коштовних речей тощо. Про те, для чого сторонн╕м може знадобитися така ╕нформац╕я, д╕ти, як правило, не замислюються.
22% д╕тей пер╕одично потрапляють на сайти для дорослих. 28% д╕тей, побачивши в ╕нтернет╕ рекламу алкоголю або тютюну, хоч раз пробували ╖х купити, а 11% — намагалися купити наркотики.
Близько 14% опитаних час в╕д часу в╕дправляють платн╕ SMS за бонуси в онлайн-╕грах ╕ лише деяк╕ звертають увагу на варт╕сть тако╖ опц╕╖.
При цьому 87% батьк╕в вважають, що саме вони повинн╕ навчати д╕тей правилам безпечного користування моб╕льним ╕нтернетом. Однак лише у 18% випадк╕в доросл╕ перев╕ряють, як╕ сайти в╕дв╕дувала дитина.
Як показали досл╕дження, батьки й учител╕ найчаст╕ше не ор╕╓нтуються н╕ в ╕нтернет╕, н╕ в питаннях потенц╕йних онлайн-ризик╕в для д╕тей, а отже, не можуть вести з д╕тьми повноц╕нну проф╕лактичну роботу. Б╕льш╕сть, 76% батьк╕в, нав╕ть не ц╕кавляться, як╕ сайти в╕дв╕ду╓ ╖хня дитина. А оск╕льки ╕нтернетом д╕ти в основному користуються самост╕йно, контроль з боку батьк╕в — м╕н╕мальний ╕ обмежу╓ться х╕ба що сумою грошей, що видають дитин╕ на поповнення рахунку.
╤нтернет — ун╕версальний ресурс для сп╕лкування, навчання, розвитку, розваг. Досл╕дження показали — у нин╕шн╕х д╕тей уже сформувалася культура, яка, в основному, базу╓ться на сп╕лкуванн╕ в ╕нтернет╕. При цьому, не маючи житт╓вого досв╕ду дорослих, д╕ти часто не пом╕чають онлайн-загроз. Тому «Ки╖встар» проводить комплексну соц╕альну програму «Безпека д╕тей у моб╕льному ╕нтернет╕». Компан╕я в╕дмовилася в╕д розм╕щення на власних ресурсах контенту, небезпечного для д╕тей — так званого «дорослого», контенту з рекламою тютюну й алкоголю, сп╕впрацю╓ з МВС у справ╕ протид╕╖ поширенню незаконного контенту в Мереж╕. Основна мета — пояснити д╕тям, батькам ╕ вчителям можлив╕ ризики, стимулювати ╖х до навчання правильному й безпечному користуванню ╕нтернетом. У рамках безпеково╖ програми «Ки╖встар» п╕дготував ╕ запустив wap-верс╕ю осв╕тнього порталу
«Онлянд╕я»: wap.onlandia. kyivstar.ua, розробив ╕ запустив ╕нтернет-розд╕л: www.online-bezpeka.kyivstar.ua, де з╕брана ╕нформац╕я, рекомендац╕╖, тести для батьк╕в ╕ д╕тей, як╕ допоможуть визначити наявн╕сть проблеми в с╕м’╖ й розв’язати ╖╖.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7992

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков